Ухвала

від 01.02.2022 по справі 757/843/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/843/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого в порядку ст. 303 КПК України

В С Т А Н О В И В :

В провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна під час обшуку 29 січня 2019 року в рамках кримінального провадження № 12017080050005541.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 29.01.2019 -01.02.2019 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 під час якого незаконно було вилучено вищезазначене майно, яке є непричетним до даного кримінального провадження та не було зазначено в ухвалі Солом`янського районного суду м. Києва від 21 січня року, а належить ОСОБА_4 , а відтак вилучене майно має статус тимчасово вилученого та відповідно підлягає поверненню його законному володільцю.

З огляду на викладене, вилучені речі та документи є такими, що не входили до переліку, щодо якого було прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення вищевказаною ухвалою слідчого судді №760/1648/19, а відтак підлягають поверненню його законному володільцю.

Представник особи, що подала скаргу адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги скарги підтримала та просила задовольнити

Слідчий,бездіяльністьякогоєпредметомоскарження, у судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Вивчивши скаргу, та дослідивши письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017080050005541.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва 21 січня 2019 року, надано дозвіл слідчим слідчої групи, а також за дорученням оперативним співробітникам дозвіл на проведення обшуку на території та в приміщеннях (об`єктах нерухомого майна), що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова 10, які на праві власності належать ТОВ "Сюрприз" ЛТД (код 3281800), Територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (код 04053915), ОСОБА_5 (код НОМЕР_1 ), з метою відшукання і вилучення реєстраційних, бухгалтерських, фінансово-господарських документів фізичних осіб - підприємців ОСОБА_5 (код НОМЕР_1 ), ОСОБА_6 (код НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 ), ОСОБА_7 (код НОМЕР_4 ), ОСОБА_8 (код НОМЕР_5 ), ОСОБА_3 (код НОМЕР_6 ), ОСОБА_9 (код НОМЕР_7 ), ОСОБА_10 (код НОМЕР_8 ), ОСОБА_11 (код НОМЕР_9 ), ОСОБА_12 (код НОМЕР_10 ), ОСОБА_13 (код НОМЕР_11 ), ОСОБА_14 (код НОМЕР_12 ), ОСОБА_15 (код НОМЕР_13 ), ОСОБА_16 (код НОМЕР_14 ), ОСОБА_17 (код НОМЕР_15 ), ОСОБА_18 (код НОМЕР_16 ), ОСОБА_19 (код НОМЕР_17 ), ОСОБА_20 (код НОМЕР_18 ), ОСОБА_21 (код НОМЕР_19 ), ОСОБА_22 (код НОМЕР_20 ), ОСОБА_23 (код НОМЕР_21 ), ОСОБА_24 (код НОМЕР_22 ), ОСОБА_25 (код НОМЕР_23 ), ОСОБА_26 (код НОМЕР_24 ), ОСОБА_27 (код НОМЕР_25 ), ОСОБА_28 (код НОМЕР_26 ), ОСОБА_29 (код НОМЕР_27 ), ОСОБА_30 (код НОМЕР_28 ), ОСОБА_31 (код НОМЕР_29 ), а також наступних юридичних осіб ПТ «Дяченко, Скрипка. Ломбард ЮК «Демос» (код 24512986), ПП «Охорона - Центр» (код 32440900), ТОВ «Торговий Дім «Ювелірна корпорація «Демос» (код 34317866), ТОВ «Ювелірна корпорація «Демос» (код 34317892), Споживче товариство «КС «Демос» (код 41163708) та інших підприємств і фізичних осіб-підприємців підконтрольній вище вказаний групі осіб, в тому числі: договори із додатками, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, акти прийому-передачі, акти виконаних робіт з додатками та специфікаціями, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, банківські документи щодо проведених розрахунків, документи щодо якості та походження сировини, листування, документів що свідчать про фактичні обсяги «проконвертованих» грошових коштів та валютно-обмінних операцій, які не відповідають задекларованим показникам у бухгалтерській та податковій звітності та мають доказове значення щодо розміру фактично отриманих доходів, платіжних карток, засобів доступу до банківських рахунків, які використовувалися в злочинній схемі, документів з переведення грошових коштів за межі України, документів що свідчать про фактичні обсяги клеймованих ювелірних виробів, акти прийому-передачі давальницької сировини, замовлення на переробку давальницької сировини, заяв на реєстрацію іменників з додатками, реєстраційних повідомлень, квитанцій, висновків про проведення експертних випробувань, чорнових записів, зошитів, блокнотів, документи щодо проведення митного оформлення товарів, митні декларації, вантажно-митні декларації із додатками, міжнародні товарно-транспортні накладні, інвойси, незаповнені документи із відтисками печаток та штампів, головні книги, журнали в`їзду-виїзду автотранспорту, журнали-ордери, виписки банку, статутні та реєстраційні документи, кадрові документи, накази на призначення, трудові договори, трудові контракти, відомостей нарахування заробітної плати, документів що підтверджують законність використання програмного забезпечення, за допомогою якого здійснюється облік наданих послуг, акти приймання передачі товарів, інструктажі з техніки безпеки та охорони праці, документи складського обліку; комп`ютерна техніка та оргтехніка; електронні носії інформації (у тому числі системних блоків, серверних блоків, флеш-карток CD та DVD дисків, жорстких дисків, відео-записуючих пристроїв, мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків, тощо); дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів одержаних злочинним шляхом (в тому числі і тих джерело походження яких не відоме), ювелірних виробів виготовлених від імені фізичних осіб - підприємців ОСОБА_5 (код НОМЕР_1 ), ОСОБА_6 (код НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 ), ОСОБА_7 (код НОМЕР_4 ), ОСОБА_8 (код НОМЕР_5 ), ОСОБА_3 (код НОМЕР_6 ), ОСОБА_9 (код НОМЕР_7 ), ОСОБА_10 (код НОМЕР_8 ), ОСОБА_11 (код НОМЕР_9 ), ОСОБА_12 (код НОМЕР_10 ), ОСОБА_13 (код НОМЕР_11 ), ОСОБА_14 (код НОМЕР_12 ), ОСОБА_15 (код НОМЕР_13 ), ОСОБА_16 (код НОМЕР_14 ), ОСОБА_17 (код НОМЕР_15 ), ОСОБА_18 (код НОМЕР_16 ), ОСОБА_19 (код НОМЕР_17 ), ОСОБА_20 (код НОМЕР_18 ), ОСОБА_21 (код НОМЕР_19 ), ОСОБА_22 (код НОМЕР_20 ), ОСОБА_23 (код НОМЕР_21 ), ОСОБА_24 (код НОМЕР_22 ), ОСОБА_25 (код НОМЕР_23 ), ОСОБА_26 (код НОМЕР_24 ), ОСОБА_27 (код НОМЕР_25 ), ОСОБА_28 (код НОМЕР_26 ), ОСОБА_29 (код НОМЕР_27 ), ОСОБА_30 (код НОМЕР_28 ), ОСОБА_31 (код НОМЕР_29 ), а також наступних юридичних осіб ПТ «Дяченко, Скрипка. Ломбард ЮК «Демос» (код 24512986), ТОВ «Торговий Дім «Ювелірна корпорація «Демос» (код 34317866), ТОВ «Ювелірна корпорація «Демос» (код 34317892), Споживче товариство «КС «Демос» (код 41163708), ювелірних виробів з нанесеними відбитками іменників вище вказаних фізичних осіб - підприємців та приватних підприємств, ювелірних виробів без нанесених державних іменників (клейм); печаток і штампів суб`єктів господарювання з ознаками «фіктивності»; банківські пластикові картки для обслуговування карткових, розрахункових, депозитних та кредитних рахунків, юридично-правові документи, технологічне устаткування (обладнання, апаратура, допоміжні елементи тощо), готівкові кошти в національній та іноземній валюті, які отримані в результаті проведення валютних операцій та від реалізації ювелірних виробів і дорогоцінних металів одержаних злочинним шляхом, а також джерело походження яких не відоме, речі і цінності, здобуті злочинним шляхом, речі та предмети, що вилучені з цивільного обігу.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно положень ч.ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім`ї або його представникові.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах«Іммобіліаре Саффі проти Італії»(Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» (<...>) [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимогастатті 1Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-якевтручаннядержавногоорганууправонамирне володіннямайномповиннобутизаконним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінніКонвенціївимагає дотриманнявідповіднихположеньнаціональногозаконодавстватавідповідностіпринципові верховенстваправа,щовключаєсвободувідсвавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited»протиУкраїни»(Заява№19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурістатті 1Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існуватиобґрунтованепропорційнеспіввідношенняміжзасобами,якізастосовуються,таметою,якупрагнутьдосягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі«Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»(James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Згіднозі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогамистатті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно дост. 236 КПК України,вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК Українипередбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст.171, ч. 6 ст.173цьогоКодексу; у разі скасування арешту.

У судовому засіданні встановлено, що вилучене, відповідно до протоколу обшуку від 29.01.-01.02.2019 року за адресою: м. Запоріжжя, Лермонтова 10 , майно на поверненні якого наполягає володілець, підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21.01.2019 року на підставі якої працівниками органу досудового розслідування проведено слідчу дію обшук.

Відтак, вилучене майно, не є тимчасово вилученим майном, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, та процедура за ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даної скарги за наданими матеріали, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право ОСОБА_4 законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ОСОБА_4 , відповідно існує пропорційне співвідношенняміжзасобами,якізастосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність вимог скарги, а відтак у задоволенні вимог скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 100, 169170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого в порядку ст. 303 КПК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає

Слідчий суддя ОСОБА_1