Рішення

від 18.01.2022 по справі 620/10841/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2022 року Чернігів Справа № 620/10841/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Кондратенко О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Войчука В.А., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради та Виконавчого комітету Чернігівської міської ради щодо відмови у видачі для ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень щодо забудови земельної ділянки площею 0,1673 га, кадастровий номер 7410100000:02:014:5209, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , оформленої листом від 03.09.2021 за № 01-13/675 Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради та пункту 3 рішення № 533 від 02.09.2021 Виконавчого комітету Чернігівської міської ради; скасування рішення № 533 від 02.09.2021 Виконавчого комітету Чернігівської міської ради в частині пункту 3 Відмовити ОСОБА_1 у затвердженні та наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для нового будівництва двоповерхового житлового будинку з мансардою площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі п.1 ч.4 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у зв`язку з ненаданням документу, що підтверджує право власності на об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці та має режим самочинного будівництва та зобов`язання Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради та Виконавчого комітету Чернігівської міської ради видати для ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для будівництва двоповерхового житлового будинку з мансардою площею 1000 кв.м. на земельній ділянці площею 0,1673 га, кадастровий номер 7410100000:02:014:5209, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , згідно заяви про намір забудови земельної щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки поданої 24.11.2020 згідно опису № 41134/2 від 24.11.2020 (Код адмін. послуги №0010, Код зворотного зв`язку № 568423).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відмова у видачі містобудівних умов та обмежень для будівництва двоповерхового житлового будинку з мансардою площею 1000 кв.м. є безпідставною, оскільки будь-яких доказів щодо самочинного будівництва не існує та не наведено Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради. Вказує, що твердження про ненадання документу щодо права власності, яке не зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є не обґрунтованим.

Відповідачем, Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, відзив на позов подано не було.

Відповідачем, Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, було подано відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не було подано документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, що у відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, рішення про що і було прийнято Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради. Вказує, що згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 інформація щодо права власності на об`єкти нерухомого майна, зареєстрованого за позивачем, відсутня, а здійснене позивачем будівництво є самочинним будівництвом, оскільки збудовано позивачем з істотним порушенням будівельних норм та правил. Зазначає, що виконання будівельних робіт позивачем за вказаною адресою проводилось на підставі будівельного паспорту, виданого для будівництва загальною площею 457,079 кв.м, однак загальна площа забудови суттєво перевищує 500 кв.м.

Позивачем було надано відповідь на відзив, в якій вказав, що відповідач 2 не наводить жодної норми за частиною 4 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , яка забороняє отримати позивачу містобудівні умови та обмеження за наведених у відзиві обставин. Вказує, що у 2019 році позивач вирішив забудувати належну йому земельну ділянку будівлею, у зв`язку з чим отримав будівельний паспорт для здійснення вказаної забудови, проте, в подальшому змінив свої плани щодо забудови земельної ділянки, бажаючи здійснити забудову понад нормативні вимоги для видачі будівельного паспорту. Зазначає, що наразі існує об`єкт незавершеного будівництва та на нього відсутні документи права власності, а тому вимога відповідачів надати неіснуючі документи права власності є незаконною.

Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради було подано заперечення, в яких, серед іншого вказав, що Виконавчий комітет Чернігівської міської ради не є компетентним органом, що здійснює видачу містобудівних умов та обмежень. Також вказав, що 28.08.2020 здійснено виїзд комісії на об`єкт будівництва Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з метою проведення обстеження на предмет відповідності виконання будівельних робіт вимогам чинного законодавства, про що було складено відповідний акт, та встановлена невідповідність здійсненого будівництва технічному паспорту.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 20.10.2021 було ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження; ухвалою суду від 30.11.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, було відмовлено в залученні ОСОБА_2 в якості третьої особи; ухвалою суду від 30.11.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, було відмовлено в задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи; ухвалою суду від 30.11.2021 було продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:02:014:5209 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 23-29).

09.10.2019 позивачем було отримано будівельний паспорт на забудову вищевказаної земельної ділянки, згідно якого площа забудови складає 457,079 кв.м (19,873 м на 23 м) (т. 1 а.с. 134-137).

24.11.2020 позивач через ЦНАП м. Чернігова звернувся до Чернігівського міського голови з заявою про надання містобудівних умов та обмежень на вищевказаній земельній ділянці для будівництва двоповерхового житлового будинку з мансардою площею 1000 кв.м (т. 1 а.с. 22).

Листом від 05.01.2021 № 01-11/606 Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради повідомило позивача, що 28.08.2020 здійснено виїзд комісії у складі заступника міського голови, керівників та спеціалістів профільних структурних підрозділів Чернігівської міської ради на об`єкт будівництва Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з метою проведення обстеження на предмет відповідності виконання будівельних робіт вимогам чинного законодавства, про що 28.08.2020 було складено відповідний акт. Згідно з вказаним актом комісією встановлено, що загальна площа здійсненої забудови за вказаною адресою суттєво перевищує 500 кв.м., в той час як відповідно до будівельного паспорта, виданого для будівництва зазначеного об`єкта площа забудови складає 457,079 кв.м. Здійснені дії є, по суті, самочинним будівництвом і є підставою для притягнення забудовника до адміністративної відповідальності. Вказане відхилення від умов будівельного паспорта є порушенням законодавства, в т. ч. таке будівництво не відповідає частині першій статті 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , відповідно до якої будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки (т. 1 а.с. 30-31).

В подальшому, пунктом 3 рішення № 533 від 02.09.2021 Виконавчого комітету Чернігівської міської ради було відмовлено позивачу у затвердженні та наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для нового будівництва двоповерхового житлового будинку з мансардою площею 1000 кв. м. по АДРЕСА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у зв`язку з ненаданням документу, що підтверджує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці та має режим самочинного будівництва (т. 1 а.с. 49).

На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 у справі 620/4277/21 листом від 03.09.2021 № 01-13/679 Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради повідомило позивача про прийняте Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради рішення № 533 від 02.09.2021 та про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (т. 1 а.с. 46).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 9 пункту а частини першої статті 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон).

Згідно пункту 8 частини першої статті 1 Закону містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до статті 26 Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно частин першої та другої статті 27 Закону забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень.

Частинами першою та другою статті 29 Закону передбачено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування. Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 (частина третя статті 29 Закону).

Згідно частини четвертої статті 29 Закону підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

З наведеного вбачається, що містобудівні умови та обмеження є одними з основних складових вихідних даних, які отримуються замовником або проектувальником на першому етапі проектування та будівництва об`єктів та, в будь-якому випадку, до виконання підготовчих та будівельних робіт.

Як встановлено судом, відмовляючи позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень, відповідач зазначив про ненадання документу, що підтверджує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці та має режим самочинного будівництва.

При цьому позивач вказує на незаконність вимоги відповідачів надати документи, що підтверджують право власності на об`єкт нерухомого майна, оскільки об`єкт не завершено будівництвом та на нього відсутні документи, а сама забудова здійснювалась на підставі будівельного паспорта, проте зі зміною планів щодо забудови земельної ділянки, бажаючи здійснити забудову понад нормативні вимоги для видачі будівельного паспорту, звернувся за отриманням містобудівних умов та обмежень.

Так, суд вважає за необхідне зазначити, що частина четверта статті 29 Закону імперативно визначає, що неподання визначених частиною третьою цієї статті документів є підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

В свою чергу, до таких документів належить, серед іншого, копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації).

Тобто, з системного тлумачення норм частини третьої статті 29 Закону вбачається, що власник або користувач земельної ділянки для отримання містобудівних умов та обмежень не надає документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, у разі якщо таке право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції або реставрації), або якщо земельна ділянка, на якій планується будівництво, вільна від забудови, тобто коли власник або користувач земельної ділянки має намір в майбутньому збудувати новий об`єкт нерухомого майна.

Разом з тим, в даному випадку, судом на підставі висновку експертів № 20-21/03-09/21 за результатами проведення судової комісійної будівельно-технічної експертизи від 17.09.2021 (т. 2 а.с. 1-42) встановлено, що в результаті виконаного візуально-інструментального обстеження експертами встановлено, що на території земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться незакінчений будівництвом будинок, що має три надземних поверхи (два поверхи та мансардний поверх) та підземний поверх - підвал.

Так, судом встановлено, згідно вихідних даних аналізу умов інсоляції (т. 2 а.с. 37-39) довжина стіни житлової будівлі № 6 найбільш наближеної до будівлі № 4 складає 24 м, а згідно схеми забудови земельної ділянки будівельного паспорту (т. 2 зворот а.с. 33) довжина зазначеної стіни становить 23 м.

Також, згідно згаданої схеми забудови земельної ділянки будівельного паспорту, довжина стіни будинку, наближеної до АДРЕСА_1 , складає 19,873 м при ширині земельної ділянки 30,22 м.

Натомість, з аналізу схеми розташування будинку № 6, складеної експертами, (т. 2 зворот а.с. 36) відстань від кутів вищевказаної стіни будинку, до огорож земельної ділянки, які межують з земельними ділянками № 8 та № 4 складає 6,12 м та 4,03 м.

Тобто, фактичні розміри будинку за адресою: АДРЕСА_1 (24 м на приблизно 20 м) в певній мірі відповідають розміру будинку, зазначеному на схемі забудови земельної ділянки будівельного паспорту (23 м на 19,873 м), однак, враховуючи поверховість будинку, загальна площа будинку перевищує 500 кв.м., тобто площу забудови земельної ділянки, яка може здійснюватися на підставі будівельного паспорту.

З викладеного випливає, що позивачем здійснено будівництво будинку за адресою: АДРЕСА_1 без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина перша статті 181 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, незакінчений будівництвом будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 є об`єктом нерухомого майна, який, зокрема, зведений без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, а тому позивач звертаючись за отриманням містобудівних умов та обмежень, зобов`язаний був надати копію документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна.

Таким чином, на переконання суду, позивачу правомірно було відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень для будівництва двоповерхового житлового будинку з мансардою площею 1000 кв.м. на земельній ділянці площею 0,1673 га, кадастровий номер 7410100000:02:014:5209, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Стосовно інших посилань учасників справи, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради (вул. Коцюбинського, буд. 82, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02498636), Виконавчого комітету Чернігівської міської ради (вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 04062015) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.01.2022.

Суддя Н.М. Баргаміна