Постанова

від 30.06.2010 по справі 10/33н-ад

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" червня 2010 р. м. Київ К-15247/07

Вищий адміністративни й суд України в складі колегі ї суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Бившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі Кравченко В.О.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

касаційну скаргу Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «СІБ»

на постанову Господарс ького суду Луганської област і від 22.03.2007 р.

та ухвалу Донецького ап еляційного адміністративно го суду від 14.06.2007 р.

у справі № 10/33н-ад (22-а-686/07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБ»

до Державної податково ї інспекції у Жовтневому рай оні м. Луганська

про визнання недійсним податкового повідомлення-рі шення, -

ВСТАНО ВИВ:

Постановою Господ арського суду Луганської обл асті від 22.03.2007 р., залишеною без з мін ухвалою Донецького апеля ційного адміністративного с уду від 14.06.2007 р., у задоволенні по зову відмовлено.

ТОВ «СІБ»подало касаційн у скаргу та доповнення до неї , якою просить скасувати вказ ані судові рішення та направ ити справу на новий розгляд. П осилається на те, що суд вийшо в за межі доводів відповідач а та самостійно встановив, що порушення позивачем вимог п .п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Пр о податок на додану вартість »допущено у зв' язку з відсу тністю товарно-транспортних накладних. При цьому наголош ує на тому, що товарно-транспо ртні накладні виписувалися в антажовідправниками відпов ідно до п. 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним тран спортом в Україні, затвердже них Наказом Міністерства тра нспорту України від 14.10.1997 р. № 363, т ільки у чотирьох примірниках , однак ТОВ «СІБ»як посередни цька організація між вантажо відправниками та вантажопер евізниками примірник такої н акладної не отримувала, оскі льки перший екземпляр по зак інченню завантаження трансп ортного засобу залишався у в антажовідправника, другий пі длягав передачі вантажоодер жувачу, третій та четвертий п ідлягали засвідченню вантаж оодержувачем, при цьому трет ій примірник залишався у вод ія, а четвертий повертався ва нтажовідправнику як підтвер дження одержання вантажу.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, дослідивши дово ди касаційної скарги, матері али справи, перевіривши прав ильність застосування судам и попередніх інстанцій норм матеріального і процесуальн ого права, правової оцінки об ставин у справі, суд касаційн ої інстанції дійшов висновку , що касаційна скарга підляга є частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанц ій встановлені такі обставин и.

Податкове повідомлення-рі шення № 0004272310/0 про визначення по зивачеві податкового зобов' язання з податку на додану ва ртість в сумі 52324,50 грн., в тому чи слі 34883,00 грн. основного платежу та 17441,50 грн. штрафних санкцій, п рийнято на підставі акту пер евірки № 524/23-32065624 від 17.01.2006 р., яким за фіксовано:

порушення позивачем вимог п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «П ро податок на додану вартіст ь», яке полягало у необґрунто ваному віднесенні до складу податкового кредиту відшкод ування збитків, отриманих ві д ЗАТ «Нива»в сумі 176,17 грн.;

порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закон у України «Про податок на дод ану вартість», яке полягало у включенні до складу податко вого кредиту серпня, вересня , жовтня та листопада 2004 року по датку на додану вартість в су мі 34706,70 грн. за податковими накл адними, отриманими від МПП «З ета»за наслідками виконання договору № 12 від 02.08.2004 р. про нада ння транспортних послуг з до ставки вантажів на території України, установчі документ и та державну реєстрацію яко го рішенням Ленінського райо нного суду м. Луганська визна но недійсними.

Інших фактичних та правови х підстав для позбавлення по зивача права на податковий к редит за вказані періоди акт ом перевірки не встановлено.

Як зазначено судом першої і нстанції, позивачем надані с уду акти виконаних робіт на в иконання транспортних послу г за договором № 12 від 02.08.2004 р., які містять посилання на цей дог овір, дату, маршрут та вартіст ь послуг. Розрахунок за догов ором проведено частково шлях ом перерахування коштів на р ахунок МПП «Зета».

Відмовляючи у позові, суд пе ршої інстанції, з яким погоди вся суд апеляційної інстанці ї, відхилив доводи податково ї інспекції щодо недійсності податкових накладних з тих п ідстав, що рішенням районног о суд установчі документи та реєстрація постачальника по слуг були визнані недійсними , але виходив з того, що позива ч допустив порушення вимог п .п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Пр о податок на додану вартість »7.2.6. Закону України «Про подат ок на додану вартість»від 03.04.19 97 р. № 168/97-ВР, оскільки сформував податковий кредит на підста ві податкової накладної, яка не підтверджує передачу тов арів (робіт, послуг). Такого ви сновку суд дійшов виходячи з того, що для дотримання полож ень п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Зак ону при отриманні транспортн их послуг разом з податковою накладною необхідно отримат и товарно-транспортну наклад ну.

Суд касаційної інстанції в изнає таку позицію судів без підставною, оскільки п.п. 7.2.6 п. 7. 2 ст. 7 Закону України «Про пода ток на додану вартість»від 03.0 4.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній н а час виникнення спірних від носин) передбачено, що податк ова накладна видається в раз і поставки товарів (робіт, пос луг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахун ковий або платіжний документ , що підтверджує передачу тов арів (робіт, послуг) та/або при йняття платежу із зазначення м суми податку.

Наведеною нормою передбач ено обов' язкову видачу пода ткової накладної в разі пост авки товарів (робіт, послуг) по купцю на його вимогу, а також о бов' язкову видачу товарног о чеку, іншого розрахунковог о або платіжного документа, щ о підтверджує передачу товар ів (робіт, послуг) та/або прийн яття платежу із зазначенням суми податку. При цьому, не пер едбачено, що при отриманні тр анспортних послуг разом з по датковою накладною, для набу ття нею ознак первинного док умента, обов' язково необхід но отримати товарно-транспор тну накладну.

Судами попередніх інстанц ій не встановлено та з матері алів справи не вбачається, що послуги не мали реального ха рактеру, сторони договору ск ладали акти виконаних робіт, де зазначали дату, маршрут та вартість послуг, продавець в иписував податкові накладні .

Суд касаційної інстанції т акож не може погодитися з поз ицією суду апеляційної інста нції стосовно того, що будь-як е недотримання продавцем вим ог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану варті сть»при складанні податково ї накладної є підставою для п озбавлення покупця права на віднесення до складу податко вого кредиту сплаченого пода тку на додану вартість при пр идбанні товарів (робіт, послу г).

Окремий недолік податково ї накладної сам по собі не мож е бути безумовною підставою для позбавлення податкової н акладної сили звітного подат кового і одночасно розрахунк ового документа, а відтак поз бавлення покупця права на фо рмування податкового кредит у.

Порядок та підстави формув ання платником податку подат кового кредиту регламентуєт ься приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Зако ну України «Про податок на до дану вартість», яких платник податків зобов' язаний дотр имуватися, і виключно за умов и порушення яких, формування податкового кредиту може бу ти визнано неправомірним.

Згідно із п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цьог о ж закону не дозволяється вк лючення до податкового креди ту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені п одатковими накладними.

Таким чином, виходячи із п риписів вищевказаної норми з акону, лише відсутність пода ткової накладної, а не окреми й її недолік, безспірно позба вляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахован их) сум податків у звітному пе ріоді у зв' язку з придбання м товарів (робіт, послуг), варт ість яких відноситься до скл аду валових витрат.

Враховуючи наведене, суд ка саційної інстанції погоджує ться з доводами позивача про безпідставність висновків п одаткової інспекції щодо пор ушення ним вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 З акону України «Про податок н а додану вартість», що зумови ло визначення податкового зо бов' язання з податку на дод ану вартість в сумі 52060,50 грн., в т ому числі 34707,00 грн. основного пл атежу та 17353,50 грн. штрафних санк цій.

Позовні вимоги позивача що до неправомірності визначен ня податкового зобов' язанн я з податку на додану вартіст ь в сумі 264 грн., в тому числі 176 гр н. основного платежу та 88 грн. ш трафних санкцій за наслідкам и зафіксованого актом переві рки порушення позивачем вимо г 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є необґрунтованими, у зв' яз ку з чим задоволенню не підля гають.

Оскільки обставини у справ і встановлені правильно, але суди попередніх інстанцій д опустили неправильне застос ування норм матеріального пр ава, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, с уд касаційної інстанції вваж ає за необхідне скасувати ос танні та ухвалити нове рішен ня про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Ко дексу адміністративного суд очинства України, суд касаці йної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Това риства з обмеженою відповіда льністю «СІБ»задовольнити ч астково.

Постанову Господарсь кого суду Луганської області від 22.03.2007 р. та ухвалу Доне цького апеляційного адмініс тративного суду від 14.06.2007 р. ска сувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частко во.

Визнати недійсним податко ве повідомлення-рішення Держ авної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Лугансь ка від 27.10.2006 р. № 0004272310/0 про визначен ня податкового зобов' язанн я з податку на додану вартіст ь в сумі 52060,50 грн., в тому числі 34707 ,00 грн. основного платежу та 17353,5 0 грн. штрафних санкцій.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «СІБ»(ідентифікаційн ий код 32065624) 2,90 грн. судового збор у.

Постанова набирає законно ї сили з моменту проголошенн я і може бути оскаржена до Вер ховного Суду України протяго м одного місяця з дня відкрит тя обставин, які можуть бути п ідставою для провадження за винятковими обставинами.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.І. Бившева

Л.В. Ланченко

О.А. Сергейчук

О.І. Степашко