Рішення

від 19.01.2022 по справі 280/2962/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 січня 2022 року Справа № 280/2962/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Бердянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Бердянської міської ради Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул.Руденко, 15, код ЄДРПОУ 26338794) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) про визнання дій протиправними та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Бердянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Бердянської міської ради Запорізької області (далі - позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якої позивач просить суд: визнати дії Головного управління ДСНС України в Запорізькій області протиправними, щодо складання Акту за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №187 від 06.10.2020 та припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №170 від 12.10.2020; скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №170 від 12.10.2020 складений Головним управлінням ДСНС України в Запорізькій області.

Ухвалою судді від 24.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.06.2021.

Протокольною ухвалою суду від 17.06.2021 продовжено строк підготовчого засідання строком на 30 днів та відкладено розгляд справи на 10.08.2021.

Ухвалою суду від 10.08.2021 підготовче засідання відкладено на 20.08.2021.

Ухвалою суду від 20.08.2021 провадження у справі зупинено для надання сторонам часу до 09.11.2021.

Протокольною ухвалою суду від 09.11.2021 провадження у справі поновлено з 09.11.2021 та відкладено розгляд справи на 07.12.2021.

Ухвалою суду від 07.12.2021 провадження у справі зупинено до 20.12.2021.

Ухвалою суду від 20.12.2021 провадження у справі поновлено, закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду на 18.01.2022.

18.01.2022 представниками сторін подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

30.09.2020 Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області видано Наказ №НС-250/53 Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) ГУ ДСНС України у Запорізькій області з метою контролю приписів, виданих за результатами проведення попередніх заходів.

В період з 17 по 20 січня 2020 року за Дорученням Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 № 44205/1/1-19 здійснено позаплановий захід державного нагляду контролю стосовно дотримання вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Бердянської ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 БМР ЗОР.

За результатом даного заходу директору Бердянської ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 ОСОБА_1 вручено Припис від 24.01.2020 №57 та запропоновано до виконання 13 заходів, із зазначенням дати - 14.02.2020, як узгоджений із суб`єктом господарювання термін усунення порушень.

З метою контролю за станом усунення виявлених порушень Головним управлінням видано вищезазначений Наказ № НС-250/53 та здійснено захід на предмет усунення порушень вимог законодавства.

Посвідченням № 2007 від 05.10.2020 - відповідно до Кодексу цивільного захисту, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та на виконання наказу Головного управління ДСНС України у Запорізькій області від 30.09.2020 № НС-250/53 Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області головним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Бердянського МРУ ГУ ДСНС України у Запорізькій області Петрусенко Д.Л., головним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Бердянського МРУ ГУ ДСНС України у Запорізькій області Давидхан В.А., провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Бердянського МРУ ГУ ДСНС України у Запорізькій області Кривунь A.B., провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Бердянського МРУ ГУ ДСНС України у Запорізькій області Задьорой А.Ю., провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Бердянського МРУ ГУ ДСНС України у Запорізькій області Дроздовим С.И директора Бердянської загальноосвітньої школи І-ПІ ступенів № 5 Бердянської міської ради Запорізької області - Саютіну В.М. проінформовано (та отримано особисто) про те, що у період з 05.10.2020 по 06.10.2020 буде проведене перевірку усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зазначених у приписі від 24.01.2020, № 57 на підставі статті 6 Закону України від 05.04.2007 №877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

В період з 05 жовтня по 06 жовтня 2020 року Бердянським МУ Головного управління ДСНС України у Запорізькій області проведено позапланову перевірку Бердянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Бердянської міської ради Запорізької області, за наслідками якої було складено акт складений за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 187 від 06.10.2020.

В ході перевірки встановлено, що об`єкт - будівля, приміщення та територія Бердянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Бердянської міської ради Запорізької області, - розташований за адресою: 71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Руденка, будинок 15, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу житло та здоров`ю людей.

Акт підписано без заперечень та зауважень від директора Бердянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Бердянської міської ради Запорізької області - Саютіної В.М.

12.10.2020 Бердянським МУ ГУ ДСНС України у Запорізькій області складено Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №170, за наслідком позапланової перевірки у період з 05.10.2020 по 06.10.2020.

Позивач, не погодившись із діями відповідача щодо складання акту за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №187 від 06.10.2020 та припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

Згідно з частиною першою статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Як встановлено статтею 1 Закону Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина четверта статті 4 Закону № 877).

Як встановлено статтею 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - Указ №20/2013) є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України).

Основними завданнями ДСНС України є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб (пункт 3 Указу № 20/2013).

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення) - пункт 6 Указу № 20/2013.

Положенням п. 12. ч.1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки уповноважено звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу житло та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 20 КЦЗ України передбачено завдання і обов`язки суб`єктів господарювання.

Так, відповідно до пунктів 1,2,4,8,13,21,22,23 частини першої вищевказаної статті КЦЗ України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Частиною другою статті 70 КЦЗ України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З вищенаведеного вбачається, що Головне управління наділене повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування.

Частиною 4 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що виключно законами встановлюються: санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Згідно з ч.6 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності`за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державної о нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Частинами 7, 8 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Аналіз змісту спірних правовідносин дає підстави для висновку, що дії посадових осіб відповідача щодо складання Актів перевірок суб`єкта господарювання не можуть оскаржуватись самостійно, враховуючи що вони є реалізованими та за їх наслідками прийняті документи, зокрема приписи, які є обов`язковими для виконання суб`єктом господарювання та відповідно є актами індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 19 КАС України.

Відтак, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 5 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.

При цьому дії службової особи щодо складання такого акта та включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб саме у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням владно-управлінських дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у п. 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі Меньшакова проти України зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У будь-якому разі обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

Проте, в даному випадку обраний позивачем спосіб захисту в частині визнання протиправними дій відповідача щодо складання Акту не є ефективним та спрямованим на відновлення його порушених прав, оскільки ефективним та достатнім способом захисту порушеного права у справі, що розглядається, є оскарження припису, прийнятого за наслідками спірної перевірки.

При цьому суд звертає увагу, що проведення перевірок є обов`язком відповідача як суб`єкта владних повноважень, наділеного відповідними функціями, з метою здійснення контролю за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, виявлення порушень і запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, захисту життя та здоров`я людей, а у разу виявлення порушень суб`єктом господарювання, щодо якого здійснюється перевірка, вказаних вимог законодавства, відповідач як суб`єкт владних повноважень вправі складати приписи про їх усунення, які є обов`язковим для виконання таким суб`єктом господарювання.

Так, судом встановлено, що відповідачем в період з 05.10.2020 по 06.10.2020 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки Бердянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Бердянської міської ради Запорізької області, за наслідками якої було складено акт № 187 від 06.10.2020.

В ході перевірки відповідачем встановлено, що об`єкт відповідача - будівля, приміщення та територія Бердянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Бердянської міської ради Запорізької області, - розташований за адресою: 71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Руденка, будинок 15, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу житло та здоров`ю людей.

12.10.2020 винесений Припис № 170 Про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки , яким передбачається вжиття таких заходів.

1. Зареєструвати декларацію відповідності матеріально-технічної бази субєкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (узгоджений із субєктом строк виконання 14.02.2020; з моменту вручення припису);

2. Обладнати будівлю та приміщення системою пожежної сигналізації та ситемою керування евакуюванням людей згідно вимогам додатку А (обовязковий) додатку Б (обовязковий) ДБН В 2.5-56:2014 Система протипожежного захисту (узгоджений із субєктом строк виконання 14.02.2020; з моменту вручення припису);

3. Укомлектувати засобами пожегасіння, які розміщуються на пожежному щиті, з разрахунку на 1 щит: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (узгоджений із субєктом строк виконання 14.02.2020; з моменту вручення припису);

4. Провести ремонт пожежних кран-комплектів (знаходяться у неприцаздатному стані) (узгоджений із субєктом строк виконання 14.02.2020; з моменту вручення припису);

5. Пожежні кран-комплекти розмістити у вбудованих або навісних шкафах, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання (узгоджений із субєктом строк виконання 14.02.2020; з моменту вручення припису);

6. Пожежні кран-комплекти укомлектувати пожежними рукавами однакового з ним діаметром та пожежни стволом (узгоджений із субєктом строк виконання 14.02.2020; з моменту вручення припису);

7. Відремонтувати пожежне водоймище (знаходиться в непрацездатному стані) (узгоджений із субєктом строк виконання 14.02.2020; з моменту вручення припису);

8. Забезпечити другим евакуаційним виходом приміщення (старий корпус, майстерні трудового навчання) (узгоджений із субєктом строк виконання 14.02.2020; з моменту вручення припису); забезпечити відповідно до законодавства працівників засобами коллективного та індивідуального захисту (узгоджений із субєктом строк виконання 14.02.2020; з моменту вручення припису).

Припис вручено дирекору Бердянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Бердянської міської ради Запорізької області Саютіній В.М. під підпис.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неправомірне зазначення строку виконання припису від 12.10.2020 у строк до 14.02.2020.

Суд звертає увагу, що Приписом від 24.01.2020 № 57 зазначено терміном усунення порушень дату 14.02.2020, що погоджено із директором школи, тобто жодних заперечень з боку позивача на момент складання розпорядчих документів за результатом заходу порушено не було.

Приписом від 12.10.2020 № 170 вимагається усунути довго триваючі порушення, і відповідно зазначається строк - з моменту вручення Припису, дата - 14.02.2020, вказана у Приписі позначає попередній термін, до спливу якого необхідно було усунути порушення.

Отже твердження позивача про те, що Припис не містить строку виконання - помилкове.

З огляду на наведене вище, суд зазначає, що нормами законодавства не визначено чітко які саме строки повинні бути встановлені для усунення виявлених правопорушень, тому суд вважає, що відповідач повинен керуватися принципом розумності строків, які є достатніми для усунення виявлених правопорушень. Зокрема слід зазначити, що в приписі чітко визначено, що строки узгоджені із суб`єктом господарювання.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач заявляючи позовну вимогу щодо визнання протиправними дій відповідача в частині строків виконання припису від 27.01.2021, жодним чином не обґрунтовує таку позовну вимогу, тому суд вважає її безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню.

Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріорітетне значення.

Крім того, суд з приводу виявлених порушень, що зафіксовані в оскаржуваному припису зазначає наступне.

Щодо порушення п. 1 припису № 170 від 12.10.2020 - зареєструвати декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, суд зазначає, що під час проведення перевірки позивачем не надано доказів та документів що підтверджують реєстрацію відповідної декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, доказів зворотнього позивачем суду не надано. Відповідно до вимог статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншої о об`єкта нерухомого зхсуб`єкта господарювання. В даному випадку саме на керівника суб`єкта господарювання - позивача по справі, покладається забезпечення пожежної безпеки на об`єктах які знаходяться на його балансі та в оренді.

Щодо порушення п. 2 припису № 170 від 12.10.2020 облпднпти будівлю та приміщення системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей всупереч вимог додатку А (обов`язків), додатку Б (обов`язків) ДБН В 2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 року №252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту . Відсутність системи протипожежного захисту не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей. Доказів відсутності вказаного порушення позивачем не надано.

Щодо порушення п. 3 припису № 170 від 12.10.2020 укомлектувати засобами пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, з розрахунку на 1 щит: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт., суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 року №252/26697, для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці. Суд зазначає, що позивачем як доказ усунення порушення надано докази, а саме, фотографії.

Щодо порушення п. 4 припису № 170 від 12.10.2020 щодо проведення ремонту пожежних кран-комплектів (знаходяться у непрацездатному стані), суд зазначає, що відповідно до вимог підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015 № 252/26697, пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Не виконання цієї вимоги може привести до неможливості використання пожежних кран-комплектів працівниками при виникненні пожежі, що, в свою чергу, може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

Щодо порушення п. 6 припису № 170 від 12.10.2020 Пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, суд зазначає, що відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015 № 252/26697, кожен кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними. Не виконання цієї вимоги може привести до неможливості використання пожежних рукавів працівниками при виникненні пожежі, що, в свою чергу, може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

Щодо порушення п. 7 припису № 170 від 12.10.2020 щодо від ремонтування пожежного водоймища (знаходиться в непрацездатному стані), суд зазначає, що відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 року №252/26697, пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями. В непрацездатному стані використовуватись не можуть. Це може привести до неможливості використання води та обладнання в разі виникнення пожежі і вогонь буде розповсюджуватися на значну площу. Відсутність необхідної кількості води для зовнішнього пожежогасіння будівель сприяє ускладненню проведення заходів, пов`язаних з ліквідацією пожежі, що створює загрозу для здоров`я і життя людей.

Щодо порушення п. 8 припису № 170 від 12.10.2020 щодо забезпечення другим евакуаційним виходом приміщення (старий корпус, майстерні трудового навчання), суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 1.4 глави 1 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 року №252/26697, у будинках, приміщеннях навчальних закладів забороняються: розміщення людей у приміщеннях, а також на поверхах (у будинках), не забезпечених двома евакуаційними виходами. Зменшення кількості або відсутність зазначених виходів несе загрозу життю та здоров`ю людей при виникненні пожежі.

Щодо порушення п. 9 припису № 170 від 12.10.2020 щодо забезпечення відповідно до законодавства працівників засобами колективного та індивідуального захисту, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 2 розділу 3 Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879, зареєстрованих у Мін`юсті України 27 листопада 2018 р. за № 1346/32798, суб`єкти господарювання у випадках, визначених Кодексом цивільного захисту України, забезпечують техногенну безпеку шляхом забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту. Не виконання даної вимоги створює загрозу, яка може призвести до трагічних наслідків, пов`язаних із загибеллю людей, внаслідок враження органів дихання небезпечними чинниками продуктів горіння, а саме димом, двоокисом вуглецю та інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України: «Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування» .

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд не бере до уваги аргументи позивача, оскільки такі аргументи не підтверджені матеріалами справи, позивачем не додано до позову жодного документу на підтвердження таких аргументів.

Враховуючи викладене, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, здійснивши аналіз норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Оскільки у задоволенні позовної заяви має бути відмовлено, то, відповідно, має бути відмовлено й у стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Бердянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Бердянської міської ради Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Руденко, 15, код ЄДРПОУ 26338794) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул.. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) про визнання дій протиправними та скасування припису, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення з дня складення повного тексту рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 19.01.2022

Суддя О.О. Артоуз