Рішення

від 19.01.2022 по справі 240/12027/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року м. Житомир справа № 240/12027/21

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСоіл" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрСоіл" звернулося до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.03.2021 №2486708/41364910, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 03.11.2020 на суму 10441786 грн., в т.ч. ПДВ 1740297,72 грн.

зобов"язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №6 від 03.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем складено податкову накладну та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказану податкову накладну прийнято відповідачем, проте реєстрація зупинена. Підставою такого зупинення слугували положення п.201.16 ст. 201 ПК України, оскільки ПН/РК відповідає вимогам п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Підприємство вважає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції, однак рішеннями комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної відмовлено у реєстрації вказаних податкової накладних. Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, з метою їх скасування та зобов`язання Державної податкової служби України вчинити дії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позов позивач просить відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування відзиву на позов зазначає, що позивачем подано до Державної податкової служби України для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 03.11.2020, яка була доставлена до ДПС України, документ прийнято, але відповідно до п. 201.16 ст.201 ПК України реєстрацію зупинено. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як вбачається з податкової накладної №6 від 03.11.2020 позивачем надані інші послуги ніж зазначені в Договорі, а саме: виконання комплексу агрономічних та технічних заходів з вирощування врожаю сої, згідно договору про закупівлю робіт №1912000139 від 10.12.2019. На розгляд Комісії, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем було надано пакет документів щодо комплексу робіт з вирощування кукурудзи та соняшнику, а не сої, так як зазначено в ПН. На підставі вищенаведеного було встановлено невідповідність податкової накладної №6 від 03.11.2020 та поданими документами на розгляд Комісії. Крім того, позивачем на розгляд Комісії надано інший договір ніж зазначено в податковій накладній.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що під час подання позивачем на реєстрацію ПН №5 податкової накладної бухгалтером підприємства допущено описку в номері договору зазначено №1912000139 замість 1912000138. Під час подання пояснень та додаткових документів, позивач направив комісії правильний договір, про що свідчать скріншоти, долучені до позову. Після виявлення описки, було подано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №6 від 30.11.2020, але відповідний додаток №2 до ПН було відхилено ДПС, через відсутність факту реєстрації податкової накладної №6 ЄРПН.

У додаткових поясненнях на позов відповідач-1 просить відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ позивачем було складено та подано на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну № 6 від 03.11.2020, виписану на покупця АТ "Укртрансгаз" на суму 10441786,34 грн. У графі опис товарі та послуг продавця зазначено: Виконання комплексу агрономічних та технічних заходів з вирощування врожаю сої згідно договору про закупівлю робіт №1912000139 від 10.12.2019.

Відповідно до квитанції від 30.11.2020 №9316576441 реєстрацію вищезазначеної податкової накладної було зупинено. Підставою зупинення ПН вказано наступнне: платник податку, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН РК в ЄРПН.

19.03.2021 товариство надіслало відповідачу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. До повідомлення надано первинні документи на підтвердження реальності господарської операції та повідомлено, що 10.12.2019 укладено договір про закупівлю робіт №1912000138 на виконання комплексу агрономічних та технічних заходів з вирощування врожаю.

22.03.2021 Комісією прийнято рішення №2486708/41364910, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав: ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема, зовнішньоенкономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Абзацами 1-3 пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів.12. від 11 грудня 2019 № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з абзацом 1 пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Відповідно до п.3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Тобто, податкові накладні, які подаються на реєстрацію до контролюючого органу перевіряються автоматизованою системою на відповідність ознакам безумовної реєстрації і тільки після невідповідності ознакам безумовної реєстрації податкові накладні перевіряються на відповідність критеріям ризиковості.

Позивачем подано до Державної податкової служби України для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 03.11.2020, яка була доставлена до ДПС України, документ прийнято, але відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрацію зупинено. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тих підстав, що платник податку, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН РК в ЄРПН.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку №1165.

Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що міститься в додатку 1 до Порядку № 1165, передбачає наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд відмічає, що надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На виконання вимог п. 11 Постанови №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування зазначено: 1) номер та дата складення податкової накладної і розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує лише на незгоду саме з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної. Жодних доводів щодо незгоди із зупиненням реєстрації податкової накладної позивач не наводить.

Відтак, у вказаній справі надається оцінка лише доводам, викладеним у позовній заяві, що стосується саме рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Отже, предметом спору у справі є відмова у реєстрації податкової накладної №6 від 03.11.2020.

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних стало ненадання позивачем копій первинних документів:

договорів, зокрема, зовнішньоенкономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Згідно додатку до витягу з протоколу Комісії ГУ ДПС у Житомирській області №52/06-30-18-02-14 від 22.03.2021 причиною відмови в реєстрації податкової накладної №6 від 03.11.2020 стало встановлення невідповідності поданих платником документів, оскільки на розгляд Комісії надано документи на реалізацію кукурудзи та соняшнику; а згідно податкової накладної №6 було надано послугу з вирощування врожаю сої. Підприємство внесено до переліку ризикових платників податку на додану вартість.

Оцінюючи спірне рішення на відповідність вимогам ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Частина перша статті 9 КАС України встановлює, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання зобов`язаний доводити обґрунтованість заперечень проти доводів суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням наведеного у взаємозв`язку із статтею 77 КАС України, можна зробити висновок, що у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підтвердження факту господарської операції, за наслідками якої подано на реєстрацію податкову накладну, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростувати ці доводи.

Отже, предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податковий орган зареєструвати податкову накладну мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації. Тобто, позивач має довести, що ним було подано вичерпний перелік документів, достатніх для реєстрації податкової накладної, натомість відповідач має це спростовувати на підтвердження правильності свого рішення із наведенням обґрунтованих доводів, чому надані позивачем документи не були достатніми для реєстрації податкової накладної.

При вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Як слідує з позовної заяви та наданих до матеріалів справи доказів, між ТОВ "УкрСоіл" та Акціонерним товариством "Укртрансгаз" 10.12.2019 було укладено договір про закупівлю робіт №1912000138 (далі -Договір). Відповідно до умов Договору позивач зобов`язується виконати комплекс агрономічних та технічних заходів з вирощування врожаю кукурудзи та соняшнику.

Позивачем було виписано податкову накладну №6 від 03.11.2020, яку позивач подав на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, у чому спірним рішенням було відмовлено.

Разом з тим, як вбачається з податкової накладної №6 від 03.11.2020 позивачем надані інші послуги, ніж зазначені в Договорі, а саме: виконання комплексу агрономічних та технічних заходів з вирощування врожаю сої, згідно договору про закупівлю робіт №1912000139 від 10.12.2019.

Яке вже зазначалося судом, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту

Відтак, саме податкова накладна, оформлена належним чином, надає право платнику податку на формування податкового кредиту. При цьому, податкова накладна повинна складатися та відповідати документам бухгалтерського обліку господарської операції.

Судом встановлено та не заперечується позивачем, що на розгляд Комісії, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем було надано пакет документів щодо комплексу робіт з вирощування кукурудзи та соняшнику, а не сої, так як зазначено в ПН, що підтверджується видатковими накладними, ТТН, актами здачі-прийняття робіт, актами приймання врожаю, договором поставки, додатковими угодами.

Зазначені документи також долучено і до матеріалів справи.

Крім того, позивачем на розгляд Комісії надано інший договір - №1912000138, який стосується вирощування сої, ніж зазначено в податковій накладній - №1912000139, який стосується вирощування кукурудзи та соняшнику.

Відтак, Комісією, на підставі вищенаведеного було встановлено невідповідність послуги, визначеної в податковій накладній №6 від 03.11.2020, поданим документами на розгляд Комісії.

Суд відмічає, що надані позивачем документи підтверджували фактичне здійснення операції з постачання кукурудзи та соняшника по договору №1912000138, а не сої, як зазначено у накладній по договору № №1912000139 від 10.12.2019, тому показники цієї операції не були достатніми для реєстрації податкової накладної.

Крім того, у наданих податковому органу поясненнях позивач зазначав саме про поставку кукурудзи по договору №1912000138, а не сої .

Посилання представника позивача на те, що бухгалтером при оформленні податкової накладної було допущено описку у рядку 2 накладної, а в подальшому було подано розрахунок коригування накладної, суд до уваги не приймає, оскільки, значення вказаного рядка "опис товарів/послуг продавця" відноситься до обов`язкових реквізитів податкової накладної, які перевіряються контролюючим органом з метою прийняття, неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної. Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що позивач повідомляв (надавав пояснення) контролюючому органу саме про таку допущену помилку в податковій накладній. Розрахунок коригування позивач подав вже після прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Крім того, до матеріалів справи позивач надав також інший договір та документи, що підтверджують поставку не сої, як зазначено у накладній - кукурудзи та соняшинку.

Зазначене свідчить про те, що позивачем ні до суду, ні до контролюючому органу не було подано належні та достатні копії первинних документів, для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відтак, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення був необізнаний про наявність помилки у податковій накладній, а приймав рішення в межах наданих позивачем документів, які є суперечливими, оскільки позивачем не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг та розрахункових документів стосовно сої , а не кукурудзи. При цьому, суд вважає, що податковий орган позбавлений будь-якої реальної та об`єктивної можливості деталізувати ненадані йому документи, оскільки він не може наперед знати, які саме документи є у платника і які він не надав, в тому числі і про кількість укладених договорів.

Додатково, суд відмічає, що ні при поданні пояснень до податкового органу, ні у позові до суду, позивач не посилався на те, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної для нього є незрозумілим і що правова невизначеність створює для нього перешкоди для досягнення мети - реєстрації податкової накладної.

Навпаки, фактичні дії позивача, а саме подання на пропозицію податкового органу пояснень (без будь-яких посилань на безпідставність і не зрозумілість вимог податкового органу та неможливість визначити власну поведінку) та документів на підтвердження здійснення господарської операції, що передбачено Порядком №520, свідчать про те, що було зрозуміло як суть рішення відповідача про зупинення реєстрації, так і алгоритм дій для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної.

З огляду на встановлені судом обставини, суд вважає, що в даних спірних правовідносинах позивач, як платник ПДВ, не діяв добросовісно та з належною обачливістю у доведенні обґрунтованості його вимог щодо реєстрації спірної податкової накладної, натомість оскаржуване рішення про відмову у реєстрації ПН, було прийнятоз в межах, на підставі, у спосіб та у формі, що передбачені діючим законодавством, в тому числі ПК України та Порядком.

При ухваленні рішення враховано правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.08.2021 у справі №824/717/18-а.

При цьому, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, суд дійшов переконання, що такі прийнято відповідачем з урахуванням вимог Податкового кодексу України та з дотриманням передбачених статтею 2 КАС України принципів.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими тому у їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСоіл" (вул.Олександра Василенка,8, с.Ігнатпіль, Овруцький район, Житомирська область, 11163, код ЄДРПОУ 41364910) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44096781), Державної податкової служби України (Львівська Площа,8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос