Рішення

від 21.01.2022 по справі 240/17293/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 року м. Житомир справа № 240/17293/21

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області про визнання не чинним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- "1. Визнати не чинними і скасувати рішення одинадцятої сесії Брусилівської селищної ради восьмого скликання Житомирського району, Житомирської області від 21.07.2021 № 513 в частині відмові передати у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Брусилівсько Житомирської області в зв`язку з тим, що яка зазначена у графічних матеріалах із відміткою бажаного місця розташування знаходиться на земельному масиві за межами населеного пункту с. Нові Озеряни, Брусилівського району, Житомирської області відносяться до земель колективної власності на земельні частки (пай) реформованого КСП Прогрес . Земельна ділянка площею 2,0000 га, яка знаходиться за межами населеного пункту смт.Брусилів Брусилівського району, Житомирської області відносяться до земель колективної власності на земельні частки (паї) реформованої асоціації кооператорів Брусилів . Земельна ділянка площею 2,0000 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с.Хомутець Брусилівського району, Житомирської області відносяться до земель колективної власності на земельні частки (паї) реформованого КСП Мрія . Земельна ділянка площею 2,0000 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Нові Озеряни, Брусилівського району, Житомирської області відносяться до земель колективної власності на земельні частки (паї) реформованого КСП Прогрес . Земельна ділянка площею 2,0000 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Хомутець, Брусилівського району, Житомирської області відноситься до земель колективної власності на земельні частки (паї) реформованого КСП Мрія . Земельна ділянка площею 2,0000 га, яка знаходиться за межами населеного пункту смт. Брусилів, Брусилівського району, Житомирської області відноситься до земель колективної власності на земельні частки (паї) реформованої асоціації кооператорів "Брусилів". Земельна ділянка площею 2,0000 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с.Карабачин, Брусилівського району, Житомирської області відноситься до земель колективної власності на частки (паї) реформованого КСП Нива . Земельна ділянка площею 2,0000 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Карабачин, Брусилівського району Житомирської області відноситься до земель колективної власності на земельні реформованого КСП Нитва . Земельна ділянка площею 2,0000 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с.Нові Озеряни, Брусилівського району, Житомирської області відноситься до земель колективної власності на земельні частки (паї) реформованого КСП Прогрес . Земельна ділянка площею 2,0000 га, яка знаходиться за межами на пункту с.Хомутець, Брусилівського району, Житомирської області відносяться до колективної власності на земельні частки (паї) реформованого КСП Мрія . Земельна ділянка площею 2,0000 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Нові Озеряни Брусилівського району, Житомирської області відносяться до земель колективної власності на земельні частки (паї) реформованого КСП Прогрес , в частині відмови позивачу у передачу у власність земельної ділянки

2. Зобов`язати Брусилівську селищну раду, Житомирського району, Житомирської області повторно на черговій сесії розглянути вищевказані заяви від 05.07.2021 року".

В обгрунтування позову зазначає, що відповідачем порушено норми Земельного кодексу України та Конституції України.

Ухвалою від 11.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що частина спірних земельних ділянок увійшли до складу земель колективної власності реформованого КСП Прогрес та за своїм правовим статусом відносяться до невитребовуваного паю; інша спірна земельна ділянка належить ОСОБА_2 та має статус не витребуваної; земельна ділянка зазначена в заяві вх. № Н-3919 від 05.07.2021 належить до нерозподіленого паю; одна зі спірних земельних ділянок за своїм правовим статусом складає городи, які належать на праві колективної власності КСП Мрія ; громадянинка ОСОБА_1 не надала відповідних документів, що підтверджують її право на одержання земельної ділянки у власності із земель колективної власності реформованих КСП.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до відповідача з заявами від 05.07.2021 (а.с. 16-26), в яких просила передати у власність із державної чи комунальної власності земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га та відповідно надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки (кадастрові номери: 1820955100:03:000:0206; 1820955100:03:000:0207; 1820955100:03:000:0208; 1820955100:03:000:0447; 1820955100:03:000:0187; 1820955100:03:000:0330; 1820955100:03:000:0190; 1820955100:03:000:8125; 1820983000:03:000:0166; 1820983000:03:000:0165; 1820983000:03:000:0173; 1820983000:03:000:0316; 1820983000:03:000:0149; 1820983000:03:000:0130; 1820983000:03:000:0151; 1820983000:03:000:0216; 1820983000:03:000:0289; 1820983000:03:000:0457; 1820983000:03:000:0274; 1820983000:03:000:0273; 1820982000:03:000:0136; 1820982000:03:000:0023; 1820982000:03:000:0002; 1820982000:03:000:0011; 1820987000:04:000:0044; 1820987000:04:000:0042; 1820987000:04:000:0055; 1820987000:04:000:0084; 1820983000:03:000:0287; 1820983000:03:000:0126; 1820983000:03:000:0292; 1820987001:01:002:0950; 1820987000:05:000:0100; 1820987000:05:000:0222; 1820987000:05:000:04102; 1820982000:02:000:0089; 1820982000:02:7097; 1820982000:02:8102; 1820982000:02:0001; 1820987000:05:4107; 1820987000:05:0100; 1820987000:05:4108; 1820987000:05:0117.

Відповідач, розглянувши вказані заяви позивача, рішенням ХІ сесії Брусилівської селищної ради VIII скликання від 21.07.2021 № 513 (а.с. 5-15) відмовив ОСОБА_1 у передачі у власність земельних ділянок у зв`язку з тим, що відповідно до заяв та доданих до них графічних матеріалів зазначені земельні ділянки відносяться: до земель колективної власності на земельні частки (паї) реформованого КСП Прогрес (пункти 50, 51, 52, 76 рішення); до земель колективної власності на земельні частки (паї) реформованого КСП Мрія (пункти 49, 75, 77 рішення); до земель колективної власності на земельні частки (паї) реформованого КСП Нива (пункти 78, 79 рішення); до земель колективної власності на земельні частки (паї) реформованої асоціації кооператорів Брусилів (пункти 80,81 рішення).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з п."б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України, зокрема частиною 6 передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктом б частини 1 статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 га.

Згідно частин 1, 2 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною 5 статті 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно із частинами 6, 7 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Частинами 9, 10 статті 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Статтею 1 Закону України Про землеустрій встановлено, що проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом;

технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

За правилами статті 25 Закону України Про землеустрій документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Тоюто, формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою, крім випадків формування їх шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих ділянок, що, в свою чергу, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Так, судом встановлено, що позивач, звертаючись до відповідача з заявами, просив надати йому дозвіл на розробку проектів відведення земельних ділянок, які сформовані та яким присвоєно кадастрові номери.

Суд звертає увагу, що у випадку коли земельна ділянка є сформованою, то подальше розпорядження нею як об`єктом цивільних прав здійснюється лише за технічною документацією, а не за проектом, про що просить позивач.

Проект відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Згідно з положеннями Земельного кодексу України способами формування земельної ділянки є, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), поділ раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже частина 2 статті 79 Земельного кодексу України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Таким чином, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2020 у справі №802/1539/17-а, від 16.07.2020 у справі № 802/1447/17-а, від 23.10.2020 у справі №802/1535/17-а.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 6 статті 79-1 Земельного кодексу України, яка встановлює, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою.

Суд звертає увагу, що погодження і затвердження документації із землеустрою відповідно до ст. 30 Закону України "Про землеустрій" проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про землеустрій" визначено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Згідно статті 31 Закону України "Про землеустрій" зміни до документації із землеустрою вносяться особою, яка відповідно до вимог цього Закону може бути розробником документації із землеустрою за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою.

Погодження та затвердження змін до документації із землеустрою здійснюються в порядку, передбаченому для погодження та затвердження документації із землеустрою.

Водночас, Законом визначено обов`язок отримання від відповідного суб`єкта владних повноважень згоди на поділ земельної ділянки. Видача уповноваженим органом "дозволу" передбачена абзацом сьомим ст. 50 Закону України "Про землеустрій" саме для проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а також абзацом 12 ст. 55 зазначеного Закону для технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), тобто для іншого виду документації із землеустрою.

Оскільки, спірні земельні ділянки є сформованими, то надавши дозвіл на розроблення проекту землеустрою, відповідач порушить Закон України "Про землеустрій", оскільки склад проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та склад технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними, що регламентується статтями 50 та 56 Закону України "Про землеустрій".

Беручи до уваги, що предметом звернення позивача до відповідача було саме заяви про надання йому дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки для оформленні її у власність, відповідач не мав правових підстав для його задоволення.

Суд не надає оцінку підставам відмови, зазначеним у рішенні ХІ сесії Брусилівської селищної ради VIII скликання від 21.07.2021 № 513, так як від самого початку подані позивачем заяви від 05.07.2021 не підлягали задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області (вул. Митрополита Іларіона,50, смт. Брусилів, Житомирська обл., 12601, код 04348504) про визнання не чинним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк