Рішення

від 08.12.2021 по справі 361/8806/19

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/8806/19

Провадження № 2/361/378/21

08.12.2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

08 грудня 2021 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Латчук Д.Р.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом Броварського гаражного кооперативу № 3 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

17 грудня 2019 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просив суд зобов`язати ОСОБА_2 знести (демонтувати) за власний рахунок металевий гараж № НОМЕР_1 , розташований на земельній ділянці, що належить Броварському гаражному кооперативу - 3 на праві приватної власності, за адресою АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача витрати, повязані із сплатою судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Свій позов обґрунтував тим, що Броварському гаражному кооперативу - 3 належить земельна ділянка на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_1 . Дана земельна ділянка використовується для розміщення на ній гаражів, що належать членам гаражного кооперативу.

28 вересня 2013 року рішенням загальних зборів Броварського гаражного кооперативу - 3 члена кооперативу ОСОБА_2 було виключено із членів кооперативу за систематичну несплату членських внесків згідно із п. 3.14 Статуту Броварського гаражного кооперативу. Відповідач був належним чином повідомлений про рішення загальних зборів. Рішення загальних зборів Броварського гаражного кооперативу - 3 не оскаржувалось. Відповідач не виходив на контакт із Броварським гаражним кооперативом - 3, не відповідав на телефонні дзвінки, надіслані листи повертались непрочитаними у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

На сьогоднішній день металевий гараж № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 все ще знаходиться на території гаражного кооперативу, чим створює перешкоди у вільному користуванні земельною ділянкою. Відповідно до п. 17 ст . 3 Статуту Броварського гаражного кооперативу, Відповідач був зобов`язаний сплачувати Кооперативу плату за користування земельною ділянкою, однак він цього не робив. Гаражний кооператив несе витрати, пов`язані із земельною ділянкою, оскільки не може повною мірою скористатися правом власності, через наявність на ній тимчасової споруди - гаражу, що належить Відповідачу. Оскільки гаражний кооператив не може самостійно знести тимчасову споруду, а Відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, пов`язаних із зберігання майна, то позивач змушений звертатися до суду із проханням про винесення судового рішення про зобов`язання знести тимчасову споруду.

Місце розташування даного гаража відображено на плані геодезичного знімання території кооперативу. Порушення інтересів кооперативу полягає в тому, що він не може в повному обсязі скористатися правом користування частиною земельної ділянки, яка належить йому на праві приватної власності, належним чином розпоряджатися нею, використовувати її з метою отримання прибутку. Також гаражний кооператив несе на собі витрати, пов`язані із підтриманням земельної ділянки у належному стані, охорону та освітлення.

Металевий гараж, що належить відповідачу, складається із розбірних металевих конструкцій, і не підлягає державній реєстрації, які можна демонтувати та встановити в іншому місці без втрати вартості, а отже, це рухоме майно.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Селезньової Т.В. від 09 січня 2020 року провадження у вказаній справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Селезньової Т.В. від 08 квітня 2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

28 липня 2020 року до суду надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якій відповідач посилався на те, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,869 га кадастровий номер 3210600000:01:058:0040, що підтверджено Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 08 січня 2014 року - виданим більш, ніж за 5 років до звернення позивача до суду 02.10.2019 року. Відповідача виключено із членів кооперативу Рішенням загальних зборів від 28 вересня 2013 року - більш, ніж за 6 років до зрнення позивача до суду 02.10.2019 року. Тому просив відмовити Броварському гаражному кооперативу № 3 в позові до нього про знесення гаража, поданому до суду з істотним пропущенням строку позовної давності.

24 вересня 2020 року до суду надійшов відзив від ОСОБА_2 , в якому він посилається на те, що позивач зазначає про виключення відповідача з членів кооперативу, тим самим підтверджує членство відповідача в кооперативі до виключення, внаслідок якого відповідач законно, як член кооперативу, зайняв землю кооперативу своїм металевим гаражем, чим набув право володіння відповідною земельною площею.

Відповідач стверджує, що позивач помилково вважає порушенням своїх прав як власника землі, оскільки позивач не заявляв вимог про витребування свого майна з чужого незаконного володіння відповідача. При тому, що відповідач, як член кооперативу, законно заволодів земельною ділянкою під своїм гаражем у відповідності до статті 24 Земельного Кодексу України чинної на той час редакції, ставши землекористувачем на законних підставах.

Окремо звертає увагу суду, для вирішення питання про постановлення окремої ухвали, на сумнівну достовірність правовстановлюючого документу позивача на земельну ділянку, в якому не відмічені наявні тоді права інших землекористувачів, виключених з членів кооперативу перед приватизацією кооперативом землі, але чиє право користування землею кооперативу, набуте на законних підставах, не було припинено у встановленому законом порядку, а право володіння триває дотепер. Для приватизації земельної ділянки Броварський гаражний кооператив № 3 надав завідомо неправдиві відомості про відсутність прав інших осіб на даній земельній ділянці, при явних правах володіння інших осіб, колишніх членів кооперативу. Перехід права власності на земельну ділянку з комунальної власності до приватної власності БГК № 3 не припинив права інших осіб на даній території з підстав, встановлених частиною 2 статті 110 Земельного Кодексу України в чинній на той час редакції від 11.08.2013 року.

Враховуючи викладене просив в задоволенні позову відмовити.

25 вересня 2020 року позивач подав до суду додаткові пояснення, в яких посилається на те, що застосування ст. 120 Земельного Кодексу є неможливою, оскільки вона поширюється тільки на нерухоме майно, а металевий гараж № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 є рухомим майном, оскільки він не має фундаменту і його можна вільно переміщати, не знецінюючи його і не змінюючи його призначення. Отже, гараж не є нерухомим майном, відповідно до ст. 181 ЦК України, і не підлягає державній реєстрації відповідно до ч. 4 ст 5 ЗУ ?Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень? від 01.06.2004 р.

Строки позовної давності не можуть бути застосовані, тому що цей позов є негаторним, оскільки вимога позивача полягає в тому, щоб усунути перешкоди у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а отже, відповідно до Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №5 ?Про судову практику в справах про захист права власності та інших прав? за змістом статті 391 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов`язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. У зв`язку із цим тривалість порушення права не перешкоджає задоовленню такої вимоги судом.

На даний момент позивач в особі Броварського гаражного Кооперативу № 3 не в змозі належним чином користуватися земельною ділянкою, що належить йому на праві власності, оскільки на ній знаходиться металевий гараж № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 .

На підставі розпорядження щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи № 1144 від 08 грудня 2020 року, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали цивільної справи передані на розгляд судді Радзівіл А.Г., у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_3 01 грудня 2020 року.

11 грудня 2020 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 02 березня 2021 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, суду надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просив позов задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим, у судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази в справі, встановивши обставини в справі та відповідні правовідносини, дійшов до наступного висновку

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Броварському гаражному кооперативу № 3 належить земельна ділянка, площею 3,869 га, кадастровий номер 3210600000:01:058:0040 на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, кадастровим планом земельної ділянки. Дана земельна ділянка використовується для розміщення на ній гаражів, що належать членам гаражного кооперативу (а.с. 29, 30-31, 32-33, 34, 35).

28 вересня 2013 року протоколом № 2 загальних зборів гаражного кооперативу № 3 члена кооперативу ОСОБА_2 було виключено із членів кооперативу за систематичну несплату членських внесків згідно із п. 3.14 Статуту Броварського гаражного кооперативу. Відповідач був належним чином повідомлений про рішення загальних зборів. Рішення загальних зборів Броварського гаражного кооперативу - 3 не оскаржувалось (а.с. 15-24).

28 листопада 2015 року протоколом № 2 загальних зборів гаражного кооперативу № 3, гараж члена кооперативу ОСОБА_2 було ухвалено знести за межі гаражного кооперативу (а.с. 25-27).

Згідно до п. 17 ст . 3 Статуту Броварського гаражного кооперативу, відповідач був зобов`язаний сплачувати Кооперативу плату за користування земельною ділянкою, однак він цього не робив. Гаражний кооператив несе витрати, пов`язані із земельною ділянкою, оскільки не може повною мірою скористатися правом власності, через наявність на ній тимчасової споруди - гаражу, що належить відповідачу (а.с.6-14).

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обстав справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів, 3) показаннями свідків.

Відповідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд неможе збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов»язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 33 Закону України ?Про кооперацію? , кооперативне об`єднання діє на підставі статуту, який затверджується установчими зборами (конференцією, з`їздом) уповноважених представників кооперативів, кооперативних об`єднань.

Статтею 78 Земельного кодексу України , визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

За статтею 82 Земельного кодексу України , юридичні особи можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у випадках, не заборонених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Земельного кодексу України , порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 152 ЗК України , держава забезпечує громадянам та юридичним особам гідні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України , право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України , власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зі змісту п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України випливає, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЗК України , виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Оскільки земельна ділянка, на якій розташований спірний гараж, з 2013 року є власністю Броварського гаражного кооперативу № 3, що підтверджується свідоцтвом про право власності, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, кадастровим планом земельної ділянки , а ОСОБА_2 , який був членом кооперативу, було виключено із членів кооперативу за систематичну несплату членських внесків, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо пропуску строку звернення до суду, то суд зазначає, що строки позовної давності не можуть бути застосовані, тому що цей позов є негаторним, оскільки вимога позивача полягає в тому щоб усунути перешкоди у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а отже, відповідно до Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 014 року № 5 ?Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав? за змістом статті 391 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов`язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. У зв`язку із цим тривалість порушення права не перешкоджає задоволенню такої вимоги судом.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 81 , 259 , 263-265, 280 ЦПК України , суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 знести (демонтувати) за власний рахунок металевий гараж № НОМЕР_1 , розташований на земельній ділянці, що належить Броварському гаражному кооперативу № 3 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Броварського гаражного кооперативу № 3 судовий збір в розмірі 2007 грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.