Рішення

від 30.08.2021 по справі 361/877/20

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/465/21, cправа № 361/877/20

30.08.2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2021 року м. Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань - Шаварин С.С.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство Райффайзен Банк ,

відповідач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства Райффайзен Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рахунок погашення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и в:

У лютому 2020 року акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль (далі - АТ Райффайзен Банк Аваль )звернулося до суду із зазначеним вище позовом, у якому просить у рахунок погашення заборгованості, що виникла по тілу кредиту за кредитним договором

№ 014/04/01/3303 від 01 серпня 2007 року в сумі: 80 851 доларів США 06 центів, звернути стягнення на предмет іпотеки - земельні ділянки: загальною площею 0,1000 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель, кадастровий номер: 32106000000005900101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЯА № 482389, виданим виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області від 27 жовтня 2005 року на підставі рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 16 грудня 2004 року № 589-28-24, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за номером: 010533800637 та загальною площею

0,046 га, цільове призначення: для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить іпотекодавцю ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії КВ.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що 01 серпня 2007 року між АТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/04/01/3303, відповідно до умов якого позивачем надано відповідачу грошові кошти в розмірі 76 500 доларів США на строк до 01 серпня 2017 року, відповідач зобов`язувався повернути банку суму кредиту та сплатити зокрема відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 13.5% річних.

13 травня 2009 року з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника між сторонами укладено Додаткову угоду № 1, за умовами пункту 2 якої тимчасово на період з 15 квітня 2009 року по 15 квітня 2010 року зменшено розмір щомісячного платежу, викладено у новій редакції графік погашення кредиту та інших платежів, розрахунок сукупної вартості кредиту.

07 жовтня 2011 року з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника між сторонами укладено Додаткову угоду № 2, за умовами якої збільшено строк кредиту, дата остаточного погашення кредиту 01 серпня 2027 року, а також викладено у новій редакції графік погашення кредиту та інших платежів, розрахунок сукупної вартості кредиту.

Позивач виконав свої зобов`язання, надав відповідачу кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором, натомість відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснював періодичні платежі згідно із графіком погашення кредиту та відсотків за кредитом.

Пунктом 6.5 кредитного договору передбачалось право кредитора вимагати дострокового стягнення в разі невиконання або неналежного виконання кредитних зобов`язань, обов`язок достроково, на вимогу кредитора здійснити повернення заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафні санкції.

11 червня 2012 року заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у цивільній справі № 1007/1713/2012 з боржника на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором № 014/04/01/3303 від 01 серпня 2007 року у розмірі 849 456 грн. 14 коп.

У зв`язку з не виконанням вищезазначеного рішення суду банк змушено звернувся до суду для стягнення кредитної заборгованості, що станом на 18 вересня 2019 року складає 167 367 доларів США 48 центів (без урахування заборгованості по пені), яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 80 851 доларів США 06 центів та заборгованості за відсотками у сумі 86 516 доларів США 42 центів. Сума пені не зазначається, але продовжує нараховуватися.

01 серпня 2007 року між банком (іпотекодержателем) та громадянином України ОСОБА_1 (іпотекодавцем) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Самко Н.Т., реєстраційний номер 4389, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 0.1000 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель з кадастровим номером 3210600000000590101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЯА № 482389, виданим виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області № 59-28-24 від

16 грудня 2004 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 010533800637. Відповідно до пункту 1.4. договору іпотеки вартість предмету іпотеки, визначену сторонами, становить 578 326 грн. 00 коп.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, 01 серпня 2007 року між банком (іпотекодержателем) та громадянкою України ОСОБА_2 (іпотекодавцем 2) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Колейчиком В.В., реєстраційний номер 2826, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 0,046 га цільове призначення якої для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії КВ. Відповідно до пункту 1.3. договору іпотеки вартість предмету іпотеки, визначену сторонами, становить 61 953 грн. 00 коп.

Під час досудового врегулювання позичальнику та іпотекодавцям направлялись банком вимоги про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.

В зв`язку з тим, що відповідач від виконання зобов`язань за кредитним договором

№ 014/04/01/3303 від 01 серпня 2007 року ухиляється, не вживає заходів щодо погашення боргу, позивач просить суд звернути стягнення на предмети іпотеки у рахунок погашення заборгованості , яка виникла по тілу кредиту у сумі 80 851 доларів США 06 центів.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду 27 лютого 2020 року позивачем подано позовну заяву у новій редакції від 29 січня 2020 року, усунуто недоліки, сплачено судовий збір у повному розмірі, в сумі 4 204 грн. 00 коп., за кожну заявлену позовну вимогу немайнового характеру.

У позовній заяві у новій редакції АТ Райффайзен Банк Аваль просить суд у рахунок погашення заборгованості, що виникла по тілу кредиту за кредитним договором

№ 014/04/01/3303 від 01 серпня 2007 року в сумі: 80 851 доларів США 06 центів, звернути стягнення на предмет іпотеки - земельні ділянки: загальною площею 0,1000 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель, кадастровий номер: 32106000000005900101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЯА № 482389, виданим виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області від 27 жовтня 2005 року на підставі рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 16 грудня 2004 року № 589-28-24, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за номером: 010533800637, шляхом продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій та загальною площею 0,046 га, цільове призначення: для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить іпотекодавцю ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії КВ, шляхом продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а також вирішити питання про стягнення судових витрат у розмірі - 4 204 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 13 березня 2020 року відкрито провадження у даній справі, призначено підготовче засідання (суддя ОСОБА_4 ).

Ухвалою суду від 04 вересня 2020 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 01 грудня 2020 року № 3320/0/15-20 ОСОБА_4 звільнено з посади судді Броварського міськрайонного суду Київської області у зв`язку із поданням заяви про відставку.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2020 року № 1171 призначено повторний автоматизований розподіл даної справи з метою заміни головуючої судді ОСОБА_4.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи головуючим суддею у справі визначено Василишина В.О.

Ухвалою суду від 04 січня 2021 року цивільну справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 15 квітня 2021 року закрито підготовче провадження у справі на призначено справу до судового розгляду.

09 липня 2021 року позивач направив до суду заяву, в якій повідомив, що на підставі Протоколу загальних зборів акціонерів № 3б-62 від 23 квітня 2021 року назву банку змінено з акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль на акціонерне товариство Райффайзен Банк .

У судове засідання позивач АТ Райффайзен Банк представника не направив

30 серпня 2021 року представник позивача ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій також вказав, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, 24 березня 2021 року подав до суду заяву про визнання позову та вирішення питання про розподіл судових витрат на підставі частини першої статті 142 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством. Будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, правом подати відзив на позовну заяву не скористалася. Причини неявки суду не повідомлені.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством. Причини неявки суду не повідомлені.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 01 серпня 2007 року між АТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/04/01/3303, за яким на умовах строковості оплатності останній отримав кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 76 500 доларів США.

13 травня 2009 року та 07 жовтня 2011 року укладено додаткові угоди № 1 та № 2 до кредитного договору № 014/04/01/3303 від 01 серпня 2007 року.

Відповідно до заяви на видачу готівки від 01 серпня 2007 року ОСОБА_3 отримав кредитні кошти у розмірі - 75 000 доларів США 00 центів, що еквівалентно на момент видачі - 378 750 грн. 00 коп.

Виконання зобов`язань за кредитним договором від 01 серпня 2007 року забезпечено іпотекою.

Так, 01 серпня 2007 року між банком (іпотекодержателем) та громадянкою України ОСОБА_2 (іпотекодавцем 2) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Колейчиком В.В., реєстраційний номер 2826, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 0,046 га цільове призначення якої для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії КВ. Відповідно до пункту 1.3. договору іпотеки вартість предмету іпотеки, визначена сторонами та становить 61 953 грн. 00 коп.

01 серпня 2007 року між банком (іпотекодержателем) та громадянином України ОСОБА_1 (іпотекодавцем) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Самко Н.Т., реєстраційний номер 4389, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 0.1000 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель з кадастровим номером 3210600000000590101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЯА № 482389, виданим виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області № 59-28-24 від 16 грудня 2004 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 010533800637. Відповідно до пункту 1.4. договору іпотеки вартість предмету іпотеки, визначену сторонами, становить 578 326 грн. 00 коп.

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2012 року позов задоволено, стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованість за кредитним договором № 014/04/01/3303 від 01 серпня 2007 року у розмірі - 849 456 грн. 14 коп., що складається із заборгованості за кредитом - 70 098 доларів США 84 центи, заборгованості за відсотками - 12 032 долари США 10 центів, пені за прострочення кредиту - 8 746 доларів США 90 центів, пені за прострочення відсотків

- 15 654 долари США 40 центів та вирішено питання про розподіл судових витрат. Вказане рішення суду набрало законної сили 22 червня 2012 року.

Відповідно до розрахунку заборгованість за кредитним договором № 014/04/01/3303 від 01 серпня 2007 року станом на 18 вересня 2019 року складає 911032 долари США 57 центів з яких заборгованість за кредитом - 80 581 грн. 06 центів, заборгованість за відсотками - 86 516 доларів США 42 центи, розрахована пеня - 743 665 доларів США 09 центів. Питання про стягнення пені позивач у позовній заяві не ставить. Заборгованість за кредитом, визначена у розмірі - 80 581 доларів США 06 центів.

25 вересня 2019 року на адресу відповідачів у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 направлено вимоги про усунення порушень основного зобов`язання та/або іпотечного договору.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 33 Закону України Про іпотеку визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статей 12 і 33 Закону України Про іпотеку одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Закон України Про іпотеку визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина третя статті 33 цього Закону): судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону України Про іпотеку ): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону України Про іпотеку ); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 цього Закону).

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц процедура продажу предмета іпотеки, передбачена статтею 38 Закону, може бути застосована як спосіб задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки і в судовому порядку (про що суд згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 39 Закону має вказати у судовому рішенні про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки), і у позасудовому порядку (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Проте звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, є неналежним способом захисту.

Відповідно до вказаних правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц, частина друга статті 36 Закону, яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону, способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателяу спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (частина друга статті 35 Закону).

За змістом припису частини другої статті 35 Закону визначена у частині першій цієї статті процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору (яка передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору) не є перешкодою для реалізації іпотекодержателем права звернутись у будь-який час за захистом його порушених прав до суду з вимогами: 1) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 Закону) - незалежно від того, які способи задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили у відповідному договорі (в іпотечному застереженні); 2) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону) - якщо у відповідному договорі (в іпотечному застереженні) сторони цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, встановлений статтею 38 Закону, не передбачили (передбачили тільки можливість передання іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону).

Відповідно до статті 39 Закону України Про іпотеку у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки. У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до статті 41 Закону України Про іпотеку реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження , з дотриманням вимог цього Закону.

Отже, Закон України Про іпотеку визначає спеціальний порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі деякі специфічні правила для здійснення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

При розгляді даної справи по суті встановлено, що взяті на себе зобов`язання за кредитним договором позичальник ОСОБА_3 не виконав. На підставі рішення суду стягнуто заборгованості за кредитним договором № 014/04/01/3303 від 01 серпня 2007 року у розмірі - 849 456 грн. 14 коп. Рішення суду на даний час не виконано. Виконання зобов`язань за кредитним договором у даному випадку забезпечено іпотекою. Таким чином, позивач як іпотекодержатель за наявності невиконаного зобов`язання має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки. Вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими у такими, що підлягають задоволенню. Позивач просить визначити заборгованість, вказавши її складову лише за тілом кредиту у розмірі - 80 851 долар США 06 центів. Разом з тим, заочним рішенням суду від 11 червня 2012 року заборгованість за тілом кредиту визначена у розмірі - 70 098 доларів США 84 центи. Таким чином, суд обмежений сумою встановленою у рішенні суду. У даному випадку розмір заборгованості у рахунок якої підлягає звернення стягнення слід визначити у розмірі - 70 098 доларів США 84 центи.

При зверненні до суду із даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі - 4 204 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі - 2 102 грн. 00 коп.

Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідач ОСОБА_1 по початку розгляду справи по суті визнав пред`явлені до нього позовні вимоги, отже стягненню із нього на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі - 1 051 грн. 00 коп. 50 % судового збору - 1 051 грн. 00 коп. слід повернути позивачу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 81, 141, 142, 263-265 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 014/04/01/3303 від 01 серпня 2007 року у розмірі - 70 098 (сімдесят тисяч дев`яносто вісім) доларів США 84 центи, звернути стягнення на земельну ділянку, загальною площею 0,1000 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель, кадастровий номер: 32106000000005900101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЯА № 482389, виданим виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області від 27 жовтня 2005 року на підставі рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 16 грудня 2004 року

№ 589-28-24, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за номером: 010533800637, шляхом продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 014/04/01/3303 від 01 серпня 2007 року у розмірі - 70 098 (сімдесят тисяч дев`яносто вісім) доларів США 84 центи, звернути стягненняна земельну ділянку, загальною площею 0,046 га, цільове призначення: для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить іпотекодавцю ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії КВ, шляхом продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства Райффайзен Банк судовий збір у розмірі - 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Райффайзен Банк судовий збір у розмірі - 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Повернути акціонерному товариству Райффайзен Банк судовий збір у розмірі

- 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

В іній частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області, або ж безпосередньо до суду апеляційної інстанції, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин