Рішення

від 20.01.2022 по справі 925/1171/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року

м. Черкаси справа № 925/1171/17(925/485/20)

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., із секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників: позивача - не з`явився, відповідача-1 - не з`явився, відповідача-2 - не з`явився, третьої особи-1 - не з`явився, третьої особи-2 - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до виробничого кооперативу "Юрспецслужба" та до фізичної особи - підприємця Глущенка Едуарда Петровича в особі арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_2 ,

за участю третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору: АТ "РОДОВІД БАНК",

про визнання результатів аукціону недійсними, визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Черкаської області від 31.10.2017 боржника - фізичну особу-підприємця Глущенка Едуарда Петровича визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1247, видане 15.07.2013, якого зобов`язано виконати всі дії по ліквідації банкрута.

23.04.2020 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до виробничого кооперативу "Юрспецслужба", фізичної особи-підприємця Глущенка Е.П. в особі арбітражного керуючого Іванюка О.М. про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Глущенка Е.П., проведеного 25.05.2018 виробничим кооперативом "Юрспецслужба".

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що реалізоване на оспорюваному аукціоні нерухоме майно (шість квартир у м. Києві), яке належало ОСОБА_1 на праві приватної власності та було придбане ним за власні кошти та для задоволення власних потреб і не є майном боржника, призначеними для здійснення господарської діяльності, чи пов`язаним із здійсненням ним підприємницької діяльності, а відтак таке майно не підлягало включенню до ліквідаційної маси та продажу з метою задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство ФОП Глущенка Е. П.

Глущенко Е. П. зазначав, що спірні квартири були реалізовані за ціною значно нижчою від їх реальної вартості, організатором та замовником аукціону були порушені вимоги ст. 59 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо змісту оголошення та порядку розміщення оголошення про аукціон, а боржник всупереч вимогам ст. 58 цього Закону не був повідомлений про проведення аукціону.

01.06.2020 від третьої особи-2 - Акціонерного товариства "Родовід Банк" (далі - Банк) надійшла заява, в якій Банк просив суд прийняти для спільного розгляду з первісним позовом позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - AT "Родовід Банк" до ОСОБА_1 , ФОП Глущенка Е.П. в особі арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича, виробничого кооперативу "Юрспецслужба" та ОСОБА_2 про визнання недійсними результатів аукціону та укладеного договору купівлі-продажу майна з аукціону від 25.05.2018.

В обґрунтування позовних вимог третя особа-2 зазначила, що ліквідатором Іванюком О. М. було незаконно, всупереч положенням статей 90, 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" включено до ліквідаційної маси та реалізовано на аукціоні нерухоме майно боржника, яке перебувало у заставі АТ "Родовід Банк" з підстав, не пов`язаних із здійсненням ОСОБА_1 підприємницької діяльності.

Також, третя особа-2 зауважила, що впродовж червня - липня 2016 року АТ "Родовід Банк" були видані свідоцтва про право власності, а 20.02.2017 зареєстровано право власності на всі шість квартир, що були продані на аукціоні від 25.05.2018. Згодом постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі № 810/1163/17, скасовано рішення державного реєстратора від 20.02.2017 про державну реєстрацію прав на вказані квартири за АТ "Родовід Банк", у зв`язку з чим 22.03.2018 приватним нотаріусом Брагіною Н. В. відновлені записи про власності ОСОБА_1 на таке майно. При цьому банк зазначав, що внаслідок скасування рішень про державну реєстрацію прав на спірні квартири ОСОБА_1 не набув право власності на них, оскільки вони були уже реалізовані, а видані АТ "Родовід Банк" свідоцтва про право власності на шість раніше належних боржнику квартир ніким не оспорювались та недійсними не визнавались. Крім того відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 наведені вище судові рішення у справі № 810/1163/17 були скасовані, а провадження у справі №810/1163/17 закрито.

02.06.2020 ліквідатор ФОП Глущенка Е.П. арбітражний керуючий Іванюк Олександр Миколайович надав до суду письмове пояснення на позовні заяви, в якому просив суд відмовити у їх задоволенні вважаючи доводи позивача та третьої особи-2 безпідставними посилаючись на те, що дані квартири були придбані банкрутом, для використання в підприємницькій діяльності ФОП та зазначив, що після їх придбання та під час діяльності заявника як підприємця, дане майно використовувалося з метою здійснення господарської діяльності для отримання прибутку.

Ухвалою суду від 02.06.2020 позовну заяву АТ "Родовід Банк", як позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, прийнято до розгляду у справі №925/1171/17(925/485/20) разом з позовом ОСОБА_1 .

Рішенням від 28.09.2020 (суддя Боровик С.С.) позов задоволено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 вище вказане рішення залишене без змін.

Постановою Верхового Суду від 28.07.2021 рішення Господарського суду Черкаської області від 28.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі №925/1171/17(925/485/20) - скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Верховний Суд, скасовуючи зазначені рішення суду та постанову апеляційної інстанції, вказував на те, що під час нового розгляду справи вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, зокрема дійсного власника майна на момент проведення оспорюваного аукціону, надати оцінку доводам усіх учасників справи і в залежності від встановленого та відповідно до чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, а також здійснити розподіл судових витрат із врахуванням положень ст. 129 ГПК України та Закону України " Про судовий збір"

Автоматизованою системою документообігу господарського суду Черкаської області справу передано у провадження судді Довганю К.І.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

27.09.2021 від АТ "Родовід Банк" до суду надійшло письмове пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28.07.2021 по цій справі.

Ухвалою суду від 23.11.2021 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 грудня 2021 р.

Ухвалою від 16.12.2021 судове засідання було відкладено на 11:30 год. 20 січня 2022 р.

20.01.2022 від представника АТ "Родовід Банк" до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними матеріалами.

Інші представники сторін в судове засідання не з`явилися, про причин нез`явлення суд не повідомлений.

Про час, дату та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином, через засоби поштового зв`язку АТ Укрпошта

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне .

Предметом позовів ОСОБА_1 та АТ "Родовід Банк" у справі №925/1171/17(925/485/20) є вимоги про визнання недійсними результатів аукціону та укладеного за його результатами договору купівлі-продажу, тобто предмети обох позовів є аналогічними.

Водночас, як вбачається із змісту позовних заяв, підстави позовів не є тотожними, а відтак різними є і обставини, якими ОСОБА_1 та АТ "Родовід Банк" обґрунтовують свої вимоги.

Підставами свого позову ОСОБА_1 зазначає порушення оспорюваним аукціоном та укладеним за результатами аукціону договором його права власності на нерухоме майно.

В свою чергу у позовній заяві АТ "Родовід Банк" зазначив, що спірне майно перебувало у заставі банку в забезпечення зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 30.12.2006 № 15.3/СЖ-245.06.2, однак при цьому Банк зазначає, що впродовж червня - липня 2016 року на усі шість спірних квартир у м. Києві були АТ "Родовід Банк" отримані свідоцтва про право власності, які ніким не були оспорені та не скасовані.

З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2006 між АТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 , як фізичною особою, було укладено кредитний договір № 15.3/СЖ-245.06.2, за умовами якого Банк відкрив ОСОБА_1 відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 3 420 000 доларів США терміном по 30.12.2009 включно зі сплатою 15% річних.

25.07.2007 АТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін до кредитного договору № 15.3/СЖ-245.06.2 від 30.12.2006, згідно з яким Банк відкрив позивачу відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 4 600 000 доларів США терміном по 30.12.2009 включно.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, АТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 , як фізичною особою, 30.12.2006 було укладено договори іпотеки за реєстровими номерами 9422, 9424, 9426, 9428, 9430, 9432, предметом договорів іпотек були вищезазначені квартири, які належали ОСОБА_1 на праві власності, а саме:

АДРЕСА_1 , житловою площею 55,10 м2, загальною площею 87,10 м2, право власності належало ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири від 30.12.2004, зареєстрованого в реєстрі за №10678;

№ 117 в будинку АДРЕСА_2 , житловою площею 80,40 м2, загальною площею 116,50 м2, право власності належало ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22.07.2004, зареєстрованого в реєстрі за №2293;

№ 119 в будинку АДРЕСА_2 , житловою площею 99,40 м2, загальною площею 135,10 м2, право власності 56/100 квартири належало ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири від 23.06.2004, зареєстрованого в реєстрі за №2345, право власності 44/100 квартири належало ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 17.03.2006, зареєстрованого в реєстрі за №955;

№ 134 в будинку АДРЕСА_2 , житловою площею 53,00 м2, загальною площею 72,50 м2, право власності належало ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 03.07.2003, зареєстрованого в реєстрі за №2591;

№ 135 в будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 81,20 м2, право власності належало ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 07.12.2004, зареєстрованого в реєстрі за №10115.

№ 16 в будинку АДРЕСА_4 , житловою площею 77,70 м2, загальною площею 117,50 м2, право власності належало ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 29.12.2005, зареєстрованого в реєстрі за №5733.

Наведені обставини також встановлені судом у цивільній справі №2607/14264/12 за позовом АТ "Родовід Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №15.3/СЖ-245.06.2 від 30.12.2006.

За змістом ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, вказані вище обставини не потребують доказування в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України.

У подальшому, 31.10.2017 постановою Господарського суду Черкаської області боржника - ФОП Глущенка Е.П. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Іванюка О.М., якого зобов`язано виконати всі дії по ліквідації банкрута, докази надати суду.

За змістом статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинного на час виникнення спірних правових відносин) ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, продає майно банкрута для задоволення вимог кредиторів, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч. 10 ст. 91 "Розгляд господарським судом справи про банкрутство фізичної особи" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продажу підлягає все майно фізичної особи, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом.

Під час ліквідаційної процедури ліквідатором було виявлено майно банкрута, а саме квартири:

АДРЕСА_1 , житловою площею 55,10 м2, загальною площею 87,10 м2, право власності належало ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири від 30.12.2004 року, зареєстрованого в реєстрі за №10678;

№ 117 в будинку АДРЕСА_2 , житловою площею 80,40 м2, загальною площею 116,50 м2, право власності належало ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22.07.2004 року, зареєстрованого в реєстрі за №2293;

№ 119 в будинку АДРЕСА_2 , житловою площею 99,40 м2, загальною площею 135,10 м2, право власності 56/100 квартири належало ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири від 23.06.2004 року, зареєстрованого в реєстрі за №2345, право власності 44/100 квартири належало ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 17.03.2006 року, зареєстрованого в реєстрі за №955;

№ 134 в будинку АДРЕСА_2 , житловою площею 53,00 м2, загальною площею 72,50 м2, право власності належало ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 03.07.2003 року, зареєстрованого в реєстрі за №2591;

№ 135 в будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 81,20 м2, право власності належало ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 07.12.2004 року, зареєстрованого в реєстрі за №10115.

№ 16 в будинку АДРЕСА_4 , житловою площею 77,70 м2, загальною площею 117,50 м2, право власності належало ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 29.12.2005 року, зареєстрованого в реєстрі за №5733.

Водночас, як зазначалося вище, вказані квартири було передано ОСОБА_1 в іпотеку АТ "Родовід Банк" для забезпечення своїх зобов`язань за кредитним договором №15.3/СЖ-245.06.2.

Згідно оголошення (вих. №34/18 від 24.04.2018), на 25.05.2018 було призначено другий повторний аукціон з продажу цілісного майнового комплексу боржника - ФОП Глущенка Е.П., організатором аукціону був відповідач-1 (КООП "Юрспецслужба" (код ЄДРПОУ 30070344)).

Так, відповідно до змісту зазначеного оголошення цілісний майновий комплекс складався з шести квартир, які належали ОСОБА_1 , початкова вартість вказана - 49 229 011,83 грн. без ПДВ, з можливістю зниження на тому ж аукціоні.

25.05.2018 відбувся аукціон з продажу квартир ОСОБА_1 за результатами якого переможцем визнано фізичну особу ОСОБА_2 , який запропонував найвищу ціну, результат аукціону оформлений протоколом №150-н.

25.05.2018 ліквідатором ФОП Глущенко Е.П. - арбітражним керуючим Іванюком О.М. та фізичною особою ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу майна з аукціону від 25.05.2018, зареєстрований в реєстрі за № 433, предметом якого був склад ліквідаційної маси банкрута ФОП Глущенка Е.П., згідно переліку, сформованому 26.03.2018 ліквідатором у відповідності до ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який складається з вищезазначених шести квартир, які розташовані у місті Києві.

Не погоджуючись з результатами вказаного аукціону, АТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 звернулися до суду з відповідними позовними заявами в яких просили визнати результати вказаного аукціону недійсними.

Зокрема, мотивування позовних вимог зводиться до того, що:

ліквідатором - арбітражним керуючим Іванюком О.М., як замовником проведення аукціону, при передачі нерухомого майна (квартир Глущенка Е.П.) на продаж порушено вимоги ч. 2 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов`язків, які не можуть бути передані іншим особам;

ліквідатором - арбітражним керуючим Іванюком О.М. також порушено приписи ч. 1, ч. 8 ст. 90 Закону, відповідно до яких у разі визнання фізичної особи банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно фізичної особи, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов`язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності;

реалізовані на спірному аукціоні квартири були придбані позивачем за власні кошти задля задоволення власних потреб і не є майном боржника, призначеним для здійснення господарської діяльності чи пов`язаним із здійсненням ним підприємницької діяльності;

реалізовані квартири були передані в іпотеку в забезпечення зобов`язань ОСОБА_1 за споживчим кредитом, а не за кредитом для здійснення підприємницької діяльності.

За приписами ст.73 Кодексу України з процедур банкрутства правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою боржника, арбітражного керуючого, кредитора або особи, інтереси якої були при цьому порушені.

Вказана стаття узгоджується з частиною третьою 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1,2 ст.49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов`язків, які не можуть бути передані іншим особам. Підставами для визнання в судовому порядку аукціону та результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Так, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом до його підготовки та проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону); оформлення кінцевих результатів аукціону (стаття 50 Закону).

За змістом ч. 1, 8 ст.90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов`язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв`язку зі здійсненням підприємницької діяльності. У разі визнання фізичної особи-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно фізичної особи-підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов`язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Також ч. 10 ст. 91 Закону передбачено, що в ліквідаційній процедурі фізичної особи-підприємця продажу підлягає все майно фізичної особи-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом.

Отже, системний аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок про те, що відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", чинних на час формування арбітражним керуючим Іванюком О.М. ліквідаційної маси та проведення 25.05.2018 оскаржуваного аукціону з продажу майна ОСОБА_1 у ліквідаційній процедурі, законодавцем виключається можливість задоволення вимог кредитора-заставодержателя за вимогами не пов`язаними з підприємницькою діяльністю та виключається можливість включення до ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором предметів застави (іпотеки) за зобов`язаннями, не пов`язаними з підприємницькою діяльністю.

Аналогічна правова позиція містяться у постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 922/4404/15 та від 16.04.2019 у справі № 916/458/14.

Суд, дослідивши кредитний договір № 15.3/СЖ-245.06.2 від 30.12.2006, встановив, що цей договір був укладений між АТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 , як фізичною особою, для особистих споживчих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю.

Крім того, на зазначену обставину також вказує те, що спір між АТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 15.3/СЖ245.06.2 вирішувався судом в порядку цивільного судочинства.

Аналізуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що зазначене нерухоме майно не могло бути використане для погашення заборгованості, яка виникла у зв`язку із господарською діяльністю ФОП і на це майно не могло бути звернуто стягнення на погашення будь-якої іншої заборгованості крім тієї, яке воно забезпечує - це вимоги АТ "Родовід Банк" про сплату заборгованості за кредитним договором № 15.3/СЖ-245.06.2 від 30.12.2006, оскільки передані в іпотеку квартири знаходилися під обтяженням для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 , як фізичної особи перед Банком.

Тобто, до ліквідаційної маси банкрута ФОП Глущенка Е.П., всупереч норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", були включені спірні квартири, які на момент проведення 25.05.2018 оскаржуваного аукціону перебували в обтяженні на підставі договорів іпотеки, згідно договорів, що були укладені між Банком та фізичною особою, а не фізичною особою-підприємцем (ФОП).

Судом враховано, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 у справі № 810/1163/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 було задоволено позов ОСОБА_1 , скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової В.Ю. від 20.02.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірні квартири за АТ "Родовід Банк" та відновлено в Державному реєстрі речових прав та нерухоме майно записи про право власності ОСОБА_1 на об`єкти нерухомого майна, а саме спірні квартири, які були реалізовані на аукціоні 25.05.2018. При цьому, згідно наявного у матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 06.04.2018 щодо спірних квартир існувала зареєстрована іпотека АТ "Родовід Банк".

Отже, посилання арбітражного керуючого про те, що на момент проведення оскаржуваного аукціону була припинена іпотека АТ "Родовід Банк" на спірні квартири є безпідставним.

Суд також бере до уваги, що станом на момент розміщення ліквідатором оголошень про проведення аукціону з продажу спірних квартир Глущенка Е.П., рішення у справі № 810/1163/17 були предметом перегляду у касаційному порядку.

Так, 20.04.2018 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Родовід Банк" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі №810/1163/17.

20.03.2019 постановою Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу АТ "Родовід Банк" було задоволено, постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 скасовано, а провадження у справі закрито.

Відповідно до обставин, зазначених у рішеннях по справі №810/1163/17, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В.Ю. на підставі актів державного виконавця 16.06.2016 та 14.07.2016 були видані наступні свідоцтва права власності ПАТ "Родовід Банк", копії яких містяться у матеріалах справи:

- 16.06.2016 року Свідоцтво, зареєстровано в реєстрі за №1023, на квартиру АДРЕСА_5 ;

- 16.06.2016 року Свідоцтво, зареєстровано в реєстрі за №1022, на квартиру АДРЕСА_6 ;

- 16.06.2016 року Свідоцтво, зареєстровано в реєстрі за №1021, на квартиру АДРЕСА_1 ;

- 14.07.2016 року Свідоцтво, зареєстровано в реєстрі за №2033, на квартиру АДРЕСА_7 ;

- 14.07.2016 року Свідоцтво, зареєстровано в реєстрі за №2034, на квартиру АДРЕСА_8 ;

- 14.07.2016 pоку Свідоцтво, зареєстровано в реєстрі за №2032, на квартиру АДРЕСА_9 .

Таким чином, враховуючи, що внаслідок скасування 20.03.2019 Верховним Судом судових рішень у справі №810/1163/17, які, в свою чергу, були підставою для скасування реєстрації права власності на спірні квартири за АТ "Родовід Банк", а також відсутність в матеріалах справи доказів визнання недійсними вище зазначених свідоцтв, законним власником квартир, які були продані на оскаржуваному аукціоні 25.05.2018 - є АТ "Родовід Банк".

За приписами ч.1,2 ст.43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Відповідно ч.3 ст.65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

Згідно оголошення за вих. №31/18 від 11.04.2018 про проведення першого аукціону з продажу цілісного майнового комплексу, початкова вартість була визначена ліквідатором на рівні 76 920 330,99 грн. - сукупності визнаних вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Зокрема, початкова вартість ЦМК банкрута на повторному аукціоні була визначена в розмірі 61 536 264,79 грн. Тобто, вартість зменшено на 20 відсотків щодо початкової вартості першого аукціону, а початкова вартість ЦМК банкрута на другому повторному аукціоні була визначена в розмірі 49 229 011,83 грн., тобто вартість зменшено на 20 відсотків щодо початкової вартості повторного аукціону.

Отже, початкова вартість спірних квартир на оскаржуваному аукціоні була визначена ліквідатором у спосіб та в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оцінюючи вище наведені обставини, суд приходить до переконання, що до ліквідаційної маси банкрута фізичної особи-підприємця Глущенка Е.П. всупереч норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" були включені квартири, які на момент проведення оскаржуваного аукціону перебували в обтяженні на підставі договорів іпотеки, згідно договорів, що були укладені між Банком та фізичною особою, а не фізичною особою-підприємцем, суд дійшов висновку про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 25.05.2018 Виробничого кооперативу "Юрспецслужба" з продажу цілісного майнового комплексу - квартир, які належали на праві власності ОСОБА_1 та відповідно і визнання недійсним договору купівлі-продажу майна з аукціону від 25.05.2018, укладеного між ліквідатором банкрута - арбітражним керуючим Іванюком О.М. та фізичною особою ОСОБА_2 .

Відповідно ч.2 ст.129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно п.9 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю

Оскільки арбітражний керуючий Іванюк Олександр Миколайович відповідно до Закону України Про судовий збір відноситься до переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору, витрати судового збору суд вважає за необхідне стягнути лише з відповідача - виробничого кооперативу "Юрспецслужба".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Позов АТ "Родовід Банк" задовольнити повністю.

Визнати недійсними результати аукціону, проведеного 25.05.2018 Виробничим кооперативом "Юрспецслужба" (код ЄДРПОУ 30070344) з продажу цілісного майнового комплексу ФОП Глущенка Е.П., до складу якого входили квартири, які були зареєстровані за фізичною особою Глущенком Едуардом Петровичем, а саме:

- АДРЕСА_1 , житловою площею 55,10 м2, загальною площею 87,10 м2, реєстраційний номер 1177309780382;

- № 117 в будинку №15 за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 80,40 м2, загальною площею 116,50 м2, реєстраційний номер 1177673280382;

- № 119 в будинку №15 за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 99,40 м2, загальною площею 135,10 м2, реєстраційний номер 1177256580382;

- № 134 в будинку №15 за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 53,00 м2, загальною площею 72,50 м2, реєстраційний номер 1177632680382;

- № 135 в будинку №15 за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 60,10 м2, загальною площею 81,20 м2, реєстраційний номер 1177580680382;

- № 16 в будинку №5, за адресою: АДРЕСА_4 , житловою площею 77,70 м2, загальною площею 117,50 м2, реєстраційний номер 1177194180391.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу майна з аукціону від 25.05.2018, укладений між ліквідатором ФОП Глущенко Е.П. - Іванюком Олександром Миколайовичем та ОСОБА_2 , (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Діонісьєвою А.Е. та зареєстрований в реєстрі за № 433.

Стягнути з виробничого кооперативу "Юрспецслужба" (м.Черкаси, вул. Гетьмана Сагайдачного, буд.241, кв.68, код ЄДРПОУ 30040344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1051 грн. судових витрат.

Стягнути з виробничого кооперативу "Юрспецслужба" (м.Черкаси, вул. Гетьмана Сагайдачного,б.241, кв.68, код ЄДРПОУ 30040344) на користь АТ "РОДОВІД БАНК" (м. Київ, вул. Петра Сагайдачного,17, код ЄДРПОУ 14349442) 4 204 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 03.02.2022.

Суддя К.І. Довгань