Ухвала

від 01.02.2022 по справі 916/2100/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2100/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання Пелехатій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Дейнека В.М. (на підставі ордеру);

від відповідача (скаржника): Носкіна І.М. (на підставі ордеру);

від приватного виконавця: Воронков В.О. (на підставі ордеру);

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу (вх. ГСОО №2-1446/21 від 02.12.2021) ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ на дії приватного виконавця Гамбаля Олександра Євгеновича (65082, м. Одеса, вул. Бугаївська, 35, оф.901) та доповнення (вх. ГСОО №32970/21 від 07.12.2021) до скарги на дії приватного виконавця у справі №916/2100/20,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСВАГОНКОМПЛЕКТ (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, буд. 12, кв.122, код ЄДРПОУ 38939486);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНТАЖ ІНСПЕКТ (65009, м. Одеса, вул. Академічна, б. 20 Б, офіс 8, каб.3, код ЄДРПОУ 39400733);

про стягнення 507002,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 по справі №916/2100/20 було частково задоволено позовні вимоги ТОВ ТРАНСВАГОНКОМПЛЕКТ , стягнуто з ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ 483700,00 грн. основної заборгованості, 10000,00 грн. пені, 7605,50 грн. витрат на сплату судового збору, 18500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

24.11.2020 Господарським судом Одеської області видано відповідний наказ на примусове виконання рішення у справі №916/2100/20.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 у справі №916/2100/20 залишено без змін.

02.12.2021 до суду від ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ надійшла скарга (вх. ГСОО №2-1446/21) на дії (бездіяльність) приватного виконавця Гамбаля Олександра Євгеновича, в якій скаржник просить суд:

- визнати незаконною та скасувати оцінку майна боржника ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ від 01.11.2021 - Звіт про незалежну оцінку майна, виконаний 04.11.2021 ТОВ Експертне Бюро АЙСТРА , з визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна боржника ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ , а саме напіввагону №56512429, заводський номер 2310, 1991 р.п., люковий, моделі 12-757, складеного на підставі замовлення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича у рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП №64016375 та постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича від 28.08.2021 про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання у зведеному виконавчому провадженні ЗВП №64016375.

- визнати незаконними дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича у рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП №64016375 щодо використання оцінки майна боржника ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ від 01.11.2021 - Звіт про незалежну оцінку майна, виконаний 04.11.2021 ТОВ Експертне Бюро АЙСТРА з визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна боржника ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ , а саме напіввагону №56512429, заводський номер 2310, 1991 р.п., люковий, моделі 12-757, складеного на підставі замовлення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль О.Є. у рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП №64016375 та постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича від 28.08.2021 про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання у зведеному виконавчому провадженні ЗВП №64016375 при передачі на реалізацію шляхом проведення електронних торгів.

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича не використовувати під час реалізації на ресурсі системи електронних торгів "СЕТАМ" оцінку майна боржника ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ від 01.11.2021 - звіт про незалежну оцінку майна, виконаний 04.11.2021 ТОВ Експертне Бюро АЙСТРА з визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна боржника ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ , а саме напіввагону №56512429, заводський номер 2310, 1991 р.п., люковий, моделі 12-757, складеного па підставі замовлення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича у рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП №64016375 та постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича від 28.08.2021 про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання у зведеному виконавчому провадженні ЗВП №64016375.

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича усунути допущені порушення при визначенні вартості (оцінки) арештованого майна боржника ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ у зведеному виконавчому провадженні ЗВП №64016375 шляхом проведення повторної оцінки майна.

- зупинити передачу арештованого майна боржника ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ - напіввагону №56512429, заводський номер 2310, 1991 р.п., люковий, моделі 12-757 на реалізацію шляхом організації електронних торгів на підставі заявки приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича за №4861 від 23.11.2021 у рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП №64016375.

07.12.2021 судом отримано від ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ доповнення і збільшення вимог (вх. ГСОО №32970/21) до скарги на дії приватного виконавця, в яких скаржник просить суд:

- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича щодо направлення заявки щодо передачі на реалізацію арештованого майна за №4861 від 23.11.2021 до ДП СЕТАМ в рамках зведеного виконавчому провадженні ЗВП №64016375.

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича не використовувати під час реалізації на ресурсі системи електронних торгів "СЕТАМ" заявку щодо передачі на реалізацію арештованого майна за №4861 від 23.11.2021, складену у рамках зведеного виконавчого провадженні ЗВП №64016375.

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександра Євгеновича відкликати з ресурсу системи електронних торгів "СЕТАМ" заявку щодо передачі на реалізацію арештованого майна за №4861 від 23.11.2021 складену у рамках зведеного виконавчого провадженні ЗВП №64016375.

Вищезазначена скарга та вимоги скаржника мотивовані тим, що звіт про оцінку майна не відповідає нормативно-правовим актам з оцінки майна, а тому не може бути використаний для реалізації майна на торгах. Визначена експертом вартість майна є значно заниженою, що суттєво порушує права боржника у виконавчому провадженні.

Скаржник зазначає, що при здійсненні оцінки майна, в порушення вимог п.51 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав оцінювач не проводив особисту інспекцію майна, що було предметом оцінки. Посилання оцінювача в звіті на те, що огляд об`єкту оцінки проводився на дослідно-механічному заводі Карпати , який здійснює ремонті роботи, в присутності представника підприємства та приватного виконавця, в результаті огляду було складено Акт опису та арешту, який міститься в Додатках є неспроможним, оскільки оцінювачем не зазначена дата складення такого акту, в додатках Акт опису та арешту не міститься та участь спеціаліста Шишко Г.А. при проведені приватним виконавцем опису і арешту майна боржника не є ознайомленням оцінювача з об`єктом оцінки у розумінні п. 51 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав . Крім того, такий огляд повинен проводиться після укладення договору на проведення оцінки, опис та арешт майна приватним виконавцем проводився до укладення договору на проведення оцінки. Також скаржник звертає увагу, що договір на проведення оцінки укладений не з оцінювачем Шишовою Г.А., а з ТОВ ЕБ АЙСТРА , що на думку боржника підтверджує той факт, що при описі та арешті майна вона була присутня у якості спеціаліста, а не оцінювача ТОВ ЕБ АЙСТРА .

Крім того, боржник стверджує, що проведення оцінки відповідно до огляду напіввагонів, яке мало місце 26.08.2021 при описі та арешті майна призвело до заниження вартості об`єкта оцінки, так як на той час вагон знаходився в стані поточного ремонту на дослідно-механічному заводі Карпати , що було враховано оцінювачем при визначенні вартості (п.3.3. звіту - Коригування на технічний стан К7). Між тим, як зазначає скаржник, станом на дату оцінки і дату виконання звіту напіввагон вже був відремонтований, що також підтверджується наявною в матеріалах звіту довідкою ИВЦ ЖА 2651 від 5.10.2021 та іншими доданими до скарги документами. Однак зазначені відомості про закінчення поточного ремонту об`єкту оцінки 30.09.2021 оцінювачем враховані не були, що призвело до заниження вартості напіввагону боржника.

Як вказує боржник, що в звіті наведені недостовірні відомості в фототаблицях пропозицій продажу на ринку подібного майна, що призвело до значного заниження вартості майна, а саме оцінювачем зазначені занижені ціни на об`єкти порівняння.

Крім того, відповідно до розділу 3.3. звіту оцінювачем зазначено, що для визначення вартості об`єкту оцінки застосований порівняльний аналіз на підставі аналогових /не ідентичних/ об`єктів. При цьому в звіті не описано, чому оцінювачем не застосований порівняльний аналіз на підставі ідентичних об`єктів. Згідно звіту вбачається, що для визначення вартості об`єкту оцінки дійсно застосовані вагони інших моделей, ніж об`єкт оцінки. В свою чергу, в звіті існує невідповідність щодо застосування порівняльного методу.

Також боржник звертає увагу, що 18 листопада 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Гамбаль О.Є. отримав вказаний звіт і 23.11.2021 передав майно боржника для реалізації на ресурсі системи електронних торгів "СЕТАМ", тобто на 5-й день після отримання звіту. Водночас повідомлення про оцінку майна була отримана боржником 22.11.2021 року. Оцінка для ознайомлення боржнику надана тільки 26.11.2021 року. При цьому заява боржника про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження надана приватному виконавцю 23.11.2021 року, а тобто приватним виконавцем порушено права боржника на оскарження оцінки у 10-ти денний строк.

Доповнення до скарги обґрунтовані тим, що під час опису та арешту майна боржника і передачі його на відповідальне зберігання 26.08.2021, напіввагон 56512429 знаходився в стані поточного ремонту на дослідно-механічному заводі Карпати . Згідно постанови про опис та арешт майна напіввагон боржника передавався зберігачу з колісними парами, на ремонт дослідно-механічному заводу Карпати був переданий також з колісними парами. Водночас, з інформації, наданою приватним виконавцем Гамбаль О.Є. до системи електронних торгів СЕТАМ щодо напіввагону №56512429 було встановлено, що згідно фотографій, розміщених на даному ресурсі а також опису характеристик вбачається, що напіввагон виставлений на торги без колісних пар. Відсутність колісних пар, які є дороговартісними комплектуючими вагону значно знецінює вартість вагону.

Між тим, 01.12.2021 Господарським судом Одеської області на виконання ухвали Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 29.11.2021 було скеровано матеріали справи № 916/2100/20 до суду касаційної інстанції.

07.12.2021 листом за підписом судді було повідомлено ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ про розгляд скарги (вх. ГСОО №2-1446/21) після повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.

19.01.2021 матеріали справи №916/2100/20 повернулись до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.01.2022 прийнято скаргу ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ (вх. ГСОО №2-1446/21) на дії (бездіяльність) приватного виконавця по справі № 916/2100/20 до розгляду та призначено розгляд скарги на 28.01.2022 о 14:30.

27.01.2022 судом отримано від приватного виконавця пояснення (вх. ГСОО №2364/21), в яких приватний виконавець зазначає, що більшість із заявлених скаржником вимог на цей час є неактуальними, оскільки 04.01.2022 відбулись електронні торги (протокол №565368) з продажу напіввагону №56512429, переможцем яких було визначено ТОВ ТАГО ТРЕЙД . 24 січня 2022 р. Приватним виконавцем Гамбалем О.Є. було складено відповідний акт про проведений електронний аукціон в межах зведеного виконавчого провадження ЗВП №64016375. Отже, належним власником напіввагону № 56512429 станом на цей час є ТОВ ТАТО ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 39977229) і всі вимоги скаржника ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ , які так або інакше стосуються цього напіввагону, мають розглядатись в окремому позовному провадженні із залученням власника майна, а не в порядку розгляду скарги за ст. 339 ГПК України.

Що стосується продукту діяльності професійного оцінювача, а саме висновків звіту про незалежну оцінку майна - напіввагону №56512429, заводський номер 2310, 1991р.п., люковий, моделі 12-757, згідно яких вартість цього напіввагону визначена у розмірі 479 304 грн. станом на 01.11.2021 приватний виконавець стверджує, що для їх спростування ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ мало б навести відповідні письмові докази, підкріплені висновками ліцензійних експертів або спеціалістів, адже, ні ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ , ні інші учасники процесу, ні приватний виконавець, ні навіть суд не мають відповідного фаху та досвіду для відповіді на поставлене питання, і саме тому для дотримання вимог законності при проведенні виконавчих дій необхідно було залучити спеціаліста (експерта) у відповідній галузі.

Крім того, приватний виконавець звертає увагу, що 13.12.2021 торги ДП СЕТАМ не відбулися, оскільки стартову ціну не запропонувала жодна з осіб в Україні. І лише тільки після зниження стартової ціни на цей напіввагон в порядку передбаченому діючим законодавством, на наступних торгах, на цей напіввагон з`явився попит, торги відбулися, його вдалося реалізувати. Таким чином, зважаючи на той факт, що нібито незаконність проведеної ТОВ Експертне бюро Айстра оцінки напіввагону №56512429 ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ жодним чином не доводить, спираючись лише на суб`єктивні важелі та особисту зацікавленість в гальмуванні процесу виконання рішення суду у справі №916/2100/20, враховуючи той факт, що належним власником напіввагону №56512429 на цей час є ТОВ ТАТО ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 39977229), яке не є учасником господарської справи №916/2100/20, то й скарга ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ в порядку ст. 339 ГПК України задоволенню не підлягає.

Також приватний виконавець повідомив суд, що у зв`язку із розглядом судом скарги ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ , приватний виконавець Гамбаль О.Є. був вимушений вкотре звернутись за адвокатською допомогою для належного захисту своїх прав кваліфікованим спеціалістом в судовому порядку. Вартість наданої приватному виконавцю правничої допомоги за укладеним договором становить 10 000 грн., відшкодування якої приватний виконавець просить покласти на ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ .

27.01.2022 судом отримано від ТОВ ТРАНСВАГОНКОМПЛЕКТ відзив (вх. ГСОО №2393/21) на скаргу, в якій стягувач вважає скаргу та доповнення і збільшення вимог скарги відповідача безпідставними та зазначає, що оцінювач Шишко Г.О. проводила огляд напіввагону під час опису та арешту цього вагону, вона тоді була залучена, як спеціаліст. Оскільки саме вона є оцінювачем, тому не має ніякого правового значення той факт, що на момент опису та арешту вагону вона у виконавчому провадженні діяла як спеціаліст та особисто ознайомилася із об`єктом дослідження, а в подальшому проводила оцінку даного вагону як оцінювач. Адже, інформація щодо вагону сприймалася та аналізувалась нею особисто, така робота та її результати не можуть бути відокремлені від особи - Шишко Г.О., оскільки

Стягувач вказує, що оцінка була проведена і Звіт був складений в листопаді 2021 року вже після завершення ремонту, а ремонт завершився 30.09.2021, що підтверджується довідкою від 05.10.2021, яка вказана у Звіті та додається до нього. Крім того, у звіті є посилання на те, що об`єкт дослідження у стані після ремонту, отже ринкова вартість була визначена з урахуванням даних обставин.

ТОВ ТРАНСВАГОНКОМПЛЕКТ звертає увагу, що згідно Звіту основним методом визначення вартості є метод прямого порівняння пропозицій продажу, тобто порівняльний метод, який ґрунтується на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. На думку стягувача, звіт відповідає вимогам закону, а твердження відповідача, що потрібно додати до первісної вартості вартість всіх ремонтів із 2018 року по даний час не відповідає вказаним вище нормам. Письмові докази про вартість ремонту вагону не є належними доказами, оскільки не спростовують визначену Звітом ринкову вартість вагону.

Крім того, стягувач зазначає, що напіввагон не було реалізовано на перших електронних торгах 13.12.2021, оскільки жоден із учасників не виявив бажання брати участь у торгах із стартовою ціною - 479 304,00 грн., яка була визначена Звітом як ринкова вартість (протокол № 562779 проведення електронних торгів від 13.12.2021), тобто якби оціночна вартість згідно Звіту була б заниженою, то б ще при перших торгах було б продано даний напіввагон, однак його було продано лише під час других торгів, стартова ціна - 359 478,00 грн, а продано за 496 079,64 грн. (протокол № 565368 проведення електронних торгів від 04.01.2022).

Також позивач вказує, що законом прямо передбачено, що оскарження оцінки майна в судовому порядку не зупиняє передачі майна на реалізацію. Відповідно, приватним виконавцем не порушено закону, а відтак - прав відповідача.

За твердженнями стягувача фотографії, що викладені приватним виконавцем в сисстемі електронних торгів "СЕТАМ", були зроблені ще під час опису і арешту напіввагону 26.08,2021 року, коли напіввагон був в ремонті, адже ще 20.08.2021 року ТОВ ДМ3 Карпати склав дефектний акт з якого вбачається, що ще до опису і арешту напіввагону 26.08.2021 він був в ремонті, а під час ремонту ТОВ ДМ3 Карпати зняли колісні пари. З наявних у матеріалах скарги документів вбачається, що вагон вже станом на 30.09.2021 був відремонтований і, відповідно, із встановленими колісними парами.

ТОВ ТРАНСВАГОНКОМПЛЕКТ повідомив суд, що у зв`язку із розглядом судом даної скарги відповідача у позивача виникла необхідність в отриманні професійної правничої допомоги. З цією метою було укладено між Позивачем та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО ОЛЕНИ СТОРОЖУК Додаткову угоду № 10 від 24.01.2022 до Договору № 30/02 про надання правової допомоги від 30.06.2020 на цей додатковий об`єм правової допомоги, який не передбачено п. 4.1. Договору і стосується стадії виконання судового рішення, та вартість понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача становить 6 500,00 грн.

У судовому засіданні 28.12.2022, суд ухвалою у протокольній формі оголосив відкладення розгляду скарги на 01.02.2022.

31.01.2022 судом отримано від приватного виконавця Гамбаля О.Є. заяву (вх. ГСОО 2624/21) про залучення до матеріалів справи копії договору №832-ЮЛ/1.2 від 28.08.2021 на виконання робіт з незалежної оцінки майна; копії акта від 18.11.2021 прийому-передачі виконаних робіт до Договору №832-ЮЛ/1.2 від 28.08.2021 на виконання робіт з незалежної оцінки майна; копію додаткової угоди № 1 від 27.09.2021 до договору про виконання робіт з незалежної оцінки майна №832-ЮЛ/1.2 від 28.08.2021.

31.01.2022 до суду від ТОВ ТРАНСВАГОНКОМПЛЕКТ надійшли письмові пояснення (вх. ГСОО №2735/21), в яких стягувач додатково зазначив, що в постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, досліджувалися оскарження звітів про незалежну оцінку, які містять рецензію, а у даній справі рецензія не звіті про оцінку відсутня, отже такі правові ситуації не є ідентичними.

Також стягувачем додатково заявлено про збільшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 8000,00 грн.

У судовому засіданні від 01.02.2022 суд оголосив вступну і резолютивну частини ухвали та повідомив, що повний текст ухвали буде складено 07.02.2022.

Розглянувши скаргу (вх. ГСОО №2-1446/21 від 02.12.2021) на дії приватного виконавця Гамбаля Олександра Євгеновича та доповнення (вх. ГСОО №32970/21 від 07.12.2021) до скарги у справі №916/2100/20, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, з огляду на таке:

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

При цьому неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого ст. 1 Протоколу № 1 (п. 53 рішення ЄСПЛ у справі Войтенко проти України від 29.06.2004 № 18966/02).

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 5 частини 1 статті 2 Закону Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Приписами ст. 3 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів встановлено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 18 Закону Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Рішеннями Європейського суду у справах Алпатов та інші проти України , Робота та інші проти України , Варава та інші проти України , ПМП Фея та інші проти України встановлено правову позицію, відповідно до якої, правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Механізм оскарження рішення, дії або бездіяльності суб`єкта примусового виконання судових рішень у господарському судочинстві регламентований Розділом VI Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Судом встановлено, що предметом скарги на дії приватного виконавця у даній справі є визнання незаконною оцінки майна боржника, що оформлена звітом про незалежну оцінку майна від 04.11.2021, а також визнання неправомірними дії та приватного виконавця Гамбаля О.Є. щодо використання такої оцінки при передачі майна на реалізацію у зведеному виконавчому провадженні №64016375.

Щодо визнання незаконної та скасування оцінки майна боржника, оформленої звітом про незалежну оцінку майна від 04.11.2021 з визначення ринкової вартості напіввагону №56512429, суд зазначає таке:

Згідно ч.2 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.08.2021 приватним виконавцем Гамбалем О.Є, у виконавчому провадженні №64016375 винесено постанову про опис та арешт майна боржника, якою було описано та накладено арешт на майно, а саме напіввагон №56429608, напіввагон №56512429.

Відповідно до ч.1-4 ст.57 Закону України Про виконавче провадження , визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

28.08.2021 приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою було залучено ТОВ ЕБ АЙСТРА для надання висновку з питань визначення ринкової вартості описаного майна, зокрема, напіввагону №56512429.

При розгляді судом скарги (вх. ГСОО №2-1210/21) ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ на дії приватного виконавця у даній справі, судом було встановлено, що 26.08.2021 приватним виконавцем отримано від стягувачів письмові заяви (вх.№895 та вх.№896 від 27.08.2021) про те, що ТОВ ТРАНСВАГОНКОМПЛЕКТ та ТОВ ВАГОНТРАНСІНВЕСТ не мають наміру погоджувати із боржником вартість арештованого майна, на підставі чого в ухвалі від 25.10.2021 у цій справі, яка набрала законної сили та залишена постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 без змін, суд дійшов висновку про законність постанови приватного виконавця від 28.08.2021 у виконавчому провадженні №64016375.

За приписами ч.5, 6 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження , виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

04.11.2021 на виконання постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 28.08.2021, на підставі договору №832-ЮЛ/1.2 від 28.08.2021 на виконання робіт з незалежної оцінки майна, ТОВ ЕБ АЙСТРА сформувало звіт про незалежну оцінку майна напіввагону №56512429, заводський номер 2310, 1991 р. п., люковий, моделі 12-757, згідно якого визначено вартість вказаного майна станом на 01.11.2021 у розмірі 479304,00 грн. Вказаний звіт підписано оцінювачем та директором ТОВ ЕБ АЙСТРА в одній особі Шишко Г.О.

18.11.2021 приватним виконавцем було повідомлено учасників виконавчого провадження про результати проведеної оцінки. 22.11.2021 ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ отримало зазначене повідомлення. 26.11.2021 скаржник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження. 02.12.2021 ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ отримало зазначене повідомлення подало до суду скаргу, тобто судом встановлено, що скаржником дотримано строку, встановленого ст. 57 Закону України Про виконавче провадження .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі №308/12150/16-ц викладено висновок, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону, процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону.

Підставою для проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (частина перша статті 10, частина перша статті 11 Закону України Законі України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні ).

У частині першій статті 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

За змістом статті 3 зазначеного Закону, оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно із частиною шостою статті 9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1) є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Згідно з положеннями пункту 50 Національного стандарту №1, проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту №1, незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Так, як вбачається зі змісту звіту про незалежну оцінку напіввагону №56512429, у розділі Висновок про вартість майна зазначено, що огляд об`єкту оцінки проводився на дослідно-механічному заводі Карпати , який здійснює ремонтні роботи, в присутності представників підприємства та приватного виконавця, в результаті огляду було складено акт опису та арешту майна, який міститься в Додатках. Також у розділі Заява оцінювача оцінювачем вказано, що ним було особисто інспектовано об`єкт.

Між тим, доводи скаржника зводяться до того, що оцінювачем не було проведено ознайомлення з об`єктом оцінки, оскільки Шишко Г.О. була залучена постановою від 20.08.2021 в якості спеціаліста, а також 28.08.2021 було призначено суб`єкта оціночної діяльності ТОВ ЕБ АЙСТРА та договір з оцінювачем було укладено після огляду майна.

Судом встановлено, що постановою від 20.08.2021 про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні було призначено Шишко Г.О., яка має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, видане 27.03.2010 за № МФ№7454 Фондом державного майна України (безстроково), спеціалістом з метою консультаційних роз`яснень з питань ідентифікації об`єктів (майна), що підлягає опису, його технічного стану, комплектації та укомплектованості та інших питань, що можуть виникнути під час опису залізничних вагонів.

Відповідно до ч.1 ст. 20. Закону України Про виконавче провадження , для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

При цьому, судом встановлено, що Шишко Г.О. була присутня під час проведення опису та арешту майна, про що свідчить особистий підпис у постанові про опис та арешт майна від 26.08.2021.

Як вже було зазначено судом, постановою від 28.08.2021 приватним виконавцем залучено ТОВ ЕБ АЙСТРА в якості суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості арештованого майна. 28.08.2021 між ТОВ ЕБ АЙСТРА в особі генерального директора Шишко Г.О. та приватним виконавцем Гамбалем О.Є. укладено договір №832-ЮЛ/1.2 на виконання робіт з незалежної оцінки майна, метою було визначення ринкової вартості майна, описаного згідно постанови від 26.08.2021 у виконавчому провадженні №64016375, для подальшої реалізації з прилюдних торгів.

Так, суд звертає увагу, що оскаржуваний звіт було складено та підписано оцінювачем Шишко Г.О., яка є директором ТОВ ЕБ АЙСТРА .

При цьому, суд зауважує, що скаржником не доведено належними та допустимими доказами, яким чином порушення послідовності визначення вартості майна вплинуло на об`єктивність та правильність визначення його ринкової вартості.

Втім, суд не погоджується з доводами скаржника щодо відсутності особистого огляду оцінювачем об`єкта дослідження, оскільки хоча й Шишко Г.О. під час огляду та арешту майна брала участь в такій процесуальній дії як спеціаліст, однак вона отримала доступ до напіввагону №56512429 на підставі діючого свідоцтва оцінювача, безпосередньо ознайомилася з таким об`єктом, отримала можливість для збору інформації про даний напіввагон.

Отже, суд вважає, що проведений огляд об`єкту оцінки Шишко Г.О. в якості спеціаліста, а не оцінювача та укладення договору на проведення оцінки після проведення безпосереднього ознайомлення з об`єктом не є істотними недоліками процедури визначення вартості майна, які можуть призвести до незаконності результатів такої оцінки.

Як встановлено судом, оцінку майна проведено станом на 01.11.2021, також оскаржуваний звіт в розділі Висновок про вартість майна містить зазначення про те, що об`єкт оцінювання в стані після ремонту, в розділі Характеристика та опис об`єкту оцінки вказано, що напіввагон після ремонту, стан задовільний, крім цього звіт містить посилання на довідку №2612 від 05.10.2021 про детальний опис напіввагону №56512429, з якої вбачається, що вагон після деповського ремонту, продовжено термін експлуатації. В таблиці коригувань показників в графі коригування на технічних стан зазначено, що об`єкт оцінки після поточного ремонту, стан задовільний , однак у зв`язку з тим, що об`єкти порівняння мають різних технічний стан, оцінювачем вирішено здійснити -5% вартості всіх об`єктів.

Отже, не знаходять свого підтвердження доводи скаржника щодо проведення здійснення оцінки напіввагону без урахування проведеного ремонту.

Також судом встановлено, що оцінювачем здійснено визначення ринкової вартості напіввагону №56512429 порівняльним підходом, про що зазначено в розділі Висновок про вартість майна .

Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту №1, методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства (пункт 54 Національного стандарту № 1).

Враховуючи викладене, доводи скаржника щодо необхідності проведення за порівняльним підходом аналіз ідентичних об`єктів не заслуговують на увагу суду, оскільки стандартом передбачено, що аналізу підлягають ціни на подібне майно, а не на ідентичне.

Крім цього суд зауважує, що скаржником не доведено факту зазначення оцінювачем недостовірних відомостей в фототаблицях пропозицій продажу на ринку щодо ціни подібного майна, надані боржником скріншоти з сайту, на якому розміщені оголошення про продаж схожих напіввагонів, не можуть вважатися належними та допустимими доказами, оскільки, по-перше, ціна та відомості про об`єкти, які зазначені в даних оголошеннях були отримані оцінювачем станом на момент здійснення оцінки, в той час як скаржником здійснено моніторинг оголошень на момент формування скарги, адже ринок та цінова політики має властивість змінюватися, а оголошення про продаж подібного майна, розміщені на веб-сайті можуть редагуватися продавцями або володільцями таких напіввагонів, по-друге, скріншоти, надані боржником, які є фактично фіксованим зображенням веб-сторінки відповідного сайту не захищені від внесення до них правок та зміни зображення. В той час як звіт оцінювача з додатками є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору та суб`єкти оціночної діяльності несуть кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого звіту та відомостей, що містяться в ньому.

Реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України Про виконавче провадження та у порядку, визначеному Розділом ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18).

Встановлено, що приватний виконавець 23.11.2021 подав до ДП СЕТАМ заявку (вих.4861) про реалізацію арештованого майна №56512429 у виконавчому провадженні №6401635. 22.11.2021 скаржник був повідомлений про результати визначення вартості чи оцінки арештованого майна.

Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Отже, з урахуванням того, що ст. 57 Закону України Про виконавче провадження не пов`язує момент передачі майна на реалізацію із оскарженням результатів визначення вартості чи оцінки майна, скаржником не доведено невідповідність дій приватного виконавця при здійсненні передачі арештованого майна на електронні торги вимогам Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.

Таким чином, скаржником не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що виконавчі дії приватного виконавця щодо передачі на реалізацію арештованого майна є незаконними та вчинені з порушенням вимог чинного законодавства.

Щодо інших аргументів скаржника, які вказують на необґрунтованість, невідповідність, недостатність відомостей на яких ґрунтується оцінка, суд погоджується з позицією приватного виконавця та зауважує, що для належного обґрунтування вимог скарги ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ мало б навести відповідні письмові докази, підкріплені висновками ліцензійних експертів або спеціалістів, яких матеріали скарги не містять.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17 (провадження № 12-18гс18) дійшла висновку про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Згідно з частиною першою, третьою статті 13 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

З урахуванням положень Закону України Про виконавче провадження та Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 30.08.2021 у справі №545/2979/14-ц.

Як вбачається із обставин, встановлених судом, скаржник не звертався до приватного виконавця чи до відповідних експертів у даній галузі для ініціювання проведення чи безпосереднього проведення рецензування оскаржуваного звіту так і не надано суду відповідної рецензії, з якої можливо було встановити наявність або відсутність порушень з боку оцінювача, який здійснював таку оцінку майна.

Щодо викладених у доповненнях (вх. ГСОО №32970/21) до скарги аргументів та вимог боржника, суд зазначає, що, ознайомившись 26.11.2021 з матеріалами виконавчого провадження ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ виявило, що приватним виконавцем виставлено на продаж напіввагон №56512429 без колісних пар. Враховуючи ознайомлення боржника 26.11.2021 та подачу доповнень до скарги 06.12.2021 до суду, суд зазначає, що скаржником дотримано строк, передбачений ст. 341 Господарського процесуального кодексу України.

Між тим, суд вважає, що дані доповнення до скарги є безпідставними, оскільки згідно інформації, яка міститься у формі ВУ-35Р Листок обліку комплектації вантажного вагона при всіх видах ремонту та технічного обслуговування з відчепленням , що міститься в матеріалах справи після проведення ремонту на вагоні було встановлено колісні пари. Відповідно до довідки №2651 від 05.10.2021, згідно якої 30.09.2021 завершено ремонт напіввагону №56512429, останній у комплектації містить колісні пари. Також щодо повної комплектації напіввагону містять відомості у самому звіті про оцінку.

Відповідно до п.2 розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити, зокрема фото- та/або відеоматеріали.

Посилання скаржника на фотографії напіввагону без колісних пар є лише припущенням скаржника, що дані обставини вплинули на визначення вартості напіввагону.

Між тим, форма заявки на реалізацію арештованого майна, зокрема фото, не можуть бути підставою для визнання незаконними дії приватного виконавця під час реалізації арештованого майна.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність істотних порушень законодавства та доказів протиправних дій з боку приватного виконавця та суб`єкта оціночної діяльності під час визначення вартості напіввагону №56512429 та передачі на підставі такої оцінки майна на реалізацію, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ (з урахуванням доповнень), на дії приватного виконавця щодо визнання незаконною та скасування оцінки майна боржника напіввагону №56512429, оформлену звітом про незалежну оцінку майна від 04.11.2021, з огляду на безпідставність та необґрунтованість наведених скаржником доводів, на підставі чого інші вимоги скарги, які мають похідний характер від основної, також не підлягають задоволенню.

Щодо покладення витрат на ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ витрат на професійну правничу допомогу, суд, розглянувши матеріали справи, з урахуванням обставин справи, дійшов наступний висновків:

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Частинами першою, третьою статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним приписам Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 344 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1- 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Частиною 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

ТОВ ТРАНСВАГОНКОМПЛЕКТ заявило про стягнення витрат на правничу допомогу у відзиві на скаргу (вх. ГСОО №2393/22), а також у додаткових поясненнях (вх. ГСОО №2735/22) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 8000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСВАГОНКОМПЛЕКТ" ("Клієнт") та Адвокатським бюро "Олени Сторожук" ("Адвокатське бюро") укладено договір про надання правової допомоги N 30/02 (далі - договір №30/02 від 30.06.2020), за умовами якого Адвокатське бюро здійснює представництво та захист інтересів Клієнта з приводу надання будь-яких консультацій, підготовки та подання будь-яких заяв, запитів, клопотань, претензій, пояснень, листів, скарг, позовів, відзивів, відповідей на відзив, письмових пояснень, заперечень, апеляційних, касаційних скарг та інших документів, а також особисте представництво клієнта перед будь-якими підприємствами, установами, організаціями, а також державними, правоохоронними, судовими органами, в тому числі у Господарському суді Одеської області, а також в апеляційній та касаційній інстанції стосовно досудового врегулювання та судового спору між Клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" з приводу виконання сторонами договору оренди залізничного рухомого складу N 05402/20 від 05.02.2020.

24.01.2022 між сторонами зазначеного договору укладено додаткову угоду №10 до договору №30/02 30.06.2020, відповідно до умов якої, додатковий об`єм правової допомоги та її вартість, який виник у зв`язку із подачею у справі №916/2100/20 до Господарського суду Одеської області від ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ скарги (вх. ГСОО №2-1446/21) на дії приватного виконавця від регулюються цією угодою.

Даною угодою також встановлено вартість послуг (гонорар), з яких написання відзиву на скаргу та доповнень до скарги - 5000 грн, участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції -1500 грн. Оплата здійснюється клієнтом шляхом попередньої оплати на підставі рахунку-фактури.

Клієнтом та Адвокатським бюро погоджено, що всі інші умови договору залишаються без змін.

Згідно акту №18 наданих послуг від 28.01.2022, Адвокатське бюро надало такі послуги позивачу: аналіз скарги та доповнень до скарги, подання відзиву та участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції 28.01.2022. Загальна сума наданих послуг становить 6500 грн.

Також стягувачем додатково заявлено про витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 грн., пов`язані з участю представника у судовому засіданні 01.02.2022.

Згідно платіжних доручень №49 на суму 6500 грн. №71 на суму 1500 грн. стягувачем повністю оплачено послуги Адвокатським бюро "Олени Сторожук".

Враховуючи встановлені обставини та з огляду на співмірність, неминучість та реальність наданих послуг правової допомоги, до стягнення з відповідача підлягають 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу на користь ТОВ ТРАНСВАГОНКОМПЛЕКТ .

Також приватним виконавцем у прохальній частині письмових пояснень (вх. ГСОО №27201/21) заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Як встановлено судом, 08.10.2021 між приватним виконавцем Гамбаль О.Є. та адвокатом Воронковим В.О. укладено договір про надання правової допомоги №101ф/о на представництво Гамбаля О.Є., зокрема, у справі 916/2100/20 щодо оскарження дій приватного виконавця.

Додатковою угодою №2 від 24.01.2022 до договору про надання правової допомоги №101ф/о, сторонами договору погоджено представництво приватного виконавця у судовій справі за скаргою ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ (вх. ГСОО №2-1446/21) та встановлено, що розмір оплати гонорару адвоката в загальному розмірі 10000 грн., що оплата здійснюється протягом 30-ти днів з моменту набрання чинності ухвали суду по результату розгляду даної скарги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Даний висновок повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Суд, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах приватного виконавця, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи та підлягають стягненню з скаржника на користь приватного виконавця Гамбаля Олександра Євгеновича.

Керуючись ст.ст. 232-235, 339-344 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні скарги (вх. ГСОО №2-1446/21 від 02.12.2021) ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ на дії приватного виконавця Гамбаля Олександра Євгеновича з урахуванням доповнень (вх. ГСОО №32970/21) - відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНТАЖ ІНСПЕКТ (65009, м. Одеса, вул. Академічна, б. 20 Б, офіс 8, каб.3, код ЄДРПОУ 39400733) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСВАГОНКОМПЛЕКТ (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, буд. 12, кв.122, код ЄДРПОУ 38939486) 8000/вісім тисяч/грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНТАЖ ІНСПЕКТ (65009, м. Одеса, вул. Академічна, б. 20 Б, офіс 8, каб.3, код ЄДРПОУ 39400733) на користь приватного виконавця Гамбаля Олександра Євгеновича (65082, м. Одеса, вул. Бугаївська, 35, оф.901) 10000/десять тисяч/грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 07 лютого 2022 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська