Рішення

від 01.02.2022 по справі 240/35926/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/35926/21

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про визнання неправомірним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирської міської ради, в якому просить:

- визнати неправомірним та скасувати рішення п`ятої сесії восьмого скликання Житомирської міської ради від 25.03.2021 № 132 (п. 21 додатку 2 до рішення від 25.03.2021 № 132) про відмову у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (02.01) за наслідками розгляду органом місцевого самоврядування його заяви від 02 грудня 2016 року №25/Л-5856-2;

- зобов`язати Житомирську міську раду повторно втретє внести на розгляд сесії Житомирської міської ради питання надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,10 га, що є частиною земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , і надати йому дозвіл згідно заяви від 02 грудня 2016 року №25/Л-5856-2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,10 га, що є частиною земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (02.01).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на виконання рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 20.08.2019 року в адміністративній справі № 296/5515/17 (провадження № 2- а/296/64/19), відповідачем повторно розглянуто мою заяву від 02.12.2016 року № 25/Л-5856-2 про надання ОСОБА_1 , дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0Л0 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01), якими користується його сім`я з 1954 року, що встановлено рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 01.06.2009 року в цивільній справі № 2-2408/09. Так, згідно витягу з рішення п`ятої сесії восьмого скликання Житомирської міської ради від 25.03.2021 № 132 (п.21 додатку 2 до рішення від 25.03.2021 № 132) відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0.1000 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (02.01) за наслідками розгляду органом місцевого самоврядування заяви від 02.12.2016 року № 25/Л-5 856-2.

На думку позивача, у Житомирської міської ради були законні підстави надати йому дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою для відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га по АДРЕСА_2 , яка частково накладається із земельною ділянкою за адресою : АДРЕСА_1 , площею 2,5209 га, кадастровий номер 1818136300:11:012:0076.

Позивач вважає, що рішення Житомирської міської ради від 25.03.2021 № 132 (п.21 додатку 2 до рішення від 25.03.2021 № 132) є протиправним і незаконним та підлягає скасуванню із одночасним зобов`язанням відповідача надати такий дозвіл - з огляду на порушення права на отримання в користування об`єктів права державної та комунальної власності, яке перебуває під захистом ст.41 Конституції України, та гарантовано нормами Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 19.11.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Представник Житомирської міської ради зазначає, що спірний п. 21 додатку 2 до рішення п`ятої сесії восьмого скликання Житомирської міської ради від 25.03.2021 №132 внесений на розгляд сесії на підставі рішення Корольовського районного суду від 20.08.2019 по справі №296/5515/17.

Тому, рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 20.08.2019 по справі №296/5515/17 (гіров.2-а/296/64/19), яким як стверджує позивач не розглянуто заяву від 02.12.2016 №25-Л-5856-2, а зобов`язано Житомирську міську раду внести на розгляд сесії Житомирської міської ради питання. Наявність прийнятого рішення Житомирської міської ради від 16.03.2016 №174, яким затверджено технічну документацію щодо поділу земельної ділянки в межах АДРЕСА_3 площею 6,0154 га землі житлової та громадської забудови не зумовлює обов`язкове прийняття рішення міської ради щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо бажаної земельної ділянки, а зумовило внесення на розгляд сесії Житомирської міської ради питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.1000 га за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, прийняття рішення Житомирської міської ради від 16 березня 2016 року №174 яким було затверджено технічну документацію щодо поділу земельної ділянки в межах АДРЕСА_3 площею 6,0154 га, до якої входить земельна ділянка площею 2.5209 га з кадастровим номером 1810136300:11:012:0076 за адресою: АДРЕСА_1 , якою частково поглинається земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , та на якій розташовані як стверджує позивач, будівлі садового будинку і бані 1960 року побудови та наявність рішення Корольовського районного суду по справі 296/5515/17 не спростовують обставин невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації (Генеральний план міста Житомира, що затверджено рішенням ЖМР від 30.11.2016 року № 454, Плану Зонування території міста Житомира, затвердженому рішенням міської ради від 04.04.2017 №579; ДПТ, затвердженому рішенням сесії Житомирської міської ради від 06.08.2015 №957). Гак. у відповідності до Плану Зонування території (зонінг) Схеми зонування території міста земельна ділянка розташована в зоні мішаної багатоповерхової житлової забудови та громадської забудови (Ж-4).

Відповідач вказує, що заява Ловигіна від 02.12.2016 №25/Л-5856-2 розглянута органом місцевого самоврядування в п.21 додатку 2 рішення від 25.03.2021 №132 згідно визначеної процедури, про що позивачеві відомо з моменту отримання (травень 2021) витягу із зазначеного рішення міської ради, можливість повторного звернення до органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , положення ст. 39 Земельного кодексу України, наявність Генерального плану м. Житомира, відсутність правовстановлюючих документів щодо нерухомого майна на бажаній земельній ділянці, спростовуються твердження позивача, надані в позовній заяві.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Корольовського районного суду від 20.08.2019 по справі №296/5515/17 визнано незаконним та скасовано п. 6 додатку до рішення Житомирської міської ради від 25.05.2017 №621 про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . площею 0.1000 га із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01.). Зобов`язано Житомирську міську раду внести на розгляд сесії Житомирської міської ради питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 18101136300:11:012:0076, площею 0,1000 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) (02.01.).

Згідно витягу з рішення п`ятої сесії восьмого скликання Житомирської міської ради від 25.03.2021 № 132 (п.21 додатку 2 до рішення від 25.03.2021 № 132) відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0.1000 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (02.01) за наслідками розгляду органом місцевого самоврядування заяви від 02.12.2016 року № 25/Л-5 856-2. Відповідно додатку 2 підставами відмови у наданні дозволу є невідповідність містобудівній документації ( у відповідності до генерального плану міста Житомира, детального плану території по вулиці Чуднівської та річки Тетерів, затвердженого рішенням міської ради від 06.08.2015 №957, земельна ділянка розташована на території зелених насаджень загального користування, де розміщення садибної житлової забудови не передбачено.

Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до пункту а частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частиною 1 статті 38 Земельного кодексу України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Згідно з ст.40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Пунктом "б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно п. "г" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

За змістом статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність встановлені статтями 118, 122 ЗК України.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 6, 7, 8 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Таким чином, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, який розширеному тлумаченню не підлягає, а саме, невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 59 закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

За змістом пункту 34 частини першої статті 26 закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин.

Положеннями частини п`ятої статті 46 закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Отже, рішення з питань надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

Як зазначено судом раніше, підставою для відмови у наданні такого дозволу є невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 закону України Про регулювання містобудівної діяльності , містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

За визначенням частини 1 статті 1 закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Статтею 18 вказаного Закону передбачено, що план зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Однією із вимог зонування території, визначених пунктом 5 частини 3 статті 18 закону України Про регулювання містобудівної діяльності є установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови.

Частиною 2 статті 5 закону України Про регулювання містобудівної діяльності закріплено, що вимоги містобудівної документації (в тому числі генерального плану та плану зонування населеного пункту) є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Отже, земельна ділянка, розташування якої не відповідає вимогам містобудівної документації, не може бути передана у власність на умовах статті 118 Земельного кодексу України.

Підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (02.01) слугувало невідповідність містобудівній документації ( у відповідності до генерального плану міста Житомира, детального плану території по вулиці Чуднівської та річки Тетерів, затвердженого рішенням міської ради від 06.08.2015 №957, земельна ділянка розташована на території зелених насаджень загального користування, де розміщення садибної житлової забудови не передбачено.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ст.1 Закону України Про землеустрій цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч.1 ст.20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зважаючи на вищевикладене, бажана земельна ділянка яку просив надати позивач у безоплатну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, зазначена як озеленена територія загального користування, земельна ділянка у відповідності до Плану Зонування території (зонінг) Схеми зонування території міста земельна ділянка розташована в зоні мішаної багатоповерхової житлової забудови та громадської забудови (Ж-4), суд дійшов висновку, що при прийнятті спірного рішення в частині, яка є предметом розгляду у даній справі, суб`єкт владних повноважень - Житомирська міська рада, діяв у межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Порушення відповідачем встановленого статтею 118 Земельного кодексу України строку розгляду заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою не може слугувати підставою для визнання протиправним та скасування рішення п`ятої сесії восьмого скликання Житомирської міської ради від 25.03.2021 № 132 (п. 21 додатку 2 до рішення від 25.03.2021 № 132) про відмову у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (02.01) за наслідками розгляду органом місцевого самоврядування його заяви від 02 грудня 2016 року №25/Л-5856-2.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваного рішення суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Так, відповідачем доведена правомірність рішення п`ятої сесії восьмого скликання Житомирської міської ради від 25.03.2021 № 132 (п. 21 додатку 2 до рішення від 25.03.2021 № 132).

З огляду на вищенаведене, суд вважає що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житомирської міської ради (майдан С.П.Корольова, 4/2, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 13576954) про визнання неправомірним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 01.02.2022 року.

Суддя О.Г. Попова