Рішення

від 09.12.2021 по справі 766/2317/19

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 766/2317/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді- Якимець О. І.,

за участю секретаря судового засідання Карпишиної К.С.,

представника позивача - Юріної А.Р. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми Стройіндустрія до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд із позовом у якому просить витребувати у відповідача, шляхом вилучення та передачі директору ПВКФ Стройіндустрія Бурдаченку В. В., транспортного засобу марки Fiat Linea , 2013 року випуску, коричневого кольору, номер шасі НОМЕР_1 , тип седан В легковий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , двигун 1248 см?, дизель, що належить ПВКФ Стройіндустрія на підставі свідоцтва НОМЕР_3 .

В обґрунтування позову покликається на те, що відповідач володіє спірний транспортним засобом із 20 серпня 2014 року без будь-якої правової підстави, адже видана довіреність на право користування транспортним засобом не є письмовим договором купівлі-продажу такого автомобіля. У відповідності до ст. ст. 317, 319, 378, 1212 ЦК України просить позов задовольнити.

Відповідач подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що 14 серпня 2014 року між сторонами було укладено письмовий договір купівлі-продажу спірного автомобіля. Однак, такий договір судовим рішенням визнано неукладеним (справа № 766/12136/16-ц). Попри те, на виконання умов договору відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти. Перереєструвати транспортний засіб не вдалось за можливе у зв`язку з його перебування у заставі банку з 21 травня 2014 року. Надалі, ухвалено судове рішення про стягнення грошових коштів, сплачених за спірний автомобіль (справи № 766/8154/17, № 766/15264/19). Просить у позові відмовити.

Разом із тим, відповідачем подано до суду клопотання про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин. Наводить доводи про те, що позивач дізнався про порушення свого права 20 серпня 2014 року, адже саме тоді відповідач почав володіти спірним автомобілем, про що вказує у позовній заяві. Відтак, останнім днем строку позовної давності є 20 серпня 2017 року. Позивач із позовом звернувся до суду за захистом свого порушеного права лише у 2019 році, тобто за межами вказаного строку. Доводи позивача про те, що він дізнався про безпідставність утримання відповідачем спірного автомобіля лише з ухваленням судового рішення у справі № 766/8154/17 є недоречним, адже закон не пов`язує з цим перебіг позовної давності. Просить заяву задовольнити відповідності до ст. 253, 261, 267 ЦК України та відмовити у позові.

Позивачем подано до суду заперечення на заяву про застосування строку позовної давності, адже такий не підлягає до застосування у спірних правовідносинах та таке порушення у цій справі є триваючим. Просить у заяві відмовити.

15 лютого 2019 року ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області справу передано за територіальною підсудністю до Подільського районного суду м. Києва, яка отримана останнім 16 червня 2020 року.

16 червня 2020 року у справі проведено автоматизований розподіл та головуючим суддею визначено Корнілову Ж. О.

08 жовтня 2020 року проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями та головуючим суддею визначено Васильченка О. В.

18 січня 2021 року проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями та головуючим суддею визначено Якимець О. І.

26 січня 2021 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.

16 лютого 2021 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

06 квітня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просить такий задовольнити підстав викладених у позовній заяві. Проти заяви про застосування строку позовної давності заперечив.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову та просить у такому відмовити, зокрема, застосувавши строки позовної давності до спірних правовідносин. Водночас заперечив факт знаходження вказаного автомобіля у володінні відповідача.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного.

Суд установив, що з 20 травня 2014 року на праві власності ПВКФ Стройіндустрія належить транспортного засобу марки Fiat Linea , 2013 року випуску, коричневого кольору, номер шасі НОМЕР_1 , тип седан В легковий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , двигун 1248 см?, дизель, що підтверджено копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 /арк. спр. 6/.

14 серпня 2014 року між сторонами укладено письмовий договір купівлі-продажу спірного автомобіля. Відповідачем сплачено вартість транспортного засобу у розмірі 208000,00 грн /арк. спр. 70-73/. 05 червня 2015 року позивачем видано довіреність на ім`я відповідача на право керування спірним транспортним засобом. Належний договір купівлі-продажу такого автомобіля між сторонами не укладено, а відтак були відсутні підстави для визнання права власності за відповідачем на цей автомобіль. Такі висновки зроблено судом першої інстанції у справі № 766/12136/16-ц за первісним позовом ОСОБА_2 до ПВКФ Стройіндустрія про визнання права власності та зустрічним позовом ПВКФ Стройіндустрія до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним. Рішення суду від 06 квітня 2017 року № 766/12136/16-ц Херсонського міськрайонного суду Херсонської області, залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 03 травня 2017 року та постановою Верховного Суду від 26 вересня 2018 року /арк. спр. 9-13/.

У зв`язку із ухваленням рішення суду від 06 квітня 2017 року, Херсонським районним судом Херсонської області від 10 квітня 2019 року у справі № 766/8154/17 за позовом ОСОБА_2 та стягнуто з ПВКФ Стройіндустрія грошові кошти (вартість автомобіля), як безпідставно набуті у відповідності до ст. 1212 ЦК України та кошти за порушення грошового зобов`язання у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України /арк. спр. 76-78/.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Так, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на особливість правової природи віндикації. Віндикаційним позовом є позов неволодіючого власника до незаконно володіючого невласника про витребування майна. Умовами звернення з таким позовом є те, що: 1) позивач є власником майна; 2) власник фактично втратив володіння річчю; 3) відповідач є незаконним володільцем; 4) власник і володілець не перебувають у договірних відносинах; 5) предметом позову може бути тільки індивідуально визначена річ; 6) ця річ на момент розгляду спору повинна існувати в натурі. Про це, зокрема, зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц.

Частиною 1 ст. 397 ЦК України визначено, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Позов про витребування майна, пред`явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений (п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав ).

Враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту володіння відповідачем спірним майном на момент звернення до суду з позовом (розгляду справи у суді), а також запереченням відповідачем вказаної обставини, суд вважає, що такий факт є недоведеним.

Поряд з цим, відповідно до положень ч. 3 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки суд відмовляє в позові через недоведеність позовних вимог, відсутні правові підстави для розгляду заяви відповідача про застосування позовної давності.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-81, 259, 265, 273, 354, пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

у позові Приватної виробничо-комерційної фірми Стройіндустрія до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду із позовом - покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач Приватна виробничо-комерційна фірма Стройіндустрія (місцезнаходження - місто Херсон, Бериславське шосе,10, код ЄДРПОУ 31390131);

відповідач ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Повне судове рішення складено 15 грудня 2021 року.

Суддя О. І. Якимець