Ухвала

від 27.01.2022 по справі 520/16329/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 січня 2022 року

м. Київ

справа № 520/16329/2020

адміністративне провадження № К/990/3137/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі №520/16329/2020 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Брік Хаус до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Брік Хаус звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.08.2020 №1806743/34633993, стосовно податкової накладної від 05.06.2020 №9 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписану Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Брік Хаус податкову накладну від 05.06.2020 №9 датою її надсилання 30.06.2020.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 позовні вимоги задоволено.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.12.2021, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №520/16329/2020.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 17.01.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Другим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 27.01.2021 (прийнятим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Повний текст рішення складено 27.01.2021.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у Харківській області 26.02.2021 звернулося до Другого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.03.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України - ненадання доказів сплати судового збору, із визначенням апелянту строку впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.

За клопотанням апелянта, строк для усунення недоліків поданої відповідачем апеляційної скарги щодо надання доказів про сплату судового збору, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2021 продовжувався.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.05.2021 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув скаржнику, у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 25.03.2021, які стали підставою для залишення такої апеляційної скарги без руху.

Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 24.09.2021, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, до суду апеляційної інстанції було подано апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №520/16329/2020.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що контролюючий орган вже звертався до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі раніше, однак через несплату судового збору, що на той час, було зумовлено відсутністю коштів необхідних для проведення такої оплати, ухвалою суду від 12.05.2021, вперше подану апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. Відповідач вказав, що оскільки на момент первинного звернення до суду з апеляційною скаргою у контролюючого органу з незалежних від його волі обставин була відсутня можливість сплатити судовий збір, вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин. Просить суд надати можливість захистити інтереси держави та не позбавляти скаржника права на оскарження судового рішення, визнати причини пропуску процесуального строку поважними та поновити пропущений строк.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 07.12.2021 клопотання контролюючого органу про поновлення строку на апеляційне оскарження залишив без задоволення, а подану ним апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними. Одночасно суд визначив апелянту строк, впродовж якого особа має право скористатися своїм правом та надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що оскільки процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення відповідачем пропущено, а в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, визначених апелянтом, відповідно до ухвали від 07.12.2021 відмовлено, останньому необхідно надати до Другого апеляційного адміністративного суду заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку та надати докази на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Суд звернув увагу відповідача, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду (яку було залишено без руху та повернуто з підстав ненадання доказів про сплату судового збору) не може бути визнано судом поважною підставою пропуску строку при поданні апеляційної скарги вдруге, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Також суд зауважив, що після повернення вперше поданої відповідачем апеляційної скарги (12.05.2021) й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з такою скаргою вдруге (24.09.2021) сплинуло більше чотирьох місяців, а після сплати судового збору 01.09.2021 - сплинув майже місяць, а, отже, як на думку суду апеляційної інстанції, в цій ситуації заявник, вочевидь, допустив безпідставне зволікання з поданням апеляційної скарги. При цьому, жодних доводів про поважність причин, з яких відбулося таке зволікання з поданням апеляційної скарги, заявник в клопотанні про поновлення строку не наводить, у той час як вказані аргументи є доречними та важливими в контексті розгляду цієї справи.

Таким чином, встановивши факт повторного подання відповідачем апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційної скарго, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з встановленням скаржнику строку для виконання у порядку та у спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку апеляційного оскарження з доводами про те, що відповідачем постійно вживалися заходи щодо отримання коштів необхідних для сплати судового збору, що, на думку апелянта, свідчить про намір сплатити судовий збір та реалізувати своє право на апеляційне оскарження. Також відповідач вказує, що відразу після надходження на рахунки Головного управління ДПС у Харківській області коштів, судовий збір у справі було сплачено, що підтверджується платіжним дорученням від 01.09.2021 №4422. Доводить, що оскільки на момент первинного звернення з апеляційною скаргою контролюючий орган був позбавлений можливості сплатити судовий збір (з незалежних від нього обставин), вважає, що строк на апеляційне оскарження рішення суду було пропущено з поважних причин.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.12.2021, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України .

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 07.12.2021 визначив відповідачу достатній строк щодо реалізації права та надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до нього доказів на підтвердження вказаних у клопотанні обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Другий апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи й пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані неповажними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

Суд апеляційної інстанції окремо зауважив, що посилання відповідача на неможливість вчасно сплатити судовий збір при первинному поданні апеляційної скарги, і як наслідок пропуск строку для звернення з апеляційною скаргою вдруге, була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно сплати судовий збір та звернутися до суду апеляційної інстанції, оскільки, з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Таким чином, на переконання суду, недоліки в організації роботи апелянта, відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

До того ж, як вказав суд, після сплати судового збору (01.09.2021) й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою вдруге (24.09.2021) сплинув майже місяць, а, отже, у цій ситуації заявник, вочевидь, допустив безпідставне зволікання з поданням апеляційної скарги. При цьому, жодних доводів про поважність причин, з яких відбулося таке зволікання з поданням апеляційної скарги за період після сплати судового збору, заявник так і не навів, у той час як вказані аргументи є доречними та важливими в контексті розгляду цієї справи.

Враховуючи вищевикладене, Другий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №520/16329/2020.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі №520/16329/2020 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Брік Хаус до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова