Постанова

від 25.01.2022 по справі 826/13220/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року

м. Київ

справа № 826/13220/18

адміністративне провадження № К/9901/10626/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019

(колегія у складі суддів Ісаєнко Ю.А., Земляна Г.В., Мельничук В.П.)

у справі № 826/132220/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текнопак"

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.

УСТАНОВИВ:

1. До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Текнопак" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

2. Позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - "Реставрація з пристосуванням пам`ятки архітектури 1818 року - будинку А. Меленського та реконструкція нежитлової будівлі під офісно-готельний комплекс в складі садиби №11/13А на вул. Костянтинівська/Хорива у Подільському районі м. Києва", клас наслідків ССЗ; код об`єкта 1220.9; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 20 липня 2018 року № ІУ 173182010789; зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України прийняти рішення про видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - "Реставрація з пристосуванням пам`ятки архітектури 1818 року - будинку А. Меленського та реконструкція нежитлової будівлі під офісно-готельний комплекс в складі садиби №11/13А на вул. Костянтинівська/Хорива у Подільському районі м. Києва", клас наслідків ССЗ; код об`єкта 1220.9.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено.

4. Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

6. Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що апеляційна скарга подана особою, яка не підтвердила повноваження щодо її підписання. Зокрема, судом апеляційної інстанції зазначено, що додана до апеляційної скарги копія довіреності не є документом, що належним чином посвідчує повноваження Руденка М.В., а отже, в розумінні статей 55, 59 КАС України, останній є неналежним представником у даній справі.

7. 15.04.19 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019.

8. Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2019 у зазначеній справі було відкрито касаційне провадження.

9. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції. Вважає, що суд порушив норми процесуального права. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовує, зокрема тим, що долучена до матеріалів апеляційної скарги копія довіреності від 14.12.2018 №40-704-10/8508-18 є належним документом, що підтверджує право особи, яка підписала апеляційну скаргу на вчинення такої процесуальної дії у розумінні норм КАС України.

10. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу. Просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019 з підстав того, що долучена до матеріалів апеляційної скарги копія довіреності на підтвердження повноважень представника відповідача діяти від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України не відповідає вимогам, встановленим Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, а отже не завірена у встановленому законом порядку.

10. Оцінюючи наведені доводи, Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

11. Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається заявнику в разі, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

12. Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України підписана представником за довіреністю Руденко М.В.

13. Згідно з даними доданої до матеріалів апеляційної скарги довіреності від 14.12.2018 № 40-704-10/8508-18 Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі першого заступника Голови Філончука В.В. уповноважує заступника начальника відділу правової роботи ДАБІ у м. Києві Руденка М.В. представляти інтереси Держархбудінспекції. Для цього Руденку М.В. від імені та в інтересах Держархбудінспекції надається право, зокрема, підписувати і подавати апеляційні скарги. З метою належного посвідчення повноважень Руденку М.В. надається право засвідчувати, у тому числі, копії цієї довіреності.

14. Судом апеляційної інстанції встановлено, що копія довіреності засвічена самим представником Руденко М.В., проте доказів на підтвердження права вказаної особи засвідчувати відповідні документи, а саме: акту законодавства, положення (статуту) установи, положення про структурний підрозділ або посадової інструкції, у яких визначаються повноваження вказаного представника щодо засвідчення документів та їх копій, до скарги не додано.

15. Верховний Суд не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції.

16. Фактично йдеться про те, чи має право представник юридичної особи в адміністративному процесі самостійно засвідчити копію документа про надання йому повноважень з представництва (довіреність) і чи буде така засвідчена самим представником копія довіреності належним доказом наявності у нього відповідних повноважень з представництва, якщо про такі повноваження вказано у самій довіреності.

17. Частиною 1 ст. 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника.

18. Відповідно до ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

19. Пунктом 1 ч. 1 ст. 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

20. Відповідно до положень статті 238 ЦК представник (у тому числі і за довіреністю юридичної особи) може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

21. Законодавством не встановлено жодних обмежень щодо зазначення у змісті довіреності посилання на уповноваження представника на засвідчення копій документів, у тому числі й довіреності, а також щодо подання таких копій до будь-якого підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, державних органів, суду.

22. Крім того, статтею 60 КАС України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частини перша, друга вказаної статті).

23. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина восьма статті 59 КАС України).

24. Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника юридичної особи, вимогам статті 59 КАС України, зокрема при визнанні копії довіреності такою, що є засвідченою у визначеному законом порядку, слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи або іншого документу, в якому вказується про наявність у представника повноважень щодо засвідчення документів та їх копій.

25. Крім того, повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду й оскарження судових рішень.

26. Аналогічні правові висновки було викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №826/5500/18, Касаційним адміністративним судом у постанові від 23.11.2018 у справі № 166/963/18, постанові від 23.01.2019 у справі №750/4345/18, постановах від 02.07.2020 у справі 805/3366/17-а, постанові від 05.08.2020 у справі № 1140/3392/18 та інших.

27. Отже, зі змісту довіреності від 14.12 2018 № 40-704-10/8508-18 слідує, що з метою належного посвідчення повноважень Руденку М.В. надано право засвідчувати копії цієї довіреності та інших документів для надання в органи судової влади. Таким чином, долучена до матеріалів апеляційної скарги копія довіреності є належним документом, що підтверджує право особи, як підписала апеляційну скаргу, на вчинення такої процесуальної дії.

28. Проте суд апеляційної інстанції цього не врахував та дійшов помилкового висновку, що копія довіреності засвічена самим представником Руденко М.В., з огляду на те, що право особи на засвідчення копії довіреності повинно бути визначено саме у акті законодавства, положенні (статуті) установи, положенні про структурний підрозділ або посадовій інструкції, а не довіреності. Відтак, правові підстави для повернення цієї скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України у суду першої інстанції були відсутні, що призвело до порушення норм процесуального права і постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджала подальшому провадженню у справі.

29. У зв`язку з викладеним Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з посиланням на відсутність доказів на підтвердження наявності у Руденка М.В. права підписувати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у даній справі від імені відповідача.

30. Доводи позивача викладені у відзиві на касаційну скаргу Судом до уваги не приймаються, з огляду на те, що апеляційну скаргу відповідача судом апеляційної інстанції було повернуто з інших підстав, ніж через невідповідність копії довіреності виданої Руденку М.В. вимогам, встановленими Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5.

31. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

32 . Водночас, Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна апеляційна скарга відповідача на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 07.02.2019 у даній справі, подана після постановлення оскаржуваної ухвали апеляційного суду.

33. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2020 клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про поновлення строку апеляційного оскарження задоволено. Поновлено строк апеляційного оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2019 у справі.

34. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2019 - без змін. Тобто, вказаним судовим рішенням закінчено апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції по суті.

35. Отже, з наведеного слідує, що скаржник вже реалізував надане процесуальним законодавством право на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 07.02.2019 у даній справі, а тому обставини, які перешкоджають подальшому провадженню у справі внаслідок прийняття судом апеляційної інстанції ухвали про повернення апеляційної скарги скаржнику - Державній архітектурно-будівельної інспекції України відсутні.

36. Таким чином, з огляду на зазначене та враховуючи, що скаржником реалізовано право на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 07.02.2019 у даній справі, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для направлення справи для продовження розгляду судом апеляційної інстанції немає, а тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню шляхом скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

37. Зважаючи на результат касаційного розгляду судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити частково.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року у справі №826/13220/18 скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб