Рішення

від 31.01.2022 по справі 905/2025/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.01.2022р. Справа №905/2025/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., при помічнику судді (секретар судового засідання за дорученням) Романцовій О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Державного підприємства Красилівський агрегатний завод (місцезнаходження: 31000, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Щаслива, 1, ідентифікаційний код 14307831, електронна пошта: info@kaz.km.ua , qaz123123r@ukr.net )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Теплота Плюс (місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Нахімова, буд.116-А, ідентифікаційний код 38380418)

про стягнення заборгованості у розмірі 2 287 417,81 грн, з яких:

2 075 175,43 грн - сума основної заборгованості,

65 396,74 грн - пені,

101 476,06 грн - інфляційні нарахування,

45 369,58 грн - 3% річних.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство Красилівський агрегатний завод звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Теплота Плюс про стягнення заборгованості у розмірі 2 294 112,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами дилерським договором №28-87 від 21.01.2019 в частині своєчасної оплати товару.

Ухвалою суду від 01.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2025/21; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.11.2021 о 10:50 год.

Відповідно до Розпорядження голови Господарського суду Донецької області Про припинення прийняття документів для відправки за межі суду від 30.09.2021 №33-р., ухвала від 01.11.2021 була направлена позивачу на електронну адресу 01.11.2021 та отримана останнім - 01.11.2021 за вихідним №04-19/6334, що підтверджується відповідною відміткою на даній ухвалі.

Відповідача було повідомлено шляхом публікації повідомлення на офіційному сайті Господарського суду Донецької області.

Крім того, відповідачу неодноразово направлялись на його юридичну адресу листи Укрпоштою, проте рекомендовані повідомлення повертались з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

08.11.2021 від позивача надійшла заява про залучення Державного концерну Укроборонпром до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Обґрунтовуючи, це тим, що ДК Укроборонпром є суб`єктом, який від імені держави здійснює повноваження стосовно управління державним майном, у тому числі і майном ДП Красилівський агрегатний завод .

Ухвалою суду від 22.11.2021 відкладено розгляд справи на 20.12.2021 об 11:00 год.

30.11.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення по справі щодо розрахунку заборгованості.

09.12.2021 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії Статуту ДП Красилівський агрегатний завод , затвердженого наказом ДК Укроборонпром №220 від 11.06.2021.

Ухвалою суду від 20.12.2021 у задоволені заяви Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" про залучення Державного концерну "Укроборонпром" до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - відмовлено. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 30.01.2022 включно . Відкладено підготовче засідання на 13.01.2022 року о 11:00 год.

21.12.2021 та 26.12.2021 від позивача надійшли пояснення щодо розрахунків суми позовних вимог, в яких позивач просить стягнути з відповідача 2 287 417,81 грн, з яких: 2 075 175,43 грн - основної заборгованості, 65 396,74 грн - пені, 101 476,06 грн - інфляційних нарахувань, 45 369,58 грн - 3 % річних.

Вищезазначені пояснення є фактично зменшенням позовних вимог на зазначену суму.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству, не порушують права і охоронювані законом інтереси будь-яких осіб, клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог приймається господарським судом до розгляду. Таким чином, ціна позову, яку вказує позивач відповідно до ст. 163 ГПК України , складає 2 287 417,81 грн, з яких 2 075 175,43 грн - основної заборгованості, 65 396,74 грн - пені, 101 476,06 грн - інфляційних нарахувань, 45 369,58 грн - 3 % річних.

Ухвалою суду від 13.01.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи призначено на 31.01.2022 року о 14:30 год.

31.01.2021 у судове засідання представники сторін не з`явились.

Відповідач, відзив на позов у встановлений судом строк без пояснення причин не надав, у зв`язку з чим господарським судом справа на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України розглянута за наявними у ній матеріалами.

За змістом ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України , у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

встановив:

21.01.2019 між Державним підприємством Красилівський агрегатний завод (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Теплота Плюс (далі - відповідач, дилер) було укладено дилерський договір №28-87 (далі - договір). Відповідно до умов п.п.1.1., 1.2, 1.3 договору, постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність Дилера в оговорені строки Товар, а Дилер зобов`язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є визначений Товар найменування якого зазначається у видаткових-накладних, специфікаціях до Договору. Загальна сума договору визначається сумою фактично поставленого товару згідно видаткових накладних, специфікацій або інших аналогічних документів до Договору.

Відповідно до п.п.2.1., 2.2. договору, ціна Товару, що поставляється, зазначається у видаткових накладних, специфікаціях до договору або в інших аналогічних документах з урахуванням положень цього Договору. Розрахунки здійснюються шляхом оплати вартості продукції на протязі 20 банківських днів з дня її відвантаження. Сума дебіторської заборгованості не повинна перевищувати 300 тисяч гривень.

Згідно з п.п. 2.4.,2.5 договору, Дилер оплачує поставлений Постачальником Товар за ціною, що зазначаються у видаткових накладних з урахуванням ПДВ. Розрахунки здійснюються в безготівковому порядку або шляхом внесення грошових коштів в касу підприємства у вигляді передоплати за Товар.

Постачальник здійснює відвантаження Товару згідно замовлення Дилера на протязі трьох днів з часу отримання замовлення від Дилера. Дилер надсилає Постачальнику, встановленої форми замовлення, на поштову скриньку із вказанням номенклатури, кількості та, за бажанням, орієнтовної дати поставки Товару. Форма заявки Дилера на поставку Товару визначена у додатку 3 до Договору (п.4.1. договору).

Відповідно до п. 5.1.,5.1.1 договору, дилер зобов`язується: своєчасно і в повному обсязі оплачувати Постачальнику вартість поставленого Товару.

При порушенні строків оплати Товару Дилер сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, інфляційні нарахування та плату за користування чужими коштами в розмірі 3% річних від суми боргу (п.8.2 договору).

Згідно з п. 8.5 договору, сплата стороною визначених цим договором штрафних санкцій (неустойки, пені) не звільняє її від обов`язку відшкодувати на вимогу другої сторони збитки, завдані порушенням договору, у повному обсязі. При цьому відшкодування збитку не звільняє її від обов`язку сплатити іншій стороні штрафні санкції в повному обсязі, передбаченому цим договором або чинним законодавством.

Цей договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами і закінчується 31.12.2019. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання обов`язків по всіх пунктах Договору і Додатків до нього та відповідальності за порушення Договору, яке мало місце під час дії цього Договору (п.п.12.1, 12.2 договору).

Додатковою угодою № 01 до дилерського договору №28-87 від 21.01.2019, сторони погодили, вважати дилерський договір №28-87 від 21.01.2019 дійсним до 31.12.2020.

Договір та додаткова угода до нього підписана сторонами та скріплена їх печатками.

У позовній заяві, позивач посилається на те, що на виконання умов спірного договору ним постачався на адресу відповідача товар та станом на 01.01.2020 за відповідачем виникла заборгованість у сумі 853 709,67 грн. Вказана заборгованість була погашена відповідно до платіжних доручень №38 від 15.01.2020 року на суму 75 000 грн. 00 коп., №51 від 29.01.2020 року на суму 50 000 грн. 00 коп., №55 від 31.01.2020 року на суму 49 000 грн. 00 коп., №62 від 10.02.2020 року на суму 50 000 грн. 00 коп., №72 від 19.02.2020 року на суму 50 000 грн. 00 коп., №73 від 20.02.2020 року на суму 65 000 грн. 00 коп., №168 від 23.06.2020 року на суму 50 000 грн. 00 коп., №177 від 30.06.2020 року на суму 40 000 грн. 00 коп., №188 від 14.07.2020 року на суму 60 000 грн. 00 коп., №19 від 07.08.2020 року на суму 150 000 грн. 00 коп. №25 від 12.08.2020 року на суму 75000грн, №35 від 17.08.2020 на суму 17.08.2020 року на суму 150 000грн. на загальну суму 864 000 грн. Переплата яка виникла у сумі 10 290, 33 грн була зарахована авансовим платежем в рахунок майбутніх поставок.

В подальшому позивач за видатковими накладним: № 151 від 18.02.2020 на суму 255 544,95 грн з ПДВ, № 387 від 15.06.2020 на суму 247 954,90 грн з ПДВ, № 426 від 23.06.2020 на суму 298 544,95 грн з ПДВ, № 438 від 24.06.2020 на суму 19 249,99 грн з ПДВ, № 533 від 21.07.2020 на суму 287894,98 грн з ПДВ, № 607 від 04.08.2020 на суму 194204,90 грн з ПДВ, № 637 від 12.08.2020 на суму 357 674,95 грн з ПДВ, № 1373 від 23.12.2020 на суму 191 699,98 грн з ПДВ, № 692 від 25.08.2020 на суму 347 524,96 грн з ПДВ, № 693 від 25.08.2020 на суму 29 120,02 грн з ПДВ, № 769 від 09.09.2020 на суму 337 199,92 грн з ПДВ, № 811 від 16.09.2020 на суму 359 621,95 грн з ПДВ, № 857 від 28.09.2020 на суму 327620,00 грн з ПДВ, № 887 від 08.10.2020 на суму 378 824,92 грн з ПДВ, № 992 від 29.10.2020 на суму 360 169,92 грн з ПДВ, № 1185 від 12.11.2020 на суму 149 119,98 грн з ПДВ, № 1391 від 23.12.2020 на суму 9 750,00 грн з ПДВ поставив товар на загальну суму 4 151 721,27 грн з ПДВ, а відповідач його отримав, про що свідчать підписи у видаткових накладних.

Відповідач частково сплатив грошові кошти за отриманий товар з простроченням строку визначеного сторонами у п.2.2 договору, що підтверджується платіжними дорученнями №37 від 21.08.2020 на суму 150000,00 грн, №45 від 31.08.2020 на суму 50000,00 грн, №54 від 10.09.2020 на суму 150000,00 грн, №67 від 24.09.2020 на суму 150000,00 грн, №80 від 06.10.2020 на суму 150000,00 грн, №84 від 13.10.2020 на суму 150000,00 грн, №96 від 30.10.2020 на суму 150000,00 грн, №106 від 09.11.2020 на суму 100000,00 грн, №110 від 13.11.2020 на суму 85000,00 грн, №119 від 30.11.2020 на суму 100000,00 грн, №131 від 10.12.2020 на суму 100000,00 грн, №138 від 17.12.2020 на суму 100000,00 грн, №142 від 22.12.2020 на суму 100000,00 грн, №143 від 24.12.2020 на суму 80000,00 грн, №146 від 29.12.2020 на суму 50000,00 грн, №152 від 15.01.2021 на суму 200000,00 грн, №158 від 20.01.2021 на суму 200000,00 грн. Крім того, позивачем зараховано 10 290,33 грн авансовий платіж, який сплачений раніше в рахунок погашення виниклої заборгованості.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що відповідач помилково у графі Призначення платежу вказував Оплата за котли згідно Договору №28-16 від 12.02.2018 . Повідомлень, щодо помилковості сплати коштів на адресу позивача не надходило. Оскільки термін дії Дилерського договору №28-16 від 12.02.2018 закінчився та відповідач сплатив суму заборгованості за нього, позивач зараховував отримані кошти в рахунок погашення заборгованості за Дилерським договором №28-87 від 21.01.2019.

З урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог, позивач, посилаючись на несвоєчасну оплату відповідачем отриманого товару, звернувся до суду з позовом про стягнення 2 287 417,81 грн, з яких 2 075 175,43 грн - основної заборгованості, 65 396,74 грн - пені, 101 476,06 грн - інфляційних нарахувань, 45 369,58 грн - 3 % річних.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.509 ЦК України , ст.73 Господарського кодексу України (далі - ГК України ) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як визначено ст.629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України , господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України , договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України , глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України , за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України , продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу .

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України ).

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору, у позивача виник обов`язок поставити товар, а у відповідача прийняти та оплатити його вартість.

Як вже встановлено судом, позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 4 151 721,27 грн.

Враховуючи 2 065 000,00 грн - суму оплат, здійснених відповідачем та 10 290,33 грн - авансовий платіж, сума заборгованості за договором складає 2 076 430,94 грн.

Однак, як зазначив позивач у своїх поясненнях щодо розрахунку суми позовних вимог, позивачем до стягнення не заявлено 1255,51 грн, отже, з урахуванням вищенаведеного заявлена сума заборгованості за договором становить 2 075 175,43 грн.

Матеріалами справи підтверджено основну суму заборгованості, доказів оплати 2 075 175,43 грн відповідачем до суду не надано.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216 , 218 Господарського кодексу України , порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Як зазначалось, предметом даного позову, окрім суми основної заборгованості є 65 396,74 грн - пені, 101 476,06 грн - інфляційних нарахувань, 45 369,58 грн - 3 % річних.

Щодо заявлених вимог про стягнення 3% річних у розмірі 45 369,58 грн суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до доданого до заяви розрахунку, заявлені до стягнення 3% річних нараховані на суму заборгованості 2075175,43 грн за період з 26.01.2021 по 18.10.2021 та складають 45 369,58 грн.

Враховуючи викладене, суд, здійснивши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок 3 % річних, встановив, що вимоги в цій частині є обгрунтованими та законними.

Також, розглянувши заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати, які нараховані на суму заборгованості 2075175,43 грн із застосуванням індексів інфляції за місяці прострочення лютий - серпень 2021 у розмірі 101 476,06 грн, суд зазначає наступне.

Здійснивши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок інфляційних, судом встановлено, що він є арифметично не вірним, а тому зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 101 373,32 грн.

Так, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором, та у відповідності п. 8.2 договору, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за несвоєчасну оплату за поставлений товар, розрахунок якої наведено у позовній заяві.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України ).

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст.549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем заявлена до стягнення пеня у розмірі 65 396,74 грн: розрахована на суму заборгованості 299 624,00 грн за період з 08.10.2020 по 07.04.2021 що складає 9 103,64 грн, на суму заборгованості 359 621,00 грн за період з 16.10.2021 по 15.04.2021 що складає 10 965,98 грн, на суму заборгованості 327 620,00 грн за період з 28.10.2020 по 27.04.2021 що складає 10 151,73 грн, на суму заборгованості 378824,92 грн за період з 06.11.2020 по 05.05.2021 що складає 11 800,63 грн, на суму заборгованості 360 169,00 грн за період з 27.11.2020 по 26.05.2021 що складає 11 530,34 грн, на суму заборгованості 149119,98 грн за період з 11.12.2020 по 10.06.2021 що складає 4890,29 грн, на суму заборгованості 191 699,98 грн за період з 26.01.2021 по 25.07.2021 що складає 6 617,55 грн, на суму заборгованості 9750,00 грн за період з 26.01.2021 по 25.07.2021 що складає 336,58 грн.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд зазначає, що незважаючи на допущення помилки при визначені періоду нарахування за накладною №887 від 08.10.2020р., здійснений розрахунок пені не виходить за межі самостійно здійсненого розрахунку судом, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем обсязі на суму 65396,74 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України , судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства Красилівський агрегатний завод до Товариства з обмеженою відповідальністю Теплота Плюс про стягнення 2 287 417,81 грн, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Теплота Плюс (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Нахімова, буд.116-А, ідентифікаційний код 38380418) на користь Державного підприємства Красилівський агрегатний завод (31000, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Щаслива, 1, ідентифікаційний код 14307831) 2 287 315,07 грн, з яких: 2 075 175,43 грн - основна заборгованість, 65 396,74 грн - пеня, 101373,32 грн - інфляційних нарахувань, 45 369,58 грн - 3 % річних та судовий збір у розмірі 34309,73 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У судовому засіданні 31.01.2022 складено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2022.

Суддя Ю.С. Зельман