Постанова

від 19.01.2022 по справі 400/4009/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року

м. Київ

справа № 400/4009/19

адміністративне провадження № К/9901/29584/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 липня 2020 року (головуючий суддя: Брагар В.С.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року (колегія суддів: Лук`янчук О.В., Бітов А.І., Ступакова І.Г.) у справі №400/4009/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Контакт-Жилбуд до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У листопаді 2019 року ТОВ "БК "Контакт-Жилбуд" звернулося до суду з позовом до ГУ ДПС у Миколаївській області, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.09.2019 №00000070508, № 00000080508, якими товариству пораховано податкове зобов`язання з ПДВ у сумі 3085521 грн та зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 443238 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року, позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 02.09.2019 № 00000070508, № 00000080508.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 19210,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, повністю відповідають вимогам пунктів 201.1 та 201.7 статті 201 ПК України, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій позивача з контрагентами, та відповідно, спростовують висновок контролюючого органу щодо відсутності реальності поставки товарів (виконання робіт, надання послуг). Суд зазначив, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Щодо посилань відповідача на відсутність у позивача (ненадання до перевірки) товарно-транспортних накладних на перевезення придбаного у контрагентів товару суд указав, що наявність товарно-транспортної накладної є обов`язковим документом, який повинен складатися під час перевезень. Також судом указано, що сертифікати якості та відповідності не є первинними документами, на підставі яких здійснюється облік товарно-матеріальних цінностей, а отже не повинні зберігатися на підприємстві і надаватися при проведенні перевірок з питань дотримання вимог податкового законодавства. Посилання відповідача на те, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.03.2019 за №42019000000000638 за ознаками злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212, частиною другою статті 364 КК України, встановлено, що у період 2018-2019 років невстановлені слідством особи створили або придбали суб`єкти підприємницької діяльності, зокрема, TOB "Рейка", TOB "Нігем", TOB "Абуд", TOB "Афар", TOB "A3A3", TOB "Амхар", TOB "Баучин", TOB "Вокан", TOB "Замфар", TOB "Квара", TOB "Ігро-Плюс", з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у схемному (неправомірному) формуванні податкового кредиту та податкових зобов`язань з ПДВ та надання підприємствам реальному сектору економіки послуг по незаконному завищенню податкового кредиту з ПДВ в особливо великих розмірах, суд оцінив критично та вказав, що вказане кримінальне провадження не містить у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом позивача своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між TOB "Рейка", TOB "Нігем" та позивачем. Суд зазначив, що до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту під час досудового розслідування чи інші матеріали досудового розслідування не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що оспорювані ППР винесені контролюючим органом на підставі акту № 1084/14-29-14-07/24786264 від 01.08.2019, складеному за результатом проведеної, на підставі направлень, виданих ГУ ДФС у Миколаївській області від 05.07.2019 №2062/14-29-03-01-28, №2063/14-29-03-01-28, відповідно до статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 82 ПК України та на підставі наказу ГУ ДФС у Миколаївській області від 05.07.2019 №1503 у період з 09.07.2019 по 23.07.2019 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "БК "Контакт-Жилбуд" (код ЄДРПОУ 24786264) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ "Мегаполіс Буд" (код ЄДРПОУ 30900708) за червень, серпень 2017 року та ПП "Телец-Юг" (код ЄДРПОУ 35564418) за липень 2017 року, ТОВ "Пракс-ЛТД" (код ЄДРПОУ 41385657) за серпень, вересень 2017 року, ТОВ "Дрим Тайм" (код ЄДРПОУ 41384758) за вересень, жовтень 2017 року, ТОВ "Юкрейн Код" (код ЄДРПОУ 42370238) за жовтень, листопад 2018 року, ТОВ "Рейка" (код ЄДРПОУ 42408360) за листопад, грудень 2018 року, ТОВ "Нігем" (код ЄДРПОУ 42418908) за грудень 2018 року.

Згідно з розділом IV зазначеного акту, перевіркою ТОВ "БК "Контакт-Жилбуд" установлено порушення:

1. пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.2 статті 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоди, що перевірялись, всього у сумі 2057014 грн, про що прийнято податкове повідомлення-рішення №00000080508 02.09.2019.

2. пункту 198.1, пункту 198.3, статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 443238 грн, про що прийнято податкове повідомлення-рішення №00000070508 від 02.09.2019.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "БК "Контарк-Жилбуд" є юридичною особою приватного права, що було зареєстроване за № 26565573 Миколаївською міською радою, свідоцтво про державну реєстрацію від 05.08.2004 №15221050001000090.

Відповідно до наказу №13-л від 11.04.2016 товариством отримано ліцензію на господарську діяльність з будівництва об`єктів ІV і V категорій складності, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України. Перелік видів робіт провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів ІV і V категорій складності, а саме: 4.00.00 - будівельні та монтажні роботи; 5.00.00 - монтаж інженерних мереж.

У період, що перевірявся, ТОВ "БК "Контарк-Жилбуд" документально оформлено здійснення операцій з придбання ТМЦ капітального та поточного ремонтів об`єктів на території м. Миколаєва та Миколаївської області.

Для здійснення господарської діяльності товариство:

- на підставі договору оренди нежитлового нерухомого майна або індивідуально визначеного майна №7650 від 23.10.2015 користується адміністративною будівлею, яка знаходиться за адресою м. Миколаїв, вул. Даля, 46. Майно надано в оренду з метою використання під склад.

- має штат працівників, про що свідчать: штатний розклад станом на 01.01.2017, штатний розклад станом на 01.01.2018, про чисельність працюючих на підприємстві також свідчать податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого податку за формою 1-ДФ, надані до перевірки.

- має на балансі підприємства рахуються оснівні засоби, зокрема: офіс, який знаходиться за адресою м. Миколаїв, Мала Морська, буд.58, меблі, обладнання комп`ютерна техніка та інше, згідно наданої до перевірки позивачем оборотно-сальдової відомості.

З метою забезпечення повного та своєчасного виконання комплексу зазначених робіт на об`єктах, позивач залучав в якості підрядників наступних контрагентів:

1. ТОВ "Мегаполіс Буд" (код ЄДРПОУ 30900708) у червні, серпні 2017 року, з яким укладено:

- договір від 08.06.2017 №29/СП, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати капітальний ремонт вимощення об`єкту: капітальний ремонт будівлі ДНЗ №131 по вул. З.Космодем`янської,12-А у м. Миколаєві, на підтвердження виконання якого були надані: довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2017 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за червень 2017 за формою №КБ-2в, підсумкові відомості ресурсів та відомість договірної ціни;

- договір від 15.05.2017 №31/СП, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати капітальний ремонт вимощення об`єкту: капітальний ремонт будівлі ДНЗ №2 по вул. Чкалова,118-Б у м. Миколаєві, на підтвердження виконання якого були надані: довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2017 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за червень 2017 за формою №КБ-2в, підсумкові відомості ресурсів та відомість договірної ціни;

- договір від 15.05.2017 року №32/СП, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи: капітальний ремонт спортивної зали веслувальної бази по вул. 2 Екіпажна (Володарського), 123 у м. Миколаєві, на підтвердження виконання якого були надані: довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, підсумкові відомості ресурсів, накладна на передачу матеріалів на виробництво №КА-0000008 від 01.06.2017, акт приймання-передачі будівельних матеріалів від 15.05.2017, відомість про договірну ціну;

- договір №38/ТМЦ від 19.06.2017, згідно з умовами якого постачальник зобов`язаний поставити, а покупець прийняти та сплатити товар, на підтвердження виконання вказаного договору надана видаткова накладна №6 від 20.06.2017.

2. ПП "Телец-Юг" (код ЄДРПОУ 35564418) укладено договір поставки товарів від 03.07.2017 №37/ТМЦ, згідно з умовами якого постачальник зобов`язаний поставити, а покупець прийняти та сплатити товар, на підтвердження виконання вказаного договору надана видаткова накладна №14 від 12.07.2017.

3. ТОВ "Пракс-ЛТД" (код ЄДРПОУ 41385657) укладено:

- договір від 03.08.2017 №45/СП, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи: капітальний ремонт спортивного майданчику ЗОШ №61 по вул. Матросова,2 у м. Миколаєві, на підтвердження виконання якого були надані: довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою КБ-3, акт приймання виконаних будівельних робіт №52 та №52/1 за вересень 2017 року, акт приймання-передачі будівельних робіт від 04.09.2017, накладна на передачу матеріалів на виробництво №КА-0000015 від 04.09.2017, відомість про договірну ціну;

- договір від 14.08.2017 №47/СП, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи: капітальний ремонт будівлі ДНЗ №72 по вул. Молдавська,9 у м. Миколаєві, на підтвердження виконання якого були надані: акт приймання виконаних будівельних робіт №60 за формою КБ-2в, підсумкову відомість ресурсів, довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою КБ-3, акт приймання-передачі будівельних робіт від 14.08.2017, накладна на передачу матеріалів на виробництво №КА-0000016 від 08.09.2017, відомість про договірну ціну.

- договір від 03.08.2017 №42/СП, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи: капітальний ремонт спортивного майданчику ЗОШ №61 по вул. Матросова, 2 у м. Миколаєві, на підтвердження виконання якого були надані: довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою КБ-3, акт приймання виконаних будівельних робіт №40 за серпень 2017 року, підсумкова відомість ресурсів, акт приймання-передачі будівельних робіт від 03.07.2017, накладна на передачу матеріалів на виробництво №КА-0000014 від 11.08.2017.

4. ТОВ "Дрим Тайм" (код ЄДРПОУ 41384758) укладено:

- договір від 02.08.2017 №46/СП, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи: капітальний ремонт будівлі ЗОШ №54 по провулку Корабелів,10б у м. Миколаєві, на підтвердження виконання якого були надані: довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт №81 за вересень 2017 року, підсумкові відомості ресурсів, акт приймання-передачі будівельних робіт, відомість про договірну ціну;

- договір від 11.09.2017 №53/СП, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи: капітальний ремонт теплового вузла та системи вентиляції спортивної зали ФОК за адресою: площа Заводська,1 у м. Миколаєві, на підтвердження виконання якого були надані: довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт №132 за жовтень 2017 року, підсумкові відомості ресурсів, акт приймання-передачі будівельних робіт, відомість про договірну ціну, накладна на передачу матеріалів у виробництво № КА-0000010;

5. ТОВ "Юкрейн Код" (код ЄДДРПОУ 42370238) укладено:

- договір від 03.10.2018 №29/СП, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи: поточний ремонт дошкільного навчального закладу Мостовської сільської ради, с. Мостове, вул. Гетьмана Мазепи, 5, Доманівського р-ну, Миколаївської обл., на підтвердження виконання якого були надані: довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року , відомість про договірну ціну;

- договір від 09.10.2018 №23/СП, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи: капітальний ремонт спортивної зали (Літ.Л1) веслувальної бази по вул. 2 Екіпажна (Володарського), 123 у м. Миколаєві, на підтвердження виконання якого були надані: довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року, підсумкові відомості ресурсів, відомість про договірну ціну;

- договір від 09.10.2018 №24/СП, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи: капітальний ремонт будівлі ДНЗ №72 по вул. 2 Молдавська, 9 у м. Миколаєві, на підтвердження виконання якого були надані: акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, підсумкову відомість ресурсів, акт приймання-передачі будівельних матеріалів, довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою КБ-3;

- договір від 18.10.2018 №27/СП, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи: капітальний ремонт будівлі умовами ЗОШ №54 по пр. Корабелів, 10б у м. Миколаєві, на підтвердження виконання якого були надані: акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, підсумкову відомість ресурсів, акт приймання-передачі будівельних матеріалів, акт приймання-передачі будівельних матеріалів, довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою КБ-3, відомість про договірну ціну.

- договір від 09.11.2018 №28/ТМЦ згідно з умовами якого постачальник зобов`язаний поставити, а покупець прийняти та сплатити товару, на підтвердження виконання якого суду була надана видаткова накладна №6 від 09.11.2018.

6. ТОВ "Рейка" (код ЄДРПОУ 42408360) укладено наступні договори:

- від 20.11.2018 №39/СП, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи: поточний ремонт спортивної зали веслувальної бази по вул. 2 Екіпажна,123 у м. Миколаєві;

- від 20.11.2018 №40/СП, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи: поточний ремонт фасаду та санвузлу адміністративної будівлі ШВСМ по вул. Інгульський узвіз, 4 у м. Миколаєві;

- від 16.11.2018 №43/СП, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи: капітальний ремонт;

- від 12.11.2018 №42/СП, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи: капітальний ремонт будівлі ДНЗ №72 по вул. Молдавська, 9 у м. Миколаєві.

- від 06.12.2018 №46/СП, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи: капітальний ремонт спортивного майданчика ЗОШ №61 по вул. Матросова,2 у м. Миколаєві;

- від 03.12.2018 №47/СП, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи: капітальний ремонт будівлі ДНЗ №72 по вул. Молдавська, 9 у м. Миколаєві;

- від 11.12.2018 №50/СП, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи: капітальний ремонт спортивного майданчика ЗОШ №3 по вул. Чкалова,114 у м. Миколаєві;

- від 14.12.2018 №51/СП, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи: капітальний ремонт спортивного майданчика ЗОШ №61 по вул. Матросова, 2 у м. Миколаєві.

На підтвердження виконання вищевказаних договорів позивачем надані: акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, підсумкові відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою КБ-3, накладні про передачу матеріалів у виробництво, акт приймання-передачі будівельних матеріалів, відомості договірної ціни.

7. ТОВ "Нігем" (код ЄДРПОУ 42418908) укладено договір поставки товарів №44/ТМЦ від 14.12.2018, на виконання умов договору виписано видаткову та податкову накладну з номенклатурою.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Головне управління ДПС у Миколаївській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення у справі не ураховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24 січня 2018 року у справі №2а-4259/12/1070, від 23 січня 2018 року у справі №2а-1870/5800/12, від 28 травня 2020 року у справі №826/15364/17, від 16 січня 2018 року у справі №2а-7075/12/2670, від 31 березня 2020 року у справі №804/16516/15, від 14 лютого 2020 року у справі №804/249/16 у подібних правовідносинах.

Указує на наянвість у первинних документах позивача недостовірних відомостей про операції з поставок товарів (робіт, послуг) фактичну неспроможність виконання операцій саме з задекларованими контрагентами, у зв`язку із відсутністю у них власних та залучених трудових ресурсів, виробничих потужностей, основних засобів тощо, необхідних для здійснення господарської діяльності, що свідчить про порушення податкового законодавства та залучення суб`єкта до схеми формування штучного податкового кредиту для покупців.

Також посилається на наявність кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.03.2019 за №42019000000000638 за ознаками злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212, частиною другою статті 364 КК України, встановлено, що у період 2018-2019 років невстановлені слідством особи створили або придбали суб`єкти підприємницької діяльності, зокрема, TOB "Рейка", TOB "Нігем", TOB "Абуд", TOB "Афар", TOB "A3A3", TOB "Амхар", TOB "Баучин", TOB "Вокан", TOB "Замфар", TOB "Квара", TOB "Ігро-Плюс", з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у схемному (неправомірному) формуванні податкового кредиту та податкових зобов`язань з ПДВ та надання підприємствам реальному сектору економіки послуг по незаконному завищенню податкового кредиту з ПДВ в особливо великих розмірах.

Позивачем до Суду не надано відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд ухвалою від 29.12.2020 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункти 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Згідно з пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Таким чином, надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).

Як вже зазначалось судом, підставою для відкриття провадження у цій справі слугували посилання скаржника на приписи пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач посилається на обставини неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24 січня 2018 року у справі №2а-4259/12/1070, від 28 травня 2020 року у справі №826/15364/17, від 16 січня 2018 року у справі №2а-7075/12/2670, від 31 березня 2020 року у справі №804/16516/15, від 14 лютого 2020 року у справі №804/249/16 у подібних правовідносинах.

За висновком Верховного Суду, викладеним у вказаних судових рішеннях, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Якщо ж певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. При цьому, наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою вважати правомірним формування податкового кредиту у разі недоведення реального характеру здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як установили суди попередніх інстанцій при розгляді цієї адміністративної справи, позивач для здійснення господарських операцій з його контрагентами мав у користуванні адміністративну будівлю, штат працівників, оснівні засоби, (офіс), меблі, обладнання комп`ютерна техніка та ін.

Виконання укладених позивачем з його контрагентами договорів підтверджується наданими до перевірки та наявними в матеріалах справи довідками про вартість виконаних будівельних робіт і витрат, актами приймання виконаних будівельних робіт, підсумковими відомостями ресурсів, видатковими накладними на передачу матеріалів на виробництво, актами приймання-передачі будівельних матеріалів, відомостями про договірну ціну.

Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, повністю відповідають вимогам пунктів 201.1 та 201.7 статті 201 ПК України, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій позивача з контрагентами, та відповідно, спростовують висновок контролюючого органу щодо відсутності реальності поставки товарів (виконання робіт, надання послуг).

Суди обґрунтовано відхилили посилання скаржника на не встановлення перевіркою придбання ТОВ "Мегаполіс Буд", ПП "Телец-Юг", ТОВ "Пракс-ЛТД", ТОВ "Дрим Тайм", ТОВ "Рейка" по ланцюгу постачання ТМЦ, реалізацію яких документально оформлено на адресу позивача, оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Посилання скаржника на акт перевірки та податкову інформацію, якою не підтверджено реальність господарських операції контрагентами з позивачем обґрунтовано не прийняті судом в якості достатніх обґрунтувань правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень, оскільки отримання контролюючим органом податкової інформації стосовно контрагента платника податків про відсутність можливості для здійснення господарської діяльності, не звільняє контролюючий орган від виконання обов`язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, адже податкова інформація стосовно контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності. Також, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання у акті перевірки про відсутність трудових ресурсів у контрагентів позивача, оскільки відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем. Залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Указана правова позиція наведена Верховним Судом у постановах від 20 березня 2020 року у справі №813/5407/15, від 16 квітня 2020 року у справі №810/3443/18, від 30 квітня 2020 року у справі №818/806/16.

Також у касаційній скарзі скаржник вказує на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №2а-1870/5800/12.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що за фактичними обставинами у справі №2а-1870/5800/12 вироком суду установлено фактичне невиконання окремих робіт, відображених в актах прийому-передачі по окремим будівельним проектам, на певні суми, господарських операцій позивача за угодами з його контрагентом.

Проте розглядаючи адміністративну справу (№400/4009/19) суди установили, що доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту та витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано критично оцінені посилання скаржника на докази, отримані в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.03.2019 за №42019000000000638 за ознаками злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212, частиною другою статті 364 КК України, встановлено, що у період 2018-2019 років невстановлені слідством особи створили або придбали суб`єкти підприємницької діяльності, зокрема, TOB "Рейка", TOB "Нігем", TOB "Абуд", TOB "Афар", TOB "A3A3", TOB "Амхар", TOB "Баучин", TOB "Вокан", TOB "Замфар", TOB "Квара", TOB "Ігро-Плюс", з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у схемному (неправомірному) формуванні податкового кредиту та податкових зобов`язань з ПДВ та надання підприємствам реальному сектору економіки послуг по незаконному завищенню податкового кредиту з ПДВ в особливо великих розмірах, адже вказане кримінальне провадження не містить у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом позивача своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між TOB "Рейка", TOB "Нігем" та позивачем.

Зважаючи на викладене, Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Товар та послуги, які придбавав позивач притаманні його господарській діяльності та використовувався ним для здійснення господарської діяльності, тому формування позивачем податкового кредиту та витрат за результатами господарської діяльності з цими контрагентами є правомірним.

Також Суд звертає увагу на те, що скаржником у поданій касаційній скарзі не вказано, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно. Формальне посилання у касаційній скарзі на витяги з постанов Верховного Суду щодо оцінки того чи іншого аргумента контролюючого органу, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Таким чином, посилання заявника касаційної скарги на те, що постанова суду апеляційної інстанції у цій справі ухвалена без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, є безпідставними.

Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко