Ухвала

від 01.02.2022 по справі 340/8899/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 лютого 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/8899/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 за його адміністративним позовом до Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити пенні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 12.11.2021 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення одинадцятої сесії восьмого скликання Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 27.07.2021 №1588 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність гр. ОСОБА_1 ";

- зобов`язати Суботцівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04365106) затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (код за КВЦПЗ 01.03) на території Казарнянської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області площею 2 га з кадастровим номером 3522282600:02:000:5158 та надати ОСОБА_1 у власність зазначену земельну ділянку.

Ухвалою судді від 28.12.2021 року відкрито провадження у справі та прийнято рішення здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

27.01.2022 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій він просить суд забезпечити позов шляхом заборони вчиняти будь-які дії з земельною ділянкою з кадастровим номером 3522282600:02:000:5196 та земельні ділянки з кадастровими номерами 3522282600:02:000:5338 і 3522282600:02:000:5339, які утворилися за рахунок поділу вищевказаної земельної ділянки, до набрання чинності рішенням суду.

В обґрунтування заяви зазначено, що Суботцівська сільська рада здійснила поділ земельної ділянки 3522282600:02:000:5196 (яку позивач бажає отримати у приватну власність) на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3522282600:02:000:5338 і 3522282600:02:000:5339, площею 1 га кожна та передала їх у власність іншій особі. Позивач просить суд забезпечити позов, посилаючись на те, що у разі незастосування заходів забезпечення позову буде унеможливлений ефективний захист його прав та інтересів.

Суд, за наслідком розгляду заяви про забезпечення позову, вважає, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 153 КАС України заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 5 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Беручи до уваги викладенні вище норми, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен пересвідчитися в тому чи існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Тобто, з даною норми слідує, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

З матеріалів справи суд убачає, що позивач, бажаючи отримати у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку державної власності на території Казярнянської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області в межах норм безоплатної приватизації, у листопаді 2020 року отримав у ГУ Держеокадстру у Кіровоградській області (органі виконавчої влади, який на той час був розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Кіровоградської області) відповідний дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з метою формування її як об`єкту цивільних прав (наказ від 27.11.2020 року №11-1674/14-20-СГ).

На підставі цього наказу за завданням позивача сертифікованим інженером-землевпорядником у січні 2021 року виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.

За цим проектом землеустрою була сформована земельна ділянка площею 2 га, яка була зареєстрована в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 3522282600:02:000:5196.

У зв`язку добровільним об`єднанням територіальних громад та реформою місцевого самоврядування Казарнянська сільська рада приєдналася до Суботцівської сільської ради.

Відповідно до пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України з 27.05.2021 року земельна ділянка з кадастровим номером 3522282600:02:000:5196 вважається комунальною власністю Суботцівської сільської територіальної громади, а Суботцівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області набула повноважень щодо розпорядження нею.

Позивач у червні 2021 року звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою та про передачу бажаної земельної ділянки з кадастровим номером 3522282600:02:000:5196 у приватну власність.

За цією заявою Суботцівською сільською радою прийнято рішення №1588 від 27.07.2021 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність гр. ОСОБА_1 ", яке є предметом спору у даній справі.

Між тим, на підставі рішення Суботцівської сільської ради №1271 від 24.06.2021 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок" була здійснена державна реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3522282600:02:000:5196 за Суботцівською сільською радою. Також цим рішенням надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу цієї земельної ділянки на дві рівні частини для ведення особистого селянського господарства.

Внаслідок поділу земельної ділянки сформовано дві нові земельні ділянки, які 25.08.2021 року зареєстровані у Державному земельному кадастрі з кадастровими номерами 3522282600:02:000:5338 і 3522282600:02:000:5339.

Одночасно у Державному земельному кадастрі 25.08.2021 року скасована державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 3522282600:02:000:5196, вона набула статусу архівної, а відомості про неї перенесено до архівного шару даних геоінформаційної системи Державного земельного кадастру.

Згодом Суботцівська сільська рада прийняла рішення чотирнадцятої сесії №1878 від 28.09.2021 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок було затверджено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3522282600:02:000:5196 на дві на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3522282600:02:000:5338 і 3522282600:02:000:5339, площею 1 га кожна.

На п`ятнадцятій сесії рішенням від №2081 від 28.10.2021 року Суботцівська сільська рада, розглянувши заяву громадянина ОСОБА_2 , надала йому дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок раніше сформованих земельних ділянок з кадастровими номерами 3522282600:02:000:5338 і 3522282600:02:000:5339, а також рішення №2207 від 25.11.2021 року (шістнадцята сесії), яким затвердила проект землеустрою та передала ОСОБА_2 у приватну власність вказані земельні ділянки.

На підставі рішення Суботцівської сільської ради №2207 від 25.11.2021 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.01.2022 року зареєстровано право приватної власності ОСОБА_3 на земельні ділянки з кадастровими номерами 3522282600:02:000:5338 і 3522282600:02:000:5339.

Наведене свідчить, що наразі земельна ділянка комунальної власності, на яку позивач заявляє права, припинила існування як об`єкт цивільних прав, а сформовані внаслідок її поділу земельні ділянки перебувають у приватній власності третьої особи, яка не є учасником даної справи. Законність відповідних рішень відповідача щодо поділу земельної ділянки та передачі землі у приватну власність третій особі не є предметом цього спору.

Статтею 1 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на землю гарантується.

Згідно зі статтею 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до статті 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 116 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно зі статтею 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями комунальної власності територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Суд зазначає, що до повноважень відповідача належить розпорядження землями комунальної власності, що належать Суботцівській сільській територіальній громаді, яка відповідно до статті 5 Земельного кодексу України є рівноправним суб`єктом земельних відносин і має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Натомість у ОСОБА_1 відсутні суб`єктивні права (володіння, користування, розпорядження) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522282600:02:000:5196, яка перебувала у комунальній власності Суботцівської сільської територіальної громади, та щодо новосформованих земельних ділянок з кадастровими номерами 3522282600:02:000:5338 і 3522282600:02:000:5339, які наразі перебувають у приватній власності громадянина ОСОБА_2 .

Суд вважає, що запропонований позивачем захід забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо цих земельних ділянок не відповідає порушеному інтересу позивача, у зв`язку з яким він звернувся до суду з даним позовом, та порушує права особи, яка не є учасником цієї справи. Крім того, він суперечить пункту 5 частини 3 статті 151 КАС України, який містить заборону щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони вчиняти дії, що випливають з рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі.

З цих підстав суд прийшов до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

При цьому, суд зауважує, що особа не позбавлена можливості у подальшому повторно ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення його позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі встановлення відповідних для цього підстав.

Керуючись ст.ст.150-154, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову.

Копію ухвали суду невідкладно надіслати ОСОБА_1 .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, встановлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук