Постанова

від 04.02.2022 по справі 908/1750/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2022 року м.Дніпро Справа № 908/1750/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів : Антоніка С.Г., Березкіної О.В.

Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Комплітех» на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 08.09.2021 (повний текст складено та підписано 08.09.2021 суддя Федорова О.В.) у справі №908/1750/21

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Комплітех» (04114, м. Київ, вул. Кобзарська, б. 67, ідентифікаційний код юридичної особи 43302347)

до відповідача Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, б. 133, ідентифікаційний код 19355964)

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплітех» з позовом до відповідача Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» , в якому просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 456000,00 грн, 37802,40 грн інфляційних втрат, 14343,54 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.08.2021 у справі №908/1750/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Комплітех» основний борг у розмірі 456000,00 грн, 37802,40 грн інфляційних втрат, 14306,16 грн 3% річних, судовий збір у розмірі 7621,63 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.09.2021 у справі №908/1750/21 заяву щодо підтвердження розміру понесених судових витрат та ухвалення додаткового судового рішення у справі №908/1750/21 задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Комплітех» витрати на професійну правову допомогу в сумі 4999,63 грн. Витрати на професійну правову допомогу в сумі 20 000,37 грн. залишено за позивачем.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що позовні вимоги в даній справі полягали у стягненні основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат за договором поставки №40(1)20УК від 31.01.2020 та ґрунтувалися на одній видатковій накладній №7 від 18.03.2020, податковій накладній №7 від 18.03.2020 з доказами її реєстрації, претензії вих. №420/2 від 20.04.2021 та відповіді на претензію, тобто справа за своїм характером не є складною та не потребувала вивчення значного обсягу доказів, а також часу для підготовки позовної заяви. Заявлена сума 25000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу включала в себе вартість послуг не тільки з підготовки та написання позовної заяви, а й послуг з представництва та правового супроводу господарської справи в суді першої інстанції. Втім, справа №908/1750/21 розглядалась судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін і серед наданих позивачем у справу документів наявні тільки позовна заява з додатками. Згідно з наданими позивачем доказами вартість послуг з підготовки та написання позовної заяви складає 15000,00 грн. Решта послуг (представництво, правове супроводження господарської справи в суді першої інстанції) на суму 10000,00 грн. заявлена до відшкодування безпідставно. Враховуючи викладене, суд зменшив розмір витрат на правову допомогу з підготовки та написання позовної заяви з 15000,00 грн. до 5000,00 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено на суму 508108,56 грн. з заявлених до стягнення 508145,94 грн., місцевий господарський суду дійшов висновку, що пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4999,63 грн., витрати на професійну правову допомогу в сумі 20 000,37 грн. залишено за позивачем.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги :

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплітех» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким з стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційну скаргу обґрунтовано настуним:

- відповідач лише послався на неспівмірність заявлених відповідачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та не надав жодних доказів невідповідності заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми понесених ним витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції критерію реальності адвокатських витрат, неспівмірності понесених відповідачем витрат на адвокатські послуги, необхідності та підстав їх зменшення тощо.

- будь-яких доказів або обгрунтувань, у тому числі контррозрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку Товариством з додатковою відповідальністю Комплітех витрат на правничу допомогу або про неналежність послуг адвоката до справи Відповідачем не надано.

- оскаржуване рішення обґрунтоване незначною складністю справи, із чим Позивач погоджується, але зазначає наступне.

Предметом розгляду справи №908/1850/21 було стягнення заборгованості за неналежне виконання грошового зобов`язання за договором поставки товару №40(1)20УК від 31.01.2020.

Позовна заява датована 02.06.2021, а провадження по справі відкрито - 17.06.2021.

Додатковою угода №3 від 27.05.2021 до договору про надання правової допомоги від 03.01.2021 - встановлений гонорар адвоката за професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, у розмірі - 25 000,00 грн.

Гонорар адвоката був погоджений попередньо та зазначений у відомостях про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, який зазначався у позовній заяві.

- Відповідно до проведених розрахунків, задоволена Судом першої інстанції сума судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме 4999,63 грн. становить - 0,983% від суми задоволених позовних вимог.

Стверджуємо, що внаслідок незадоволення позовних вимог на суму 37,38 грн., сума витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача зменшилась в більше ніж 5 разів.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що:

- всі вищезазначені обставини, а також документи, надані на їх підтвердження, були повно і всебічно досліджені Господарським судом Запорізької області під час розгляду заяви ТДВ Комплітех щодо підтвердження судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1750/21, внаслідок чого Суд, враховуючи клопотання ВП ЗАЕС про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача, дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що достатніми, об`єктивними і співмірними зі складністю справи є витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 4 999,63 грн.

ТДВ Комплітех не спростувало висновків Суду першої інстанції та встановлених ним обставин справи, та відповідно не довело наявність підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 08.09.2021 у справі № 908/1750/21.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою суду від 11.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Комплітех» на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 08.09.2021 у справі №908/1750/21. Розгляд апеляційної скарги ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

26.08.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з додатковою відповідальністю «Комплітех» щодо підтвердження розміру понесених судових витрат та ухвалення додаткового судового рішення у справі №908/1750/21.

У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.

Від позивача 07.09.2021 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів - платіжного доручення №434 від 17.08.2021 з відміткою банку про оплату, яке судом задоволено.

В заяві щодо підтвердження розміру понесених судових витрат позивач надав такі докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу:

- копію рахунку №6 до договору про надання правової допомоги від 03.01.2021 від 12.08.2021;

- копію платіжного доручення №434 від 17.08.2021;

- копію акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 17.08.2021.

За договором про надання правової допомоги б/н від 03.01.2021 позивачу надавалась правова допомога Адвокатським бюро Володимира Чеботарьова в особі керуючого бюро Чеботарьова В.В.

Повноваження Чеботарьова В.В. як адвоката підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №7632/10 від 19.04.2019.

Додатковою угодою №3 від 27.05.2021 до цього договору визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) бюро за надання правової допомоги у спорі про стягнення заборгованості за договором поставки товару №40(1)20УК/53-121-01-20-09072.

Згідно з актом приймання-передачі наданої правової допомоги від 17.08.2021 позивач та Адвокатське бюро Володимира Чеботарьова засвідчили, що на виконання договору про надання правової допомоги від 03.01.2021 та додаткової угоди № 3 від 27.05.2021, бюро надало позивачу юридичні послуги на суму 25000,00 грн. щодо вивчення матеріалів справи, написання та подання позовної заяви про стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних збитків (справа №908/1750/21), правового супроводження справи в суді першої інстанції.

Відповідно до рахунку №6 від 12.08.2021, який виписаний на підставі договору про надання правової допомоги від 03.01.2021 та п. 2 додаткової угоди №3 від 27.05.2021, виставлено до оплати послуги на суму 25000,00 грн., які включають:

- вивчення матеріалів справи (написання та подання позовної заяви про стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних збитків) - 15000,00 грн.;

- представництво, правове супроводження господарської справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, клопотання, участь у судових засіданнях тощо) - 10000,00 грн.

Платіжним дорученням №434 від 17.08.2021 позивач оплатив на користь АБ Володимира Чеботарьова по рахунку №6 до договору про надання правової допомоги від 03.01.2021 суму 25000,00 грн. Позивач надав суду копію платіжного доручення №434 від 17.08.2021 з відміткою банку про оплату за 18.08.2021.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

У відповідності до частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас за змістом частини статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Наведене вище повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, та твердженням скаржника про те, що суд не може на власний розсуд зменшити судові витрати без клопотання іншої сторони.

Проте, скаржник очевидно не розділяє поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат". Розділяючи ці поняття, детальніше колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне:

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частини п`ята-сьома, дев`ята статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20.

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо необхідності застосування у спірних правовідносинах висновків, викладених у постановах Верховного суду №910/9784/18 від 12.09.2019р., №904/64/18 від 24.06.2019р., №911/1563/18 від 05.08.2019р., №910/9241/18 від 26.06.2019р., як таких, що суперечать останнім правовим позиціям Верховного Суду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, з урахуванням складності цієї справи та виконаних робіт (наданих послуг), дійшов правомірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з додатковою відповідальністю Комплітех від 17.08.2021 б/н (вх. 17553/08-08/21 від 26.08.2021) та стягнення з відповідача на користь позивача лише 4999,63 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, а витрати на професійну правову допомогу в сумі 20000,37 грн. поклав на позивача.

При цьому, судова колегія вважає, що суд першої інстанції у повній мірі дослідив усі обставини справи та надав належну правову оцінку поданим позивачем доказам в підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг, проаналізував структуру та обсяг таких послуг та дійшов обґрунтованого висновку, що: (1) послуга (представництво, правове супроводження господарської справи в суді першої інстанції) на суму 10000,00 грн. заявлена до відшкодування безпідставно, оскільки справа № 908/1750/21 розглядалась судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін і серед наданих позивачем у справу документів наявні тільки позовна заява з додатками. (2) послуга вивчення матеріалів справи (написання та подання позовної заяви про стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних збитків) , яка полягала у вивчені матеріалів справи (однієї видаткової накладної №7 від 18.03.2020, податкової накладної №7 від 18.03.2020 з доказами її реєстрації, претензії вих. №420/2 від 20.04.2021 та відповіді на претензію, визнана за своїм характером такою, що не потребувала вивчення значного обсягу доказів, а також часу для підготовки позовної заяви, в зв`язку із чим можливий до стягення розмір витрат на правову допомогу з підготовки та написання позовної заяви зменшено судом першої інстанції з 15000,00 грн. до 5000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги в частині : … будь-яких доказів або обгрунтувань, у тому числі контррозрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку Товариством з додатковою відповідальністю Комплітех витрат на правничу допомогу або про неналежність послуг адвоката до справи Відповідачем не надано відхиляються колегією суддів як такі, що не відповідають змісту рішення суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження і спростовуються вищенаведеними висновками суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині того, що ні Позивач, ні його Представник - не могли передбачити те, що судовий розгляд справи № 908/1750/21 буде здійснюватися за правилами спрощенного позовного провадження без проведення судового засідання , оскільки приймаючи рішення про розгляд справи за правилами спрощенного позовного провадження, місцевий господарський суд керувався положеннями частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України і розміром заявлених до стягнення позовних вимог, які у будь якому разі мали бути відомі Представнику Позивача, як особі, яка здійснювала підготовку і виготовлення позовної заяви і має відповідну освіту.

Відповідно, доводи апеляційної скарги в частиті того, що : …наявні всі підстави стверджувати про те, що судом першої інстанції при ухвалені додаткового рішення по справі необгрунтовано зменшено розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягали стягненню з Відповідача на підставі обставин, настання яких жодним чином не залежить від Позивача та/або будь-якої іншої сторони по справі відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що : … задоволена Судом першої інстанції сума судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме 4999,63 грн. становить - 0,983% від суми задоволених позовних вимог.

Таким чином, стверджуємо про те, що в тому числі, внаслідок незадоволення позовних вимог на суму 37,38 грн., сума витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача зменшилась в більше ніж 5 разів.

Всі дані обставини в їх сукупності, надають підстави стверджувати про те, що оскаржуване рішення є необгрунтованим та таким, що прийняте на підставі надання неправильної оцінки фактичним обставинам справи… відхиляються як такі, що не містять в собі обґрунтувань, які могли бути б враховані колегією суддів апеляційної інстанції в якості підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного, додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 08.09.2021 у справі №908/1750/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю «Комплітех» на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Комплітех» на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 08.09.2021 у справі №908/1750/21 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 08.09.2021 у справі №908/1750/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г. Антонік