Рішення

від 28.01.2022 по справі 280/4403/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2022 року Справа № 280/4403/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВУС ЛТД (вул. Чарівна, буд. 121, кв. 29, м. Запоріжжя, 69071), в особі представника - адвоката Губорєва Кирила Сергійовича (вул. Незалежної України, буд. 76, м. Запоріжжя, 69035), до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) та Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВУС ЛТД (далі - позивач, ТОВ СЕРВУС ЛТД ), в особі представника - адвоката Губорєва Кирила Сергійовича, до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1, ДПС України) та Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 2, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:

1. визнати протиправним та скасувати ухвалене відповідачем 2 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.03.2021 №2489416/33327779;

зобов`язати відповідача 1 зареєструвати податкову накладну №1 від 18.02.2021 на суму 651000,00 грн (108500,00 грн.) в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою її направлення, зокрема: 18.02.2021;

2. визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідача 2 від 15.03.2021 №9934, від 29.03.2021 №10844, від 19.04.2021 №12030 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язати відповідача 2 виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Крім того, просить судові витрати покласти на відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення контролюючого органу від 15.03.2021 №9934, від 29.03.2021 №10844, від 19.04.2021 №12030 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містять належної мотивації підстав і причин віднесення ТОВ СЕРВУС ЛТД до ризикових платників податків. Вказує, що відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних внесення скаржника до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що оскаржувані рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Отже, наявність оскаржуваних рішень та, відповідно, перебування позивача у переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, які складаються підприємством, що безпідставно ускладнює господарську діяльність позивача та відносини з контрагентами, а, отже, вищезазначеним рішенням безпосередньо порушуються права позивача. Крім того, зазначає що ним направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну, проте, отримано квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в якій зазначено, що документи прийнято, але їх реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної послугував відповідний пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачем були надані пояснення та усі документи, які дають змогу ідентифікувати та зрозуміти сутність господарської операції. Проте спірним рішеннями відповідача 2 було відмовлено в реєстрації податкової накладної. Позивач вважає, що рішення, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної є формальним та не містить жодної чіткої/конкретної підстави для відмови у реєстрації податкової накладної. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 07.06.2021 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

Від представника позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову.

Ухвалою від 23.06.2020 відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене без повідомлення (без виклику) сторін (в письмовому провадженні). Встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Відповідачі позов не визнали, надали суду відзив в якому зазначили, що підставами для прийняття рішення від 15.03.2021 №9934 є інформація від Олександрівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків №3115/08-01-18-06 від 15.03.2021 згідно з якого по ТОВ СЕРВУС ЛТД виявлені ризики, що відповідають п.8 Критеріїв ризиковості. 19.03.2021 та 08.04.2021 ТОВ СЕРВУС ЛТД подало Повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника, проте рішенням Комісії прийняті рішення №10844 від 29.03.2021, №12030 від 19.04.2021 встановлено відповідність ТОВ СЕРВУС ЛТД критеріям ризиковості за п.8 Критеріїв у зв`язку з здійсненням реалізації товарів/послуг, відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі. Що стосується спірної податкової накладної, то її реєстрація була зупинена в зв`язку з тим, що платник податку, яким подано для реєстрацій ПН/РК в єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Було запропоновано позивачу надати пояснення та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК. Позивач надав пояснення, проте разом з поясненнями позивач не надав до комісії регіонального рівня первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, і саме у зв`язку з неподанням таких документів було прийнято оскаржуване рішення. Вважає, що відповідач 2 діяв в межах повноважень та у відповідності до норм Закону (Податкового кодексу України) з врахуванням поданих позивачем пояснень та документів. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Що стосується рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідача 2 від 15.03.2021 №9934, від 29.03.2021 №10844, від 19.04.2021 №12030 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

У березні 2020 року підприємство позивача отримало від контролюючого органу рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №9934 за яким, товариство позивача відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема платником податку та/або його контрагентами, згідно з даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг відмінних від придбаних.

19.03.2021 позивачем до контролюючого органу було подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 разом поясненнями та з 11 додатками щодо підтвердження реальності господарської операції.

Втім, 29.03.2021 ТОВ СЕРВУС ЛТД отримало від контролюючого органу рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №10844.

08.04.2021 позивачем до контролюючого органу було подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №2 разом поясненнями та з 26 додатками щодо підтвердження реальності господарської операції.

19.04.2021 ТОВ СЕРВУС ЛТД отримало від контролюючого органу рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №12030.

У всіх вказаних рішеннях зазначено, що позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема платником податку та/або його контрагентами, згідно з даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг відмінних від придбаних.

Дослідивши спірні рішення та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.45. п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07 грудня 2017 року №2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 грудня 2019 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, у спірних рішеннях зазначено про відповідність платника податку ТОВ СЕРВУС ЛТД критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку) .

В оскаржуваних рішеннях вказане поле заповнено та зазначено таке Платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі .

Проте судом встановлено, що оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним , як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. При цьому в рішеннях не зазначено, які саме документи не були надані позивачем. Податковим органом лише зазначено: ….надання платником документів не в повному обсязі . З зазначеного формулювання неможливо встановити, які саме документи були необхідні податковому органу.

Судом встановлено, що позивачем до контролюючого органу надавались копії первинних документів на підтвердження реальності здійснення ТОВ СЕРВУС ЛТД господарських операцій.

Зокрема, для виконання робіт в тому числі й за договором на виконання робіт №28 від 29.12.2020 укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖИ ГІРОДАКТ (код ЄДРПОУ:38872186), позивачем було укладеного договір про надання послуг інженерії від 02.02.2021 №0202/2021/С-Г з Товариством з обмеженою відповідальністю ГАРМІШ (код ЄДРПОУ:43695023).

Відповідно до умов вказаного договору, зокрема додатку №1, позивачем доручено ТОВ ГАРМІШ виконання робіт з підключення комунікацій на ділянці автоклавування 11-го автоклава . Загальна вартість окреслених робіт складає 120045,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20009,00 грн.), яка підлягає сплаті на підставі виставленого рахунку-фактури після підписання акту виконаних робіт.

17.02.2021 між сторонами було підписано акт виконаних робіт №26 на загальну суму 120045,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20009,00 грн.) та ТОВ ГАРМІШ виставлено рахунок на оплату від 17.02.2021 №32.

Відповідно до банківської виписки по рахунку позивача за період з 17.02.2021 по 18.02.2021 ТОВ СЕРВУС ЛТД було частково сплачено за роботи ТОВ ГАРМІШ у розмірі 15006,75 грн. (в т.ч. ПДВ 2501,12 грн.) Наразі, заборгованість підприємства позивача складає 105038,25 грн.

Разом з цим, для виконання робіт позивач відряджав до об`єкту замовника ТОВ ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ за адресою: 47900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравпева, буд. 79 свого фахівця у період з 15.02.2021 - 19.02.2021, з 22.02.2021 - 26.02.2021, з 01.03.2021 - 05.03.2021, з 09.03.2021 - 12.03.2021, з 15.03.2021 - 19.03.2021, що підтверджується звітами про відрядження та доданими до них документами.

Для пересування фахівця позивача, підприємство орендує у фізичної особи ОСОБА_1 транспортний засіб NISSAN X-TRAIL, випуску 2008р., реєстраційний номер НОМЕР_1 за договором найму (оренди) транспортного засобу від 16.06.2017, що посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Цекеєвою І.О. та зареєстрований в реєстрі за №696. Виконання зазначеного договору підтверджується актом та виписками за рахунками підприємства позивача за 17.01.2020, за 06.07.2020, за період з 01.01.2021 по 31.01.2021.

Інформацію про використання вказаного транспортного засобу при наданні послуг позивач відобразив в Повідомленні про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП.

Для закупівлі палива ТОВ СЕРВУС ЛТД уклало Договір поставки №СК195/57 від 25.11.2020 з Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІВАЙН ТОРГ (код ЄДРПОУ: 41449359).

Виконання зазначеного договору підтверджується видатковими накладними від 12.02.2021 та від 01.03.2021, рахунками-фактурами від 11.02.2021 та від 23.02.2021, а також безпосередньо виписками за рахунками позивача за період з 11.02.2021 по 23.03.2021. Використання палива у власній діяльності підтверджується Журналом-ордером по рахунку 203 Паливо за 1 квартал 2021.

Відповідно до п. 25 Порядку №1165, Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.44-46 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, відповідачами не надано до суду доказів додержання вимог п.44 Порядку №1165 - результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів при прийнятті оскаржуваних рішень.

Суд зазначає, що ГУ ДПС в Запорізькій області не надано доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень про відповідність позивача критеріям ризиковості.

Доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваних рішень до суду не надано.

Рішення не містить жодних відомостей про здійснення податкового контролю - актів перевірок, копій документів, відповідей на запити, виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих такими платниками податків, відсутність конкретних первинних документів тощо. Тобто, наразі, взагалі відсутні докази, які б підтверджували інформацію про факти порушення податкового законодавства.

Також з спірних рішень незрозуміло яка саме податкова інформація послугувала підставою для їх винесення.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Таким чином, в рядку податкова інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття таких рішень, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні/розрахунки коригування платника, в яких були зафіксовані такі операції. Контролюючим органом лише процитовано зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2021 у справі №280/3235/20 зазначив, що право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy |GC]). заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-1, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВІЇ] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-ХІІ, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява №10373/05, н. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (ToscutaandOthcrs v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), н. 128. та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративнім практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, и адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що оспорювані рішення відповідача 2, в яких не наведені мотиви їх прийняття, свідчать про порушення ГУ ДПС в Запорізькій області як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, призводять до непрозорості та непередбачуваності дій відповідачів, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Верховний Суд у постанові Верховного Суду від 5 січня 2021 року у справі №640/11321/20 сформував правовий висновок відносно того, що при оцінці правомірності рішення про відповідність або невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості необхідно досліджувати та надавати оцінку змісту та порядку прийняття оскаржуваного рішення, повноваженням комісії контролюючого органу, змісту протоколу її засідання та наданих податковим органом документів. Затверджена форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, але й не скасовує обов`язку контролюючого органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 КАС України. Комісія контролюючого органу має обґрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази в підтвердження цих даних при прийнятті рішення, обґрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Аналіз змісту спірних Рішень свідчить про те, що вони не відповідають критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії. Тобто, відповідачем 2 не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою здійснено реалізацію товарів/послуг відмінних від придбаних .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачами не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 15.03.2021 №9934, від 29.03.2021 №10844, від 19.04.2021 №12030 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до п.10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 Про судове рішення в адміністративній справі у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов`язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку встановлення порушення прав позивача, зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

За приписами абз.21 пункту 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУ ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Щодо рішення від 23.03.2021 №2489416/33327779 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 18.02.2021, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в межах господарської діяльності позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ (код ЄДРПОУ: 38872186) укладено договір на виконання робіт №28 від 29.12.2020.

Відповідно до умов даного договору, позивач зобов`язався виконати роботи з модернізації системи керування лінії пакування Lachenmaier, а замовник ТОВ ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ (код ЄДРПОУ: 38872186) прийняти та оплатити такі роботи. Найменування робіт, а також строк виконання та ціна визначаються у Додатках до Договору.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 додатку №1 до Договору №28 від 29.12.2020 позивач зобов`язався виконати роботи: Модернізація системи керування ділянки автоклавування для інтеграції 11-го автоклава , вартість даної роботи становить 959000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 159833,33 грн.) Пунктом 1.3 додатку №1 до Договору №28 від 29.12.2020 передбачено здійснення ТОВ ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ часткової попередньої оплати розміром 575400,00 грн. (в т.ч. ПДВ 95900,00 грн.)

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 додатку №2 до Договору №28 від 29.12.2020 позивач зобов`язалось виконати роботи: Модернізація системи керування ділянки визрівання та керування траверсою , вартість даної роботи становить 126000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 21000,00 грн.) Пунктом 1.3 додатку №2 до Договору №28 від 29.12.2020 передбачено здійснення ТОВ ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ часткової попередньої оплати розміром 75600,00 грн. (в т.ч. ПДВ 12600,00 грн.)

Оплата відбувається за виставленим рахунком-фактурою від 16.02.2021 №18. Роботи виконуються за місцем розташування об`єкту замовника, зокрема

Відповідно до виписки за рахунком ТОВ СЕРВУС ЛТД 18.02.2021 ТОВ ЕНЕРДЖИ ГІРОДАКТ було здійснено попередньою оплату за вказаним договором розміром 651000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 108500,00 грн.)

Відтак, за вказаною господарською операцією було складено та направлено на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 18.02.2021 на суму 651000,00 грн. (108500,00 грн.)

За результатом направлення податкової накладної позивач отримав повідомлення, з якого вбачається, що податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено 15.03.2021.

Підставою зупинення податкової накладної контролюючим органом визначено: п. 201.16 ст. 201 Податкового Кодексу України, із зазначенням, відповідності платника податків п. 8 Критеріям ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів.

В зв`язку з чим позивач, в електронній формі, засобами електронного зв`язку, до контролюючого органу надав письмові пояснення та копії документів, щодо податкової накладної, реєстрація якої була зупинена.

Так, 19.03.2021 позивачем до контролюючого органу подано повідомлення №1 разом з 10 додатками щодо проведеної господарської операції, зокрема: договір з надання послуг від 29.12.2020 №28, рахунок-фактуру, посвідчення про відрядження, банківські виписки, штатний розпис підприємства позивача. Також позивачем були подані пояснення в яких детально зазначений процес здійснення ним господарської операції.

За результатом розгляду комісією відповідача 2 наданих позивачем документів, отримано рішення від 23.03.2021 №2489416/33327779 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.02.2021 №1.

Підставою для відмови податковим органом визначено: ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності і певних типових форм та галузевої специфіки. В додатковій інформації зазначено: первинні документи щодо придбання товарів/послуг.

Позивачем було подано скаргу на рішення від 23.03.2021 №2489416/33327779 до контролюючого органу вищого рівня (відповідача 1), втім рішенням від 14.04.2021 16928/33327779/2 скаргу залишено без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню податкового органу суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містить вимоги щодо надання конкретних копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для прийняття рішення про його реєстрацію. Така фактична невизначеність є неприпустимою з боку податкового органу, адже зупинення реєстрації податкової накладної відбулось формально, і для ТОВ СЕРВУС ЛТД взагалі не було визначено у квитанції про зупинення конкретно які саме документи слід надати. Тобто, ТОВ СЕРВУС ЛТД фактично було позбавлене можливості надати необхідні документи для позитивного вирішення питання про реєстрацію податкової накладної.

Крім того, оскільки зупинення реєстрації податкової накладної викликано лише самим необґрунтованим віднесенням ТОВ СЕРВУС ЛТД до ризикових платників податків, то зупинення реєстрації податкової накладної відбулося з формальної причини без перевірки можливості і спроможності ТОВ СЕРВУС ЛТД здійснити господарську операцію.

Отже, в квитанції від 15.03.2021 за реєстраційним №9052992164 зазначено, що ТОВ СЕРВУС ЛТД відповідає п. 8 Критеріям ризиковості платника податку

Як вже зазначалось вище, Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Так у п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку зазначено, що 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування .

Разом з тим, вищезазначена Квитанція не містить інформацію, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної. Також в Квитанції відсутнє будь-яке посилання на те, з яких підстав позивач відповідає п.8 Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним спірним рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації податкової накладної, а підставою вказаного рішення зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містить підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

При цьому суд зазначає, що позивач надав пояснення щодо реєстрації спірної податкової накладної, а також надав до пояснень документи на підтвердження викладених обставин.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачем 2 зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подані платником податку.

В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не виказано у відповідному рішенні.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної накладної.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що спірне рішення від 23.03.2021 №2489416/33327779 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. (п.20 Порядку №1246).

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні позивача.

Разом з тим, суд зазначає, що вищенаведеними нормами не передбачена можливість реєстрації на підставі судового рішення податкової накладної датою її подання на реєстрацію, відтак, в цій частині позовні вимоги є необґрунтованим та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 9080,00 грн.

Суд зазначає, що судові витрати, відповідно до вимог ст. 139 КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким прийняті протиправні рішення, які були предметом розгляду по даній справі, а саме - ГУ ДПС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВУС ЛТД (вул. Чарівна, буд. 121, кв. 29, м. Запоріжжя, 69071) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) та Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.03.2021 №2489416/33327779;

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю СЕРВУС ЛТД податкову накладну №1 від 18.02.2021 на суму 651000,00 грн. (в тому числі ПДВ 108500,00 грн.).

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області від 15.03.2021 №9934, від 29.03.2021 №10844, від 19.04.2021 №12030 про відповідність платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВУС ЛТД (код ЄДРПОУ 33327779) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю СЕРВУС ЛТД (код ЄДРПОУ 33327779) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ відокремленого територіального підрозділу 44118663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВУС ЛТД (вул. Чарівна, буд. 121, кв. 29, м. Запоріжжя, 69071; код ЄДРПОУ 33327779) судовий збір у розмірі 9080,00 (дев`ять тисяч вісімдесят) гривен.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 28 січня 2022 року.

Суддя Р.В. Кисіль