12/2207
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "04" жовтня 2007 р. Справа № 12/2207
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Сікорської Н.А.
судді
за участю представників сторін
від позивача Вірич С.С. - дор. №10/09/07-1
від відповідача не з'явився
Розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАНН Транс" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Возвягель" (м.Новоград-Волинський)
про стягнення 9962,15 грн.
Згідно ч.4 ст.69 ГПК України, спір вирішено у більш тривалий термін.
Позивачем подано позов про стягнення на його користь з відповідача 9692,15 грн. заборгованості за надані транспортні послуги, з яких 9415,00 грн. - основна заборгованість, 297,15 гр. - пеня та 250 грн. - штраф.
Представником позивача подано клопотання від 10.09.2007р. про зменшення позовних вимог до 7962,15 грн., в зв'язку з частковим проведенням відповідачем розрахунків.
Оскільки дане клопотання не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, спір вирішується в межах уточнених позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Надіслав відзив, в якому з позовними вимогами погоджується частково в сумі 5415,00 грн.
У відповідності до ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
27.03.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір доручення №КЗМ-27/03-2 міжнародної транспортної експедиції, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання надати транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажу, а відповідач сплатити вартість наданих послуг відповідно до умов договору заявки. (а.с. 8-9)
Згідно до умов Договору та Заявки позивачем були надані транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажу, що підтверджується товарно-транспортними накладними міжнародного зразка.
Відповідно до п.3.1 Договору вартість робіт узгоджується протоколами узгодження ціни в кожному окремому випадку або заявкою на транспортний засіб.
За наявною в матеріалах справи заявкою вартість робіт становить 2300,00 доларів США, що відповідно до ст.533 ЦК України становить 11615 грн. по курсу НБУ на день здійснення платежу.
Як вбачається з позовної заяви відповідач неналежним чином виконав своє зобов'язання, провівши лише часткову оплату в розмірі 2200,00 грн., в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 9415,00 грн.
Факт часткової проплати підтверджено банківськими виписками, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с. 48-50).
За приписом п.3.5 Договору, якщо відповідач не здійснив сплату коштів на протязі 3-х днів з моменту виконання перевезення, то він повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Керуючись п.3.5 Договору позивач розрахував відповідачу пеню в розмірі 297,15 грн.
Крім того, позивач зазначив, що відповідачем були порушені умови п.п.2.2.1, 2.2.2 та 5.5 Договору. Згідно п.5.5 договору, у випадку, якщо дії відповідача викликали простій транспортного засобу понад 48 годин, відповідач сплачує позивачу за кожні сутки простою штраф у розмірі 505,00 грн.
Відповідно домовленості сторін сума штрафу за 7 днів простою транспортного засобу була визначена у розмірі 2250,00 грн.
Позивач вказав, що відповідачем в досудовому порядку частково був проведений розрахунок по нарахованій штрафній санкції на суму 2000,00 грн., тому заборгованість по ній на день звернення до суду становить 250,00 грн.
10.09.2007р. позивачем було подано клопотання про зменшення суми позовних вимог до 7962,15 грн. в зв'язку з частковою проплатою відповідачем суми боргу у розмірі 2000,00 грн. (а.с.46).
Відповідач, у відзиві на позовну заяву (а.с.17) з позовними вимогами погоджується лише частково, мотивуючи свої заперечення наступним.
Вказав, що крім часткової оплати у розмірі 2200,00 грн. перерахував грошові кошти у сумі 4000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 12.06.2007р. та 03.08.2007р.
Таким чином, на думку відповідача, сума боргу складає 5415,00 грн.
З розрахунком пені відповідач не погоджується, оскільки позивачем не були враховані часткові розрахунки відповідача.
Крім того, відповідач не погодився з нарахуванням штрафних санкцій в сумі 2250,00 грн., оскільки вважає, що простій транспортного засобу відбувся не з його вини.
Оцінивши матеріали справи та пояснення представника позивача суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити частково, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач дійсно надав відповідачу послуги з автоперевезення на суму 11615,00 грн., що також підтвердив відповідач в своєму відзиві на позовну заяву (а.с.17) та, підписаним актом звірки взаємних розрахунків від 27.03.2007р. (а.с. 21)
Аналізуючи виписки банку, суд встановив, що відповідачем були здійснені часткові розрахунки за надані послуги, а саме: 14.06.2007р. - 700,00 грн., 15.06.2007р. - 500,00 грн., 22.06.2007р. - 1000,00 грн. (а.с. 47-51) та 03.08.2007р. - 2000,00 грн.
Розрахунки відповідача на загальну суму 2200,00 грн. були враховані позивачем при поданні позовної заяви і не враховувалися при визначенні ціни позову.
Відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Розрахунок на суму 2000,00 грн. відповідач здійснив після подання позивачем заяви, а саме 03.08.2007р., тому керуючись п.1-1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження в даній частині позову.
За вказаних обставин стягненню підлягає 7415,00 грн. основного боргу.
Що стосується посилань позивача на здійснену ним проплату згідно платіжного доручення від 12.06.07р. в сумі 2000,00 грн. (а.с.20), суд не може розцінити її як погашення основної заборгованості, оскільки у платіжному дорученні в графі "Призначення платежу" чітко зазначено, що вказана сума є сплата штрафної санкції за понаднормовий простій автомобіля.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем відповідно до п.5.5 Договору, було нараховані штрафні санкції за простій транспортного засобу, які за домовленістю сторін складають суму 2250,00 грн., що було підтверджено відповідачем в заявці на транспортний засіб (а.с.11) та частковим розрахунком на загальну суму 2000,00 грн. (а.с.47).
При дослідженні положень р.5 договору від 27.03.07р., судом встановлено, що п.5.5 сторони передбачили штрафні санкції за простій автомобіля, викликаний перевищенням 48 годинного терміну завантаження або розвантаження.
Штрафні санкції в разі затримки транспорту на митному переході договором не встановлено.
У відповідності до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
За ст. 614 ЦК України, соба, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи не вбачається вина відповідача в затримці транспорту на митному переході, тому в його діях судом не встановлено складу правопорушення, що вказує на відсутність підстав для застосування до останнього господарсько-правової відповідальності.
Факт часткового перерахування відповідачем суми 2000,00 грн. як штраф за понаднормовий простій автомобіля не є підставою для задоволення судом заявленої суми.
За таких обставин, в стягненні суми 250,00 грн., яка є різницею між сумою, про сплату якої сторони домовились та сплаченою сумою (2500,00 грн. - 2000,00 грн.) суд відмовляє.
Крім того, згідно п.3.5 Договору позивачем було нараховано пеню у розмірі 297,15 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що заперечення відповідача щодо завищення суми пені, у зв'язку з неврахуванням здійснених ним проплат є безпідставними, оскільки згідно здійсненого судом перерахунку, вказаний позивачем розмір пені є навіть меншим від фактичного. Тому суд, вважає, що вказану позовну вимогу слід задовольнити в сумі, що зазначена в розрахунку позивача, тобто в розмірі 297,15 грн.
За приписом п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню в сумі 7712,15 грн., з яких 7415,00 грн. - сума основної заборгованості; 297,15 грн. - пеня. В частині стягнення 2000,00 грн. - припиняє провадження у справі за п.1-1 ст. 80 ГПК України.
В стягненні 250,00 грн. штрафу суд відмовляє.
Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69,82-85ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Возвягель", 11700, Житомирська обл., м.Новоград-Волинський, вул.Радянська,3, код 20410026
на користь Товариства з обмежено відповідальністю "Фанн Транс", 04073, м.Київ, пров. Куренівський 19/5, код 31611909
- 7415,00 грн. - основної заборгованості;
- 297,15 грн. - пеня;
- 99,44 грн. - державного мита;
- 115,04 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
3. В частині стягнення 2000,00 грн. припинити провадження у справі за п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
4. В решті суми позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2007 |
Оприлюднено | 19.10.2007 |
Номер документу | 1030260 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Сікорська Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні