Ухвала

від 03.02.2022 по справі 240/2688/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/2688/19

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправними дій,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України, у якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо невиконання рішення суду від 19 серпня 2020 року по даній справі в частині здійснення нарахування і виплати підвищення до пенсії в розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, за період з 01 жовтня 2020 року по 30 листопада 2020 року та з березня 2021 року;

- постановити окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення суду.

В обґрунтування заяви зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області на виконання рішення суду у справі № 240/2688/19 здійснено нарахування доплати як непрацюючому пенсіонеру, відповідно до статті 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , за період з 17 липня 2018 року по 23 грудня 2019 року, однак виплата не проведена через відсутність коштів. Крім того, відповідач не здійснює нарахування доплати за період з 01 жовтня по 30 листопада 2020 року та з березня 2021 року через зміну умов пенсійного забезпечення (працевлаштування), що є протиправним.

Суд вважає за можливе розглянути подану заяву у порядку письмового провадження на підставі частини 5 статті 383 КАС України.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року, зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області провести ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 17 липня 2018 року нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

На виконання вказаного судового рішення 19 квітня 2021 року позивачеві надіслано виконавчі листи.

З примусового виконання виконавчого листа про нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , 10 серпня 2021 року відкрито виконавче провадження № 66434820.

У своїх листах від 29 червня 2021 року та 19 жовтня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про те, що на виконання судового рішення в даній справі ним здійснено перерахунок підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру з 17 липня 2018 року по 23 грудня 2019 року, яке буде виплачено у межах бюджетних асигнувань. З 24 грудня 2019 року позивачем розпочато трудову діяльність, що призвело до зміни умов пенсійного забезпечення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З системного аналізу вище зазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, забезпечується, у першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається з листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області від 14 грудня 2021 року, ним 22 вересня 2021 року було отримано відповідь боржника про те, що сума донарахованих коштів за період з 17 липня 2018 року по 23 грудня 2019 року буде виплачена за умови надання відповідного фінансування у порядку черговості, а з 24 грудня 2019 року виплата пенсії здійснюється відповідно до рішення суду по справі № 240/2688/19.

Проте суду не надано доказів, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, зокрема, накладення на боржника штрафу, надсилання до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. Крім того, постанова про закінчення виконавчого провадження № 66434820 у матеріалах справи відсутня.

Відтак, аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, поданої у порядку статті 383 КАС України.

Керуючись статтями 243, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої у порядку статті 383 КАС України, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.В. Черноліхов