Постанова

від 03.02.2022 по справі 542/1822/21

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 лютого 2022 року справа № 542/1822/21

провадження № 3/542/33/22

Суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Кашуба М.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Державної екологічної інспекції центрального округу Державної екологічної інспекції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого начальником КП Джерело ,

за ч. 1 ст. 164 КпАП України, -

в с т а н о в и в :

03.12.2021 року зазначений адміністративний матеріал надійшов з Державної екологічної інспекції центрального округу Державної екологічної інспекції України для розгляду по суті.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що будучи начальником КП Джерело ОСОБА_1 допустив порушення проводження господарської діяльності - здійснення господарської діяльності за відсутністю документів дозвільного характеру, а саме: здійснення КП Джерело господарської діяльності щодо утилізації, видалення оброблення, знешкодження, захоронення побутових відходів за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля, а також здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без отримання спеціального дозволу, чим порушив ч. 3 ст. 3 ЗУ Про оцінку впливу на довкілля , ст. 10, 11 ЗУ Про охорону атмосферного повітря , п. 30 додатку до ЗУ Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності .

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявні відомості про належне сповіщення про день та час розгляду справи (а.с. 31, 32).

За змістом положень статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Судом на виконання вимог закону, вживалися заходи щодо належного сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. В матеріалах справи містяться дані про належне сповіщення ОСОБА_1 в судові засідання на 14.01.2022 та 03.02.2022 (а.с. 31, 33).

З огляду на наявність в матеріалах справи відомостей про належне сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про місце і час розгляду справи та відсутність клопотання про відкладення судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

За змістом ст. 252 КУпАП, оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

У відповідності до положень статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 допустив порушення проводження господарської діяльності, а саме:

-здійснення КП Джерело господарської діяльності щодо утилізації, видалення оброблення, знешкодження, захоронення побутових відходів за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля;

-здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без отримання спеціального дозволу.

Щодо здійснення КП Джерело господарської діяльності щодо утилізації, видалення оброблення, знешкодження, захоронення побутових відходів за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля.

У відповідності до ч. 1 ст. 164 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України Про оцінку впливу на довкілля визначено, що планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище.

Таким чином, зі змісту вказаних положень Закону України Про оцінку впливу на довкілля вбачається, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для планової діяльності, яка відповідає визначенню планової діяльності, наведеному у ч. 1 ст. 1 Закону України Про оцінку впливу на довкілля .

Тобто, оцінці впливу на довкілля у діючій редакції Закону України Про оцінку впливу на довкілля підлягає планована діяльність, яка має бути виражена у будівництві, реконструкції, технічному переоснащенні, розширенні, перепрофілюванні, ліквідації (демонтажу) об`єктів чи іншому втручання в природне середовище.

Закон України Про оцінку впливу на довкілля , у діючій редакції, не встановлює обов`язку здійснювати оцінку впливу на довкілля на об`єкти, рішення про провадження планової діяльності яких було прийнято до моменту набрання чинності та введення в дію Закону України Про оцінку впливу на довкілля , крім випадку, якщо відносно такого об`єкту планується діяльність щодо його реконструкції, технічного переоснащення, розширення, перепрофілювання, тощо (ч. 1 ст. 1 Закону України Про оцінку впливу на довкілля ) вже після введення в дію Закону України Про оцінку впливу на довкілля .

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про оцінку впливу на довкілля (у діючій редакції)цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.

Цей закон був опублікований 17.06.2017 (Голос України від 17.06.2017 № 110).

Отже, Закон України Про оцінку впливу на довкілля набрав чинності 18.06.2017, а введений в дію був 18.12.2017.

Таким чином, Закон України Про оцінку впливу на довкілля набрав чинності вже після того як було прийнято рішення про плановану діяльність КП Джерело Новосанжарської селищної ради.

Так, за даними Єдиного державнго реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація юридичної особи КП Джерело Новосанжарської селищної ради була проведена 19.09.2016, номер запису15741020000000631.

Доказів здійснення КП Джерело планованої діяльності, в розумінні ЗУ Про оцінку впливу на довкілля , після 18.12.2017 матеріали справи не містять.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України.

Зі змісту ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Щодо здійснення КП Джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без отримання спеціального дозволу.

Норма ч.1 ст. 164 КУпАП носить бланкетний характер, оскільки у своїй диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види господарської діяльності, тобто в протоколі про адміністративне правопорушення має зазначатися відповідна норма спеціального закону, який регламентує господарську діяльність, що потребує одержання дозволу на проведення певного виду господарської діяльності.

Статтею 1 Закону України Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (далі Перелік).

Пунктом 30 Переліку визначено, що відповідно до Закону України Про охорону атмосферного повітря видається дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Стаціонарним джерелом забруднення, відповідно до пп. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об`єкти.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об`єкти, які не належать до першої і другої груп.

Таким чином, підприємство набуває право на експлуатацію обладнання, з якого в атмосферне повітря надходять забруднюючі речовини, лише після отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а відтак експлуатація такого обладнання без отримання дозволу є правопорушенням та підставою для застосування встановлених законодавством заходів реагування.

На виконання ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року №1598 затверджено Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню .

Відповідно до Акту Державної екологічної інспекції центрального округу, складеного за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №06-28/927, КП Джерело Новосанжарської сільської ради здійснює діяльність з утримання та обслуговування полігону твердих побутових відходів в с. Зачепилівка Полтавського (Новосанжарського) району, земельна ділянка кадастровий номер 5323481200:00:002:0010 площею 3,1037 га. та здійснює опалення адмінбудівлі за адресою смт Нові Санжари, пров. Пролетарський, 1/2 за допомогою твердопаливного котла невизначеного типу та марки за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосфернеповітря з тіла полігону та димової труби котла.

В протоколі про адміністративне правопорушення є посилання на порушення ст. 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря та п.30 Закону України Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарський діяльності , які пердбачають обов`язок отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за Законом України Про охорону атмосферного повітря .

Разом з тим, зазначений вище протокол складено за відсутності будь-яких фактичних даних, що підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.

Відповідно до вищевказаного акту під час перевірки КП Джерело державним інспектором не було встановлено до якої групи, як об`єкт викидів забруднюючих речовин в атмосферу, відноситься КП Джерело , однак в протоколі про адміністративне правопорушення є посилання на ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , яка встановлює чіткий перелік груп, як об`єктів викидів забруднюючих речовин та перелік необхідних документів для отримання дозволів, а також організації та установи, яким доручено надання вказаних дозволів.

Крім того, Державною екологічною інспекцією центрального округу Державної екологічної інспекції України не було надано належних та допустимих доказів того, що КП Джерело систематично здійснює господарську діяльність, яка потребує дозволу на провадження даного виду господарської діяльності.

Стверджуючи в протоколі про наявність порушення положень ст. 11 ЗУ Про охорону атмосферного повітря , державному інспектору необхідно було встановити обов`язкову наявність ознаки правопорушення - здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Фіксування відповідних викидів здійснюється у встановленому Законом порядку, в тому числі шляхом проведення відповідних вимірювань із застосуванням спеціальних технічних засобів.

У протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не вказано, які саме викиди ймовірно спричинило вказане обладнання, та чи взагалі це обладнання здійснює викиди, які входять в перелік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року №1598, якою затверджено Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню .

За відсутності даних про проведення будь-яких інструментальних, лабораторних досліджень, які б підтверджували те, що від роботи обладнання КП Джерело здійснюються викиди забруднюючих речовин, які підлягають державному регулюванню, здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами КП Джерело не доведено.

Разом з цим, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що на місці правопорушення проби не відбирались .

Будь-яких об`єктивних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (висновків експерта, речових доказів, відеозаписів, фото-таблиць тощо) до протоколу про адміністративне правопорушення Державною екологічною інспекцією центрального округу не було додано.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря пов`язується з безпосередньою наявністю у суб`єкта господарювання діючих (працюючих, таких, що безпосередньо здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу, а не таких, що потенційно можуть здійснювати викиди) стаціонарних джерел забруднення, які є нерухомими об`єктами (зберігають свої просторові координати протягом певного часу), належать йому на праві власності або іншому речовому праві та використовуються ним у виробництві.

Відтак, Державною екологічною інспекцією центрального округу документально не доведено, що КП Джерело здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та для яких потрібен дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Слід звернути увагу, що відповідно до ст. 242-1 КУпАП, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема статтею 78 (крім порушень санітарних норм).

Статтею 78 КУпАП, яка міститься в главі Адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини передбачає адміністративну відповідальність за викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об`єктів.

Отже, відповідальність за викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, передбачена ст. 78 КУпАП, що утворює окремий склад адміністративного правопорушення, передбачений спеціальною нормою, яка і регулює даний вид діяльності, а попри це, ОСОБА_1 притягається за вчинення адміністративного правопорушення ч. 1 ст. 164 КУпАП, а не ст. 78 КУпАП.

Отже, в протоколі про адміністративне правопорушення не відображені будь-які інші діяння, що утворюють об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а суд позбавлений права самостійно змінювати або уточнювати фабулу правопорушення на шкоду особі, стосовно якої складено протокол, оскільки ця фабула по суті становить формулювання обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. При цьому суд повинен діяти, як незалежний орган правосуддя, а не як сторона обвинувачення, відшукуючи в діях особи ознаки правопорушень, які не були відображені в протоколі.

Відповідно до частини 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах Лучанінова проти України (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), Малофєєва проти Росії (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), Карелін проти Росії (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справі Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

В рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі Коробов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення поза розумним сумнівом . Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом поза розумним сумнівом , зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі Кобець проти України . Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтею 7, частиною 1 статті 164, пунктом 1 частини 1 статті 247, статтями 251, 268, 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення, через Новосанжарський районний суд Полтавської області.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М.І.