Ухвала

від 25.01.2022 по справі 300/1840/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 січня 2022 року

м. Київ

справа № 300/1840/19

адміністративне провадження № К/990/1344/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі №300/1840/19 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

10.01.2022 до Верховного Суду вчетверте надійшла касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі №300/1840/19, направлена до суду поштою 05.01.2022.

Позивач вже звертався до суду касаційної інстанції, проте попередні касаційні скарги поверталась скаржникові ухвалами Верховного Суду від 02.11.2021, 15.11.2021 та 21.12.2021 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України. Верховний Суд визнавав недостатнім наведене скаржником обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Скаржникові було роз`яснено, що системний аналіз статей 328 і 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі міститься посилання, що вона подається на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме, судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права - пункт 187.1 статті 187, підпункт 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 04.02.2019 у справі №807/242/14, від 05.11.2019 у справі №813/1926/16 та від 21.05.2021 у справі №813/2232/16.

Дані доводи скаржника ухвалами Верховного Суду від 02.11.2021, 15.11.2021 та 21.12.2021 вже визнавались такими, що не відповідають вимогам частини четвертої статті 328 КАС України.

Крім того, посилання скаржника на висновки, викладені у судовому рішенні Верховного Суду в обгрунтування пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, є безпідставним, адже обставини у справах, предметом оскарження в яких є рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій, у кожному конкретному випадку є відмінним.

Також, позивач посилається на те, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини справи та неправильно надано оцінку доказам. Зокрема, скаржник зазначає про відсутність підстав для проведення перевірки, незаконність наказу на проведення перевірки, не відповідність запиту на проведення перевірки вимогам п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України. Разом з тим, такі вимоги не були підставою позову.

Крім того, відповідно до частини першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази .

Однак, вчетверте подана касаційна скарга так і не приведена у відповідність із роз`ясненнями, наданими Верховним Судом. Інше оформлення касаційної скарги при збереженні безпосередньо змісту доводів касаційної скарги свідчить про не врахування скаржником мотивів, викладених в ухвалах про повернення касаційних скарг та формальний підхід скаржника до приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі №300/1840/19 - повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяВ.П. Юрченко