Рішення

від 17.01.2022 по справі 480/3813/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року Справа № 480/3813/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3813/21 за позовом Приватного підприємства "Зажинок" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Зажинок" (далі - позивач, ПП "Зажинок") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Сумській обл.), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Сумській області щодо невнесення до Реєстру платників єдиного податку відомостей щодо Приватного Підприємства "Зажинок", визначених підпунктами 3-8 пункту 299.7 статті 299 Податкового кодексу України;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Сумській області внести до Реєстру платників єдиного податку відомості щодо Приватного Підприємства "Зажинок", визначені підпунктами 3-8 пункту 299.7 статті 299 Податкового кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи). У даному випадку, податковим органом не було проведено документальної перевірки платника податку у встановленому законом порядку та ним не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, тож рішення податкового органу є незаконним. З урахуванням викладеного, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 05.05.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/3813/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Головне управління ДПС у Сумській області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву зазначило, що позивачем подано звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи та відомості про наявність земельних ділянок після граничного терміну, визначеного підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України. Порушення граничного строку подання звітності для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи позбавляє права перебування на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Враховуючи наведені обставини, ГУ ДПС у Сумській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Зажинок" є юридичною особою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності якого є: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Приватне підприємство "Зажинок" з 2015 року мало статус платника єдиного податку IV групи.

Позивачем було подані в електронному вигляді податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік з відомостями про наявність земельних ділянок, у тому числі і податкову декларацію платника від 18.03.2021 №9056012366.

Листом від 12.04.2021 №4337/6/18-28-18-11-12 Головне управління Державної податкової служби у Сумській області повідомило позивача, що подано звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи від 18.03.2021 №905012366 після граничного терміну, визначеного підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України. Порушення граничного строку подання звітності для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи позбавляє права перебування на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відтак, у зв`язку з порушенням підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України позивачу відмовлено у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

Вважаючи протиправною відмову та з вимогою вчинити певні дії позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені Главою 1 Розділу ХІV Спеціальні податкові режими .

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст.291 ПК України).

Згідно з п. 291.4 ст. 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до пункту 298.8 статті 298 ПК України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку врегульований статтею 299 ПК України, пунктом 299.1 якої передбачено, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до підпунктів 291.5-1.1-291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи: - суб`єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини); - суб`єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб`єкта господарювання); - суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до абзацу другого пункту 299.11 статті 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Суд зауважує, що у межах спірних відносин йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

При цьому, суд зазначає, що способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом за наявності встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Проте, відповідачем не проводилась документальна перевірка позивача, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Таким чином, враховуючи не проведення щодо позивача документальної перевірки та не прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи, позбавлення позивача такого статусу листом від 12.04.2021 №4337/6/18-28-18-11-12 є протиправним.

Аналогічну правова позиція висловлена Верховним Судом, у постанові від 29 березня 2018 року у справі № 804/2321/17; постанові від 08 травня 2018 року у справі № 816/1088/17; постанові від 29 січня 2019 року у справі № 818/945/17; постанові від 26 лютого 2019 року у справі №816/513/17.

З огляду на викладене, відмова Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, оформлена листом від 12.04.2021 №4337/6/18-28-18-11-12, у не підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку IV групи у 2021 році, є протиправною.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відтак, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати ГУ ДПС у Сумській області підтвердити ПП "Зажинок" статус платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році, шляхом внесення до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2021 році про що видати витяг з реєстру платників єдиного податку.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у суді представником позивача до суду надані: договір про надання професійної (правової) допомоги №6 від 14.04.2021, звіт про витрати на професійну правничу (правову) допомогу та ордер.

При цьому всупереч положень статті 134 КАС України, позивачем не надано суду жодного документу, який би підтверджував понесення ним витрат на правничу допомогу за надання адвокатом Кугай А.В. правової допомоги на виконання договору від 14.04.2021, зокрема, не надано відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку, що позбавляє суд встановити розмір понесених витрат та є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування вказаних витрат.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2 270,00 грн., сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Приватного підприємства "Зажинок" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Сумській області, оформлену листом від 12.04.2021 №4337/6/18-28-18-11-12, у не підтвердженні Приватному підприємству "Зажинок" статусу платника єдиного податку IV групи у 2021 році.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ ВП 43995469) підтвердити Приватному підприємству "Зажинок" (41426, Сумська область, Шосткинський район, с. Кучерівка, вул. Миру, 19, код ЄДРПОУ 35051347) статус платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році шляхом внесення відомостей до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2021 році, про що видати витяг з реєстру платників єдиного податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ ВП 43995469) на користь Приватного підприємства "Зажинок" (41426, Сумська область, Шосткинський район, с. Кучерівка, вул. Миру, 19, код ЄДРПОУ 35051347) витрати на оплату судового збору в сумі 2 270 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик