Ухвала

від 24.01.2022 по справі 540/460/22

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 січня 2022 р. м. ХерсонСправа № 540/460/22

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Войтович І.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області, Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив :

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області щодо не призначення щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за період 2015-2021 рік, передбаченої ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- визнати протиправною бездіяльність У Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та не виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за період 2015-2021 роки, передбаченої ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за період 2015-2021 роки, передбачену ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум грошової допомоги, а саме: у 2015 році недоплачена 3870,00 грн.; у 2016 році - 4450,00 грн.; у 2017 році - 5035,00 грн.; у 2018 році - 5600,00 грн.; у 2019 році - 6190,00 грн.; у 2020 році - 6800,00 грн., у 2021 році - 7354,00 грн.

Положеннями п.п. 3, 5, 6 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч.2 ст.171 КАС України).

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя прийшов до висновку про її невідповідність вимогам ст.161 КАС України з огляду на наступне.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не призначення та щодо не нарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком до 5 травня за 2015-2021 рр. та зобов`язати здійснити нарахування та виплату недоплаченої грошовової допомоги до 5 травня за вказаний період із визначенням розміру недоотриманої такої грошової допоомги.

Предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

Так, згідно з статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

З огляду на наведене, перебіг строку звернення особи до суду з даною позовною вимогою щодо ненарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року, саме 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована.

Таким чином, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, що узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 06.02.2018 по справі № 607/7919/17.

Позивач у справі, зокрема, просить зобов`язати здійснити нарахування та виплату за період з 2015-2021 рр. недоплачену грошову допомогу до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, зазначивши розмір недоотриманих су такої допомоги, проте з позовною заявою до суду останній звернувся лише 20.01.2022.

Вимоги щодо недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, з урахуванням зазначено вище, позивачем заявлені з дотриманням процесуальних строків звернення до суду з позовом.

Як наслідок, за позовними вимогами за період з 2015-2020 р.р. позивачем пропущено шестимісячний строк, встановлений ст.122 КАС України. При цьому до позову не додана заява про поновлення такого строку із належним їх обґрунтуванням.

Суд зазначає, що наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.

За ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зауважує для позивача, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Згідно п. 6 та п. 7 ч. 5 ст. 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно, наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась до суду.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Слід зауважити, що допомога до 5 травня є платежем, розмір якого в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги.

Отже, з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

В той же час, відповідно до статті 17-1 Закону № 3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Тобто, Законом № 3551-XII встановлено розумний строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено в розмірі меншому ніж встановлено Законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 р. № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Слід зазначити, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Таким чином, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду із позовними вимогами за 2015-2020 рр., позивачу слід подати до суду відповідну заяву про поновлення такого строку із належним обґрунтуванням причини пропуску такого.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене позовна заява відповідно до ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме для подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними причинами пропуску такого строку та наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст.122, 123, 161, ч.1 ст.169 КАС України, суддя -

ухвалив :

Залишити позовну заяву без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/460/22 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя І.І. Войтович