Рішення

від 30.09.2021 по справі 911/1672/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2021 р. м. Київ Справа №911/1672/21

За позовом Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Андрея Шептицького, буд. 2)

до Приватного виробничо-торгівельного підприємства Промтехнік (09100, Київська обл., м. Біла Церква, провулок Будівельників, буд. 1)

про стягнення 230453,40 грн

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

Від позивача: не з`явились

Від відповідача: не з`явились

обставини справи:

Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Приватного виробничо-торгівельного підприємства Промтехнік (далі - відповідач) 194452,21 грн заборгованості з орендної плати та 36001,19 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем, як орендарем, грошових зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення №770 від 30.03.2012 по сплаті орендних платежів за період з 01.07.2015 по 18.05.2017 у строк, визначений договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі №911/1672/21 зазначений позов залишено без руху в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України для усунення у десятиденний строк недоліків позовної заяви.

В установлений строк позивач усунув визначені судом недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №911/1672/21, підготовче засідання призначено на 05.08.2021, сторонам встановлено строк для вчинення процесуальних дій тощо.

22.07.2021 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду №17537/21 від 22.07.2021), відповідно до якого відповідач зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню через пропуск позивачем строків позовної давності, тому відповідач просить суд застосувати до позовних вимог Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради до Приватного виробничо-торгівельного підприємства Промтехнік про стягнення заборгованості з орендної плати та пені строки позовної давності, у зв`язку з чим відмовити у задоволенні позову.

04.08.2021 на електронну пошту Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду №18676/21 від 04.08.2021) у зв`язку з перебуванням представника відповідача у відпустці.

05.08.2021 сторони у судове засідання не з`явились, уповноважених представників не направили, внаслідок чого підготовче засідання судом відкладено на 26.08.2021, про що сторін повідомлено ухвалою Господарського суду Київської області від 05.08.2021, постановленою в порядку ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.

16.08.2021 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача №01-18/250 від 11.08.2021 (вх. суду №19446/21 від 16.08.2021).

26.08.2021 суд на місці без виходу до нарадчої кімнати з занесенням до протоколу судового засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.09.2021.

07.09.2021 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача №01-22/268 від 03.09.2021 (вх. суду №20911/21 від 07.09.2021).

16.09.2021 суд на місці без виходу до нарадчої кімнати з занесенням до протоколу судового засідання постановив ухвалу про відкладення судового засідання на 30.09.2021.

21.09.2021 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача (вх. суду №22062/21 від 21.09.2021).

Розглянувши подані документи і матеріали, врахувавши пояснення сторін, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких вони ґрунтуються, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

30.03.2012 між Управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради, правонаступником якого є Управлінням комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, (далі - позивач) та Приватним виробничо-торгівельним підприємством Промтехнік (далі - відповідач) укладено договір оренди нежитлового приміщення №770 (далі - договір), за умовами якого позивач (орендодавець за договором) передав, а відповідач (орендар за договором) прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, площею 206,70 кв.м., розташоване в підвалі дев`ятиповерхового житлового будинку за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд.47/1 (п.1.1. договору).

Відповідно до п.3.1. договору розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу і становить 4589,94 грн (в т.ч. ПДВ 764,99 грн) за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше останнього числа місяця, за який вона вноситься.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць (п.3.2. договору).

Орендна плата сплачується по день фактичного звільнення об`єкта оренди та передачі його орендодавцю за актом прийому-передачі включно (п.3.5. договору).

Згідно з п.4.2. договору орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 7.3. договору визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря належного виконання ним своїх обов`язків.

Відповідальність сторін договору позивач та відповідач визначили у розділі 8 договору:

- за невиконання або неналежне виконання зобов`язань згідно з цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п.8.1. договору);

- за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,041% від суми недоплати за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. У разі зміни облікової ставки Національного банку України, відповідно змінюється розмір пені (п.8.2. договору);

- при припиненні дії цього договору, в тому числі в разі відмови орендодавця від договору, орендар зобов`язаний сплатити заборговану суму орендної плати та пеню в повному обсязі включно по день фактичного звільнення орендованого майна та передачі його орендодавцю за актом прийому-передачі (п.8.3. договору).

Долученими до матеріалів справи копіями двостороннього акта прийому-передачі нежитлового приміщення, площею 206,7 кв.м. за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 47/1 від 30.03.2012, а також розрахунком орендної плати за перший місяць оренди за нежитлове приміщення інвентарний №1221 за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 47/1 від 30.03.2012, оформленим в якості додатку до договору №770, відповідно до якого розмір місячної орендної плати становить 4589,94 грн (з ПДВ), підтверджується факт передачі орендодавцем орендареві обумовленого договором майна, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 47/1.

18.05.2017 орендоване нежитлове приміщення було повернуто відповідачем з оренди, про що свідчать підписані сторонами додаткова угода №2 про припинення дії договору оренди №770 від 30.03.2012 та акт прийому-передачі зазначеного приміщення від 18.05.2017, копії яких містяться в матеріалах справи.

Спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення №770 від 30.03.2012, у зв`язку з чим за останнім обліковується заборгованість з внесення орендної плати за період з 01.07.2015 по 18.05.2017 в загальній сумі 194452,21 грн.

Як вбачається з розрахунку позивача, за липень 2015 орендна плата становила суму у розмірі 8055,89 грн, за серпень 2015 - 7975,33 грн, за вересень 2015 7911,53 грн, за жовтень 2015 - 8093,50 грн, за листопад 2015 - 7988,28 грн, за грудень 2015 - 8148,05 грн, за січень 2016 - 8205,08 грн, за лютий 2016 - 8278,93 грн, за березень 2016 - 8245,81 грн, за квітень 2016 - 8328,27 грн, за травень 2016 - 8619,76 грн, за червень 2016 - 8628,38 грн, за липень 2016 - 8611,12 грн, за серпень 2016 - 8602,51 грн, за вересень 2016 - 8576,70 грн, за жовтень 2016 - 8731,09 грн, за листопад 2016 - 8975,56 грн, за грудень 2016 - 9137,12 грн, за січень 2017 - 9219,35 грн, за лютий 2017 - 9320,76 грн, за березень 2017 - 9413,97 грн, за квітень 2017 - 9583,42 грн, за травень (18 днів) 2017 - 5801,80 грн.

05.05.2021 позивач надіслав відповідачу претензію №01-20/24 з вимогою про сплату заборгованості в сумі 194452,21 грн та сплату пені в сумі 37226,73 грн, яка залишена останнім без відповіді і задоволення.

Враховуючи, що оплату орендних платежів відповідач у встановлений договором строк не здійснив, чим порушив його умови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

За приписами п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір, за яким між сторонами виник спір за своєю правовою природою, є договором оренди, тобто, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання як загальних положень про договір та зобов`язання, так і Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст.759 Цивільного кодексу України.

У ч.1 ст.286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч.1 ст.726 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст.763 Цивільного кодексу України).

За змістом ч.1 ст.526 та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначає ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст.610 Цивільного кодексу України вказується, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.8.2. договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,041%від суми недоплати за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. У разі зміни облікової ставки Національного банку України, відповідно змінюється розмір пені.

З урахуванням наведеного позивач просить стягнути з відповідача 194452,21 грн заборгованості з орендної плати за період користуванням майном з 01.07.2015 по 18.05.2017 та 36001,19 грн пені за порушення строків сплати орендних платежів за загальний період прострочки з 01.07.2015 по 31.11.2017.

Відповідач доказів відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, так само як і інших доказів належного виконання грошових зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення №770 від 30.03.2020 за період з 01.07.2015 по 18.05.2017 суду не надав, проте у відзиві на позовну заяву просить суд застосувати до вимог позивача строки позовної давності, у зв`язку з чим відмовити у задоволенні позову.

Статтями 256, 257 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч.1 ст.266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги, зокрема, стягнення неустойки.

Відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові, як це передбачено ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 із змінами і доповненнями, якою установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин. Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020, №956 від 13.10.2020, №1236 від 09.12.2020, №104 від 17.02.2021, №405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, №855 від 11.08.2021, №981 від 22.09.2021, наразі строк дії карантину продовжено по 31.12.2021.

Таким чином строк позовної давності до вимог про стягнення орендної плати за липень 2015 - лютий 2017, враховуючи п..3.1. договору, за яким розмір орендної плати перераховується орендарем орендодавцю не пізніше останнього числа місяця, за який вона вноситься, та до вимог про стягнення пені, нарахованої за загальний період прострочки з 01.07.2015 по 31.11.2017, щодо якої встановлена спеціальна позовна давність в один рік, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом (03.06.2021 - дата на конверті оформлення поштового відправлення на конверті, в якому надійшла позовна заява), сплив, внаслідок чого суд відмовляє у позові за наведеними вимогами .

Проте, строк позовної давності щодо вимог про стягнення орендної плати за березень 2017 - 9413,97 грн (строк оплати до 31.03.2017), за квітень 2017 - 9583,42 грн (строк оплати до 30.04.2017), за травень 2017 (18 днів) - 5801,80 грн (строк оплати до 31.05.2017), який не сплив на дату початку карантину 12.03.2020 і був продовжений, позивачем не пропущено, у зв`язку з чим такі вимоги підлягають судом задоволенню.

Суд вважає помилковими твердження відповідача, викладені у додаткових поясненнях за вх.суду№22061/21 від 21.09.2021, що для продовження строку позовної давності на період карантину позивач мав звернутися до суду з відповідною заявою, оскільки помилково ототожнює законодавчі зміни до Господарського процесуального кодексу України (Закон України №540-IX від 30.03.2020 в редакції Закону України №731-IX від 18.06.2020) зі змінами до норм Цивільного кодексу України, що регулюють питання позовної давності.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача в частині 24799,19 грн заборгованості з орендної плати є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не спростованими, а отже такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог суд в позові відмовляє з огляду на сплив строку позовної давності.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради до Приватного виробничо-торгівельного підприємства Промтехнік про стягнення 194452,21 грн заборгованості з орендної плати та 36001,19 грн пені задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного виробничо-торгівельного підприємства Промтехнік (09100, Київська обл., м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1, ідентифікаційний код 20620710) на користь Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. А. Шептицького, 2, ідентифікаційний код 20577351) 24799 (двадцять чотири тисячі сімсот дев`яносто дев`ять) грн 19 коп. заборгованості з орендної плати та 371 (триста сімдесят одну) грн 99 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради до Приватного виробничо-торгівельного підприємства Промтехнік про стягнення 169653 грн 02 коп. заборгованості з орендної плати та 36001 грн 19 коп. пені відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, передбачених ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у строк, визначений ст.256 Господарського процесуального кодексу України, в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 07.02.2022.

Суддя О.О. Третьякова