Ухвала

від 28.01.2022 по справі 340/9333/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 січня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/9333/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши, у письмовому провадженні, заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за його позовною заявою до Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення одинадцятої сесії восьмого скликання Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 27.02.2021 №1593 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність гр. ОСОБА_1 » ;

- зобов`язати Суботцівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04365106) затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) на території Казарнянської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області площею 2 га з кадастровим номером 3522282600:02:000:5221 та надати йому у власність зазначену земельну ділянку.

Ухвалою судді від 04.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі та справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.59)

27.01.2022 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії із земельною ділянкою з кадастровим номером 3522282600:02:000:5221 та ділянками з кадастровими номерами 3522282600:02:000:5348 та 3522282600:02:000:5349, які утворилися за рахунок поділу вищевказаної першої ділянки до набрання чинності рішенням.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач посилається на те, що Суботцівська сільська рада Кропивницького району здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3522282600:02:000:5221 площею 2,00 га на дві земельні ділянки площею 1,0000 га кожна з кадастровими номерами 3522282600:02:000:5348 та 3522282600:02:000:5349, та передала їх у власність одній особі. При цьому, Суботцівська рада відповідно до заяви позивача від 11.06.2021 знала про наявність в останнього всіх необхідних документів для затвердження проекту землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 3522282600:02:000:5221. Позовні вимоги стосуються саме зобов`язати Суботцівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Казарнянської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області площею 2 га з кадастровим номером 3522282600:02:000:5221 та надати йому у власність зазначену земельну ділянку. Такі обставини, на думку позивача, вказують на те, що в разі незастосування заходів забезпечення позову буде унеможливлений ефективний захист прав і інтересів позивача. Також, вважає, що у разі встановлення протиправності оскаржуваного рішення та задоволення позовних вимог, позивачу доведеться докласти значних зусиль і втрат, щоб відновити свої права.

Враховуючи положення ч.1 ст.154 КАС України заяву про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи.

Ознайомившись зі змістом поданої позивачем заяви, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні даної заяви про забезпечення позову з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 4 статті 150 КАС України передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. До того ж, забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту заявнику до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що підстави, визначені статтею 150 КАС України є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18).

Крім того, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Так, судом встановлено, що рішенням Суботцівської сільської ради від 27.07.2021 №1593 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 » , яке оскаржується позивачем у даній справі, йому відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену у постанові від 17.10.2018 у справі №380/624/16-ц (провадження №14-301цс18) рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц (провадження №14-28цс20) не знайшла підстав для відступу від висновку викладеного у постанові від 17.10.2018 у справі №380/624/16-ц (провадження №14-301цс18).

Суд зауважує, що спосіб забезпечення позову зазначений позивачем у заяві не конкретизовано у відповідності до ч.1 ст.151 КАС України, а саме до кого спрямована вимога щодо зборони вчиняти дії щодо земельної ділянки.

Суд вважає, що наведені у заяві доводи про необхідність забезпечення позову є необґрунтованими, оскільки не свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача, як це передбачено пунктом 1 частини 2 статті 150 КАС України.

Наведені заявником доводи про протиправність спірного рішення сільської ради потребують з`ясування та перевірки їх доказами на стадії розгляду справи по суті та не можуть бути підставою для заборони як відповідачу, так і іншим особам вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3522282600:02:000:5221, 3522282600:02:000:5348 та 3522282600:02:000:5349, до набрання рішенням суду по адміністративній справі №340/9333/21 законної сили, як заходів забезпечення позову.

До того ж, як вбачається з доказів, які містяться в матеріалах справи, станом на час звернення до суду із заявою про забезпечення позову, рішенням Суботцівської сільської ради затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, зокрема щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3522282600:02:000:5221 на дві з кадастровими номерами 522282600:02:000:5348 та 3522282600:02:000:5349.

Крім того, згідно рішення Суботцівської сільської ради від 25.11.2021 №2198 іншій особі затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність для ведення особистого селянського господарства та передано їй у приватну власність земельні ділянки з кадастровими номерами 522282600:02:000:5348 та 3522282600:02:000:5349. Отже, Суботцівською сільською радою реалізовано своє право щодо розпорядження земельною ділянкою та вказані земельні ділянки знаходяться у приватній власності, що також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. При цьому, як свідчить інформація з Публічної кадастрової карти, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3522282600:02:000:5221 відсутні.

Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про скасування спірного рішення відповідача, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

Крім того, забезпечення адміністративного позову в спосіб, зазначений позивачем, буде означати вирішення спору по суті до ухвалення рішення по справі, що, в свою чергу, може призвести до порушення прав, свобод та інтересів інших осіб, що суперечить приписам КАС України та не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

Отже, суд не вбачає ознак можливої небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача; суду не доведено неможливість захисту прав позивача без вжиття таких заходів; не доведено, що для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Також судом не підтверджено та не встановлено наявності реальної загрози виникнення незворотних для позивача наслідків.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими ст.ст.293-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина