Рішення

від 27.01.2022 по справі 320/11312/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2022 року № 320/11312/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківське АТП-1062

про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківське АТП-1062 , в якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківське АТП-1062 (код ЄДПОУ: 01354993) у банках, що обслуговують боржника - 96 080, 98 грн. на користь Державного бюджету, в рахунок погашення податкового боргу по податкам.

ІІ. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача наявний податковий борг у 96 080, 98 грн з податку на додану вартість та земельного податку з юридичних осіб. Борг є узгодженим, проте самостійно відповідачем не сплачений.

Відповідач своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався. Ухвала про відкриття провадження надіслано судом Товариству з обмеженою відповідальністю Білоцерківське АТП-1062 (далі також - ТОВ Білоцерківське АТП-1062 ) та отримана відповідачем 15.12.2020.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 08.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено судове засідання та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Білоцерківське АТП-1062 (далі також - ТОВ Білоцерківське АТП-1062 ), код ЄДРПОУ 01354993, місцезнаходження: 09100, Київська обл., місто Біла Церква, шосе Сквирське, будинок 178, зареєстровано з 31.05.1995 як юридична особа, про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №13531200000000343.

Відповідачем подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість №9295997643 від 18.01.2018, №9024655184 від 19.02.2018, №9046319136 від 16.03.2018, №9072394649 від 19.04.2018, №9096621043 від 18.05.2018, №9122732450 від 19.06.2018, №9149221389 від 19.07.2018, №9201659678 від 19.09.2018, №9226453514 від 17.10.2018, №9255597953 від 19.11.2018, №9282902348 від 18.12.2018, №9307810979 від 19.01.2019, №9024583284 від 18.02.2019, №9050300358 від 19.03.2019, №9274907649 від 19.11.2019, №9304733151 від 18.12.2019.

Посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області було проведено камеральні перевірки ТОВ Білоцерківське АТП-1062 , за наслідками яких складено акти від 20.07.2018 №1432/50-01/11354993, від 31.08.2018 №1853/50-01/01354993, від 02.08.2019 №2439/50-05/1354993, від 21.04.2020 №1451/50-04/1354993.

Вказані акти перевірки було надіслано на адресу відповідача та отримані представником товариства за довіреністю Потіхою, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

На підставі вказаних актів перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення №0085225001 від 08.08.2018; №0119895005 від 21.09.2018, №0156095005 від 22.08.2019, №0092115004 від 15.05.2020.

Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачеві засобами поштового зв`язку на податкову адресу та отримані представником товариства за довіреністю Потіхою, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення та списком згрупованих поштових відправлень.

Білоцерківською ОДПІ Київської області виставлено ТОВ Білоцерківське АТП-1062 податкову вимогу від 10.05.2011 №212 на суму податкового боргу 2625,23 грн.

Вказана вимога була направлена відповідачеві засобами поштового зв`язку на податкову адресу та отримана представником товариства за довіреністю Потіхою, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків та довідки за позивачем обліковується борг на загальну суму 196679,34 грн, у тому числі: з податку на додану вартість на загальну суму 91215,80 грн, з земельного податку з юридичних осіб в сумі 4865,18 грн.

Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її у судовому порядку.

V. Норми права, які застосував суд

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин та подання позовної заяви).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, в разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу

У разі невиконання платником податків обов`язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами Податкового кодексу України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України встановлено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 №1204, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254, встановлено, що якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 №610, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (абзац перший).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац третій).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, чинний на час виникнення спірних правовідносин, (далі також - Порядок № 422), з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 422 при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.

VI. Оцінка суду

Згідно з пп. 15.1 -15.2 ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, в разі не сплати грошового зобов`язання, що визначене в поданій платником податків декларації, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, визначена в декларації узгоджена сума грошового зобов`язання набуває статусу податкового боргу.

Судом встановлено, що відповідачем подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість №9295997643 від 18.01.2018, №9024655184 від 19.02.2018, №9046319136 від 16.03.2018, №9072394649 від 19.04.2018, №9096621043 від 18.05.2018, №9122732450 від 19.06.2018, №9149221389 від 19.07.2018, №9201659678 від 19.09.2018, №9226453514 від 17.10.2018, №9255597953 від 19.11.2018, №9282902348 від 18.12.2018, №9307810979 від 19.01.2019, №9024583284 від 18.02.2019, №9050300358 від 19.03.2019, №9274907649 від 19.11.2019, №9304733151 від 18.12.2019.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, самостійно визначені платником податків в деклараціях з податку на додану вартість податкові зобов`язання у строки, визначені Податковим кодексом, сплачені не були. Отже, такі зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Крім того, частину податкового зобов`язання нараховано контролюючим органом шляхом винесення податкових повідомлень-рішень №0085225001 від 08.08.2018; №0119895005 від 21.09.2018, №0156095005 від 22.08.2019, №0092115004 від 15.05.2020.

Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачеві засобами поштового зв`язку на податкову адресу та отримані представником товариства за довіреністю Потіхою, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення та списком згрупованих поштових відправлень.

За приписами п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу податковим органом було виставлено відповідачу податкову вимогу від 10.05.2011 №212 на суму податкового боргу 2625,23 грн. та направлено на податкову адресу товариства та отримано представником.

Будь-які докази, сплати самостійно визначеного зобов`язання в податковій звітності з податку на додану вартість, та/або оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, в матеріалах справи відсутні.

Разом з цим, суд констатує, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №К/9901/8600/18 №826/18379/14.

Висновок якої суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина п`ята статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів добровільної сплати суми узгодженого грошового зобов`язання, або адміністративного чи судового його оскарження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими.

VII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.

VІІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Позивач не заявляв клопотань щодо стягнення таких витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківське АТП-1062 (код ЄДПОУ: 01354993) у банках, що обслуговують боржника - 96 080, 98 грн. на користь Державного бюджету, в рахунок погашення податкового боргу по податкам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення повного тексту рішення - 27 січня 2022 року.