Рішення

від 01.02.2022 по справі 910/9120/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.02.2022Справа № 910/9120/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., за участю секретаря судового засідання П`янковської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Комунального некомерційного підприємства Київська міська наркологічна клінічна лікарня Соціотерапія виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ГРУПА МОНТАЖ-КОНСТРУКЦІЯ

про стягнення 6 704 679, 94 грн

за участі представників:

позивача - Ширяєв Д.О.,

відповідача - Григоренко О.С., Погорілко Ю.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне некомерційне підприємство Київська міська наркологічна клінічна лікарня Соціотерапія виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ГРУПА МОНТАЖ-КОНСТРУКЦІЯ про стягнення 6 704 679, 94 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем було завищено вартість робіт на загальну суму 6 704 679, 94 грн, що підтверджується аудиторським звітом № 070-5-13/10 від 06.05.2021, внаслідок чого позивачем надмірно сплачено кошти у зазначеному розмірі, і які він просить стягнути з відповідача на підставі підпунктів 4.4.8, 13.3 та 14.3 укладеного між ними Договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 позовну заяву було залишено без руху через недодержання заявником вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

22.06.2021 до суду надійшла заява позивача в порядку усунення недоліків, зі змісту якої вбачається, що виявлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 недоліки усунуто.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 27.07.2021.

27.07.2021 від відповідача надійшли клопотання про відкладення підготовчого засідання та про ознайомлення з матеріалами справи.

У підготовчому засіданні 27.07.2021 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву до 25.08.2021.

03.08.2021 від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

11.08.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що під час прийняття підрядних робіт замовником не висувалось жодних заперечень стосовно їх якості, завищення обсягів і вартості таких будівельних робіт. Крім цього, вказує, що будівельні роботи були прийняті замовником без зауважень та оплачені у повному обсязі, а наданий аудиторський звіт є документом внутрішнього контролю відповідача, і не породжує для відповідача як суб`єкта господарювання жодних наслідків.

25.08.2021 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання висновку експерта.

У підготовчому засіданні 25.08.2021 суд відклав підготовче засідання на 28.09.2021.

27.09.2021 від позивача надійшла заява про долучення доказів та пояснення щодо зменшення суми завищення вартості робіт.

28.09.2021 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання висновку експерта.

У підготовчому засіданні 28.09.2021 суд відклав підготовче засідання на 19.10.2021.

19.10.2021 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання висновку експерта.

У підготовчому засіданні 19.10.2021 суд відклав підготовче засідання на 23.11.2021.

22.11.2021 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання висновку експерта.

У підготовчому засіданні 23.11.2021 суд відклав підготовче засідання на 18.01.2022.

18.01.2022 від відповідача надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта, у зв`язку з чим відповідач просить продовжити розгляд справи за відсутності висновку експерта.

У підготовчому засіданні 18.01.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.02.2022.

У судовому засіданні 01.02.2022 суд заслухав пояснення присутніх представників учасників судового процесу у вступному слові, дослідив наявні в матеріалах справи докази, заслухав промови учасників судового процесу у судових дебатах та, після виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Під час судових дебатів представник відповідача зробив заяву про те, що ним буде подано заяву про розподіл судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2020 року між Комунальним некомерційним підприємством Київська міська наркологічна клінічна лікарня Соціотерапія (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю БГ МОНТАЖ-КОНСТРУКЦІЯ (підрядник) було укладено договір № 04Від/БР про закупівлю робіт (далі - Договір) за яким підрядник зобов`язався за завданням замовника, відповідно до проектної (проектно-кошторисної) документації замовника та умов Договору, на свій ризик виконати та здати в установлений Договором строк закінчені роботи - Капітальний ремонт корпусу Київської міської наркологічної клінічної лікарні Соціотерапія на вул. Відпочинку, 18, а замовник зобов`язався надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти від підрядника закінчені роботи (об`єкт поточного ремонту) та оплатити їх (при наявності фінансування).

Відповідно до п. 1.3 Договору, склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені на підставі проектно-кошторисної документації. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі ремонту у разі внесення змін до проектно-кошторисної документації, у порядку визначеному чинним законодавством.

У пункті 2.1 Договору сторонами узгоджені строки початку та закінчення виконання робіт, а саме з 01.04.2020 по 31.12.2020.

Згідно п. 2.2 Договору Початок та закінчення ремонтних робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 1) та умовами Договору.

Ціна цього Договору (договірна ціна) робіт визначається на основі кошторису та інших документів, пов`язаних із складанням і необхідних для визначення кошторисної вартості робіт та договірної ціни, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 2), є динамічною та становить 16 527 658, 64 грн з ПДВ (п. 3.1 Договору).

Розділ 4 Договору визначає права та обов`язки сторін.

Так, згідно пп. 4.4.4, 4.4.5 та 4.4.8 Договору підрядник зобов`язаний: передати замовнику порядку, передбаченому законодавством та цим Договором, належно виконані роботи; забезпечити ведення та передачу замовнику в установленому порядку документів про виконання робіт; відшкодувати відповідно до законодавства та Договору завдані замовнику збитки.

З наведеними положеннями договору кореспондуються права та обов`язки замовника визначені пп. 4.1.7, 4.2.2 та 4.2.3 Договору, а саме: не проводити оплату за рахунком в разі неналежного оформлення документів; прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи (при наявності фінансування); негайно повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі.

Згідно п. 13.1 Договору, розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися платежами в міру виконання робіт на підставі акту приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі № КБ-3, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику. Замовник протягом 5-ти робочих днів зобов`язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або письмово обґрунтувати причини відмови від їх підписання. У випадку мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторони складають двосторонній акт із переліком необхідних доробок та строків їх виконання (п. 13.2 Договору).

Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються з урахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат підрядника, підтверджених відповідними документами (п. 13.3 Договору).

Відповідно до п. 13.4 Договору, остаточний розрахунок за Договором здійснюється замовником в безготівковому порядку, на підставі остаточного підписання акту приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3), з урахуванням здійсненої попередньої оплати, протягом 14 днів з моменту їх підписання, та отримання фінансування на реєстраційний рахунок.

У пункті 14.1 Договору визначено, що приймання-передачі закінчених робіт (закінченого об`єкта будівництва) буде здійснюватися відповідно до вимог нормативно правових актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію.

Недоліками (дефектами) вважаються роботи, виконані: неякісно, тобто з порушенням чинних в Україні будівельних норм та правил; з відхиленням від умов цього Договору; з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають чинним нормам або вимогам замовника, зазначеним в Договорі.

Пунктом 15.6 Договору визначено, що якість робіт повинна відповідати умовам ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва , інших нормативних документів.

Додатковою угодою № 1 від 03.04.2020 до Договору сторонами зменшено суму договору до 16 432 727, 10 грн.

Додатковою угодою № 2 від 28.09.2020 до Договору сторонами змінено реквізити та місцезнаходження підрядника.

Додатковою угодою № 3 від 30.09.2020 до Договору сторонами зменшено суму договору до 16 432 718, 50 грн.

В підтвердження виконання робіт до матеріалів справи долучено довідки за формою № КБ-3 та акти виконаних робіт за формою № КБ-2 на загальну суму 16 432 712, 00 грн, а саме:

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за квітень 2020 року на суму 762 678, 20 грн;

- акт прийняття виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за квітень 2020 року на суму 762 678, 20 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за квітень-2 2020 року на суму 505 552, 48 грн;

- акт прийняття виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за квітень-2 2020 року на суму 505 552, 48 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за травень 2020 року на суму 3 436 468, 55 грн;

- акт прийняття виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за травень 2020 року на суму 3 436 468, 55 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за червень 2020 року на суму 952 619, 44 грн;

- акт прийняття виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за червень 2020 року на суму 952 619, 44 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за червень-2 2020 року на суму 970 201, 40 грн;

- акт прийняття виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за червень-2 2020 року на суму 970 201, 40 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за червень-3 2020 року на суму 981 974, 66 грн;

- акт прийняття виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за червень-3 2020 року на суму 981 974, 66 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за червень-4 2020 року на суму 595 204, 21 грн;

- акт прийняття виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за червень-4 2020 року на суму 595 204, 21 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за липень 2020 року на суму 1 040 543, 51 грн;

- акт прийняття виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за липень 2020 року на суму 1 040 543, 51 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за липень-2 2020 року на суму 1 089 404, 64 грн;

- акт прийняття виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за липень-2 2020 року на суму 1 089 404, 64 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за липень-3 2020 року на суму 1 028 706, 36 грн;

- акт прийняття виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за липень-3 2020 року на суму 1 028 706, 36 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за серпень 2020 року на суму 937 083, 65 грн;

- акт прийняття виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за серпень 2020 року на суму 937 083, 65 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за серпень-2 2020 року на суму 817 655, 24 грн;

- акт прийняття виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за серпень-2 2020 року на суму 817 655, 24 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за серпень-3 2020 року на суму 836 486, 52 грн та 1 721, 04 грн вартості устаткування, меблів та інвентарю;

- акт прийняття виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за серпень-3 2020 року на суму 836 486, 52 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за серпень-4 2020 року на суму 908 178, 59 грн;

- акт прийняття виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за серпень-4 2020 року на суму 908 178, 59 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за листопад 2020 року на суму 939 545, 72 грн;

- акт прийняття виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за листопад 2020 року на суму 939 545, 72 грн;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за листопад-2 2020 року на суму 628 694, 25 грн;

- акт прийняття виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за листопад-2 2020 року на суму 628 694, 25 грн;

Відповідно до наданих бухгалтерських виписок, підряднику загалом було сплачено 16 564 100, 00 грн.

Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було проведено аудит діяльності позивача під час виконання робіт з капітального ремонту Будівлі лікувального корпусу Київської міської наркологічної клінічної лікарні Соціотерапія на вул. Відпочінку, 18 за період 2018-2021 років, наслідки якого оформлені аудиторським звітом № 070-5-13/10 від 06.05.2021.

Вказаним аудиторським звітом встановлено завищення позивачем обсягів і вартості виконаних робіт в сумі 6 120, 174 тис грн або 37,24%, а також неефективно використано 1 061, 060 тис грн або 6,46%.

В подальшому, в результаті додаткових обмірів, фахівцями КП Київекспертиза було змінено суму завищення вартості робіт шляхом її зменшення станом на 26.04.2021 на суму 476 553, 58 грн, що підтверджується відповідною довідкою.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує, що відповідачем в порушення умов Договору було завищено вартість робіт на загальну суму 6 704 679, 94 грн, що призвело до збитків у вигляді надмірно сплачених коштів, які відповідач має намір повернути на підставі п. 4.4.8 Договору.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до норм статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно положень статті 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із статтею 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому статтею 853 ЦК України передбачено, що якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За встановленими обставинами справи, відповідач у повному обсязі виконав роботи, передбачені умовами Договору № 04Від/БР від 01 квітня 2020 року, а позивач такі роботи прийняв, що підтверджується актами виконаних робіт.

Наведені обставини не заперечуються сторонами, а тому не підлягають доказуванню згідно положень ч. 1 ст. 75 ГПК України.

Суд зазначає, що факт здійснення господарської операції з виконання робіт підтверджується, зокрема, первинними бухгалтерськими документами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, враховуючи викладене, а також те, що позивач оглянув та прийняв за актами приймання виконаних робіт, які підписані та скріпленні печатками сторін без будь-яких зауважень і застережень виконані відповідачем підрядні роботи, обумовлені договором підряду, суд дійшов висновку, що позивач погодився як з обсягом таких робіт, так і з їх вартістю, яка погоджена сторонами умовами укладеного договору, з урахуванням додаткових угод.

Доказів на підтвердження того, що виконувані роботи не були прийняті позивачем, або прийняті із зауваженнями позивачем не надано.

Мотивована відмова від приймання виконаних робіт відповідачем з боку позивача в матеріалах справи також відсутня.

Водночас обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість повністю оплачена відповідачем.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, подані учасниками справи, суд дійшов висновку, що умови Договору сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було.

Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 14 серпня 2019 року в справі № 910/13407/18 та від 22 жовтня 2019 року в справі № 922/59/19.

У якості доказу завищення вартості виконаних робіт за вказаними вище договорами позивач посилається на Аудиторський звіт № 070-5-13/10 від 06.05.2021 Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

З огляду на Положення про Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради № 151/151 від 18.09.2014 (в редакції на час проведення перевірки), суд не може визнати такий звіт належним та допустимим, в розумінні статей 73, 76-79 ГПК України, доказом на підтвердження завищення вартості виконуваних робіт на заявлену суму 6 704 679, 94 грн, оскільки встановлені у звіті факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 ГК України, якою передбачено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування шкоди.

Частиною 1 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. У відповідності до частини 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Господарський кодекс України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 ГК України).

Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язань другою стороною.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд, перш за все, повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Водночас, господарському суду слід відрізняти обов`язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ст. 623 ЦК України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов`язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Чинне законодавство виходить з принципу презумпції вини особи, яка допустила порушення зобов`язання.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч.ч. 1,2 ст. 614 ЦК України).

Крім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування збитків необхідно виходити з того, що збитки підлягають відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка їх завдала та завданими збитками. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Визначаючи розмір заподіяних збитків внаслідок порушення господарських договорів, до уваги беруться вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства.

Відшкодуванню підлягають прямі збитки, що стали безпосереднім та невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Проте, позивачем не було доведено належними та допустимими доказами наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, а саме, протиправних дій відповідача, розміру збитків, а також наявності прямого причинного зв`язку між допущеним порушенням та наявністю збитків.

Так, у аудиторському звіті № 070-5-13/10 від 06.05.2021 зазначено, що підрядною організацією ТОВ БУДІВЕЛЬНА ГРУПА МОНТАЖ-КОНСТРУКЦІЯ в актах форми № КБ-2в за квітень-листопад 2020 року допущено завищення обсягів і вартості виконаних робіт, які взято до обліку та оплачено замовником в сумі 6 120, 174 тис грн або 37,24% від вартості перевірених робіт з яких: 4 522, 800 тис грн - завищення вартості обсягів робіт, 126, 442 тис грн - завищення вартості, пов`язане з неправильним застосуванням РЕКН, 274, 828 тис грн - завищення кількості матеріалів, 36, 188 тис грн - завищення вартості загальновиробничих витрат у зв`язку з відсутністю розрахунків на оплату перших п`яти днів непрацездатності внаслідок захворювань або травм та неправильним застосуванням підрядною організацією розміру єдиного внеску на величину допомоги на тимчасову втрату непрацездатності понад 5 днів (Н21, Н116), 11, 143 тис грн - завищення вартості через неправильне застосування коефіцієнтів, 175, 844 тис грн - завищення вартості, пов`язане з неправильним застосуванням коефіцієнту до трудовитрат, 457, 189 тис грн - завищення розміру прибутку, 85, 259 тис грн - завищення адміністративних витрат, 362, 010 тис грн - завищення коштів на покриття ризику від усіх учасників будівництва, 68, 471 тис грн - завищення коштів на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, призвело до втрат фінансових ресурсів на відповідну суму.

Також, внаслідок неналежного проведення КНП КМНКЛ СОЦІОТЕРАПІЯ аналізу поточних цін на ринку будівельних матеріалів, виробів та конструкцій під час визначення вартості прямих витрат при складанні кошторисної документації та укладенні договору з підрядною організацією ТОВ БУДІВЕЛЬНА ГРУПА МОНТАЖ-КОНСТРУКЦІЯ неефективно використало 1 061, 060 тис грн або 6,46% від вартості перевірених робіт.

В подальшому, в результаті додаткових обмірів, фахівцями КП Київекспертиза було змінено суму завищення вартості робіт шляхом її зменшення станом на 26.04.2021 на суму 476 553, 58 грн, в підтвердження чого надано довідку, підписану заступником начальника відділу перевірки обсягів виконаних робіт КП Київекспертиза та будівельними експертами Грушевським В.А. і Овчаренко І.А.

Втім, суд зазначає, що акт ревізії - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки.

При цьому акти ревізії та документальних перевірок не мають обов`язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді.

Крім того, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, у тому числі змінювати, припиняти частково або повністю зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними первинними документами (актами виконаних робіт).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 в справі № 21-237а13.

До того ж акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Отже, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Тобто укладання сторонами у справі Договору підряду, дії сторін по виконанню їх умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.

Таким чином, обсяг прав, обов`язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов`язань за Договором підряду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 в справі № 922/2310/17.

За таких обставин, оскільки судом не встановлено порушення відповідачем вимог Договору, відсутні підстави для стягнення з відповідача сум, які позивач вважає сплаченими понад міру на підставі підпункту 4.4.8 Договору, що вказує на безпідставність позовних вимог.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не доведеними у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на позивача у відповідності до вимог статті 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Рішення в повному обсязі складено 04.02.2022.

Суддя О.С. Комарова