Рішення

від 04.02.2022 по справі 182/7613/21

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/7613/21

Провадження № 2/0182/1080/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

04.02.2022 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Багрової А.Г.

за участю секретаря судового засідання - Снєгульської В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новософіївської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадщину за заповітом.

Заяви по суті справи .

Позивачі звернулись до суду з позовними вимогами до відповідача та просять суд визнати за ними право власності на спадщину в порядку спадкової трансмісії на 1\2 частину земельної ділянки , що належала спадкодавцю ОСОБА_3 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №187247 від 23.06.2006 року, загальною площею 9,6976 га, розташовану в с. Новософіївка (пай №13) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(а.с.3-4).

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх бабуся ОСОБА_3 . На випадок своєї смерті вона залишила заповіт та заповіла належні їй земельні ділянки згідно державних актів серії ЯА 187247 та ЯА №078428 своїм синам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в рівних долях. ІНФОРМАЦІЯ_2 їх батько ОСОБА_1 помер. 08.04.2015 року вони звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після смерті бабусі, яку повинен був успадкувати їх батько, однак нотаріус їм відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки в заповіті не вказано дату народження батька, а анкетні дані ОСОБА_1 та позивача ОСОБА_2 збігаються. При цьому ОСОБА_5 на 1\2 частину спадщину було видано свідоцтво.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Інших заяв по суті справи учасниками справи не подавалось.

Процесуальні дії у справі .

Ухвалою суду від 09.11.2021 року по справі відкрито провадження (а.с.19)

15.12.2021 року по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті(а.с.57)

В судове засідання сторони не з`явились. Позивачі подали заяви про розгляд справи без їх участі (а.с.51,52)

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового засідання, причини неявки суду не відомі(а.с.53,59).

З урахуванням того, що відповідачеві відомо про розгляд справи, однак він повторно не з`явився у судове засідання, беручи до уваги розумність строків розгляду справи та відсутність відзиву відповідача на позов, наявність згоди позивача на заочний розгляд справи, та той факт, що справа неодноразово призначалася до слухання, а наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті , суд, у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України, дійшов висновку про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням клопотання позивачів про слухання справи за їх відсутності та в зв`язку з неявкою відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачів ОСОБА_3 (а.с. 6).

22.08.2008 року ОСОБА_3 склала заповіт та на випадок своєї смерті зробила розпорядження: земельну ділянку розташовану в с. Новософіївка пай №13 площею 9,6976 га та 1,0011 га згідно державних актів серія ЯА №187247 та серія ЯА № 078428 заповідає ОСОБА_1 , ОСОБА_5 (а.с.43).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачів ОСОБА_1 (а.с.5). ОСОБА_1 є батьком позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.10-11).

За правилами ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

У цьому контексті під трансмісією розуміється можливість для спадкоємців набути права трансмісарів, тобто до них переходить право стати спадкоємцями (правонаступниками) після смерті первісного спадкодавця, а також право спадщини трансмітента.

Таким чином, спадкова трансмісія - це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця за заповітом або за законом, який не встиг реалізувати це право внаслідок своєї смерті, до його спадкоємців, тобто перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця (такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 01 вересня 2021 року N 720/2683/19).

З аналізу ст. 1276 ЦК України вбачається, що спадкування за правом спадкової трансмісії, в порядку переходу права на прийняття спадщини (ст. 1276 ЦК України), застосовується, якщо спадкоємець був живим на час відкриття спадщини, проте помер, не встигнувши прийняти спадщину чи відмовитись від неї. Спадкування за правом спадкової трансмісії застосовується при спадкуванні як за законом, так і за заповітом.

Оскільки ОСОБА_2 помер після своєї матері ОСОБА_3 , а отже, після відкриття спадщини, не встиг її прийняти, позивачі отримали право на прийняття належної ОСОБА_2 спадщини після смерті його матері ОСОБА_3 .

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

У постанові від 01 вересня 2021 року N 720/2683/19 Верховний Суд вказав на те, що спадкова трансмісія є особливим порядком здійснення права на спадкування. У разі переходу права на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії застосовуються як загальні правила, що регламентують способи (необхідність вчинення трансмісаром дій, що свідчать при прийняття спадщини за ст. 1269 ЦК України, недопущення прийняття спадщини з умовою чи застереженням відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України), строки прийняття та відмови від спадщини, так і спеціальні норми переходу права на прийняття спадщини до трансмісара. Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців (ст. 1276 ЦК України). Такий же порядок передбачений п. п. 3.25, 3.26 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5.

На підставі викладеного, Верховний Суд зробив висновок, що оскільки право трансмісара на прийняття спадщини в порядку трансмісії та право на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті трансмітента є самостійними суб`єктивними цивільними правами, то спадкоємець має вчинити самостійні юридичні дії, які засвідчували б його волевиявлення, спрямоване на прийняття спадщини після смерті першого спадкодавця (в порядку спадкової трансмісії), так і після смерті трансмітента (спадкоємця за заповітом або за законом, який помер після відкриття спадщини після смерті першого спадкодавця і не встиг її прийняти), зокрема подати дві окремі заяви про прийняття кожної із спадщин або в одній заяві зазначити про прийняття обох спадщин.

08.04.2015 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як спадкоємці першої черги після смерті батька ОСОБА_1 звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після смерті батька в порядку ст. 1276 ЦК України після смерті першого спадкодавця ОСОБА_3 08.04.2015 року із заявою про прийняття спадщини також звернувся ОСОБА_5 (а.с.30-32).

Таким чином, заяви про прийняття спадщини подані позивачами у строки, встановлені ч. 1 ст. 1270 ЦК України.

Ч. 1 ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

ОСОБА_5 отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , що складається з Ѕ частини приватизованої земельної ділянки площею 9,6979 га, розташованої на території Новософіївської сільської ради Дніпропетровської області, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №187247, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 23.06.2006 року, кадастровий номер земельної ділянки 1222984500:01:001:0015 (а.с.44).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину , оскільки в заповіті не вказано родинний зв`язок з заповідачем, нотаріус не може встановити якому саме ОСОБА_1 заповідана земля - сину чи онуку, не має дати народження або зареєстрованого номеру облікової картки платника податку, не вказано слово „синам» (а.с.45).

Прийнявши спадщину у порядку спадкової трансмісії, позивачі набули право трансмісарів, тобто до них від померлого батька ОСОБА_2 (трансмітента) перейшло право на прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яке ОСОБА_2 не встиг реалізувати внаслідок своєї смерті.

Суд звертає увагу на те, що умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯА №187247, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 23.06.2006 року, ОСОБА_3 за життя на праві власності належала земельна ділянка площею 9,6976 га, розташована в с. Новософіївка (пай № НОМЕР_1 ) кадастровий номер земельної ділянки 1222984500:01:001:0015(а.с.9).

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Зважаючи на те, що позивачі у строк та в порядку, визначеними цивільним законодавством України, прийняли спадщину, ефективним засобом захисту порушеного права спадкоємців на набуття у власність майна в порядку спадкування (таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням) є визнання за позивачами права власності на спадкове майно (такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 21 березня 2018 року у справі N 199/9502/15-ц).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність визнання за позивачами у порядку спадкування право власності за кожним по ј частині приватизованої земельної ділянки площею 9,6979 га, розташованої на території Новософіївської сільської ради Дніпропетровської області, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №187247, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 23.06.2006 року, кадастровий номер земельної ділянки 1222984500:01:001:0015, і тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10-12, 76-81, 206, 258, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування право власності на 1/4 частину приватизованої земельної ділянки площею 9,6979 га, розташованої на території Новософіївської сільської ради Дніпропетровської області, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №187247, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 23.06.2006 року, кадастровий номер земельної ділянки 1222984500:01:001:0015.

Визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування право власності на 1/4 частину приватизованої земельної ділянки площею 9,6979 га, розташованої на території Новософіївської сільської ради Дніпропетровської області, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №187247, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 23.06.2006 року, кадастровий номер земельної ділянки 1222984500:01:001:0015

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення .

Повне рішення складено 04.02.2022 року.

Дані про учасників справи .

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач Новософіївська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 00434106, зареєстроване місце знаходження: 53252, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Новософіївка, вул. О.Копаниці,20-а.

Суддя: А. Г. Багрова