Рішення

від 25.01.2022 по справі 320/4723/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року м.Київ № 320/4723/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Володарського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Володарського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов`язання зняти арешт з коштів на рахунку ОСОБА_1 ІVАN- НОМЕР_1 , що відкритий в АТ «Державний ощадний банк України» , який накладений на підставі постанови про арешт коштів боржника від 03.02.2021 в межах виконавчого провадження № 64359339.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17/05/2021 провадження було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виконавчим органом було неправомірно прийнято спірну постанову, а саме про арешт коштів боржника від 03.02.2021, оскільки арешт накладено на пенсійний рахунок, який єдиним джерелом для існування ОСОБА_1 . Вважає, що його пенсійний рахунок має спеціальний режим використання у зв`язку чим дії відповідача є протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси.

Відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до яких просить суд відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання учасники справи не з`явились, однак про час, дату та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.

Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовичм Олегом Миколайовичем видано виконавчий напис від № НОК 857362 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія управління активами боргу 15 232,41 грн.

03.02.2021 головним державним виконавцем Володарського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кулінською Світланою Анатоліївною було відкрито виконавче провадження № 64359339.

Також 03.02.2021 виконавцем було прийнято постанову про арешт майна боржника.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (ч. 3 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження ).

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (ч. 4 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження ).

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Для забезпечення реального виконання боржником рішення, а саме виплати стягнутої винагороди приватному виконавцю, відповідач спірними постановами у виконавчому провадженні № 62137980 наклав арешт на кошти, що містяться на рахунках у банках та всіх інших рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

У постанові про накладення арешту на кошти боржника зазначено крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику .

Тобто, приватний виконавець вказаною постановою визначив банківським установам, які виконують рішення виконавця, порядок виконання з урахуванням обмежень, визначених законодавством, перелік яких не містить обмежень щодо накладення арешту на рахунок, на який серед інших зарахувань здійснюється нарахування заробітної плати чи пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження з прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права па грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуваннням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Аналогічна норма міститься у ст. 59 Закону України Про банки і банківську діяльність .

Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України Про виконавче провадження випадках - на приватних виконавців. Відповідно до ст. 18 Закону України Про виконавче провадження вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту па кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 15-1 Закону України Про електроенергетику , на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 19-1 Закону України Про теплопостачання /па поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст. 26-1 Закону України Про теплопостачання , ст. 18-1 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення , на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки , на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади. що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Крім того, ст. 56 та 59 Закону України Про виконавче провадження передбачають, що арешт на майно (кошти) боржника накладаються виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника. При цьому, арешт накладається у розмірі стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно з цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавцем спірною постановою накладено арешт у тому числі на рахунок № ІVАN- НОМЕР_1 , що відкритий в АТ «Державний ощадний банк України» та який має спеціальний режим, а саме для отримання пенсії за віком.

Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 у справі №340/3042/19 зазначив, що враховуючи обмеження в накладенні арешту, передбачені Законом України Про виконавче провадження , та враховуючи наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на пенсійні виплати, виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов`язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби. Без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений ст. 2 Законом України Про виконавче провадження .

У спірних відносинах у даній справі накладення державним виконавцем арешту на всі без винятку кошти боржника ОСОБА_1 призвело до арешту коштів позивача на рахунку в АТ Державний ощадний банк України , що виплачуються йому пенсію за віком. Суд наголошує на тому, що зазначені кошти є соціальною допомогою та є єдиним джерелом існування позивача. Як наслідок, накладення арешту на такі кошти, на переконання суду, не є співмірним заходом примусового виконання вимог виконавчого документа, адже призводить до позбавлення позивача засобів до існування.

Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 03.02.2021 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 64359339 в частині накладення арешту на грошові кошти у вигляді пенсії, що містяться на на рахунку ОСОБА_1 ІVАN- НОМЕР_1 , що відкритий в АТ «Державний ощадний банк України» .

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за доцільне зобов`язати державного виконавця зняти у межах виконавчого провадження №66710738 арешт з грошових коштів (соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям), що містяться на рахунку ОСОБА_1 ІVАN- НОМЕР_1 , що відкритий в АТ «Державний ощадний банк України» .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач як суб`єкти владних повноважень не довів суду правомірність своїх дій та постанови про відкриття провадження щодо стягнення виконавчого збору та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн (квитанція від 29.04.2021 № 0.0.2107609727.1), суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Володарського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Володарського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03.02.2021 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 64359339 в частині накладення арешту на грошові кошти у вигляді пенсії, що містяться на на рахунку ОСОБА_1 ІVАN- НОМЕР_1 , що відкритий в АТ «Державний ощадний банк України» .

Зобов`язати Володарський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з коштів на рахунку ОСОБА_1 ІVАN- НОМЕР_1 , що відкритий в АТ «Державний ощадний банк України» , який накладений на підставі постанови про арешт коштів боржника від 03.02.2021 в межах виконавчого провадження № 64359339.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Володарського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34736231).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Головенко О.Д.