Постанова

від 01.06.2010 по справі 2а-2837/10/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Категорія №6.6.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 червня 2010 року

Справа № 2а-2837/10/1270

           Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

при секретарі судового засідання Смішливій І.М.

за участю сторін:

від позивача –                     не прибув

від відповідача –                     не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Антрацитівської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області

до малого спільного підприємства «Мезон»

про припинення юридичної особи,

                                                               ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2010 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить припинити юридичну особу – мале спільне підприємство «Мезон» (ідентифікаційний код 20163477), у зв’язку з тим, що МСП «Мезон» як суб’єкт підприємницької діяльності в порушення вимог пунктів 1, 2  та 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування», ст. 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”, ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість” не подає до Антрацитівської ОДПІ Луганської області протягом року податкові декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, а саме, остання звітність подана за І півріччя 2008 року – 08.08.2008.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача – малого спільного підприємства «Мезон», у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином, однак поштове відправлення повернуто поштовою службою за закінченням терміну зберігання.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Державна реєстрація юридичної особи – малого спільного підприємства «Мезон» (ідентифікаційний код 20163477) проведена у виконавчому комітеті Антрацитівської міської ради Луганської області: дата проведення державної реєстрації – 05 вересня 1997 року, номер запису про державну реєстрацію – 97/09-257. На обліку в Антрацитівській об’єднаній державній податковій інспекції Луганської області відповідач перебуває з 10.06.1993 за № 93/06-133-16,  про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 07.04.2010 б/н (арк. справи 7).

Здійснюючи господарську діяльність юридичні особи відповідно до вимог пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» зобов’язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

Відповідно до ст. 33 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

У відповідності із ч. 2 ст. 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Висновком Антрацитівської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 07 квітня 2010 року № 3249/15-130 підтверджується, що мале спільне підприємство «Мезон» не подає податкову звітність з 08 серпня 2008 року, остання звітність надана за І півріччя 2008 року.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація припинення юридичної особи проводиться у разі постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи.

Підставами для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону (п. 5 ч. 2 ст. 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Згідно з п. 17 ст. 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 8.6. розділу 8 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17.11.98 № 552) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за № 172/2612, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків — про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації платника податків, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на підставі Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», оскільки відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 01 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.

Такий висновок можливо зробити на підставі аналізу положень п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII “Про державну податкову службу в Україні”, відповідно до якого до функцій податкових органів належить контролювання своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Застосування наслідків, передбачених Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» за неподання декларацій та фінансової звітності можливо лише на підставі рішення суду.

Крім того, відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 01 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.

Таким чином, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про припинення підприємницької діяльності фізичних осіб.

За таких обставин, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли підтвердження підстави для припинення юридичної особи відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» суд, який  постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито” від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 33, ст. 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                             ПОСТАНОВИВ:

            Адміністративний позов задовольнити повністю.

          Припинити юридичну особу – мале спільне підприємство «Мезон» (ідентифікаційний код 20163477, місцезнаходження: 94600, Луганська область, м. Антрацит, вул. 7-го Листопада, буд. 2-А), зареєстроване у виконавчому комітеті Антрацитівської міської ради Луганської області: дата проведення державної реєстрації – 05 вересня 1997 року, номер запису про державну реєстрацію – 97/09-257.

          У день набрання постановою законної сили направити її копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи (виконавчий комітет Антрацитівської міської ради Луганської області, місцезнаходження: 94613, Луганська область, м. Антрацит, пл. Леніна, 1) для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

           Суддя

ОСОБА_1