Рішення

від 26.01.2022 по справі 320/11293/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2022 року Київ № 320/11293/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу ясла-садок Дюймовочка Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Дошкільного навчального закладу ясла-садок Дюймовочка Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи території, будівель та споруд Дошкільного навчального закладу ясла-садок Дюймовочка Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області за адресою: Київська обл., Васильківський район, с. Плесецьке, вул. Васильківська, буд. 153, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті позапланової перевірки від 08.07.2021 № 391.

У якості підстави позову позивач зазначив, що відповідачем не дотримано нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки під час роботи будівлі Дошкільного навчального закладу ясла-садок Дюймовочка Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що в ході проведення перевірки було виявлено порушення правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в акті перевірки додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, у зв`язку з чим відповідачем недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, що, у свою чергу, є підставою для застосування відповідних заходів реагування.

Відповідно до ухвали від 20.09.2021 судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач ухвалу суду отримав 06.10.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Дошкільний навчальний заклад ясла-садок Дюймовочка Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області зареєстрований в якості юридичної особи 07.07.2010, номер запису: 13331020000001638, код ЄДРПОУ: 36900698, за адресою: Київська обл., Васильківський район, с. Плесецьке, вул. Васильківська, буд. 153

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу № 789 від 30.06.2021, посвідчення на проведення перевірки від 30.06.2021 № 5099 з 07.07.2021 по 08.07.2021 проведено позапланову перевірку відповідача з метою перевірки додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері техногенної безпеки, вказаних у приписі від 18.02.2020 № 13.

За результатами перевірки складено акт проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної безпеки від 08.07.2021 № 391 (далі - акт перевірки).

За результатами перевірки виявлені наступні порушення:

- пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБ в Україні - будівлю та приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- пункту 2.32 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не змонтовано над евакуаційними виходами у будівлі ДНЗ світлові покажчики з написом Вихід білого кольору на зеленому фоні підключеного до джерел живлення евакуаційного (аварійного) освітлення;

- пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - дерев`яні елементи горищних покриттів (крови, лати) ДНЗ не оброблено вогнегасними засобами, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- пункту 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- пункту 1.8 глави 1 розділу ІV ППБ в Україні - допущено експлуатацію тимчасових електромереж;

- пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБ в Україні - будівля ДНЗ не захищена від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

- підпункту 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБ в Україні - пожежний резервуар на території ДНЗ знаходиться в несправному стані;

- пункту 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ - не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ, пункту 1.24 глави 1 розділу IV ППБУ, ДБН В.1.1-7:2016 - приміщення електрощитової не відокремлене від інших за призначенням приміщень протипожежними дверима;

- пункту 4 розділу ІІ ППБУ - не розроблено для кожного приміщення об`єкта затверджені керівником або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки;

- пункту 22 розділу ІІ ППБУ, пункту 8.6 ДБН В. 1.1-7:2016 - вихід на горище не влаштовано через протипожежні люки та двері 2-го типу, розміри люку повинні бути не менше 0,6х0,8 м., а дверей не менше 0,75х1,5 м.;

- пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ, пункту 4 розділу І ППБ в Україні - коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування у будинку людей;

- пункту 1.6 глави 1 розділу ІV ППБ в Україні - електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкової вставки);

- пункту 2 частини першої статті 20 КЦЗУ - не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту.

Зміст акта перевірки не містить будь-яких заперечень, пояснень, зауважень з боку відповідача.

Т.в.о. начальника Фастівського РУ ГУ ДСНС України у Київській області О. Козленком скеровано рапорт на ім`я т.в.о. начальника ГУ ДСНС України у Київській області П. Кісільова щодо наявності підстав для звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи території, будівель та споруд Дошкільного навчального закладу ясла-садок Дюймовочка Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення роботи вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877).

Частиною першою статті 1 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно із частиною сьомою статті 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VІ.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Із системного налізу вищенаведених норм законодавства слідує, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд констатує, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З матеріалів справи вбачається, що в акті від 08.07.2021 № 391 встановлено чотирнадцять порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до частини першої статті 51 та частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до частини п`ятої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, обов`язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

Згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Стосовно виявлених під час перевірки порушень, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - Правила № 1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Вимоги цих Правил не поширюються на підземні споруди промислового призначення; метрополітени (крім об`єктів комерційного, торговельного та соціально-побутового призначення); тунелі; об`єкти виробництва, зберігання та утилізації вибухових і радіоактивних речовин й засобів підривань; морські та річкові споруди, що знаходяться на плаву; нафто-, газо-, продуктопроводи; лісові масиви.

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Так, відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил № 1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Пунктом 2.32 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417 передбачено, що світлові покажчики Вихід необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).

Відповідно до пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417 встановлено, що у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Згідно з пунктами 1.6 та 1.8 глави 1 розділу IV Правил № 1417 з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Пунктом 1.21 глави 1 розділу IV Правил № 1417 передбачено, що захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд .

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 глави і розділу IV Правил № 1417 пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями.

Пунктом 1.20 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 передбачено, що замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Згідно з пунктом 2.3 глави 2 розділу ІІІ та пунктом 1.24 глави 1 розділу IV Правил № 1417 під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.

Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.

Пунктом 4 розділу ІІ Правил № 1417 передбачено, що для кожного приміщення об`єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки.

Ці інструкції мають вивчатися під час проведення протипожежних інструктажів, проходження навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму, а також в системі виробничого навчання і вивішуватися на видимих місцях.

Пунктом 22 розділу ІІ Правил № 1417 передбачено, що під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта. Такі норми передбачені пунктом 8.6 ДБН В.1.1-7:2016.

Згідно з пунктом 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417 сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Пунктом 1.6 глави 1 розділу IV Правил № 1417 встановлено, що електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

Суб`єкт господарювання у сфері цивільного захисту повинен забезпечити відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту (пункту 2 частини першої статті 2 КЦЗУ).

Відповідачем жодних доказів усунення виявлених порушень не надано.

Судом установлено, що приписом № 13 від 18.02.2020 відповідача було зобов`язано в строк до 01.06.2020 виконати дев`ятнадцять порушень, виявлених під час проведення перевірки у період з 12.02.2020 по 13.02.2020, про що складено акт перевірки від 13.02.2020 № 43.

Відповідач станом на день проведення перевірки, за результатами якої складений акт перевірки від 08.07.2021 № 391, усунув лише п`ять порушень, чотирнадцять порушень усунуто не було.

Суд констатує, що жодних доказів щодо усунення виявлених порушень, або вжиття заходів по їх усуненню відповідачем не надано ані під час проведення перевірки, ані під час розгляду справи в суді.

Суд уважає за необхідне зазначити, що в силу вимог Закону № 877, таким доказом може бути акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 826/15768/18.

В силу вимог статті 6 Закону № 877, підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема серед іншого, є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Саме з метою перевірки виконання вимог припису від 18.02.2020 і була проведена перевірка, за наслідками якої позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Суд також зважає на те, що хоча акт позапланової перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, в цьому випадку був би належним доказом усунення порушень позивачем, суд не позбавлений самостійно встановлювати обставини на підставі наданих суду доказів фактичного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки.

Щодо виявлених та не усунутих на день розгляду справи порушень, суд зазначає, що такі порушення можуть призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей в будівлі. Може призвести до руйнування споруд та устаткувань, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі. Зазначене призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Порушення можуть не дати людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння, унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Приміщення не обладнані, зокрема, системами протипожежного захисту, що призведе до пізнього виявлення пожежі, у зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, а продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень, що може призвести до отруєння людей, які перебуватимуть в ньому, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне обробляння, зокрема, дерев`яних елементів дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організацій гасіння пожежі.

Матеріали справи також не містить доказів, які б свідчили про порушення позивачем процедури проведення перевірки.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі статтею 27 Конституції України, обов`язок держави - захищати життя людини.

Станом на час розгляду справи відповідачем не було надано суду жодних документальних доказів усунення порушень, які були виявлені в ході проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер і є не усунутими відповідачем.

Суд уважає, що виявлені порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволять у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведуть до стрімкого розвитку та можуть потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

Суд також звертає увагу, що наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Таким чином, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

На підставі викладеного, ураховуючи, що відповідач не усунув жодного порушення, які виявлені в ході проведення перевірки, і взагалі не вжив будь-яких заходів по їх усуненню, а порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд доходить висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи території, будівель та споруд Дошкільного навчального закладу ясла-садок Дюймовочка Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області за адресою: Київська обл., Васильківський район, с. Плесецьке, вул. Васильківська, буд. 153, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті позапланової перевірки від 08.07.2021 № 391.

Суд зазначає, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю та здоров`ю населення.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу вимог частини п`ятої статті 4 Закону № 877 можливе з моменту отримання позивачем - органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18, від 05.02.2020 у справі № 160/1739/19, від 28.10.2020 у справі № 560/639/19, від 09.11.2020 у справі № 160/10997/19.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (код ЄДРПОУ: 38537963; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 8) задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи території, будівель та споруд Дошкільного навчального закладу ясла-садок Дюймовочка Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області (код ЄДРПОУ: 36900698) за адресою: Київська обл., Васильківський район, с. Плесецьке, вул. Васильківська, буд. 153, шляхом зобов`язання Дошкільний навчальний заклад ясла-садок Дюймовочка Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті позапланової перевірки від 08.07.2021 № 391.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.