Рішення

від 07.02.2022 по справі 637/1012/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.02.2022

РІШЕННЯ

Іменем України

1 лютого 2022 року смт Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області

у складі : головуючого - Тордія Е.Н. секретар судових засідань - Сергієнко В.С.

номер справи №637/1012/21 (2/637/347/21)

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

участь у справі приймали: представник позивача - ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Шевченківської селищної ради Харківської області про поновлення строку для звернення до суду, визнання права власності на земельну ділянку , в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ :

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

13 жовтня 2021 року ОСОБА_2 звернулась до Шевченківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , Шевченківської селищної ради Харківської област про визнання права власності на земельну ділянку ,в порядку спадкування за законом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 просив позовні вимоги позивача задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер двоюрідний брат позивача ОСОБА_4 .Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки, площею 5.4029 га, ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6325783500:02:001:0050, яка розташована на території колишньої Великохутірської сільської ради Куп`янського (Шевченківського) району Харківської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку. Спадкодавець заповіту не залишив. На момент смерті спадкодавець проживав один. Відповідач ОСОБА_3 є сином померлого, який після смерті батька спадщину не прийняв, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звертався. Більше 10 років місце його знаходження не відомо, спроби його відшукати позитивних результатів не дали. Ще при житті ОСОБА_4 продав свій будинок ,позивач його доглянула за поховала. При цьому оригіналу Державного акту про право власності на земельну ділянку виявлено не було, він був втрачений при невідомих обставин. Звернувшись до нотаріальної контори щодо отримання спадщини , позивачу було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів та рекомендовано звернутися до суду. Пропуск строку для прийняття спадщини був обумовлений непереборними обставинами, на які позивач не мала можливості вплинути, окрема відсутністю правовстановлюючих документів, на спадкове майно , документів які посвідчують спорідненість, також впевненістю ,що спадщину отримав ОСОБА_3 .

У 2019 році позивач отримала листа від родичів , які повідомили ,що спадщина до цього часу не оформлена, ОСОБА_3 відсутній , спадщину не оформляв , місце його знаходження не відомо. Спадкоємці інших черг спадкування відсутні.

Враховую зазначене вище позивач як спадкоємець п`ятої черги звернувся до суду та просить поновити їй строк звернення до суду за захистом її права , визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 5.4029 га, ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6325783500:02:001:0050, яка розташована на території колишньої Великохутірської сільської ради Куп`янського (Шевченківського) району Харківської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання представник відповідача Шевченківської селищної ради Харківської області не з`явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за своєї відсутності. Проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 не заперечував.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився причину своєї неявки суду не повідомив. Згідно довідки Шевченківської селищної ради від 5 листопада 2022 року ОСОБА_3 був зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 до 1989 року. Враховуючи положення ст. Цивільного процесуального кодексу України виклик відповіла відбувався через оголошення на офіційному веб сайті судової влади України (повідомлення про розгляд справи виданий на веб сайті http:court.gov.ua )..

Заяви , клопотання та інші процесуальні дії у справі .

Ухвалою суду від 18 листопада 2021 року після отримання довідки місця проживання (перебування) відповідача провадження у вищевказаної справі відкрито, призначено підготовче судове засідання за правилами загального провадження. Відповідачам запропоновано в строк до 2 грудня 2021 року подати свої заперечення. Відзивів до суду не надходило.

За клопотанням позивача судом витребувана інформація зі спадкового реєстру щодо належності заповітів та інших спадкоємців, після смерті спадкодавця, викликані свідки. Також ухвалою суду від 14 грудня 2021 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник відповідача Шевченківської селищної ради Харківської області не з`явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за своєї відсутності. Проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився , поважної причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позовні вимоги встановлений судом строк не надав, про розгляд справи повідомлений через оголошення на офіційному веб сайті судової влади України, вважається таким , що про розгляд справи повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши представника позивача , свідків, дослідивши матеріали справи приймає рішення про таке.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що позивач за справою - ОСОБА_5 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (серія НОМЕР_1 виданим повторно В.Хуторською сільською радою Шевченківського району Харківської області від 16 травня 2007 року) її матір`ю зазначена ОСОБА_6 .

Зі свідоцтва (серія НОМЕР_2 виданого В.Хуторською сільською радою Шевченківського району Харківської області від 22 лютого 1975 року , вбачається ,що ОСОБА_5 уклала шлюб, після укладання якого подружжю присвоєно прізвище - ОСОБА_7 .

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст. 126,133, 135 Сімейного кодексу України від 17 квітня 2019 року за № 00022643339 вбачається ,що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_4 . Батьками якого зазначені батько ОСОБА_8 , мати ОСОБА_9 .

З архівних довідок № 01-28/3-311,312 від 11 квітня 2019 року виданих державним архівом Харківської області вбачається,що в метричній книзі за № 50 Покровської церкви с. Велике Вовчанського повіту Харківської губернії є запис про народження в родині селянина ОСОБА_10 та його законної дружини ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 доньки ОСОБА_12 , та ІНФОРМАЦІЯ_5 доньки ОСОБА_13 .

Таким чином суду засвідчено , що матір ОСОБА_2 та матір ОСОБА_4 є рідними сестрами , а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 між собою є двоюрідними братом та сестрою.

Свідоцтвом про смерть (серія НОМЕР_3 В.Хутірською сільською радою Шевченківського району Харківської області від 19 липня 2011 року засвідчено ,що ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя ОСОБА_4 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку ( серія ЯА 629565 , на підставі розпорядження Шевченківської РДА Харківської області № 442 від 21 грудня 2005 року) на земельну ділянку, площею 5.4029 га, ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6325783500:02:001:0050, яка розташована на території колишньої Великохутірської сільської ради Куп`янського (Шевченківського) району Харківської області, який був втрачений за невідомих обставин, про що у газети Краєвид № 71-72 ( 2205-2206) від 10 вересня 2021 року дано відповідна об`ява.

З інформації викладеної у довідка № 66 від 5 березня 2019 року Великохутірської сільської ради ОСОБА_4 1944 року народження до часу смерті ІНФОРМАЦІЯ_1

значився зареєстрованим в . АДРЕСА_2 ,один згідно запису в по господарській книзі № 01 Вехикохутірської сільської ради за 2011-2015 роки.

Віповідно інформації зі спадкового реєстру наданої приватним нотаріусом Куп`янського районного нотаріального округу Харківської області від 13 грудня 2021 року вбачається, що інформація про заведені спадкові справи після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також наявні заповіти , відсутня.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 показали ,що ОСОБА_4 знали тривалий час як односельця. Він після смерті дружини мешкав один. Мав сина ОСОБА_3 місце знаходження якого невідомо. На поховання батька він не був присутній. Свого часу ОСОБА_4 будинок продав та його доглянула ОСОБА_2 , яка і поховала. ОСОБА_17 не бачили більше 1-0 років місце його знаходження свідку невідомо.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що він є двоюрідним братом ОСОБА_4 не заперечує ,щоб ОСОБА_2 отримала спадщину. Пояснив ,що сина ОСОБА_4 , ОСОБА_3 більше 10 років ніхто не бачив, спроби його знайти ні до чого не привели. Саме він та його жінка повідомили про спадщину ОСОБА_2 у 2019 році.

Мотивувальна частина та засновані судом правові норми.

Відповідно до ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Кожна особа згідно ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожана особа має право на судовий захист.

Відносини спадкування регулюються Цивільним кодексом України, який вступив у дію 01 січня 2004 року.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1223 Цивільного кодексу України передбачено , що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту - спадкоємці за законом.

Згідно до ч. 1 ст. 1265 Цивільного кодексу України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

При цьому особливістю п`ятої черги є встановлення всередині її своєрідних підчерг : родичі подальших ступені споріднення закликаються до спадкування за відсутності родичів попередніх ступенів. При цьому наявність у таких родичів права на спадкування за правом представлення згідно ст. 1266 Цивільного кодексу не означає відсутність у них права на спадкування за ст. 1265 Цивільного кодексу .

Таким чином, у п`яту чергу спадкують наступні родичі спадкодавця: онуки (другий ступінь споріднення); правнуки, прабаба, прадід, племінники (третій ступінь споріднення); двоюрідні брати та сестри, двоюрідні онуки; двоюрідні діди та бабки, двоюрідні брати та сестри (четвертий ступінь споріднення); двоюрідні правнуки, двоюрідні прадіди та прабабки, двоюрідні племінники, двоюрідні дядьки та тітки, троюрідні брати та сестри (п`ятий ступінь споріднення); троюрідні правнуки, троюрідні прадіди та прабабки, троюрідні племінники, троюрідні дядьки та тітки, чотириюрідні брати та сестри (шостий ступінь споріднення).

В силу ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1225 Цивільного кодексу України передбачено ,що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоє.мців на загальних підставах , із збереженням її цьлового призначення.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України .

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини , як визначено в ст.81 ч.1 п. г Земельного Кодексу України .

Також, як вбачається з ч.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом

За змістом ч.5 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Така ж позиція викладена у п. 6 Постанови №5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав .

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01липня 2004 року року № 1952-ІУ, однією із підстав державної реєстрації прав на нерухоме майно є рішення судів, що набрали законної сили, оскільки визнання права власності на нерухоме майно є прерогативою суду.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006року N3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року , яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР , зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.

Згідно із ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України , суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Позивач просить поновити їй строк для звернення з позовною заявою до суду за захистом її права. Враховуючи ,що відповідачами не заявлено про застосування строків позовної давності, перевіривши матеріали справи , суд дійшов до висновку, що відповідно до ст.127 Цивільного процесуального кодексу України пропущений строк необхідно поновити, оскільки він пропущений з поважних причин.

З огляду на вищезазначене, вивчивши надані докази у їх сукупності , надавши їм належну правову оцінку, також враховуючи те, що позивач є спадкоємцем померлого ОСОБА_4 за законом , із-за незалежних від неї обставин не може скористатися таким правом у нотаріальному порядку, визнання за нею права власності нічиїх інтересів і прав не порушає, також доведеність права позивача на спадкове майно , суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Судові витрати.

Судові витрати сплачені про звернені з позовом суд залишає за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 127, 206, 259, 268, Цивільного процесуального кодексу України,ст.ст. ст.ст. 328, 1216, 1218, 1223, 1265, 1268 Цивільного кодексу України, ст. 41, 55 Конституції України, Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-1V, п. 3.22 розділу 10 Порядку вчинення

нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованого 22 лютого 2012 року за № 282/20595, пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , п. 6 Постанови №5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Шевченківської селищної ради Харківської області про поновлення строку для звернення до суду, визнання права власності на земельну ділянку , в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк на звернення до суду за захистом її права.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 5.4029 га з кадастровим номером 6325783500:02:001:0050 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Шевченківської селищної (колишньої Великохуторської сільської ради) ради Куп`янського ( колишнього Шевченківського ) району Харківської області, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи,зазначений строк обчислюється з часу виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження.

СУДДЯ