Постанова

від 17.01.2022 по справі 611/632/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 р.Справа № 611/632/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

представник відповідача Моргун М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 09.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Коптєв Ю.А., м. Барвінково, Барвінківський район, Харківська область, повний текст складено 15.11.21 року по справі № 611/632/21

за позовом ОСОБА_1

до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Приходька Андрія Вікторовича , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Барвінківського районного суду Харківської області з позовом до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Приходька Андрія Вікторовича, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просив суд:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 13 вересня 2021 року №479-ДК/0193По/08/01/-21, яким його визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53-1 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 170 грн.;

- закрити провадження у справі.

В обґрунтування позову зазначив, що 13 вересня 2021 року він отримав в Управлінні в Ізюмському районі Головне управління Держгеокадастру у Харківській області акт обстеження земельної ділянки від 31.08.2021 №479-ДК/397/АО/10/01/-21, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом перевірки - земельної ділянки від 31 серпня 2021 року №479-ДК/517/АП/09/01/-21, протокол про адміністративне правопорушення від 31 серпня 2021 року №479-ДК/0257П/07/01/-21, а також постанову про накладення адміністративного стягнення від 13 вересня 2021 року №479-ДК/0193По/08/01/-21, яким його визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст.53-1 КУпАП, та накладено стягнення у розмірі 170 грн. Як вказує позивач, при розгляді відповідачем матеріалів про адміністративне правопорушення, встановлення його вини визначалось на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 31 серпня 2021 року №479-ДК/0257П07/01/-21, складеного самим відповідачем без виклику його у належний спосіб для його складання та без встановлення будь-яких фактів самовільного зайняття земельної ділянки поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером №6320483700:05:000:0312. Винесена постанова є необґрунтованою, оскільки він не використовує земельну ділянку комунальної власності, яка розташована на території Іллічівського старостинського округу Барвінківської ОТГ Ізюмського району Харківської області, поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером №6320483700:05:000:0312.

Разом з тим, позивач зазначає, що як свідчить акт обстеження земельної ділянки від 31 серпня 2021 року №479-ДК/397/АО/10/01/-21 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом перевірки - земельної ділянки від 31 серпня 2021 року №479-ДК/517/АП/09/01/-21, на момент обстеження, з виїздом на місце встановлено факт використання невстановленими особами (особою) земельної ділянки комунальної форми власності сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 4,5000 га, яка розташована поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером №6320483700:05:000:0312 за межами населених пунктів на території Іллічівського старостинського округу Барвінківської ОТГ Ізюмського району Харківської області, для ведення сільськогосподарської діяльності, про що свідчать пожнивні остатки культур та ознаки механічної обробки ґрунту.

Позивач вважає, що в процесі здійснення перевірки посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не було встановлено осіб, які вчинили правопорушення. Проте, протокол про адміністративне правопорушення склали на нього лише тому, що його земельна ділянка, кадастровий номер №6320483700:05:000:0312, знаходиться поруч. Тобто, у справі про адміністративне правопорушення відсутній будь-які докази вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП.

Крім того, з боку посадової особи грубо порушена ст. 256 КУпАП, яка встановлює зміст протоколу про адміністративне правопорушення, а саме вимоги щодо підписання протоколу не тільки особою, яка його склала, а й особою яка вчинила адміністративне правопорушення. Окрім того, при складенні протоколу порушникові роз`яснюються права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що також робиться відмітка в протоколі. Також відповідачем не були виконані норми Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 січня 2017 року №6, де зазначено, що протокол складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Недотримання норм чинного законодавства посадовою особою призвели до позбавлення його прав подавати необхідні пояснення і зауваження щодо змісту протоколу чи можливості викласти мотиви своїх заперечень щодо суті пред`явлених звинувачень.

Також позивач вказує, що протокол про адміністративне правопорушення від 31 серпня 2021 року складався без його присутності, без своєчасного сповіщення його про місце і час розгляду справи, чим його було позбавлено прав щодо участі при провадженні по адміністративній справі, ознайомлення з матеріалами справи, надання пояснень, доказів, клопотань. Недотримання посадовою особою ст.ст. 268, 278, 279, 280 КУпАП, призвели до порушення його прав, гарантованих законом.

Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 09.11.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення № 479-ДК/0193По/08/01/-21 від 13 вересня 2021 року, винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеодастру у Харківській області Приходьком Андрієм Вікторовичем відносно ОСОБА_1 .

Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Приходько Андрія Вікторовича, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про оскарження постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності, - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", є самовільним заняттям земельної ділянки. Вважає необгрунтованими доводи позивача про те, що він не використовує спірну земельну ділянку, оскільки позивачу було надіслано акт обстеження земельної ділянки № 479-ДК/397/АО/Ю/01/-21 від 31.08.2021, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом перевірки земельної ділянки № 479-ДК/517/АП/09/01/-21 від 31.08.2021 та протокол про адміністративне правопорушення № 479-ДК/0257П/07/01/-21 від 31.08.2021 заст. 53-1 КУпАП. Також позивачу 01.09.2021 разом із вищевказаними документами було надіслано повідомлення про розгляд справи №479-ДК/0068/04/01/-21, тобто позивач завчасно був поінформований про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення і мав можливість висловити свої заперечення стосовно обставин використання земельної ділянки. Окрім цього, позивач особисто одержав припис від 13.09.2021 №479-ДК/0266Пр/03/01-21, та жодних заперечень відносно правопорушення не висловлював. Зауважив, що заходи державного контролю в ході перевірки вищевказаної земельної ділянки, яка використовується ОСОБА_1 , проведені відповідачем з дотриманням вимог земельного законодавства у відповідності до приписів, викладених в КУпАП та в межах наданих повноважень. Таким чином, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення винесена відповідачем у спосіб та порядку і в межах компетенції, встановленої Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель , Земельним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, а тому правових підстав для визнання її незаконною та скасування в даному випадку - немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, справа розглядається за відсутності осіб, які не прибули в судове засідання.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що головним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель № 3 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Приходько Андрієм Вікторовичем та головним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель №3 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Нагорним Євгеном Миколайовичем було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом перевірки - земельної ділянки.

В ході перевірки було встановлено факт використання невстановленими особами (особою) земельної ділянки комунальної форми власності, сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 4,5000 га, яка розташована поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 6520483700:05:000:0512, за межами населених пунктів на території Іллічівського старостинського округу Барвінківської МТГ Ізюмського району Харківської області для ведення сільськогосподарської діяльності, про що свідчать пожнивні остатки культур та ознаки механічної обробки грунту, за відсутності відповідного рішення органу виконавчоі влади чи органу місцевого самоврядування про передачу її у власність або надання користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки.

Таким чином, вищезазначена земельна ділянка використовується з порушенням вимог пункту "б" частини1 статті 211, ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом перевірки - земельної ділянки № 479-ДК/517/АП/09/01/-21 від 31.08.2021.

31 серпня 2021 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Приходьком А.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення №479-ДК/0257П/07/01/-21.

Зі змісту протоколу вбачається, що при перевірці дотримання вимог земельного законодавства України при використанні земельної ділянки поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 6320483700:05:000:0312 орієнтовною площею 4,5000 га, сільськогосподарського призначення, комунальної форми власності на території Іллічівського старостинського округу Барвінківської МТГ Ізюмського району Харківської області (за межами населених пунктів) встановлено, що 31 серпня 2021 року земельна ділянка комунальної форми власності, землі сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Іллічівського старостинського округу Барвінківської МТГ Ізюмського району Харківської області (за межами населеного пункту) поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 6320483700:05:000:0312 орієнтовною площею 4,5000 га використовується ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробниитва, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки, що є порушенням статті (статтей) 125, 126 Земельного кодексу України.

13 вересня 2021 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Приходьком А.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №479-ДК/0193По/08/01/-21, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, відповідальність за які передбачена ст. 53-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Непогодившись із зазначеною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто в частині задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що належними та допустимими доказами вина позивача, у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53-1 КУпАП, не доведена.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом ч. 1 ст. 7 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) від 30 травня 2019 року, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Так, судом встановлено, що 31 серпня 2021 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Приходьком А.В. складено протокол про адміністративне правопорушення №479-ДК/0257П/07/01/-21.

За загальним правилом, фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення протокол складається уповноваженою на те посадовою особою.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У протоколі зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; така особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно п.п. 1, 5, 6, 8 Розділу II Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України за № 6 від 19.01.2017, зареєстрованої у Мінюсті України 07.02.2017 року за № 173/30041 (далі - Інструкція), у разі виявлення порушення законодавства у сфері використання та охорони земель, за яке Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення.

У протоколі зазначаються: дата та місце його складання; посада, прізвище, ім`я та по батькові державного інспектора, який склав протокол (указуються повністю, без скорочень); відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (прізвище, ім`я та по батькові, день, місяць та рік народження, місце народження, сімейний стан, у тому числі кількість утриманців (у разі наявності інформації), фактичне місце проживання/реєстрації (поштова адреса), посада та місце роботи або навчання (повне найменування юридичної особи та її місцезнаходження); якщо особа не працює, про це робиться відмітка); місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення описується якомога точніше згідно з вимогами відповідної статті КУпАП, на підставі якої складається протокол; нормативно-правові акти, вимоги яких порушено та які встановлюють відповідальність за вчинене правопорушення (з обов`язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо; - прізвища, імена га по батькові, місця проживання/реєстрації свідків та потерпілих (за наявності); - пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (можуть бути викладені в протоколі або на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі). Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати в протоколі пояснення та зауваження щодо його змісту, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від надання пояснень у протоколі чи від його підписання, про це обов`язково робиться відповідний запис; - інші відомості, необхідні для вирішення справи (наприклад, відомості про наявність актів обстеження земельної ділянки, відмітки про наявність документів і речей, які підтверджують правопорушення, клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності); про заподіяну правопорушенням матеріальну шкоду земельним ресурсам, що призвело до втрат сільськогосподарського або лісогосподарського виробництва.

У протоколі обов`язково робиться відмітка про роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав і обов`язків, передбачених статтею 268 КУпАП, а також про повідомлення її про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу їй обов`язково направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення із зазначенням часу і місця розгляду справи.

Протокол підписується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та державним інспектором, який його склав, а за наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний також і цими особами. Відмова особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу та надання пояснень не припиняє провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.п. 1, 2, 5 розділу III Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Справа розглядається у 15-денний строк з дня одержання державним інспектором, правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

У розгляді справи можуть брати участь потерпілі, законні представники, захисник (адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи), свідки, експерт, перекладач.

В судовому засіданні знайшли своє підтвердження посилання позивача на недотримання інспектором вимог КУпАП в тій частині, що протокол про адміністративне правопорушення від 31 серпня 2021 року, складений відносно ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції, а саме: у протоколі не зазначені пояснення ОСОБА_1 ; відсутній підпис останнього під відомостями про роз`яснення йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП; при цьому у протоколі не зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від його підписання та отримання, протокол також не містить його підпису про отримання другого примірника протоколу чи про відмову в його отриманні.

Згідно ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

А тому, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не був присутній при складенні щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення від 31 серпня 2021 року, суд вважає це порушенням його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, та погоджується з твердженнями позивача в цій частині.

13 вересня 2021 року на підставі протоколу про адміністративне правопорушення державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і достримання вимог законодавства України про охорону земель Приходько А.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №479-ДК/0193По/08/01/-21, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 53-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КУпАП.

Згідно з ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

За приписами ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол (у випадку його складання) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно із ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (ч. 2 ст. 279 КУпАП).

За змістом ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд зазначає, що підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу правопорушення, передбаченого КУпАП.

Відповідно до вимог ст.293 КУпАП та роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року №6 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення", орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в ході перевірки було встановлено факт використання невстановленими особами (особою) земельної ділянки комунальної форми власності, сільськогосподарського призначення сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 4,5000 га, яка розташована поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 6520483700:05:000:0512, за межами населених пунктів на території Іллічівського старостинського округу Барвінківської МТГ Ізюмського району Харківської області для ведення сільськогосподарської діяльності. Факт використання зазначеної земельної ділянки саме ОСОБА_1 в ході перевірки не встановлено.

Згідно ст. 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, в тому числі за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ст. 53-1 КУпАП, самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обов`язковим елементом об`єктивної сторони є умисна дія - особа усвідомлює, що земельна ділянка їй не належить або вона не має права нею користуватися, однак вчиняє умисні дії, спрямовані на фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності та надає можливість визнати такі дії правомірними.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 діяв умисно, усвідомлював протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок. Не встановлені і не доведені вина у формі умислу, мотив (корисливий, особиста зацікавленість, неправильно зрозумілі інтереси служби, тощо) та мета інкримінованого правопорушення. Не встановлено будь-яких інших фактів самовільного зайняття земельної ділянки саме позивачем, що в свою чергу, виключає наявність всіх необхідних складових для утворення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП. Постанова про накладення адміністративного стягнення прийнята лише на підставі протоколу, складеного самим відповідачем.

Отже, з наведеного вбачається, що належними та допустимими доказами вина позивача, у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53-1 КУпАП, не доведена.

За приписами частин 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач заперечує факт використання ним вказаної земельної ділянки, а отже факт скоєння ним адміністративного правопорушення.

В свою чергу, відповідач будь-яких інших належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача та підтвердження правомірності оскаржуваної постанови не надав.

Оскільки обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що саме відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача ним виконані вимоги ст.ст. 268, 280 КУпАП, сам факт правопорушення належними та допустимими доказами не підтверджено, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та не у спосіб, передбачений нормами КУпАП, що є підставою для її скасування.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення № 479-ДК/0193По/08/01/-21 від 13 вересня 2021 року підлягає скасуванню, а провадження по адміністративній справі - закриттю.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим статтею 8 Конституції України та статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 09.11.2021 року по справі № 611/632/21 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 09.11.2021 по справі № 611/632/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко