Постанова

від 01.02.2022 по справі 2а-6461/12/2670

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 2а-6461/12/2670

адміністративне провадження № К/9901/48716/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів -Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2017 (суддя - Арсірій Р.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 (головуючий суддя - Степанюк А.Г., Шурко О.І.) у справі №2а-6461/12/2670.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна (далі - ТОВ Луї Дрейфус Компані Україна ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 18.11.2011 №0000830700, від 03.02.2012 №0000140700 та рішення ДПА України від 23.04.2012 №7153/6/10-2115.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.11.2015 рішення судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що судами було залишено поза увагою, що позапланова невиїзна перевірка, за наслідками якої контролюючим органом було ухвалено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, була проведена на виконання постанови слідчого відповідно до кримінально-процесуального закону, а тому висновки, викладені за результатами такої перевірки в акті від 04.11.2011, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про зменшення платникові податків, розрахованої за результатами такої перевірки, суми бюджетного відшкодування з ПДВ лише з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Водночас, Вищий адміністративний суд України звернув увагу на обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог щодо скасування рішення від 23.04.2012 №7153/6/10-2115 про результати розгляду скарги, оскільки при прийнятті вказаного рішення ДПА України дотрималася всіх нормативно-правових вимог.

За наслідками повторного перегляду, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.12.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.02.2012 №0000140700. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову мотивовано тим, що податкове повідомлення-рішення від 03.02.2012 №0000140700, прийняте за наслідками призначеної на підставі постанови слідчого перевірки за відсутності доказів набрання законної сили вироком суду у кримінальній справі, вважається таким, що прийняте без достатніх на те правових підстав, а тому підлягає скасуванню.

Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011 №0000830700 є відкликаним за правилами статті 60 Податкового кодексу України, а рішення від 23.04.2012 №7153/6/10-2115 прийняте ДПС України у відповідності до вимог чинного законодавства.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс великих платників податків ДФС оскаржив їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.12.2017, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх доводів Офіс великих платників податків ДФС зазначає, що скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення судами попередніх інстанцій не враховано фактичні обставини справи в сукупності, а саме - умов укладених договорів та їх фактичне виконання.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ Луї Дрейфус Компані Україна зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків Державної податкової адміністрації України на підставі постанови старшого слідчого з особливо важливих справ 4 відділу 1 Управління Головного слідчого управління Служби безпеки України від 21.10.2011, наказу від 31.10.2011 №844 згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Луї Дрефус Комодітіз Україна ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ Синктоп за серпень-вересень 2008 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 04.11.2011 №975/40-40/7/30307207, в якому відображено висновки про порушення позивачем:

підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 42 823,19 грн.;

пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ у розмірі 42 823,19 грн.

На підставі викладених в акті перевірки висновків відповідачем 18.11.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000830700, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 42823,19 грн. та застосовано до останнього штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21411,60 грн.

За результатами адміністративного оскарження, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП 03.02.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000140700, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 42823,19 грн. та застосовано до останнього штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10705,80 грн.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої обставини як отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно з пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Положеннями абзаців 1, 2 пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов`язаний визначити податкові зобов`язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов`язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов`язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов`язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов`язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Таким чином, матеріали документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Як встановлено судами, постанова, на підставі якої призначено перевірку, прийнята старшим слідчим в ОВС 4 відділу 1 Управління Головного слідчого управління СБ України майора юстиції Ладонька Д.Л. в рамках кримінальної справи № 641 за обвинуваченням громадянина України ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

Остаточне рішення за наслідками кримінального провадження стосовно позивача, предметом якого є податки, не прийняте.

Встановлені обставини свідчать, що перевірка позивача призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та за відсутності у відповідача доказів щодо наявності відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили, що свідчить про відсутність правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову є правильними та підлягають залишенню без змін.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 у справі №2а-6461/12/2670 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова