Рішення

від 31.01.2022 по справі 902/990/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" січня 2022 р. Cправа № 902/990/21

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича ,

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТРАН-В" (вул. Сухий Острів, буд.3, м. Дніпро, 49600)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛА-5" (вул. Незалежності (Леніна), буд. 67, кімн. 102, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22400)

про стягнення 718 300,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №01/10/21-п від 01.10.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТРАН-В" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛА-5" про стягнення суми заборгованості за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 4/12-2014-ФП від 01.12.2014 в розмірі 718 300,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на укладення з відповідачем в 01.12.2014 Договору поворотної фінансової допомоги № 4/12-2014-ФП, предметом якого була фінансова допомога в розмірі 718 300,00грн., яку відповідач повинен був повернути у строк до 29.01.2019.

На виконання зобов`язань за Договором позивачем надано відповідачу поворотну фінансову допомогу у загальній сумі 718 300,00 грн. Проте, останнім зобов`язання по поверненню поворотної фінансової допомоги не виконано у вказаний строк.

Ухвалою суду від 11.10.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТРАН-В" залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Заявою № б/н від 12.10.2021 (вх. номер канц. суду 01-34/9163/21 від 12.10.2021), що надійшла до суду 12.10.2021, позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.10.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/990/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 08.11.2021.

За наслідками судового засідання 08.11.2021 судом постановлено ухвалу про відкладення розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження на 09.12.2021.

У визначену судом дату (09.12.2021) судове засідання у даній справі не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Матвійчука В.В. на лікарняному, за закінченням якого ухвалою суду від 20.12.2021 судове засідання призначено на 31.01.2022, про що учасників справи повідомлено в порядку визначеному ст.ст.120, 121 Господарського процесуального кодексу України.

24.01.2022 до суду надійшла заява б/н та дати (вх. № 01-34/728/22) позивача у справі про розгляд справи за наявними матеріалами за відсутності його представника.

На визначену судом дату представник позивача не з`явився.

Відповідач правом участі в засіданні суду не скористався. При цьому суд зауважує, що ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 22.10.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим іденитфікатором 2240300528790. Тоді як ухвала суду від 08.12.2021 повернута до суду відділенням поштового зв`язку без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.

З врахуванням викладеного суд зазначає, що згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву, на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 31.01.2022 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2014 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТРАН-В" (позивач, за Договором Підприємство -1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕЛА-5" (відповідач, за Договором Підприємство-2) укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги № 4/12-2014-ФП. (надалі Договір)

Згідно з предметом Договору, Підприємство-1 надає Підприємству-2 суму коштів обумовлену цим Договором у користування для фінансування господарської діяльності Підприємства-2, (надалі поворотна фінансова допомога ), а Підприємство-2 зобов`язується повернути поворотну фінансову допомогу Підприємству-1 у визначений цим Договором термін.

Користування поворотною фінансовою допомогою не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами. (п. 1.2. Договору)

Відповідно до п. 2.1. Договору, розмір поворотної фінансової допомоги за цим Договором становить 718 300,00 грн.

За змістом п. 3.1. Договору, Підприємство-1 надає поворотну фінансову допомогу Підприємству-2 протягом 30 днів з моменту підписання Сторонами цього Договору.

Поворотна фінансова допомога надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок Підприємства-2 . (п. 3.2. Договору)

Пунктом 4.1. Договору Сторони визначили термін користування поворотною фінансовою допомогою - до 31 грудня 2015 року. Підприємство -2 має право повернути отриману поворотну фінансову допомогу раніше визначеного Договором терміну.

Термін, визначений у п. 4.1. цього Договору, може бути продовжений за погодженням Сторін. (п. 4.2. Договору)

Після закінчення терміну, визначеного у п. 4.1. цього Договору, Підприємство-2 зобов`язується протягом 30-ти календарних днів повернути суму поворотної фінансової допомоги Підприємству-1. (п. 5.1. Договору)

Поворотна фінансова допомога повертається Підприємству-1 в безготівковій формі. (п. 5.2. Договору)

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами Договору і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. (п. 7.1. Договору)

Договір позики підписано уповноваженими представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками товариств.

31.12.2015 між Сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 04/12-2014-ФП від 01.12.2014, якою продовжено термін дії Договору до 31.12.2016, та визначено термін користування поворотною фінансовою допомогою до 31.12.2016.

Додатковою угодою № 2 до Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 04/12-2014-ФП від 01.12.2014, укладеною Сторонами 10.10.2016, продовжено дію Договору та термін користування поворотною фінансовою допомогою до 31.12.2018.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем надано відповідачу поворотну фінансову допомогу в обумовленому Договором розмірі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок відповідача за платіжним дорученням № 824 від 26.12.2014 грошових коштів в сумі 718 300,00 грн, на підтвердження чого позивачем надано банківську виписку по рахунку в ПАТ КБ Приватбанк від 26.12.2014.

За доводами позивача відповідач, у визначений Договором термін, не повернув суми поворотної фінансової допомоги, що зумовило звернення позивача до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Таким чином виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Здійснивши аналіз положень укладеного між сторонами Договору, судом встановлено, що такий за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Факт перерахування позивачем на рахунок відповідача поворотної фінансової допомоги за Договором на загальну суму 718 300,00 грн. підтверджено документально, а саме наявною в матеріалах справи засвідченою копією банківської виписки з ПАТ КБ Приватбанк від 26.12.2014.

Частиною 1, 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1. Договору, в редакції Додаткової угоди № 2, термін користування поворотною фінансовою допомогою визначено до 31.12.2018.

Відповідно до п. 5.1. Договору, після закінчення терміну, визначеного у п. 4.1. Договору, Підприємство-2 зобов`язується протягом 30-ти календарних днів повернути суму фінансової допомоги Підприємству-1.

Відтак, граничний строк повернення фінансової допомоги є 29.01.2019.

Проте відповідач, у визначені Договором термін та спосіб, отриману за цим Договором поворотну фінансову допомогу у сумі 718 300 грн на розрахунковий рахунок позивача не перерахував.

Згідно ст. ст. 525, ч. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З огляду на те, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт передачі відповідачеві поворотної фінансової допомоги, судом встановлено невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором щодо повернення коштів у строк, встановлений у п.п. 4.1., 5.1. Договору, заборгованість в розмірі 718 300,00 грн. підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 3 та 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 10 774,50 грн за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 226, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛА-5" (вул. Незалежності (Леніна), буд. 67, кімн. 102, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22400; код ЄДРПОУ 37258877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТРАН-В" (вул. Сухий Острів, буд.3, м. Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 37276131) 718 300 грн. 00 коп. - боргу та 10 774 грн. 50 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 07 лютого 2022 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Сухий Острів, буд.3, м. Дніпро, 49600)

3 - відповідачу (вул. Незалежності (Леніна), буд. 67, кімн. 102, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22400)