Ухвала

від 03.02.2022 по справі 753/2224/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2224/22

провадження № 1-кс/753/350/22

У Х В А Л А

про продовження застосування запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою

"03" лютого 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5

ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 11.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100020000761, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Азербайджану, громадянина України, не працюючого, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03.02.2022 у провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування на 60 днів.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві розслідується кримінальне провадження № 12021100020000761, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений день та час, але не пізніше 11.03.2021 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОФІЛД" (ідентифікаційний код юридичної особи: 32839929, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51820, Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, село Чаплинка, пров. Тихий, будинок 8) з метою збільшення прибутку отриманого від здійснення господарської діяльності, створив та очолив організовану групу, до якої залучив своїх знайомих ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Так, ОСОБА_7 , розуміючи та усвідомлюючи, що офіційне працевлаштування та подальша сплата податків за найманих працівників суттєво впливають на отримання прибутку, вирішив за рахунок осіб, які перебувають у скрутному матеріальному становищі та які не мають постійного місця проживання, мають уразливий емоційний стан та не здатні в повній мірі захистити себе, забезпечити робочою силою власне підприємство, при цьому не маючи на меті офіційне працевлаштування та виплати заробітної плати вказаним особам.

Усвідомлюючи, що зайняття вербуванням осіб та їх подальший контроль самотужки не призведе до бажаного результату, з метою узгодження спільного плану дій, пов`язаних із незаконною трудовою експлуатацією та подальшого його реалізації, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, у невстановленому місці та у невстановлений спосіб спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 розробити спільний план дій та розподілили ролі та обов`язки кожного з учасника організованої злочинної групи.

Організатор групи ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням день та час створив та очолив групу, до якої залучив ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , здійснював загальне керівництво їх діями, спільно з ними планував злочинну діяльність та розподіляв ролі, визначав обов`язки, встановлював загальні правила поведінки, брав активну участь у вчиненні злочинів, отримував грошові кошти від злочинної діяльності, частину з яких розподіляв між членами організованої групи.

Учасники організованої групи ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 добровільно увійшли до створеної ОСОБА_7 організованої групи та брали участь у плануванні спільної злочинної діяльності. Відповідно до розподілених ролей виконували функції вербувальників, а саме перебуваючи на території залізничних вокзалів м. Києва, Одеси, Харкова та Дніпра повинні були здійснювати пошук осіб без постійного місця проживання, які займалися жебрацтвом, зловживали спиртними напоями, не мали постійного місця роботи, були матеріально незабезпеченими, перебували в уразливому стані, викликаному певними зовнішніми факторами, обманним шляхом, повідомляючи неправдиві відомості про вигідні умови праці і щомісячну заробітну плату, в окремих випадках повідомляючи неправдиві відомості про вид діяльності та її оплату, замовчуючи дійсні умови праці та її характер, який полягав у безоплатній понаднормовій трудовій експлуатації на полях агропромислових підприємств, що знаходяться на території Дніпропетровської області, а навпаки, пропонуючи нібито легальну роботу в цих агропідприємствах, або ж добре оплачувану та неважку роботу на полях, обіцяючи при цьому вигідні умови праці і високі заробітки, використовуючи уразливий стан вказаних осіб, зумовлений скрутним матеріальним становищем, збігом тяжких особистих, сімейних та інших обставин, схиляти їх до поїздки на територію сіл в Дніпропетровській області, зокрема с. Чаплинка, с. Улянівка Петриківського району, с. Шевченківка, с. Приют, с. Новоспаське Магдалинівського району та шляхом оплати власними коштами проїзду до місця роботи, вводити людей у боргову кабалу, таким чином ставлячи їх в положення неможливості відмови від примусової праці на полях.

Усі члени організованої групи усвідомлювали суспільно-небезпечний характер своїх протиправних діянь, передбачали настання наслідків і бажали досягнення єдиного злочинного результату, тобто діяли з прямим умислом.

Стійкість та тривалість функціонування групи була обумовлена близькими стосунками виконавців між собою, що базувалась на етнічній та територіальній основі, єдиному злочинному умислі, взаємодопомозі при здійсненні своїх функціональних обов`язків, що проявлялось у спільному підшукуванні та вербуванні осіб, взаємний обмін вже завербованих осіб з метою забезпечення виконання «замовлення» ОСОБА_7 .

Так, з метою здійснення запланованої злочинної діяльності, ОСОБА_7 побудував на території власного підприємства приміщення, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , в яких вербувальники повинні були утримувати завербованих осіб. Вказані приміщення не були обладнанні належними умовами для проживання, а перебування там потерпілих лише пригнічувало їх.

З метою подавлення бажання та позбавлення фізичної можливості чинити опір або самовільно та безконтрольно залишати місця утримання ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 щоденно споювали спиртними виробами та годували неякісною продукцією потерпілих, що негативно впливало на загальний стан осіб. А у разі виявлення бажання отримати грошові кошти за виконану роботу, вказані особи погрожували застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілих.

Для переміщення завербованих осіб, вербувальники підшукали та в подальшому використовували багатомісні автомобілі, а саме Mersedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , Mersedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_2 , Mersedes VITO, д.н.з. НОМЕР_3 , Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_4 . Зазначені автомобілі не мали місць для завербованих осіб, а перевезення їх здійснювалось у положенні лежачи у кузовній частині автомобіля.

Таким чином, в період 2019 2021 років, реалізовуючи єдиний злочинний умисел, за попередньою змовою організованою групою осіб, ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 здійснили вербування та переміщення щодо ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_25 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, з метою їх експлуатації (примусової праці), з використанням обману та уразливого стану цих осіб, щодо кількох осіб, особами від якої потерпілі були у матеріальній залежності, поєднані з погрозою застосування насильства, небезпечного для здоров`я потерпілих.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у підозрюється у вербуванні, переміщенні, переховуванні людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, обману, матеріальної залежності потерпілого, його уразливого стану, вчинені щодо кількох осіб, організованою групою, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілих, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.

Так, 02.02.2022 прокурором по даному кримінальному провадженні прийнято рішення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доручення слідчому про надання доступу до матеріалів даного провадження стороні захисту.

Згідно ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК України сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Враховуючи те, що строк тримання під вартою закінчується 03.02.2022, проте, з врахуванням того, що для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження підозрюваних, їх захисників по даному провадженні необхідний час достатній для ознайомлення з усіма матеріалами провадження, що складається понад з 9 томів справи та всіма речовими доказами, з врахуванням обсягу вказаних матеріалів виникла необхідність в продовжені строку тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я підозрюваного та необхідністю його лікування в умовах стаціонару не заперечував проти зменшення раніше визначеного розміру застави.

Захисники та підозрюваний заперечували проти клопотання, просили відмовити у його задоволенні та застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням підозрюваного під вартою або зменшити розмір встановленої застави, оскільки вона є необґрунтовано завищеною з урахуванням фінансового стану підозрюваного.

Заслухавши прокурора, захисників, підозрюваного та дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

08.09.2021 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

09.09.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

З наданих органом досудового розслідування матеріалів вбачається, що на даній стадії є достатні підстави, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, що підтверджується наявними в матеріалах доказами, а саме: протоколами обшуків, протоколами допитів потерпілих, протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами за результатами контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

10.09.2021 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07.11.2021.

На підставі ухвали Київського апеляційного суду від 29.09.2021 щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 7 листопада 2021 року. Визначено заставу у розмірі 3 405 000,00 гривень.

03.11.2021 продовжено відносно ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 09 грудня 2021 року.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 07.12.2021 стосовно ОСОБА_4 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 03.02.2022.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 07.12.2021 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до шести місяців, тобто до 09.09.2022.

Так, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_4 під вартою, застосованого ухвалою Київського апеляційного суду від 29.09.2021, та продовженого ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 07.12.2021 закінчується 03.02.2022, однак, з врахуванням того, що в кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих дій, а також наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, виникла необхідність в продовжені строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали слідчого судді.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З урахуванням характеру та суспільної небезпечності злочину, підозру у якому суд вважає обґрунтованою, суворості можливого покарання на строк до 12 років, суд дійшов висновку, що ризики, передбачені пп. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати. Крім того, існування вказаних ризиків ніяким чином не спростовано захисником та підозрюваним під час розгляду клопотання.

Згідно чч. 1 та 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Так, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Враховуючи те, що у встановлені кримінально-процесуальним кодексом строки закінчити досудове розслідування не вважається за можливе, наявність ризиків, які продовжують існувати на даний час, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання та продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи питання про застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та приходить до висновку про доцільність визначення на даному етапі досудового розслідування ОСОБА_4 застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як альтернативи запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, яка буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками і в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

До такого висновку слідчий суддя дійшов з огляду на майновий стан підозрюваного, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, а також з урахуванням інформації про незадовільний стан здоров`я ОСОБА_4 та необхідністю надання йому медичної допомоги в умовах стаціонару. З урахуванням позиції прокурора, який не заперечував проти встановлення розміру застави в межах визначених чинним КПК України для особливо тяжких злочинів, слідчий суддя вважає за можливе зменшити розмір застави, встановлений ОСОБА_4 ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29.09.2021, виходячи з того, що за час перебування підозрюваного під вартою останній не спромігся внести визначену судом суму застави, що свідчить про її завищений розмір. Зазначений факт, на думку судді, повністю корелюється із даними про майновий стан ОСОБА_4 , зібраними стороною обвинувачення у матеріалах клопотання та додатковими відомостями, наданими захисниками підозрюваного у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193-197, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 11.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100020000761, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах продовженого строку досудового розслідування до 09 березня 2022 року.

Встановити ОСОБА_4 заставу в розмірі 150 (ста п`ятидесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 372 150 (триста сімдесят дві тисячі сто п`ятдесят) гривень, та надати можливість йому або іншій особі внести зазначену суму наспеціальний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві, та надати документ, що підтверджує сплату слідчому, прокурору, суду.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого або прокурора;

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження, за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави, але не більше ніж на строк досудового розслідування.

У разі невиконання вказаних обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складений 04.02.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_1