Рішення

від 07.02.2022 по справі 623/4055/21

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/4055/21

Номер провадження 2/623/186/2022

РІШЕННЯ

іменем України

03 лютого 2022 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді: Герцова О.М.

за участю

секретаря судового засідання: Ардашевої Я.В.

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Золота Нива 1 про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати та штрафних санкцій,-

у с т а н о в и в:

06 жовтня 2021 року позивач звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства Золота нива -1 про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати та штрафних санкцій. У позові вказала, що оскільки відповідачем не виконуються належним чином обов`язки, передбачені договором оренди землі, просить розірвати вказаний договір та сплатити заборгованість з виплати орендної плати та штрафних санкцій. Обгрунтовуючи позов вказала, що існує укладений 11.12.2007 року з відповідачем договір оренди на належну їй земельну ділянку кадастровий номер 6322880500:01:000:0195, площею 5,6314 га, розташованої на території Олександрійської сільської ради, Ізюмського району, строком на 10(десять) років. Договір було зареєстровано в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітетові по земельних ресурсах про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 липня 2012 року за № 632288054001134.

21.07.2017 року у державному реєстрі речових прав зареєстровано додаткову угоду від 17.07.2015 року, якою подовжено строк дії договору на сім років.

Орендар, систематично не сплачуючи ОСОБА_1 орендну плату за договором оренди, а саме за 2018, 2019 та 2020 роки, порушує умови договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість за ці роки.

30 листопада 2022 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог.(а.с.93-98).

У відзиві, наданому суду, відповідач заперечує проти позову ОСОБА_1 до ПП Золота нива 1 про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати та штрафних санкцій, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.(а.с.51-55).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПП Золота нива 1 11.12.2007 року укладено договір оренди на належну їй земельну ділянку кадастровий номер 6322880500:01:000:0195, площею 5,6314 га, розташованої на території Олександрівської сільської ради, Ізюмського району, строком на 10 (десять) років. Договір було зареєстровано в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської регніональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітетові по земельних ресурсах про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 липня 2012 року за № 632288054001134.(а.с.11-12).

21.07.2017 року у державному реєстрі речових прав зареєстровано додаткову угоду від 17.07.2015 року, якою подовжено строк дії договору на сім років.(а.с.15,16).

Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків виданих 07.07.21 року № 454/10/20- 40-54, на ім`я ОСОБА_1 , за 2018-2020 роки, вбачається, що за вказаний період інформація про доходи відсутня.

Вказані відомості податкової звітності свідчать про те, що відповідачем орендна плата за договором оренди від 11.12.2007 року орендодавцеві - ОСОБА_1 - не виплачувалась.(а.с.17).

Заборгованість з виплати орендної плати за 2018, 2019, 2020 роки розраховується таким чином:

69560,13 гривень (грошова оцінка земельної ділянки згідно п.5 Договору, визначена з урахуванням коефіцієнтів індексації 2,551 по 2007 рік,* 1,028 (коефіцієнт у 2007 році) * 1,152 ( коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2008 р) * 1,059 ( коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2009 р) *1,0 ( коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2010 р) * 1,0 ( коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2011 р) * 1,0 ( коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2012 р) * 1,0 ( коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2013 р) *1,249( коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2014)* 1,2 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2015) *1,0 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2016 р)*1,0 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2017 р) * 1,756 ( коефіцієнт згідно п. 5 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою КМУ № 213 від 23.03.1995 року = 229599,05 гри * 3% (ставка орендної плати згідно з п. 9 договору) = 6887,97 грн.

6887,97 грн.(сума орендної плати) - 18% (ставка ПДФО)-1,5 % (ставка військового збору)=5544,82 грн. ( сума орендної плати до виплати).

Орендна плата за 2018 рік складає 5544,82 грн., Орендна плата за 2019 рік складає 5544,82 грн., Орендна плата за 2020 рік: -5544,82 грн.

Таким чином, сумована заборгованість з орендної плати: за 2018-2020 роки складає - 16634,46 грн.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України Про оренду землі ).

Згідно зі статтею 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) зазначено,що враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначив, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права),які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Згідно зі статтями13,15,21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.38 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

-взаємною згодою сторін;

-рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже, у даному випадку є підстави для розірвання Договору, передбачені ч.І ст.32 Закону України Про оренду землі та п.38 цих договорів, оскільки вбачається неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо сплати орендної плати у строки передбачені умовами договору оренди.

У постанові від 21.02.2019 р. по справі №383/458/17 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої п. д ст.141 Земельного кодексу України, застосуванню також підлягають положення ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору. Вказаний правовий висновок висловлено Верховним Судом України у постанові від 11.10.2017 р. по справі №6-1449цс17.

У ст.31 Закону України Про оренду землі передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Враховуючи викладене, позивачем доведено факт порушення його прав відповідачем, а саме: факт неналежного виконання відповідачем обов`язку щодо сплати орендної плати у строки передбачені умовами договору оренди.

У п.14 Договору сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Ч.З ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 06.06.2012 року у справі № 6-49цс12, від 24.10. 2011 року у справі № 6-38цс11, від 01.10.2014 року у справі № 6-113цс14). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17.10.2011 року у справі № 6-42цс11) та нараховуються незалежно від вини боржника (постанова Верховного Суду України від 24.10.2011 року у справі № 6-38цс11).

Заходи відповідальності за порушення грошового зобов`язання та неустойка є різними правовими інститутами, обмеження можливості одночасного застосування яких законом не встановлена (постанови Верховного Суду України від 6.06.2012 року у справі № 6-49цс12, від 30.10.2013 року у справі № 6-59цс13).

Враховуючи, що відповідачем порушені строки внесення орендної плати за 2018- 2020 роки, які встановлені договором оренди, тобто, боржник прострочив виконання грошового зобов`язання, позивач має право на отримання від відповідача трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат.

Таким чином, з відповідача на користь позивача за прострочення внесення орендної плати за 2018-2020 роки підлягає стягненню 3 % річних у загальному розмірі - 886 грн. 84 коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці, тобто мала місце дефляція.

Тобто, з відповідача на користь позивача за прострочення внесення орендної плати за 2018-2020 роки підлягає стягненню інфляційні збитки у загальному розмірі 532 грн. 30 коп.

Установивши, що відповідач неналежно виконував свої зобов`язання за договором оренди від 10 грудня 2007 року, не здійснював виплату орендної плати у грошовій формі з урахуванням її індексації, що свідчить про систематичність порушення ним умов договору, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Судові витрати вирішуються судом в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Золота Нива 1" про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати та штрафних санкцій - задовольнити.

Розірвати договір оренди на належну ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 6322880500:01:000:0195, площею 5,6314 га, розташованої на території Олександрівської сільської ради, зареєстрований в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітетові по земельних ресурсах про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 липня 2012 року за № 632288054001134 та зареєстрований 21.07.2017 року державним реєстратором виконавчого комітету Ізюмської міської ради, Харківської області, рішення про державну реєстрацію № 36255919.

Стягнути з ПП Золота Нива-1 (64333, Харківська область, Ізюмський р-н, с. Забавне, вул. Харківська, 1 -Б, код ЄДРПОУ 33897138) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за договором оренди землі від 10.12.2007 року, у розмірі - 18053,60 грн., яка складається з суми основного боргу з орендної плати за 2018-2020 рік - 16634,46 грн.; 3 % річних у загальному розмірі - 886 грн.84 коп.; інфляційні збитки у загальному розмірі 532 грн.30 коп.

Стягнути з ПП Золота Нива-1 (64333, Харківська область, Ізюмський р-н, с. Забавне, вул. Харківська, 1 -Б, код ЄДРПОУ 33897138) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення повного тексту рішення.

Суддя: О.М. Герцов

Повний текст рішення складено 07 лютого 2022 року.