Постанова

від 18.01.2022 по справі 520/9531/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 р.Справа № 520/9531/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.

представника позивача: Вернигора О.В.

представника відповідача: Нікончука М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2021, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 06.08.21 року по справі № 520/9531/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВО "Укрспецкомплект" (далі також - позивач, платник, ТОВ "ВО "Укрспецкомплект") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі також - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило суд: визнати протиправним нарахування та скасувати нараховану по картці особового рахунку з податку на прибуток суму пені в розмірі 307558,14 грн.; визнати протиправним нарахування та скасувати нараховану по картці особового рахунку з ПДВ пеню в розмірі 340190,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржував у судовому порядку податкові повідомлення - рішення № 0001321401 від 12.07.2016 на суму 354718,75 грн. про донарахування ПДВ, № 0001361401 від 12.07.2016 на суму 323020,75 грн. про донарахування податку на прибуток. За результатами судового розгляду справи № 820/4033/16 постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 у задоволенні позову було відмовлено повністю. Тому податкові повідомлення - рішення були неузгодженими до 22.03.2021 - тобто, до дати набрання законної сили судовим рішенням. Робочий день, наступний за днем узгодження - 05.04.2021, а отже, пеня мала б нараховуватись з 05.04.2021.

При цьому, станом на дату нарахування пені по особових рахунках ТОВ "ВО "Укрспецкомплект" в Україні діє карантин, а отже, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) - платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Карантин було продовжено, тому пеня в квітні - травні 2021 року нарахована бути не може, як і не могла бути нарахована 18.05.2021 пеня на пеню в сумі 3 424,90 грн. по картці особового рахунку з податку на прибуток та пеня в сумі 3725,81 грн. по картці з ПДВ. Також пеня не може нараховуватися за період, що значно перевищує 1095 днів.

02.07.2021 позивач звернувся до суду через систему Електронний суд із заявою про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 01-26/64108/21 від 05.07.2021), у якій додатково просив скасувати рішення відповідача про донарахування (збільшення) сум пені по картках особових рахунків ТОВ ВО Укрспецкомплект № 22/20-40-07-31 від 06.05.2021. Заяву позивач обґрунтував тим, що 29.06.2021 отримав відзив на позовну заяву, до якого відповідач долучив дане рішення, згідно з яким за результатом розгляду скарги платника, адресованої ДПС України, відповідачем донарахована платнику пеня за оскаржуваними сумами нарахувань по картці особового рахунку з податку на прибуток та ПДВ.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 у справі № 520/9531/21 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ДПС у Харківській області щодо нарахування ТОВ "ВО "Укрспецкомплект" пені по картці особового рахунку з податку на прибуток суму в розмірі 3424,90 грн. та з податку на додану вартість в розмірі 3725,81 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ" витрати на сплату судового збору у сумі 87 (вісімдесят сім) грн 93 коп.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає рішення необґрунтованим та незаконним. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 в частині відмови у задоволені позовних вимог та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ТОВ "ВО "Укрспецкомплект" не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо застосування норми п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України (далі також - ПК України). Зазначає, що суд не надав жодної оцінки доводам позивача щодо протиправності донарахування (збільшення) сум пені по картках особових рахунків платника рішенням ГУ ДПС у Харківській області № 22/20-40-07-31 від 06.05.2021 та взагалі не розглянув цю позовну вимогу.

Позивач наводить доводи про безпідставність нарахування пені за період, що перевищує 1095 днів, указує на порушення судом п. 56.18 ст. 56, п. 57.3 ст. 57, п. 52-1 Підрозділу 10 ПК України, ч. 3 ст. 242, ч. 4 ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також невірне цитування і застосування норми п. 102.1 ст. 102 ПК України без урахування тексту в дужках (в тому числі від нарахованої пені). Платник указує, що станом на дату нарахування пені в Україні діє карантин, за час дії якого пеня нараховуватися не може, а донарахування пені за наслідком розгляду адресованої ДПС України скарги платника на підставі рішення начальника регіонального підрозділу, як і форма такого рішення, податковим законодавством не передбачена. В аспекті порушень норм процесуального права позивач посилається на ч. 5 ст. 5, п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України стосовно безпідставного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що призвело до неповного з`ясування обставин справи.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується із твердженнями позивача, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та зазначає, що відповідно до ст. 129 ПК України сума автоматично розрахованої пені склала: з податку на прибуток підприємств - 160 313, 94 грн.; з податку на додану вартість - 178 813,52 грн. При проведенні перерахунку автоматично розрахованої пені сума пені по податковим повідомленням-рішенням від 12.07.2016 склала: № 0001361401 з податку на прибуток - 304 133,24 грн.; № 0001351401 з податку на додану вартість - 336 454,72 грн. Зазначений у ст. 129 ПК України розмір пені застосовується до всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов`язань. ГУ ДПС у Харківській області вказує, що згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Також контролюючий орган зауважує, що згідно з абз. 2 п. 52-1 Підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, протягом періоду з березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Щодо нарахування пені за період, який перевищує 1095 днів відповідач відзначив, що пеня нараховується і за період адміністративного та/або судового оскарження. З урахуванням змін, унесених до ПК України Законом України від 17.03.2020 за № 533-ІХ, датою закінчення нарахування пені є 29.02.2020. Відповідач також надав письмові пояснення по суті спору.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на неї, письмові пояснення відповідача та докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фахівцями ГУ ДПС у Харківській області проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "ВО "Укрспецкомплект", за результатами якої складено акт від 17.06.2016 № 322/20-40-14-01-08/37366256.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом 12.07.2016 прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001341401, яким зменшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість за серпень-грудень 2013 року, січень-грудень 2014 року, січень-грудень 2015 року на загальну суму 9268403,00 грн. та зменшено суму податкового кредиту на загальну суму 8847977,00 грн., № 001351401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 354718,75 грн. (за податковими зобов`язаннями - 283775,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 70943,75 грн.) та № 0001361401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 323020,75 грн. (за податковими зобов`язаннями - 266777,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 56243,75 грн.).

Вказані податкові повідомлення-рішення були предметом оскарження у справі № 820/4033/16, за результатом розгляду якої рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 у справі № 820/4033/16, позовні вимоги залишено без задоволення.

Після узгодження донарахованих сум податків ГУ ДПС у Харківській області 02.04.2021 по картках особових рахунків було відображено суми пені, а саме: по картці особового рахунку з податку на додану вартість - в сумі 178 813,52 грн., по картці особового рахунку з податку на прибуток - в сумі 160 313,94 грн.

Позивачем до Державної податкової служби України (далі - ДПС України) було подано скаргу від 13.04.2021 на протиправне нарахування пені та скаргу від 16.04.2021 на податкову вимогу № 70914-13 від 12.04.2021 в частині нарахованої пені по особовим рахункам ТОВ "ВО "Укрспецкомплект" на суму 339127,46 грн.

За наслідками процедури досудового врегулювання спору листом за № 10603/6/99-00-08-01-06 від 12.05.2021 позивачу у задоволенні скарги відмовлено та донараховано пеню у сумі 143 819,30 грн. з податку на прибуток та 157 641,20 грн. з податку на додану вартість.

Суми нарахованої пені сплачені позивачем відповідно до платіжних доручень № 11803 від 18.05.2021 на суму 336464,58 грн. та № 11802 від 18.05.2021 на суму 304133,24 грн. (а.с. 23).

Необхідність сплати зазначених сум до врегулювання спору позивач пояснив тим, що бере участь у процедурах публічних закупівель, тому не може мати податковий борг.

Головним управлінням ДПС у Харківській області 18.05.2021 також нараховано пеню за несвоєчасну сплату пені в сумі 3424,90 грн. по картці особового рахунку з податку на прибуток та суму 3725,81 грн. по картці особового рахунку з податку на додану вартість. Вказані суми пені сплачені позивачем відповідно до платіжних доручень № 11813 від 20.05.2021 та № 11812 від 20.05.2021 (а.с. 24).

Не погоджуючись із наведеними діями та рішенням відповідача щодо нарахування пені, позивач звернувся до адміністративного суду із цим позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає таке.

Спір у даній справі виник щодо періоду нарахування пені за умови визначення суми грошового зобов`язання контролюючим органом, рішення якого оскаржувалися позивачем у судовому порядку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що нарахована позивачу 18.05.2021 пеня, за період з 03.04.2021 по 18.05.2021 - під час дії карантину, в сумі 3424,90 грн. по картці особового рахунку з податку на прибуток та пеня в сумі 3725,81 грн. по картці з податку на додану вартість свідчать про протиправність дій контролюючого органу щодо нарахування цих сум пені у зв`язку з дією п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, відповідно до якого протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня.

Колегія суддів частково погоджується із цим судовим висновком та зауважує, що ГУ ДПС у Харківській області 18.05.2021 не тільки під час карантину нараховано позивачу пеню, але і нараховано пеню за несвоєчасну сплату пені, що не передбачено нормами податкового законодавства, тому суд першої інстанції вірно визнав протиправними дії відповідача щодо нарахування пені по картці особового рахунку у зазначених сумах.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування пені за правилами пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України здійснюється не з моменту узгодження податкового зобов`язання або винесення податкової вимоги, а саме з дня настання граничного строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), посилаючись на позицію Верховного Суду в постанові від 06.03.2018 у справі № 825/1558/17 (К/9901/7049/18).

Даний висновок колегія суддів уважає вірним в частині нарахування пені не з моменту узгодження податкового зобов`язання, а саме з дня настання граничного строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом, тому є помилковими доводи позивача, що пеня мала б нараховуватись з 05.04.2021. Щодо нарахування пені за весь період заниження, то цей судовий висновок колегія суддів уважає передчасним з огляду на зміни, яких зазнала ст. 129 ПК України.

Так, пп. 129.1.1 та 129.1.2 ст. 129 ПК України (в редакції, яка була чинною до 01.01.2017 - на час прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 12.07.2016) визначалося, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (п. 129.3.1 ст. 129 ПК України).

У зв`язку із прийняттям Закону № 1797-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року, пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України викладений в такій редакції: Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Отже, п. 129.1.1 ст. 129 ПК України у редакції з 01.01.2017 не передбачав нарахування пені за весь період заниження податкового зобов`язання. При цьому, дана правова норма у наведеній редакції діяла по 31.12.2020.

Виходячи зі змістовного аналізу наведеної вище норми права, можна зробити висновок, що таким чином законодавець мав на меті конкретизувати період нарахування пені, передбаченої ст. 129 ПК України й убезпечити платників податків від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними положеннями цієї норми. Тобто законодавець передбачив ретроспективну дію положень п. 129.1.1 ст. 129 ПК України в частині періоду нарахування пені на суми податкових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Разом з тим, згідно із пп. 1 п. 81 Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16 січня 2020 року за № 466-IX, у ст. 129 у п. 129.1 пп. 129.1.1 і 129.1.2 викладено в такій редакції: "129.1.1. при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; 129.1.2. при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження)".

Виходячи з положень п. 1 розділу ІІ Прикінцеві положення наведеного Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім змін: зокрема, до статті 129 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2021 року.

Отже, у пп. 129.1.2 ст.129 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2021 - на час узгодження податкового зобов`язання) закріплено, що пеня нараховується в день закінчення її нарахування та за весь період заниження податкового зобов`язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, по день закінчення (п. 129.3.4-1 ст. 129 ПК України).

Виходячи з п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, оскільки пеня не може бути нарахована під час дії карантину, днем закінчення нарахування пені є 29.02.2020.

Таким чином, оскільки право на нарахування пені у відповідача виникло після проведення перевірки та оформлення її результатів, а з огляду на судове оскарження результатів перевірки, зважаючи на дію карантину та день закінчення нарахування пені - 29.02.2020, тобто до 01.01.2021, на переконання судової колегії, саме за правилами норми ст. 129 ПК України у редакції, яка діяла до 01.01.2021 та яка не передбачала нарахування пені за весь період заниження, мало відбуватись нарахування пені у спірних правовідносинах, позаяк період застосування такої процедури закінчується 29.02.2020.

При цьому, суд апеляційної інстанції уважає помилковим висновок суду першої інстанції, що після закінчення встановлених ПК України строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) нараховується пеня без урахування строків давності (1095 днів), визначених п. 102.1 ст. 102 ПК України, оскільки ця норма права регулює строки щодо нарахування саме грошових зобов`язань, у межах цього спору - визначених податковими повідомленнями-рішеннями, а не пені, виходячи з наступного.

Так, за змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст.14 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Водночас, положенням абз. 1 п. 56.18 ст. 56 ПК України законодавцем закріплено право платника податків оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення, але з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, тобто право платника на оскарження рішень контролюючого органу обмежено строком давності.

Згідно із абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як установлено п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Враховуючи, що податкові повідомлення-рішення від 12.07.2016 № 0001341401 і № 001351401, оскаржувалися позивачем у судовому порядку та рішення у справі № 820/4033/16 набрало законної сили 22.03.2021, наведені повідомлення-рішення контролюючого органу є узгодженими 22.03.2021 згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України.

Колегія суддів відзначає, що з розрахунку пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов`язань (сформований засобами ІТС Податковий блок ), податкове повідомлення-рішення (форма Р) від 12.07.2016 № 0001361401, вручено платнику 15.03.2021, граничний строк сплати 02.04.2021, на суму заниження податкового зобов`язання по податку на прибуток підприємств 216230,00 грн. з 12.03.2014 по 28.03.2021 за 2181 календарних дні нарахована пеня в розмірі 100779,77 грн., на суму 8745,00 грн. з 12.03.2015 по 28.03.2021 за 1816 календарних дні нарахована пеня в розмірі 15663,37 грн., на суму 41802,00 грн. з 11.03.2016 по 28.03.2021 за 1451 календарних дні нарахована пеня в розмірі 43870,80 грн., а всього в автоматичному режимі нараховано пені з податку на прибуток у сумі 160313,94 грн. (а.с. 60).

Відповідно до розрахунку пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов`язань (сформований засобами ІТС Податковий блок ), податкове повідомлення-рішення (форма Р) від 12.07.2016 за № 0001351401, вручено платнику 15.03.2021, граничний строк сплати 02.04.2021, на суму заниження податкового зобов`язання по податку на додану вартість 111508,00 грн. з 31.07.2013 по 28.03.2021 за 2405 календарних дні нарахована пеня в розмірі 61717,39 грн., на суму 31260,00 грн. з 31.08.2013 по 28.03.2021 за 2374 календарних дні нарахована пеня в розмірі 15858,84 грн., на суму 39740,00 грн. з 01.10.2013 по 28.03.2021 за 2343 календарних дні нарахована пеня в розмірі 19897,65 грн., на суму 24017,00 грн. з 31.10.2013 по 28.03.2021 за 2313 календарних дні нарахована пеня в розмірі 11871,24 грн., на суму 9519,00 грн. з 01.12.2013 по 28.03.2021 за 2282 календарних дні нарахована пеня в розмірі 4642,04 грн., на суму 9008,00 грн. з 31.12.2013 по 28.03.2021 за 2252 календарних дні нарахована пеня в розмірі 4335,09 грн., на суму 2559,00 грн. з 31.01.2014 по 28.03.2021 за 2221 календарних дні нарахована пеня в розмірі 1214,56 грн., на суму 3125,00 грн. з 03.03.2014 по 28.03.2021 за 2190 календарних дні нарахована пеня в розмірі 1462,50 грн., на суму 2910,00 грн. з 31.03.2014 по 28.03.2021 за 2162 календарних дні нарахована пеня в розмірі 1344,47 грн., на суму 1535,00 грн. з 01.05.2014 по 28.03.2021 за 2131 календарний день нарахована пеня в розмірі 1021,65 грн., на суму 320,00 грн. з 31.05.2014 по 28.03.2021 за 2101 календарний день нарахована пеня в розмірі 209,98 грн., на суму 388 грн. з 31.07.2014 по 28.03.2021 за 2040 календарних днів нарахована пеня в розмірі 325,28 грн., на суму 1051 грн. з 31.08.2014 по 28.03.2021 за 2009 календарних дні нарахована пеня в розмірі 867,72 грн., на суму 1051 грн. з 01.10.2014 по 28.03.2021 за 1978 календарних дні нарахована пеня в розмірі 854,33 грн., на суму 927 грн. з 31.03.2015 по 28.03.2021 за 1797 календарних днів нарахована пеня в розмірі 1643 грн., на суму 2020 грн. з 31.05.2015 по 28.03.2021 за 1736 календарних дні нарахована пеня в розмірі 3458,68 грн., на суму 1530 грн. з 31.08.2015 по 28.03.2021 за 1644 календарних дні нарахована пеня в розмірі 2232,78 грн., на суму 360 грн. з 01.10.2015 по 28.03.2021 за 1613 календарних дні нарахована пеня в розмірі 2753,32 грн., на суму 5440 грн. з 31.10.2015 по 28.03.2021 за 1583 календарних дні нарахована пеня в розмірі 6228,61 грн., на суму 34170 грн. з 30.01.2016 по 28.03.2021 за 1492 календарних дні нарахована пеня в розмірі 36874,39 грн., а всього в автоматичному режимі нараховано пені з податку на додану вартість у сумі 178813,52 грн. (а.с. 61, 62).

Виходячи з наведених розрахунків, 02.04.2021 по картці особового рахунку з податку на прибуток позивача відображено суму пені у розмірі 160313,94 грн., а по картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість відображено суму пені у розмірі 178813,52 грн.

Зважаючи на викладене, контролюючий орган невірно визначив у розрахунках строк вручення платнику 15.03.2021, оскільки податкові повідомлення-рішення від 12.07.2016 є узгодженими 22.03.2021 (дата набрання законної сили постанови суду апеляційної інстанції у справі № 820/4033/16).

Із наведених розрахунків слідує, що пеню нараховано за період, який перевищує 1095 днів та під час дії карантину - по 28.03.2021, тоді як, починаючи з 01.03.2020 така пеня не повинна була нараховуватись, а нарахована пеня повинна бути списана з огляду на приписи Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19) від 17.03.2020, № 533-IX, яким внесено зміни до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, що доповнений п. 52-1.

Відповідно до абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, як установлено судом першої інстанції та визнається сторонами, останнім днем нарахування пені є 29.02.2020.

Отже, нарахування позивачу пені за період з 01.03.2020 року по 28.03.2021 є протиправним, оскільки суперечить п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Разом з тим, загальний період нарахування пені не може перевищувати встановлений ст. 102 ПК України строк давності. Норма п. 102.1 ст. 102 ПК України пов`язує відлік строку давності саме із останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань. Передумовою початку нарахування пені є невиконання платником обов`язку зі своєчасної сплати податкового зобов`язання.

ПК України не визначає окремо строки давності для нарахування пені, самі норми щодо порядку нарахування та сплати пені встановлені окремою Главою 12 Пеня , у той час як штрафні (фінансові) санкції, штрафи передбачені Главою 11 Відповідальність . Натомість, ПК України визначає як строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій, так і для самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов`язань, а також строк давності оскарження платником рішень контролюючого органу.

Строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) визначає ст. 114 ПК України, згідно з якою граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним ст. 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, встановлених п. 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Оскільки пеня є різновидом фінансової відповідальності, а строки давності для застосування пені ПК України не визначено, для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, мають застосовуватись загальні строки давності, передбачені ст. 102 Податкового кодексу України, а саме 1095 днів.

Враховуючи, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та нарахування пені до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним ст. 102 ПК України, відповідно штрафні санкції та нарахування пені можуть бути застосовані в межах 1095 днів, починаючи з дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Як убачається з матеріалів справи, нарахування пені відбувалось на підставі п.п. 129.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України щодо визначених контролюючим органом податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток за результатом планової виїзної документальної перевірки платника за період діяльності з 01.01.2013 по 31.12.2015 по дати сплати грошових зобов`язань позивачем.

Разом з тим, платник податків не має нести надмірний тягар відповідальності щодо сплати пені за весь час тривалого судового оскарження рішень контролюючого органу.

Отже, нарахування пені, на визначені платником та не сплачені в строк, передбачений ПК України, грошові зобов`язання, повинно відбутись не пізніше 1095 днів.

Таким чином, слід дійти висновку, що у контролюючого органу були відсутні підстави для нарахування пені на суму заниження податкових зобов`язань за весь період такого заниження.

При цьому, колегія суддів ураховує позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року по справі № 807/2097/16, що обов`язок сплати пені пов`язаний з обов`язком погашення податкового боргу, тому у разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня.

Аналогічної правової позиції щодо порядку нарахування пені на суми податкових зобов`язань з урахуванням строку давності дотримується Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду у постанові від 04 листопада 2021 року по справі № 420/7133/19.

Таким чином, Податковим кодексом України визначено граничні періоди, за які контролюючим органом можуть проводитися перевірки платників податків та самостійно визначатися сума грошових зобов`язань платника податків і може бути стягнуто податковий борг, зокрема, штрафні санкції та пеня, що обмежуються 1095 днями після настання відповідної події.

Отже, нарахування контролюючим органом суми пені поза межами вказаного строку є порушенням норм податкового законодавства.

Як з`ясовано під час апеляційного розгляду справи, 02.07.2021 позивач звернувся до суду через систему Електронний суд із заявою про збільшення розміру позовних вимог разом доказами щодо направлення заяви відповідачу (вх. № 01-26/64108/21 від 05.07.2021), в якій просив: визнати протиправним нарахування та скасувати нараховану по картці особового рахунку з податку на прибуток суму пені в розмірі 307558,14 грн.; визнати протиправним нарахування та скасувати нараховану по картці особового рахунку з ПДВ пеню в розмірі 340190,39 грн. та скасувати рішення про донарахування (збільшення) сум пені по картках особових рахунків ТОВ ВО Укрспецкомплект № 22/20-40-07-31 від 06.05.2021 (а.с. 68-72).

Проте, розглядаючи справу, суд першої інстанції позовні вимоги в частині рішення відповідача № 22/20-40-07-31 від 06.05.2021 про донарахування (збільшення) позивачу сум пені не розглянув.

Таким чином, слід погодитися із апелянтом, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки як оскаржуваному позивачем рішенню начальника ГУ ДПС у Харківській області № 22/20-40-07-31 від 06.05.2021, так і доводам позивача щодо його протиправності.

З матеріалів справи вбачається, що визначена відповідачем сума грошових зобов`язань не була сплачена позивачем протягом 10-денного строку відповідно до положень п. 57.3 ст.57 ПК України, а отже з 02.04.2021 набула статусу податкового боргу, у зв`язку з чим, контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 12.04.2021, № 70914-13 (а.с. 19).

Як вище зазначено, позивач звернувся до ДПС України зі скаргою від 13.04.2021 на протиправне нарахування пені у згаданих сумах та скаргою від 16.04.2021 на податкову вимогу № 70914-13 від 12.04.2021 у частині нарахованої пені по особовим рахункам ТОВ "ВО "Укрспецкомплект" на суму 339127,46 грн. Зазначена скарга з приводу протиправного нарахування пені була переадресована відповідачу.

Із спірного рішення № 22/20-40-07-31 від 06.05.2021 слідує, що начальником ГУ ДПС у Харківській області розглянуто інтегровану картку позивача з нарахуванням автоматично розрахованої пені відповідно до ст. 129 ПК України на податкові повідомлення-рішення від 12.07.12016 № 001361401 у розмірі 160 313,94 грн. та № 0001351401 у розмірі 178 813,52 грн., доповідну записку управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області та лист ДПС України від 26.04.2021 № 9862/7/99-00-07-04-02-07 щодо розгляду скарги ТОВ "ВО "Укрспецкомплект", в якій позивач просив скасувати нараховану по картці особового рахунку пеню.

В листі від 26.04.2021 ДПС України зауважила, що відповідачу надіслано скаргу позивача для розгляду та надання ДПС у термін до 07.05.2021 обґрунтованого висновку щодо викладеного питання, а у разі встановлення порушень Законів України та/або інших нормативних документів надати інформацію про притягнення до відповідальності винних посадових осіб.

У зв`язку з чим, зазначені у скарзі платника питання було розглянуто відповідачем на засіданні комісії з розгляду спірних питань, які виникають під час або після проведення документальних перевірок платників податків (протокол від 28.04.2021, № 35/20-40-07-14/37366256) та вирішено провести перерахунок автоматично розрахованої суми пені з урахуванням вимог п. 129.4 ст. 129, п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за результатами якого сума пені: з податку на прибуток підприємств склала 304133,24 грн., що на 143819,30 грн. більше, ніж сума автоматично розрахованої суми засобами ІТС Податковий блок (160313,94 грн.); з податку на додану вартість склала 336454,72 грн., що на 157641,20 грн. більше, ніж сума автоматично розрахованої суми засобами ІТС Податковий блок (178813,52 грн.), та в ІКПП з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість вирішено провести коригування суми нарахованої пені у бік збільшення на суму 143819,30 грн. та 157641,20 грн. відповідно.

Отже, зважаючи на лист ДПС України від 26.04.2021 за № 9862/7/99-00-07-04-02-07, протокол засідання комісії з розгляду спірних питань, які виникають під час або після проведення документальних перевірок платників податків від 28.04.2021, № 35/20-40-07-14/37366256 та доповідну записку управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області від 06.05.2021, № 560/20-40-07-14-21, відповідач вирішив збільшити в ІКП ТОВ "ВО "Укрспецкомплект" автоматично розраховану відповідно до ст. 129 ПК України пеню з податку на прибуток підприємств на податкові повідомлення-рішення від 12.07.2016 за № 001361401 на суму 143 819,30 грн. та з податку на додану вартість на ППР від 12.07.2016 за № 0001351401 на суму 157 641,20 грн.

За таких обставин, підґрунтям ухвалення спірного рішення № 22/20-40-07-31 від 06.05.2021 слугували вище згадані лист, протокол та доповідна записка, тоді як нормами ПК України не передбачено такого порядку ухвалення рішення та не надано повноважень контролюючому органу здійснювати перерахунок автоматично розрахованої суми пені, яка в силу пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України має нараховуватися виключно у порядку, передбаченому ПК України або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, алгоритм визначення сум грошових зобов`язань міститься у ст. 54 ПК України та передбачає самостійне обчислення платником податку суми податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, шляхом зазначення у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу або визначення грошового зобов`язання контролюючим органом. При цьому, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп. 54.3.3 ст. 54 ПК України).

Згідно із п. 42-1.1 ст. 42-1 ПК України, електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами: прозорості - обов`язкового оприлюднення методології реалізації положень цього Кодексу в роботі електронного кабінету; автоматизованості - максимальної автоматизації процесів створення, прийняття, реєстрації, оброблення, зберігання документів, оброблення та відображення даних (показників) документів та інших облікових даних платника податків; повноти функціоналу - наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов`язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем; заборони втручання, створення обмежень у функціонуванні та/або можливостей у використанні платниками податків електронного кабінету, що передбачені цим Кодексом.

Пунктом 42-1.2 ст. 42-1 ПК України встановлено, що електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 12.01.2021 за № 5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 р. за № 321/35943 та набрав чинності 20.04.2021 (далі - Порядок № 5), інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу; облікові показники - показники в ІКП, які породжуються у процесі перетворення у підсистемах інформаційної системи первинних показників; оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення облікових показників в ІКП, який ґрунтується на принципах бухгалтерського обліку (п. 1 розділу І).

Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. ІКП відкриваються автоматично кожному платнику в разі: нарахування сум платежів, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків); нарахування сум платежів, визначених територіальним органом ДПС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , рішення про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску); сплати платежів за фактом надходження інформації від Казначейства про надходження сум податків, зборів, платежів, єдиного внеску; включення платника до реєстру платників відповідного податку, які ведуться податковими органами (п.п. 1, 2 ч. 1 розділу ІI Порядку № 5).

У разі погашення податкового боргу автоматично проводиться розрахунок пені відповідно до п. 129.1 та пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 розділу II Кодексу та відображається відповідними операціями щодо нарахування пені в ІКП. Моніторинг повноти та своєчасності відображення в інформаційній системі сум пені, нарахованих на податкові зобов`язання, визначені платником податків, у разі їх несвоєчасної сплати (крім пені у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 розділу I Кодексу), забезпечується керівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, який здійснює облік платежів (п. 6 ч. 2 розділу ІІІ Порядку № 5).

Не пізніше наступного робочого дня після дня вручення платнику податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та / або рішення щодо єдиного внеску або отримання інформації про їх вручення працівник структурного підрозділу, що склав документ, вносить дату вручення документа до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи. Інформація про виявлені заниження податкових зобов`язань у розрізі податкових (звітних) періодів / податкових декларацій (розрахунків) та граничні строки сплати таких зобов`язань враховуються під час розрахунку суми пені в ІКП (п. 1 ч. 3 розділу V Порядку № 5).

Аналогічний порядок автоматичного розрахунку пені передбачався Наказом Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 07.04.2016 року за № 422, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 року за № 751/28881, що наразі втратив чинність.

Таким чином, пеня на суму узгодженого податкового зобов`язання нараховується в силу вимог закону, процес нарахування здійснюється в автоматичному режимі на підставі положень ст. 42-1 ПК України та Порядку № 5, а перерахунок автоматично розрахованої суми пені нормами податкового законодавства не передбачено.

Разом з тим, нормою п. 56.8 ст. 56 ПК України унормовано, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

Листом за № 10603/6/99-00-08-01-06 від 12.05.2021 ДПС України повідомила позивача, що у задоволенні скарги відмовлено та донараховано пеню в сумі 143819,30 грн. з податку на прибуток та 157641,20 грн. з податку на додану вартість до 29.02.2020 за весь період заниження - з 12.03.2014 по податковому повідомленню-рішенню з податку на прибуток від 12.07.2016 за № 0001361401 в сумі 304133,24 грн. та з 31.07.2013 по податковому повідомленню-рішенню з податку на додану вартість від 12.07.2016 за № 0001351401 в сумі 336454,72 грн. (а.с. 20, 21).

Надаючи оцінку рішенню начальника ГУ ДПС у Харківській області № 22/20-40-07-31 від 06.05.2021 колегія суддів відзначає, що воно не відповідає вимогам податкового законодавства, вмотивоване п. 129.4 ст. 129, п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, але не містить нормативного обґрунтування його прийняття.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас, нарахування пені за спеціальною нормою ст. 129 ПК України, у будь-якому випадку, обмежено строком у 1095 днів, унормованим універсальною нормою ст. 102 ПК України, тому нарахування пені поза межами такого строку є протиправним.

Разом із тим, законодавством не передбачено перегляду автоматично розрахованої пені засобами ІТС Податковий блок , а тому спірне рішення ухвалене з порушенням строку давності, встановленого ст. 102 ПК України, поза межами визначених повноважень, оскільки нарахування пені здійснюється в автоматичному режимі та пов`язано з фактом несплати у встановлений строк суми узгодженого податкового зобов`язання.

Згідно із ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога у послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії Онер`їлдіз проти Туреччини , Megadat.com S.r.l. проти Молдови , Москаль проти Польщі ).

Таким чином, надані до суду розрахунки пені, сформовані засобами ІТС Податковий блок не можна визнати правомірними, оскільки вони здійснені із порушенням вимог ст. ст. 102, 129 п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, у зв`язку з чим колегія суддів уважає, що визначений розмір пені з податку на прибуток у сумі 160313,94 грн. та з податку на додану вартість у сумі 178813,52 грн. розраховано невірно, а тому є протиправним нарахування по картці особового рахунку позивача наведених сум пені (а.с. 60-62).

Досліджуючи наявні у справі розрахунки щодо перерахунку фахівцями ГУ ДПС у Харківській області автоматично нарахованої пені колегія суддів відзначає, що вони не відповідають вимогам ст. ст. 42-1, 102, 129 ПК України, Порядку № 5, тому не можуть бути визнані правомірними (а.с. 52-59),

Відтак, ураховуючи визначений контролюючим органом період, за який здійснено нарахування пені, відповідач безпідставно 06.05.2021 відкоригував в ІКП ТОВ "ВО "Укрспецкомплект" суми пені з податку на прибуток у сумі 143819,30 грн. та з податку на додану вартість у сумі 157641,20 грн., тобто необґрунтовано збільшив в ІКП позивача суму нарахованої пені на 301460,50 грн. (а.с. 48-50).

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення ГУ ДПС у Харківській області № 22/20-40-07-31 від 06.05.2021 про донарахування (збільшення) сум пені по картках особових рахунків ТОВ "ВО "Укрспецкомплект" винесене із порушенням положень податкового законодавства, всупереч наданих законом повноважень, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на наведене, судом апеляційної інстанції встановлено невідповідність спірного рішення ГУ ДПС України положенням ч. 2 ст. 2 КАС України, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправним нарахування та скасування нарахованих по картці особового рахунку позивача з податку на прибуток суму пені в розмірі 304133,24 грн. та з податку на додану вартість пені в розмірі 336454,72 грн., підлягають задоволенню.

При цьому, суд першої інстанції зауважив, що доказів, які б свідчили про невідповідність розрахунку податковим органом пені, позивачем надано не було. З такою позицією суду першої інстанції не можна погодитися, оскільки всупереч вимог ч. 2 ст. 77 КАС суд переклав тягар доказування цих обставин на платника податків, тоді як саме контролюючий орган має доводити правомірність свого рішення.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що під час судового розгляду справи контролюючим органом не було надано доказів правомірності розрахунків пені, сформованих засобами ІТС Податковий блок у загальній сумі 339127,46 грн. поза межами строку давності та у період дії карантину, що виключає обґрунтованість формування податкової вимоги від 12.04.2021 за № 70914-13. В обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, зважаючи на їх зміст та юридичну природу слідує, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, на якого законом покладено тягар доведення обґрунтованості винесеного рішення, у разі його судового оскарження, не доведено правомірність прийняття рішення від 06.05.2021, № 22/20-40-07-31 з перерахунку автоматично розрахованої суми пені на загальну суму 301460,50 грн.

На переконання колегії суддів, факт видання відповідачем рішення про перерахунок автоматично розрахованої пені та, відповідно, коригування сум пені в інтегрованій картці платника у бік збільшення на суму 301 460,50 грн., порушує права позивача на мирне володіння майном, що перебуває під захистом ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції та ст. 41 Конституції України.

Відтак, видається передчасним висновок суду першої інстанції щодо правомірності нарахування податковим органом пені.

Отже, доводи апеляційної скарги платника щодо неправомірного нарахування пені під час дії карантину за весь період заниження податкового зобов`язання та поза межами періоду 1095 днів і перерахунок відповідачем пені із перевищенням повноважень, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору неповно встановив фактичні обставини справи, надав їм помилкову правову оцінку та невірно застосував норми матеріального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 у справі № 520/9531/21 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог із прийняттям постанови про визнання протиправним нарахування та скасування нарахованої по картці особового рахунку з податку на прибуток суми пені в розмірі 304133,24 грн., з податку на додану вартість суми пені в розмірі 336454,72 грн., а також скасування рішення про донарахування (збільшення) сум пені по картках особових рахунків ТОВ ВО Укрспецкомплект № 22/20-40-07-31 від 06.05.2021, а в іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Колегією суддів ураховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, із урахуванням положень статті 139 КАС України, колегія суддів, виходячи з того, що Другим апеляційним адміністративним судом було скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалено в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов задоволено, враховуючи, що рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, а також вже частково стягнутий судом першої інстанції судовий збір у розмірі 87, 93 грн., уважає за необхідне стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у сумі 24197,25 грн. (9716, 23 грн. - 87, 93 грн. = 9628, 30 грн. + 14568, 95 грн. = 24197, 25 грн.).

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 по справі № 520/9531/21 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ".

Прийняти в цій частині постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ" задовольнити.

Визнати протиправним нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "ВО "УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ" та скасувати нараховану Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України по картці особового рахунку з податку на прибуток суму пені в розмірі 304133,24 грн.

Визнати протиправним нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "ВО "УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ" та скасувати нараховану Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України по картці особового рахунку з податку на додану вартість суму пені в розмірі 336454,72 грн.

Скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про донарахування (збільшення) сум пені по картках особових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ" № 22/20-40-07-31 від 06.05.2021.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 по справі № 520/9531/21 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ" (просп. Московський, б. 199-Б, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 37366256) витрати на сплату судового збору в загальному розмірі 24197 (двадцять чотири тисячі сто дев`яносто сім) грн. 25 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 24.01.2022 року