Ухвала

від 26.01.2022 по справі 540/8431/21

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/8431/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Ковбій О.В., розглянувши питання щодо поновлення строків звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Відділу реєстрації Новокаховської міської ради Херсонської області - державного реєстратора Кобіцької І.С. третя особа - Садове товариство "Енергетик-2" про визнання рішення державного реєстратора незаконним та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив :

Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просять:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 30 квітня 2021 року №57967865 державного реєстратора прав на нерухоме майно Кобіцької І.С. відділу реєстрації Новокаховської міської ради Херсонської області;

- зобов`язати здійснити державну реєстрацію права спільної сумісної власності садового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 28.12.2021 року позовну заяву залишено без руху, зокрема, для надання можливості позивачам звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення.

25.01.2022 року позивачами надано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, у якому вони зазначають, що строк пропущено через намагання захистити порушене право в Новокаховському міському суді в порядку цивільного судочинства. За результатом судового розгляду, позивачам рекомендовано звернутись до суду адміністративної юрисдикції.

Оцінивши доводи позивача суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом на підставі зазначеного нижче.

Так, Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який в адміністративному судочинстві визначений як строк звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, змістом положень Кодексу адміністративного судочинства України не визначено граничні межі, у яких адміністративні суди можуть приймати рішення про поновлення строку звернення до суду, а також не містить конкретних підстав та критеріїв, за якими можливо оцінити поважність причин пропуску відповідного строку.

Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Згідно частин 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та " Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу у ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої відступлення від принципу правової визначеності через відновлення строку звернення до суду виправдано лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справа "Салов проти України"), зокрема, з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи (справа "Сутяжник проти Росії", п. 38).

При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи "Бочан проти України", "Смірнова проти України", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії" та інші).

Загалом, згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи "Волчлі проти Франції"], "ТОВ "Фріда" проти України").

Отже, аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить, серед іншого, із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Суд враховує, що обгрунтовуючи поважність пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що він намагався вирішити спір в судовому порядку, проте, згідно висновків суду - обрав неналежний спосіб судового захисту.

Відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень підтверджено, що 21.09.2021 року Новокаховським міським судом відкрито провадження в цивільній справі за зверненням позивачів №661/3843/21. Рішенням суду від 23.11.2021 року в задоволенні позову відмовлено з вказівкою на необхідність оскардження рішення державного реєстратора.

Суд вважає за можливе визнати поважним пропущений позивачем строк звернення до суду з наведених ним підстав, в силу того, що позивач довів вчинення ним активних дій, спрямованих на вирішення спору, зокрема, в судовому порядку, проте зазначеного не відбулось з не залежних від позивача підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 243 КАС України окремим документом викладаються ухвали з питань, зокрема, поновлення процесуальних строків.

Керуючись ст.ст. 6, 121, 121, 243, 248 КАС України,

ухвалив :

Клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити.

Причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом до Відділу реєстрації Новокаховської міської ради Херсонської області - державного реєстратора Кобіцької І.С., третя особа - Садове товариство "Енергетик-2" про визнання рішення державного реєстратора незаконним та зобов`язання вчинити певні дії - визнати поважними та поновити строк звернення до суду з даним позовом.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, оскарженню не підлягає та є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя О.В. Ковбій