Рішення

від 31.01.2022 по справі 240/37897/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м. Житомир справа № 240/37897/21

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

встановив:

Позивач звернулася до Головного управління ДПС у Житомирській області з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) у сумі 37787,79 грн. за №Ф-236097-51 від 23.02.2021 року у сумі 36914 грн. 63 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що в період, вказаний в вимозі, працювала найманим працівником та єдиний внесок за неї сплачував роботодавець. Зазначає, що сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) була сформована податковим органом без дотримання Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 року №610.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Судом зазначено, що питання про дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, буде вирішено судом під час розгляду справи по суті.

Ухвалою судді від 22.11.2021 відмовлено ОСОБА_1 у забезпеченні позову.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що з 01.06.2000 позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець до 07.09.2021. Станом на 13.12.2021 обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальну суму 36914,63 грн. Від нарахувань за 2017-2021 рік за себе за весь період - позивач не звільнений, і відповідно до наявної заборгованості йому була правомірно сформована і надіслана вимога про сплату боргу №Ф-236097-51 від 23.02.2021 на суму 36914,63 грн. Позивач не повідомив до 01.03.2021 контролюючий орган про своє бажання списати наявний борг, проігнорував вимогу закону та втратив своє право списати заборгованість. Тому, відповідач вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-236097-51 від 23.02.2021 на суму 36914,63 гри. є правомірною.

Від позивача до суду надійшли письмові додаткові пояснення, в яких вказано, що в зв`язку з направленням відповідачем оскаржуваної вимоги як виконавчого документу на виконання до виконавчої служби, 19.10.2021 року була подана скарга до ДПС України. 16.12.2021 року позивач отримала відповідь на свою скаргу від 19.10.2021 року, в якій зазначено, що скарга від 14.09.2021 року була подана не до ДПС, а до ДФС. Вказане підтверджує своєчасне вжиття мною заходів для адміністративного оскарження податкової вимоги та невідкладного в розумний строк та подальшого звернення до суду після відсутності результату такого оскарження.

ДПС України на запит суду надіслано лист, в якому вказує. що До ДПС України скарга щодо вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) у сумі 37787,79 грн. за №Ф-236097-51 від 23.02.2021 року не надходило.

Так, вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, суд дослідивши надані докази, зазначає таке.

Податкову вимогу від 02.10.2019 року №Ф-241797-51У позивачем отримано 04.09.2021 року, що не заперечується відповідачем.

14.09.2021 року позивач оскаржила до контролюючого органу вищого рівня- ДПС України. Скарга отримана ДПС України 20.09.2021 (трек номер 1250103227658). Позивач повторно 19.10.2021 оку звернулась до ДПС України (трек номер 1250103265169).

Однак, вказані скарги ДПС України не розглянуті.

З огляду на встановдені обставини, суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що з 01.06.2000 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була зареєстрований як фізична особа-підприємець до 07.09.2021, згідно даних Єдиного державного реєстру внесено запис про Державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням.

Відповідно до інтегрованої картки платника за кодом бюджетної класифікації 71040000 Для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему

оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність обліковується недоїмка, яка виникла за рахунок нарахувань:

- 09.02.2018 нараховано розрахункову суму єдиного внеску за 2017 рік на суму 448,00 грн. по терміну сплати до 09.02.2018. Недоїмка становить 8447,05 грн.;

- 19.04.2018 нарахування єдиного внеску за січень - березень 2018 року на суму 2457.18 грн. по терміну сплати 19.04.2018, недоїмка становить 10904,23 грн.;

- 19.07.2018 нарахування єдиного внеску за квітень - червень 2018 року на суму 2457,18 грн. по терміну сплати 19.07.2018. Недоїмка становить 13361,41 грн.;

- 19.10.2018 нарахування єдиного внеску за липень - вересень 2018 року на суму 2457,18 грн. по терміну сплати 19.10.2018. Недоїмка становить 15818,59 грн.;

- 21.01.2019 нарахування єдиного внеску за жовтень - грудень 2018 року на суму 2457,18 грн. по терміну сплати 21.01.2019. Недоїмка становить 18275,77 грн.;

- 19.04.2019 нарахування єдиного внеску за січень - березень 2019 року на суму 2754,18 грн. по терміну сплати 19.04.2019. Недоїмка становить 21029,95 грн.;

- 19.07.2019 нарахування єдиного внеску за квітень - червень 2019 року на суму 2754,18 грн. по терміну сплати 19.07.2019. Недоїмка становить 23784,13 грн.;

- 21.10.2019 нарахування єдиного внеску за липень - вересень 2019 року на суму 2754,18 грн. по терміну сплати 21.10.2019. Недоїмка становить 26538,31 грн.;

- 20.01.2020 нарахування єдиного внеску за жовтень - грудень 2019 року на суму 2754,18 грн. по терміну сплати 21.10.2020. Недоїмка становить 29292,49 грн.

- за січень - лютий 2020 року на суму 2078,12 грн. по терміну сплати 21.04.2020. Недоїмка становить 31370,61 грн;

- за червень 2020 року на суму 1039,06 грн. по терміну сплати 20.07.2020. Недоїмка становить 32409,67 грн;

- за липень-вересень 2020 року на суму 3178,12 грн. по терміну сплати 19.10.2020. Недоїмка становить 35587,79 грн;

- за жовтень-листопад 2020 року на суму 2200,00 грн. по терміну сплати 19.01.2021. Недоїмка становить 36914,63 грн.

Станом на 13.12.2021 обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальну суму 36914,63 грн.

Відповідно до наявної заборгованості Головним управлінням ДПС у Житомирській області сформована вимога про сплату боргу №Ф-236097-51 від 23.02.2021 на суму 36914,63 грн.

Позивач не погодуючись з вимогою ГУ ДПС, оскаржила її до суду у даній справі.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Закон № 2464-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 1 статті 4 Закону №№ 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є: роботодавці; фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах; особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника.

Пунктом п`ятим частини першої цієї статті до платників єдиного внеску віднесено також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або осіб, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Як визначено підпунктом 14.1.226 пункту14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній, на момент винесення спірної вимоги), самозайнята особа - самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4,5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону 2464-VI, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Відповідно до абзацу 3 частини восьмої статті 9 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12статті 9 Закону України №2464-VI).

Суд зауважує, що мета участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування полягає у гарантуванні особі матеріального забезпечення у разі настання страхового випадку (як то безробіття, тимчасова непрацездатність, нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, досягнення пенсійного віку тощо).

Платниками єдиного внеску є роботодавці та особи, які забезпечують себе працею самостійно (у т.ч. фізичні особи - підприємці).

В силу вимог статті 4 Закону №2464-VIроботодавців та фізичних осіб - підприємців визначено окремими платниками єдиного внеску.

В силу вимог Закону №2464-VI за найманого працівника єдиний внесок сплачує роботодавець; фізична особа - підприємець сплачує єдиний внесок самостійно.

Зазначені механізми передбачені з метою участі усіх без винятку працюючих осіб (у тому числі, і тих, що забезпечують себе працею самостійно) у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд зауважує, що матеріалами справи підтверджено, що позивач з 01.12.2012 року працювала найманим працівником за трудовим договором у ТОВ "АСС-Коростишівська паперова фабрика" (код ЄДРПОУ 25313409), де працювала по 18.04.2016 року (підтверджується довідкою №48 від 14.09.2021 р.). З 19.04.2016 року по 14.06.2019 року працювала в ТОВ "Коростишівська паперова фабрика" (код ЄДРПОУ 40199618), що підтверджується довідкою №12 від 14.09.2021 року. З 18.06.2021 року по теперішній час працюєв ТОВ "Паперова фабрика" (код ЄДРПОУ 43038116), що підтверджується довідкою №15 від 14.09.2021 року.

ТОВ "Коростишівська паперова фабрика" як роботодавце були сплачені суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування.

В той же час, згідно наданих довідок ТОВ "Коростишівська паперова фабрика", позивач в період з квітня по травень 2020 року, серпень 2020 року по січень 2021 року перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, у зв"язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

Так, Законом України від 04.12.2020 №1072-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" пункт 915 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI викладено в наступній редакції:

"915. Підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

Так за період з 01.03.2020 по 31.10.2020 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та інформаційного листа ДПС України від 20.03.2020 №7 ФОП, зокрема, позивач була звільнений від сплати ЄСВ за період дії карантину.

За решту спірного періоду роботодавець ТОВ "Коростишівська паперова фабрика" сплачував з заробітної плати позивача відповідні внески, що підтверджується матеріалами справи.

При цьому, доказів отримання позивачем у вказаний період доходів від провадження адвокатської діяльності податковий орган не надав. Наявність у позивача свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю лише посвідчує таке право, однак не є доказом здійснення адвокатської діяльності та отримання від цієї діяльності доходу.

Таким чином, у зв`язку із відсутністю доказів на підтвердження здійснення позивачем підприємницької діяльності та отримання доходу, враховуючи нарахування та сплату роботодавцем за позивача, як за застраховану особу, єдиного внеску, враховуючи внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", суд вважає, що у позивача відсутній обов`язок щодо сплати єдиного соціального внеску.

Натомість покладення на позивача обов`язку зі сплати єдиного внеску у такому випадку буде надмірним тягарем та фактично подвійним обкладенням ЄСВ.

Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.77 КАС України).

У свою чергу податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України).

Зазначене в сукупності обумовлює покладення обов`язку доказування в податкових спорах на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковим для суду при вирішенні даної справи.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що у відповідача не було правових підстав для нарахування ОСОБА_1 єдиного соціального внеску та відповідно, прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) у сумі 37787,79 грн. за №Ф-236097-51 від 23.02.2021 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, доводів сторін, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позивачкою доведено правомірність своїх вимог, а відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного рішення, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивачки.

На підставі викладеного та керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003, код ЄРПОУ 44096781) про визнання протиправною та скасування вимоги, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) у сумі 37787,79 грн. за №Ф-236097-51 від 23.02.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 31.01.2022 року.

Суддя О.Г. Попова