Ухвала

від 22.04.2010 по справі 25/432-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" квітня 2010 р. м. Київ К-4829/07

Колегія суддів Вищого ад міністративного суду Україн и в складі:

Головуючого - Шипуліної Т .М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костен ка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А .,

при секретарі: Шкляр А.В.,

за участю представників:

від відповідача - Перепе люка О.В.,

розглянула у відкритому су довому засіданні касаційну с каргу ДПІ у Подільському рай оні м. Києва на постанову Госп одарського суду м. Києва від 05 .10.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарськог о суду від 31.01.2007 року по справі № 25/432-А за позовом Громадсь кої організації «Київська мі ська спілка автомобілістів» до ДПІ у Подільському районі м. Києва про визнання нечинни м податкового повідомлення-р ішення.

Заслухавши доповідь судд і Шипуліної Т.М., пояснення осі б, які з' явились в судове зас ідання, перевіривши доводи к асаційної скарги щодо дотрим ання правильності застосува ння судами першої та апеляці йної інстанцій норм матеріал ьного та процесуального прав а, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарсь кого суду м. Києва від 05.10.2006 року , залишеною без змін ухвалою К иївського апеляційного госп одарського суду від 31.01.2007 року, позовні вимоги Громадської о рганізації «Київська міська спілка автомобілістів» до Д ПІ у Подільському районі м. Ки єва про визнання нечинним по даткового повідомлення-ріше ння - задоволено.

Не погоджуючись із зазначе ними судовими рішеннями, від повідач 28.02.2007 року звернувся з к асаційною скаргою до Вищого адміністративного суду Укра їни, який своєю ухвалою від 29.05. 2008 року прийняв її до свого про вадження.

В касаційній сказі ДПІ у По дільському районі м. Києва пр осить скасувати судові рішен ня та постановити нове - про відмову в задоволенні позов них вимог посилаючись на пор ушення судами норм матеріаль ного права, а саме, ст.ст. 2, 13, 14, ч.1 с т. 7 Закону України «Про плату за землю», ст.1 Закону України «Про систему оподаткування» , ст.68 Конституції України, п.п.1 7.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про п орядок погашення зобов' яза нь платників податків перед бюджетами та державними ціль овими фондами».

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесе ння оскаржуваного податково го повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києв а №0000012380/0 від 18.01.2006р. яким позивачу визначено суму податкового зобов' язання в розмірі 57004,43 г рн. (з яких: основний платіж (по даток за землю) - 38002,95 грн. та шт рафні (фінансові) санкції - 190 01,48 грн.) став акт №342-23/80-05508648 від 20.12.2005р . «Про результати невиїзної п озапланової документальної перевірки Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів з пит ань правильності нарахуванн я га своєчасності сплати рес урсних (рентних) платежів з 01.04. 2003р. по 31.12.2004р.».

Перевіркою встановлено, що позивачу надано в користува ння земельні ділянки по вули цям Новокостянтинівській та М. Гречко в Подільському районі м. Києва.

Відповідно до ч.5 ст.7 Закону У країни «Про плату за землю»п одаток за земельні ділянки, з айняті житловим фондом, кооп еративними автостоянками дл я зберігання особистих транс портних засобів громадян, га ражно-будівельними, дачно-бу дівельними кооперативами, ін дивідуальними гаражами і дач ами громадян, а також за земел ьні ділянки, надані для потре б сільськогосподарського ви робництва, водною га лісовог о господарства, які зайняті в иробничими, культурно-побуто вими та господарськими будів лями і спорудами, справляєть ся у розмірі трьох відсотків суми земельною податку. обчи сленого відповідно до частин першої та другої цієї статті .

В акті перевірки зазначено , що позивачем під час проведе ння перевірки не було надано документів, які б підтверджу вали реєстрацію із статусом кооперативу, що стало підста вою для висновку податкового органу, що ГО «Київська міськ а спілка автомобілістів»не м оже застосовувати трьохвідс откову ставку до земельного податку за землі, які не були н адані в оренду та використов увались як автостоянки.

При цьому, судами попередні х інстанцій на підставі нале жних та допустимих доказів б уло встановлено, що відповід но до Статуту позивача, зареє строваним Київським міським управлінням юстиції, Київсь ка міська спілка автомобіліс тів є громадською організаці єю, яка на добровільних засад ах об' єднує громадян - влас ників особистих автомобілів і транспортних засобів, інши х громадян - любителів автом ототехніки та є правонаступн иком Київської міської орган ізації Всеукраїнської спілк и автомобілістів.

Діяльності спілки спрямов ана на задоволення спільних інтересів своїх членів щодо забезпечення безпеки дорожн ього руху, проведення заході в з підготовки водіїв, органі зованого розміщення технічн ого обслуговування і ремонту транспортних засобів, сприя ння розвитку технічної творч ості серед автомобілістів.

Для виконання статутних за вдань міська організація у в становленому порядку здійсн ює необхідну господарську та іншу комерційну діяльність, у т.ч. шляхом сприяння членам спілки у будівництві приватн их гаражів, в організації буд івництва і експлуатації авто стоянок, у організованому ро зміщенні транспортних засоб ів на автостоянках міської с пілки, у технічному обслугов уванні та ремонті транспортн их засобів, наданні транспор тно-експедиційних послуг, то що (пунктом 2.3 Статуту).

Законом України «Про плату за землю»встановлено, що вик ористання землі в Україні є п латним. Плата за землю справл яється у вигляді земельного податку або орендної плати, щ о визначаються залежно від г рошової оцінки земель.

Відповідно до ст.2 вказаног о Закону, власники земельних ділянок, часток (паїв) та земл екористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників у годи про розподіл продукції, сплачують земельний податок .

Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності вл асника землі та землекористу вачів, порядок обчислення, сп лата земельного податку не м ожуть встановлюватись або зм інюватись іншими законодавч ими актами крім цього Закону (стаття 4 цього Закону).

Об' єктом плати за землю є земельна ділянка, а також зем ельна частка (пай), яка перебув ає у власності або користува нні, у тому числі на умовах оре нди. Суб' єктом плати за земл ю (платником) є власник земель ної ділянки, земельної частк и (паю) і землекористувач (у то му числі орендар) (стаття 5 дан ого Закону).

Згідно ст.13 зазначеного Зак ону, підставою для нарахуван ня земельного податку є дані Державного земельного кадас тру.

Згідно статті 7 Закону Укр аїни «Про плату за землю», ста вки земельного податку з зем ель, грошову оцінку яких вста новлено, встановлюються у ро змірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначен их у частинах п' ятій - деся тій цієї статті та частині др угій статті 6 цього Закону. Ста вки земельного податку за зе мельні ділянки (за винятком с ільськогосподарських угідь ) диференціюють та затверджу ють відповідні сільські, сел ищні. міські ради виходячи із середніх ставок податку, фун кціонального використання т а місцезнаходження земельно ї ділянки, але не вище ніж у дв а рази від середніх ставок по датку з урахуванням коефіціє нтів, встановлених частиною другою і третьою цієї статті . Податок за земельні ділянки , зайняті житловим фондом, коо перативними автостоянками д ля зберігання особистих тран спортних засобів громадян, г аражно-будівельними, дачно-б удівельними кооперативами, і ндивідуальними гаражами і да чами громадян, а також за земе льні ділянки, надані для потр еб сільськогосподарського в иробництва, водного та лісов ого господарства, які зайнят і виробничими, культурно-поб утовими та господарськими бу дівлями і спорудами, справля ється у розмірі трьох відсот ків суми земельного податку, обчисленого відповідно до ч астин першої та другої цієї с татті.

Як правильно було зазначен о судами попередніх інстанці й, аналіз змісту зазначеної н орми дає підстави для виснов ку, що ставки земельного пода тку встановлені законодавце м за принципом функціонально го використання та місцезнах одження земельної ділянки.

Суб' єктний склад платник ів податку, в тому числі за озн акою організаційно-правової форми господарювання, закон одавцем врахований як критер ій при встановленні пільгово го режиму оподаткування, про що свідчить зміст статті 12 За кону України «Про плату за зе млю».

Судами встановлено, що прот ягом періоду, що перевірявся , позивач використовував над ані йому земельні ділянки, як і за функціональним використ анням згідно даних державног о земельного кадастру є земл ями транспорту та зв' язку, д ля улаштування і організації колективних автостоянок, ді ючих на підставі Положення п ро колективну автостоянку Ки ївської міської спілки автом обілістів, затвердженого пос тановою Президії Київської м іської спілки автомобілісті в від 24.11.2005 року № 7.

Відповідно до розрахунків земельного податку позивач сплачував земельний податок згідно ст. 7 Закону України у р озмірі 3 відсотків від суми зе мельного податку, обчисленог о відповідно до ч.1 ст.7 цього За кону.

Забезпечення позивачем в х оді здійснення статутної дія льності функціонального вик ористання земельних ділянок , з яким ч.5 ст.7 Закону України « Про плату за землю»пов' язує застосування встановленої н ею ставки земельного податку при відсутності визначення чинним законодавством визна чення «кооперативна автосто янка», обґрунтовано розцінен о судами як критерій правомі рності застосування ставки з емельного податку у розмірі трьох відсотків від суми зем ельного податку, визначеної відповідно до частини першої вказаної статті.

Застосування норми частин и 5 ст. 7 Закону України «Про пла ту за землю»в залежності від організаційно-правової форм и господарювання землекорис тувача ставило б в нерівне ма теріальне положення користу вачів земельних ділянок з од наковим функціональним приз наченням, зокрема, кооперати вів, які здійснюють підприєм ницьку діяльність, та об' єд нання громадян, основна мета діяльності яких не пов' яза на і одержанням прибутків.

В обґрунтування своєї прав ової позиції суди правомірно посилались на спільне Роз' яснення окремих питань, пов' язаних з платою заземлю, Міні стерства економіки №52/33-133. Держ авного комітету по земельних ресурсах № 62 та Головної пода ткової інспекції № 36-310/51, відпов ідно до якого інший порядок о податкування земельних діля нок під колективними автосто янками, або гаражами громадя н в межах населених пунктів, н іж той, що встановлюється ч.5 с т.7 Закону України «Про плату з а землю», передбачено лише дл я земельних ділянок, що знахо дяться на землях природоохор онного, оздоровчого, рекреац ійного, історико-культурного призначення. водного фонду і справляється відповідно до ст.ст. 8 та 10 зазначеного Закону .

Крім того, суди посилались н а лист Комітету Верховної Ра ди з питань агропромислового комплексу, земельних ресурс ів та соціального розвитку № 06-13/8-71 від 24.02.1997 року, яким розгляда лось питання щодо оподаткува ння земельних ділянок позива чем у якому зазначено, що якщо земельні ділянки, надані поз ивачу під колективні автосто янки, використовуються грома дянами-членами спілки для зб ерігання особистих транспор тних засобів, податок за ці зе мельні ділянки обчислюється відповідно до частини першо ї, другої та п' ятої статті 7 З акону України «Про плату за з емлю». Тобто, Комісією підтве рджено, що податок за земельн і ділянки справляється позив ачем у розмірі 3% від суми земе льного податку.

З огляду на зазначене, висн овки судів попередніх інстан цій щодо дотримання позиваче м вимог законодавства при об рахуванні та сплаті земельно го податку за земельні ділян ки, зайняті автостоянками, а т акож щодо відсутності підста в для висновку про заниження об' єднанням суми податково го зобов' язання з цього под атку, а відтак і для застосува ння до нього штрафних санкці й є обґрунтованими.

Такі висновки судів відпов ідають вимогам законодавств а, чинного на момент спірних п равовідносин та встановлени м у справі обставинам і не спр остовуються доводами касаці йної скарги.

Згідно ч.1 ст.224 КАС України, су д касаційної інстанції залиш ає касаційну скаргу без задо волення, а судові рішення - б ез змін, якщо визнає, що суди п ершої та апеляційної інстанц ій не допустили порушень нор м матеріального і процесуаль ного права при ухваленні суд ових рішень чи вчиненні проц есуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч .5 ст.254 КАС України, колегія -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києв а залишити без задоволення, а постанову Господарського су ду м. Києва від 05.10.2006 року та ухва лу Київського апеляційного г осподарського суду від 31.01.2007 ро ку - без змін.

Ухвала набирає законної с или з моменту проголошення.

За винятковими обставинам и вона може бути оскаржена до Верховного Суду України про тягом одного місяця з дня їх в ідкриття.

Головуючий: /підпис/

---

Т.М. Шипуліна

Судді: /підписи/

---

Л.І. Бившева

---

М.І. Костенко

---

Н.Є. Маринчак

---

Є.А. Усенко