Рішення

від 04.02.2022 по справі 910/14476/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2022м. ДніпроСправа № 910/14476/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68; ідентифікаційний код 30603572)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солді-Транс" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б.26Б; ідентифікаційний код 39193094)

про стягнення 13 268 грн. 98 коп.

Без виклику представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою (вх.№14476/21 від 03.09.2021) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Солді-Транс" про стягнення 13 268 грн. 98 коп., що складає 10 206 грн. 91 коп. - вартості товару, купленого відповідно до умов Договору від 08.04.2021 №21/581 купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток, та 3 062 грн. 07коп. - штрафу.

Також просить стягнути 2 270 грн. 00 коп. - судового збору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.09.2021 позовну заяву Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛДІ-ТРАНС" про стягнення 13 268 грн. 98 коп. з доданими до неї матеріалами передано за підсудністю на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області (вулиця Володимира Винниченка, 1А, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити наступне.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б.26Б.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду про відкриття провадження у даній справі, не було повернуто за зворотною адресою, не повернулося також і поштове повідомлення про його отримання відповідачем.

З цього приводу суд зазначає таке.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №23/1432/15.

При цьому, суд окремо звертає увагу, що з 01.01.2020 набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 27.12.2019, відповідно до яких:

- рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 992 Правил).

Таким чином, зберігання відділенням АТ "Укрпошта" поштових відправлень суду, які є "Судовими повістками" в розумінні чинного законодавства України в період більше, ніж три робочі дні, а також їх повернення із непередбачених для "Судових повісток" причин є неправомірним. Більше того, такі дії зумовлюють порушення права позивача на своєчасне вирішення справи судом.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Так, ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Також, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із вжитими в Україні карантинними заходами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається 08.01.2021 між позивачем - Підприємством з іноземними інвестиціями "Амік Україна", як продавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Солді-Транс", як покупцем, було укладено договір поставки №21/581 (надалі - Договір) та, в подальшому, додаткова угода №1 від 20.04.2021 до нього.

Відповідно до пункту 2.1 Договору продавець зобов`язується передавати у власність (поставляти) покупцеві товари з використанням ПК на АЗС, а покупець зобов`язується прийняти Товари та повністю оплачувати їх вартість, в порядку та на умовах, вказаних у цьому договорі. Передача товарів продавцем здійснюється шляхом їх випуску через мережу АЗС пред`явникам ПК по пред`явленню останнім ПК.

Відповідно до пункту 2.2. Договору товар, відпущений продавцем пред`явнику паливної картки, вважається проданим/поставленим покупцю.

Згідно з пунктом 2.4. Договору передача (відпуск) Товару у власність покупця окремими партіями. Об`єм, асортимент та вартість кожної партії відпущеного Товару і цим Договором визначається в чеках РОS - терміналу та касових чеках. Право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент його передачі, підтвердженням чому можуть вступати чеки РОS - терміналу та касові чеки, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання Товару з АЗС.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що передача у власність (поставка) товарів покупцю здійснюється продавцем цілодобово на АЗС, шляхом використання встановленого на АЗС РОS -терміналу, при умові: пред`явлення Паливної картки покупцем (Пред`явником ПК), правильного введення ПІН коду ПК, та Авторизації ПК в Процесінговому центрі. Асортимент та кількість товарів обираються покупцем (Пред`явником ПК) самостійно.

Відповідно до пункту 5.12. Договору щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, продавець надає покупцю Акт вибірки (інформаційний звіт) та Акт приймання-передачі товару, які підтверджують кількість, асортимент та ціну відпущеного товару.

Відповідно до пункту 5.13. Договору фактична кількість, асортимент і ціна поставлених товарів покупцю визначається виходячи з даних, що міститься в електронних базах даних Процесінгового центру продавця про використання відповідних ПК, та фіксується в чеках РОS - терміналу (або спеціальних відомостях), наданих відповідною АЗС.

Відповідно до пункту 5.14. Договору покупець зобов`язується протягом п`яти робочих днів з моменту отримання від продавця Акту вибірки (інформаційний звіт) та Акту приймання-передачі товару підписати та повернути продавцю по одному екземпляру вказаних Актів.

Якщо покупець протягом 5-ти (п`яти) робочих днів з моменту отримання Акту вибірки (інформаційного звіту) та акту приймання-передачі товарів не надасть продавцеві свої мотивовані (обґрунтовані) та документально підтверджені заперечення, то Акт вибірки (інформаційний звіт) та акт приймання-передачі товарів, підписаний лише продавцем, після спливу цього строку вважається повністю погодженим обома Сторонами.

Згідно з пунктом 6.3. Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 20.04.2021), оплата за товари здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах попередньої оплати або на умовах після оплати.

Відповідно до пункту 6.3.2. Договору за отримані товари протягом відповідного періоду покупець зобов`язаний провести повний розрахунок не пізніше 3 (трьох) календарних днів, наступних за останнім днем періоду, в якому покупець отримав товари. Оплата проводиться покупцем самостійно на підставі даних особистого кабінету.

У пункті 6.3.3. Договору визначено, що для цілей пункту 6.3.2. Договору під періодом розуміється проміжок часу, що становить 7 (сім) календарних днів та відраховується з дня першого отримання товару на умовах після плати.

Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2021. Строк дії цього договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік у разі, якщо жодна із сторін направила повідомлення при припинення дії договору за 10 календарних днів до закінчення строку дії договору (пункти 12.1, 12.2 Договору).

На виконання умов Договору, за Актом прийому-передачі від 22.03.2021 №ВКК-607 позивачем було надано відповідачу паливні карти, за якими в період з 01.06.2021 по 19.08.2021 продавцем на АЗС було передано покупцю товар на загальну суму 39 907 грн. 28 коп., що підтверджуються копіями касових чеків (а.с.24-32).

Акт прийому-передачі від 22.03.2021 №ВКК-607 підписаний сторонами без жодних зауважень и заперечень.

Відповідач розрахувався за отримане ним паливо частково, у зв`язку з чим у відповідача залишилась заборгованість за отримане паливо у розмірі 10 206 грн. 91 коп.

13.07.2021 позивач наслав відповідачу Акт звірки за період січень-червень 2021 року, Акт вибірки (інформаційний звіт) за червень 2021 року та Акт приймання-передачі товару за червень 2021 року (а.с. 34-37).

Відповідач не надав мотивованих (обґрунтованих) заперечень відповідно до пункту 5.14. Договору щодо зазначених документів. Таким чином, вони вважаються повністю погодженими сторонами, та підтверджують факт заборгованості покупця з оплати товару.

Позивач також направляв відповідачу претензією від 28.07.2021 №1370 (а.с.39-43), проте вона залишена без відповіді.

Оскільки остання поставка відбулася 24.06.2021, то оплата за Товар повинна бути здійснена не пізніше 05.07.2021 (оскільки останній день 04.07.2021 припадає на вихідний). Таким чином, починаючи з 06.07.2021 відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання.

Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, строк оплати за отриманий товар є таким, що настав, і відповідач повинен був здійснити оплату за товар позивачу.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Щодо стягнення штрафу

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до підпункту 9.11.4 пункту 9.11 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 20.04.2021) у разі порушення термінів оплати (на умовах післяплати) за товар покупець виплачує на користь постачальника в разі прострочення платежу за товар терміном більше двадцяти календарних днів - штраф у розмірі 30% від вартості неоплаченого товару за цим договором

За розрахунком позивача штраф становить 3 062 грн. 07 коп. з розрахунку (10 206 грн. 91 коп. х 30% ).

Розрахунок розміру штрафу є обґрунтованим та арифметично вірним.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 270 грн.00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68; ідентифікаційний код 30603572) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солді-Транс" (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б.26Б; ідентифікаційний код 39193094) про стягнення 13 268 грн. 98 коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солді-Транс" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б.26Б; ідентифікаційний код 39193094) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68; ідентифікаційний код 30603572) 10 206 (десять тисяч двісті шість) грн. 91 коп. - вартості товару, купленого відповідно до умов Договору від 08.04.2021 №21/581 купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток, 3 062 (три тисячі шістдесят дві) грн. 07 коп. - штрафу та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 грн. - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

"04" лютого 2022 року