Постанова

від 04.02.2022 по справі 926/1297/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2022 р. Справа №926/1297/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна енергопостачальна компанія , м. Чернівці №13236 від 11.11.2021 (Вх. № ЗАГС 01-05/3817/21 від 16.11.2021)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.09.2021 (повний текст складено 11.10.2021)

у справі №926/1297/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька енергопостачальна компанія , м. Чернівці;

до відповідача Селянського (фермерського) господарства Благословіння , с. Рингач, Новоселицького району, Чернівецької області;

про стягнення штрафних санкцій - 33 788,18 грн;

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

ТОВ Чернівецька енергопостачальна компанія звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Селянського (фермерського) господарства Благословіння , в якому просить стягнути з відповідача штраф за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу № 142 від 28.12.2018 у розмірі 33788,18 грн.

Позов обґрунтовується обставинами, пов`язаними з достроковим припиненням (розірванням) договору №142 від 28.12.2018 (у зв`язку із зміною енергопостачальника), що стало підставою у відповідності до ст. ст. 216 , 217 , 218 Господарського кодексу України підставою для застосування господарсько-правової відповідальності, а саме застосування господарських санкцій.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.09.2021 у справі №926/1297/21 у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що, як вбачається з комерційної пропозиції від 01.01.2019 (додаток 2 до договору) до договору про постачання електричної енергії споживачу у випадку неповідомлення (повідомлення з порушенням строків) постачальника про дострокове припинення (розірвання) договору споживачем, споживач сплачує штраф у розмірі 100% вартості електричної енергії, заявленої споживачем в місяці, в якому було подано повідомлення про дострокове припинення дії договору.

Згідно п. 13.4 договору про постачання електричної енергії споживачу поняття дострокове розірвання та дострокове припинення цього договору не є тотожними, а комерційною пропозицією передбачено штраф саме за дострокове розірвання договору, а не за припинення його дії.

Селянським (фермерським) господарством «Благословіння» не порушено правил здійснення господарської діяльності, не вчинено ним правопорушення у сфері господарювання, а саме невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання по договору № 142 від 28.12.2018 в частині своєчасного повідомлення попереднього постачальника електроенергії, яким в даному випадку являється позивач, про зміну постачальника.

Умовами договору про постачання електричної енергії споживачу № 142 від 28.12.2018, складовою якого є ПРРЕЕ та комерційна пропозиція, передбачено право споживача на вільний вибір електропостачальника. Враховуючи ту обставину, що відповідач діяв у межах, визначених як ПРРЕЕ, так і Закону України "Про ринок електричної енергії", відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій. При цьому суд акцентує увагу на тому, що висновок про відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій ґрунтується на відсутності протиправності дій споживача власне в контексті факту зміни електропостачальника (дострокового припинення договору), а не дотримання правил (процедури) такої зміни.

Короткий зміст вимог апеляційної скари та відзиву на апеляційну скаргу.

ТОВ Чернівецька обласна енергопостачальна компанія подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.09.2021 у справі №926/1297/21 та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи.

Зокрема, скаржник заначає, що судом не з`ясовано чинне на момент дії комерційної пропозиції (від 01.02.2020) положення, яким передбачається накладення штрафу саме за факт дострокового припинення (розірвання) договору постачання електричної енергії, а натомість враховане положення припиненої комерційної пропозиції від 01.01.2019.

Також, скаржник посилається на те, що скаржником не враховано право постачальника застосувати штраф, як за дострокове припинення так і за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії.

Скаржник вважає, що обранння другого електропостачальника за точками комерційного обліку спрживача, за якими здійснювалося постачання електричної енергії ТОВ ЧОЕК , призвела до дострокового розірвання договору, що в свою чергу є порушенням умов договору і підставою для застосування штрафних санкцій.

Також, щодо застосування правової позиції Верховного Суду, викладеноі у постанові від 17.02.2020 у справі №914/543/19, скаржник вважає, що, як встановлено Верховним Судом, Комерційна пропозиція постачальника передбачала накладення штрафних санкцій за умови дострокового розірвання договору у випадках не передбачених договором. На відміну від справи №914/543/19 Комерційною пропозицією від 01.02.2020 до договору від 28.12.2018 не конкретизується в яких саме випадках за дострокове розірвання договору споживач зобов`язаний заплатити штраф, тобто можливість застосування штрафних санкцій поширюється на всі випадки дострокового розірвання, включаючи і дострокове розірвання договору при зміні споживачем електропостачальника, укладаючи договір сторони вправі включити до умов договору штрафні санкції за дострокове його розірвання.

На думку скаржника, укладаючи договір №142 від 28.12.2018 та Комерційну пропозицію від 01.02.2020, яка є його невід`ємною частиною, споживач взяв на себе зобов`язання виконувати обов`язки, покладені на споживача чинним законодавством та/або цим договором, що конкретизовано у п.п.8 п.6.2 договору. Зокрема це зобов`язання поширюється і на дотримання строків дії договору, визначених у комерційній попозиції. Відтак дострокове розірвання договору є порушенням його умов і неналежним виконанням грошового зобов`язання.

Крім того, на думку скаржника, відповідачем надано суду необґрунтований та не вірно розрахований обсяг витрат на правничу допомогу у даній справі, які не підтверджено належними доказами.

Селянське (фермерське) господарство Благословіння у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що апеляційна скарга є безпідставна. Відповідач вважає, що, діючи недобросовісно, позивач подав суду лише додаток до договору (комерційну спропозицію), яким визначено, що дія комерційної пропозиції розпочинається з 01.02.2020. Обидві комерційні пропозиції виступають додатками до договору під однаковими номерами. Відповідач вважає, що термін дії договору закінчився 01.07.2019, у зв`яку із початком дії нового ринку електричної енергії, як визначено комерційною попозицією. Постановою №307 від 14.03.2018 встановлено, що ринок електричної енергії починає діяти з 01.07.2019, отже, термін дії комерційної пропозиції є таким, що закінчився, оскільки відповідно до п.13.1 договору сам договір припинив свою дію у зв`язку із початком дії нового ринку електричної енергії. Комерційна пропозиція, дія якої розпочинається 01.02.2020 є такою, що укладена поза межами дії договору, адже підписана вже після того як договір електропостачання завершив свою дію.

Окрім того, відповідач зазначає, що якщо комерційна пропозиція укладена в рамках договору №142 від 28.12.2018, позивач порушив встановлений порядок процедури підписання комерційної пропозиції, а саме, що постачальник не пізніше ніж за 21 день до дати початку дії даної або нової комерційної пропозиції, зобов`язаний надати повідомлення споживачу про зміни до публічної чи індивідуальної комерційної пропозиції, якого позивачем не надіслано спживачу. Процедура зміни постачальника відповідачем дотримана у повному обсязі та проведена у рамках законодавства та умов договору про надання електричної енергії, оскільки відповідач діяв у межах, визначених як Правилами роздрібного ринку електричної енергії, так і Законом України Про ринок електричної енергії .

Також, відповідач вважає хибним висновок скаржника, що квитанція про оплату не може вважатись належним чином складеним первинним документом, який підтверджує фактичне здійснення господарської операції по наданню юридичних послуг, обсяг надання послуг міститься в детальному описі робіт, які задокументовані актом виконаних робіт.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2021, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.09.2021 у справі №926/1297/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Чернівецька обласна енергопостачальна компанія , м. Чернівці №13236 від 11.11.2021 (Вх.№ ЗАГС 01-05/3817/21 від 16.11.2021) на рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.09.2021 у справі №926/1297/21. Апеляційну скаргу вирішено розглядати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Оскільки з 17.01.2022 по 21.01.2022 колегія суддів суду у складі: головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б., судді Орищин Г.В. перебувала у відпустці та у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю з 24.01.2022 по 31.01.2022 суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В., повний текст постанови складено та підписано 04.02.2022.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

28.12.2018 між ТОВ «ЧОЕК» та Селянським (фермерським) господарством "Благословіння" укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 142, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов`язання здійснювати постачання електричної енергії в обсягах, що визначені у плані-графіку постачання електричної енергії, який розміщений у додатку №1 до договору, а боржник - здійснювати купівлю електричної енергії, як товару, та здійснювати оплату за нього на умовах комерційної пропозиції «Вільний тариф «фіксована ціна» - ФГ «Благословіння» , яка розміщена у додатку № 2 до договору.

Згідно з п.3.3 договору істотні умови постачання окрім умов цього договору визначаються також комерційною пропозицією ФГ «Благословіння» , що додається та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.6.1 договору споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та законодавством порядку (п.п.8), перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником, та/або достроково призупинити або розірвати договір у встановленому порядку (п.п. 11).

Відповідно до п. 13.1 договору термін дії договору встановлений комерційною пропозицією.

За змістом п.13.4 договору, зокрема, у разі зміни електропостачальника дія цього договору припиняється.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до умов Комерційної пропозиції від 01.01.2019 (Розділ «Строк дії договору та умови пролонгації» ), договір про постачання електричної енергії споживачу діє строком до 31.12.2019. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 21 день до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (а.с.133).

Відповідно до умов Комерційної пропозиції від 01.02.2020 (Розділ «Термін (строк) дії договору про постачання електричної енергії» ), яка підписана та скріплена відтиском печатки відповідача, договір про постачання електричної енергії споживачу діє по 31.12.2020 включно, а в частині розрахунків (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 21 день до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (а.с.134).

05.03.2020 відповідач своїм листом повідомив позивача про зміну енергопостачальника з 01.04.2020.

17.03.2020 адміністратор комерційного обліку (АТ «Чернівціобленерго» ) повідомив ТОВ «ЧОЕК» листом № 31/821 про зміну з 01.04.2020 електропостачальника за об`єктом споживача СФГ "Благословіння", розташованим за адресою: Чернівецька обл., Новоселицький р-н, село Рингач, за ЕІС-кодами 62Z1846546307866, 62Z2885893775041, 62Z6227210732606, 62Z0623846952292 (а.с.18).

В подальшому, враховуючи те, що Селянське (фермерське) господарство "Благословіння" реалізувало своє право на зміну електропостачальника з 01.04.2020, у зв`язку з чим за його ініціативою було достроково розірвано договір про постачання електричної енергії споживачу № 142, строк дії якого визначено комерційною пропозицією до 31.12.2020, наведене стало підставою для виставлення позивачем рахунку № 4674 на оплату штрафних санкцій у розмірі 33 788,18 грн.

Окрім того, позивачем направлено відповідачу письмову претензію №4787 від 17.03.2021 щодо відшкодування штрафних санкцій в розмірі 33 788,18 грн, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача до відповідача про стягнення штрафних санкцій в розмірі 33 788,18 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Відносини між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, а також Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. (далі по тексту - Правила) та є однаковими для усіх споживачів.

Предметом спору у даній справі є стягнення штрафних санкцій за дострокове розірвання спірного договору.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом ст.179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору у відповідності до законодавства (ч.1 ст.180 ГК України).

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу №142 від 28.12.2018.

При цьому, з 01.01.2019 між сторонами існували правовідносини з постачання електроенергії на умовах комерційної пропозиції від 01.01.2019, а з 01.02.2020 на умовах комерційної пропозиції від 01.02.2020.

Як зазначалось вище, 05.03.2019 відповідач своїм листом повідомив позивача про зміну енергопостачальника з 01.04.2019.

Згідно з ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Нормою вказаної статті передбачено, що у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.

Згідно зі ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про ринок електричної енергії" зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника.

Як зазначалалось вище, умовами договору також передбачено право споживача змінити електропостачальника (п.6.1 договору).

Як передбачено п.1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, (далі - ПРРЕЕ) ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Згідно з пунктом 3.1.8 Правил договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

Споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником (пункт 6.1.1 Правил).

За змістом пункту 6.1.3 Правил зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Фактично вказане положення (абз. 3 п. 6.1.3 Правил) викладене у комерційній пропозиції від 01.02.2020, в якій зазначено, що у разі дострокового припинення (розірвання) договору про постачання електричної енергії за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі вартості електричної енергії , замовленої споживачем, як договірний обсяг постачання у місяці, в якому постачальником було отримано повідомлення про дострокове припинення (розірвання) договору.

З метою уникнення споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника, споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору (абзац 3 п. 6.1.3 ПРРЕЕ).

При цьому, комерційною пропозицією від 01.02.2020, визначено строк дії договору - до 31.12.2020, що відповідає положенню п. 13.1 договору.

Відтак, відповідачем при діючому до 31.12.2020 договорі з позивачем у березні 2020 року ініційовано зміну електропостачальника.

Згідно з п. 13.4 договору зміна електропостачальника є підставою для припинення дії договору.

За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України . Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (аналогічну правову позицію викладено у постанові колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 № 916/1684/18).

Враховуючи наведене, зазначені вище положення Закону України "Про ринок електричної енергії" та умови договору, споживач має право на одностороннє припинення договору у спосіб зміни електропостачальника.

Відповідно до п. 10 ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.

Тобто, Законом не передбачено імперативного встановлення у договорі умови про застосування штрафної санкції за дострокове розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, проте, надано таке право сторонам договору.

Право постачальника - позивача у даному спорі стягувати штрафні санкції за дострокове розірвання договору за ініціативою споживача передбачене п. 13.3 договору, яким передбачено, що за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове розірвання договору.

Як зазначалось вище, комерційною пропозицією від 01.02.2020 деталізовано умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності санкції (штрафу) за дострокове припинення (розірвання) договору та передбачено стягнення штрафу за сам факт дострокового припинення (розірвання) договору з ініціативи споживача. Відтак, суд відхиляє покликання відповідача на те, що комерційна пропозиція від 01.02.2020 встановлює розмір штрафу лише за дострокове розірвання договору у випадках, не передбачених умовами договору.

При цьому, за змістом комерційної пропозиції від 01.02.2020, у випадку попередження про зміну електропостачальника за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору , з урахуванням положень п. 6.1.3 Правил про строк процедури зміни електропостачальника, не буде факту дострокового припинення дії договору. І саме у такому випадку не застосовуватиметься стягнення штрафу у випадку дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача.

Суд вважає, що викладена у комерційній пропозиції умова про застосування штрафу за дострокове припинення договору з ініціативи споживача, не суперечить приписам статті 59 Закону України "Про ринок електричної енергії" , адже такою передбачено не лише те, що зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі, а й те, що така зміна здійснюється у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку.

Аналогічно, п. 10.1 договору також передбачено, що зміна електропостачальника здійснюється відповідно до порядку, передбаченого ПРРЕЕ. А положення п. 6.1.3 вказаних Правил фактично відповідають викладеному у комерційній пропозиції від 01.02.2020 положенню щодо застосування штрафних санкцій.

Крім того, штрафні санкції за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії у разі зміни постачальника не є тотожними платі (додатковим фінансовим зобов`язанням) за зміну постачальника. Додаткові фінансові зобов`язання, про які йдеться у частині 10 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" , не стосуються штрафних санкцій за недотримання умов договору, а лише "вартості зміни постачальника", витрат, які могли би бути встановлені при такій зміні (можливі витрати з технічних причин чи інші витрати). Як Директива 2009/72/ЄС, так і Закон України "Про ринок електричної енергії" передбачають відсутність плати за зміну електропостачальника поряд з можливістю застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору (п. п. 70, 71 постанови).

За змістом частин 1 та 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Особливості господарсько-правової відповідальності визначені у ГК України . Так, за змістом частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1 та 2 статті 217 ГК України ).

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 904/4156/18 зазначила, що за змістом наведених положень ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою для застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України , у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. А відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відтак, оскільки строк дії договору погоджений сторонами до 31.12.2020, а відповідач змінив електропостачальника з 01.04.2020 (тобто до закінчення строку дії договору), то мало місце дострокове розірвання договору, що має наслідком припинення дії договору з позивачем з ініціативи споживача.

Враховуючи, що ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено умови, які зазначаються у договорі постачання електричної енергії, якими є, зокрема, умови припинення та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору, беручи до уваги, що комерційною пропозицією від 01.02.2020 передбачено можливість стягнення штрафної санкції за факт дострокового припинення (розірвання) дії договору, суд доходить висновку, що позивачем обгрунтовано заявлено позовні вимоги про стягнення штрафу.

Сума штрафу визначена позивачем виходячи з замовленого обсягу електроенергії у березні 2020 року вартістю 33 788,18 грн., що відображено в розрахунку штрафу, долученому до позовної заяви. Наведене відповідає правилами визначення розміру штрафу, передбаченим комерційною пропозицією від 01.02.2020.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

За приписами ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на все викладене вище в сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ Чернівецька обласна енергопостачальна компанія підлягає до задоволення, рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.09.2021 у справі №926/1297/21 слід скасувати у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

З огляду на скасування судом апеляційної інстанції рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.09.2021 у справі №926/1297/21 та задоволення позову, судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції, а також інші витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в порядку ст.ст. 129 , 282 ГПК України .

Керуючись ст.ст.129, 269 , 270 , 275 , 277 , 281, 284 Господарського процесуального кодексу України ,

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна енергопостачальна компанія , м. Чернівці №13236 від 11.11.2021 (Вх. № ЗАГС 01-05/3817/21 від 16.11.2021) задоволити.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.09.2021 у справі №926/1297/21 скасувати та прийняти нове рішення.

3. Позов задоволити повністю.

4. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Благословіння» (60330, с. Рингач Новоселицького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 21424661) на корсить Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна енергопостачальна компанія , м. Чернівці (58002, м. Чернівці, вул. Л. Українки, 5, код ЄДРПОУ 42102122) 33 788,18 грн штрафу, 2 270,00грн у відшкодування судового збору за подання позову та 3 405, 00 грн у відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги.

5. На виконання постанови Господарському суду Чернівецької області видати наказ.

6. В задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства «Благословіння» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.