Постанова

від 21.01.2022 по справі 380/7500/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/7500/21 пров. № А/857/17633/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року, головуючий суддя - Ланкевич А.З., ухвалене у м. Львові, у справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства Прикарпаттранс до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

В травні 2021 року позивач - МПП Прикарпаттранс звернулося в суд з позовом до ГУ ДПС у Львівській області, ДПС України, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.12.2020 року №0022210901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 500 000,00 грн за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що придбане підприємством дизельне пальне було використане для заправки автотранспортних засобів шляхом його переливу безпосередньо з бензовозів в паливні баки автомобілів і в резервуарі воно не зберігалось, що підтверджується долученими до позовної заяви накладними на придбання пального та актами заправки автомобілів. Враховуючи викладене, вважає, що застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій на підставі ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» є безпідставним та необґрунтованим.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 30.12.2020 року №0022210901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 500000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок за платежем «адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів» .

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем не підтверджено, що юридична особа має можливість без ліцензії на зберігання пального використовувати паливно-мастильні матеріали. З урахуванням наведеного, за умови факту зберігання дизельного пального за адресою: вул. Горішня Брама,183, м. Дрогобич, без наявності дозвільних документів у розумінні вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» відповідачем правомірно прийнято оскаржене податкове повідомлення - рішення.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Мале приватне підприємство «Прикарпаттранс» (код ЄДРПОУ: 30649051) зареєстроване, як юридична особа, 24.01.2000 року; основним видом економічної діяльності товариства, згідно з відомостями, які містяться у ЄДР, є надання послуг вантажним автомобільним транспортом.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 24.11.2020 року №4535-ПП та направлень від 25.11.2020 року №№7064 та 7065, виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області, посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області проведено фактичну перевірку місця зберігання пального, що розташоване за адресою: вул. Горішня Брама,183, м. Дрогобич, та належить суб`єкту господарювання - МПП «Прикарпаттранс» . За результатами вказаної перевірки складено акт №13/2392/09.01/30649051 від 07.12.2020 року про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі та зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

Як зазначено в описовій частині цього акта: «під час проведення фактичної перевірки за адресою: вул. Горішня Брама,183, м. Дрогобич, встановлено, що МПП «Прикарпаттранс» здійснює діяльність на підставі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 08.05.2020 року№13090414202000848, терміном дії з 08.05.2020 року до 08.05.2025 року. Для господарської діяльності вищевказане підприємство використовує резервуар ємністю 5000 л. Згідно акцизних накладних №38417 від 22.04.2020 року, №39385 від 25.04.2020 року, №40445 від 28.04.2020 року МПП «Прикарпаттранс» отримує та зберігає паливо за адресою: вул. Горішня Брама, 183, м. Дрогобич, де відсутня ліцензія на право зберігання пального на момент відвантаження пального по вищевказаних акцизних накладних, чим порушено ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» .

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2020 року №0022210901 про застосування штрафних санкцій за порушення вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» в сумі 500 000,00 грн.

МПП «Прикарпаттранс» скористалося правом адміністративного оскарження, однак за наслідками такого, названий акт індивідуальної дії рішенням Державної податкової служби України від 05.04.2021 року №7609/6/99-00-06-03-02-06 залишено без змін.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факту зберігання МПП «Прикарпаттранс палива без наявності ліцензії, оскільки такі висновки контролюючого органу не відповідають критерію доведення «поза розумними сумнівом» .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР.

Відповідно до абзацу першого преамбули Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Статтею 1 Закону №481/95-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) розкрито, серед інших, наступні поняття: ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик; Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Порядок здійснення імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального встановлено ст. 15 Закону № 481/95-ВР/, відповідно до якої, імпорт, експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Встановлено річну плату за ліцензії на право зберігання пального.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Згідно із статтею 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу ( п.п. 14.1.141-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії 500 000 гривень.

Відповідно до п.п. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 ПК України акцизний склад - це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом: а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії; б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1 000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам; в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам; г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої; ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Частиною 1 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального визначено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що отримувати ліцензію на право зберігання пального суб`єкт господарювання повинен тільки для стаціонарних цистерн/ємностей, що також відповідає роз`ясненню ДФС України від 15 серпня 2019 року №3814/6/99-99-12-02-02-15/ІПК, в якому зазначено, що у розумінні Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , суб`єкту господарювання необхідно отримувати ліцензію для здійснення зберігання пального у стаціонарних цистернах/ємностях.

Матеріалами справи підтверджується, станом на момент проведення перевірки, а саме - 01.12.2020 року, відповідачем встановлено факт відсутності в резервуарі пального; при цьому у позивача була наявна ліцензія від 08.05.2020 року №13090414202000848 на таке зберігання - терміном дії з 08.05.2020 року до 08.05.2025 року, що й не заперечувалось представником відповідача. Заперечуючи проти позову, представник відповідача посилалась лише на те, що згідно акцизних накладних від 28.04.2020 року №40445, від 25.04.2020 року №39385, від 22.04.2020 року №38417 підтверджено факт придбання позивачем у ТзОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР» палива.

Видаткові накладні складені на підставі договору від 20.03.2020 року №48ДГ-8357/20.

Згідно товарно-транспортних накладних від 28.04.2020 року №0000157404, від 25.04.2020 року №0000157133 та від 22.04.2020 року №0000156795, пунктом розвантаження є вул.Горішня Брама, 183, м.Дрогобич. На момент розвантаження дизельного пального за вищевказаною адресою ліцензія на право зберігання пального була відсутня, чим порушено вимоги ч.1 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» .

Позивачем долучено до матеріалів справи копії: договору купівлі-продажу №48ДГ-8387/20 від 20.03.2020 року; накладних №48ОБКДГ-0028-9101275477 від 22.04.2020 року, №48ОБКДГ-0028-9101372964 від 25.04.2020 року, №48ОБКДГ-0028-9101474908 від 28.04.2020 року, №48ДГ-8387/20-9102294498 від 22.05.2020 року, №48ДГ-8387/20-9102565026 від 29.05.2020 року, №48ДГ-8387/20-9103063604 від 12.06.2020 року; товарно-транспортних накладних від 22.04.2020 року №0000156795, від 25.04.2020 року №0000157133, від 28.04.2020 року №0000157404; актів №1 від 22.04.2020 року, №2 від 25.04.2020 року, №3 від 28.04.2020 року, №7 від 22.05.2020 року, №8 від 27.05.2020 року, №9 від 29.05.2020 року, №12 від 22.06.2020 року; видаткових накладних №418 від 27.05.2020 року, №509 від 22.06.2020 року; платіжних доручень від 21.04.2020 року №2804, від 24.04.2020 року №2811, від 27.04.2020 року №2816; список транспортних засобів МПП «Прикарпаттранс» ; банківської виписки за 15.04.2020 року.

Позивач вказує, що в квітні 2020 року відповідно до договору купівлі-продажу №48ДГ-8387/20 від 20.03.2020 року підприємство придбало у ТзОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР» дизельне паливо на підставі накладних №48ОБКДГ-0028-9101474908 від 28.04.2020 року, №48ОБКДГ-0028-9101372964 від 25.04.2020 року, №48ОБКДГ-0028-9101275477 від 22.04.2020 року. Доставку пального здійснювало ТзОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР» , про що свідчать товарно-транспортні накладні від 22.04.2020 року №0000156795, від 25.04.2020 року №0000157133, від 28.04.2020 року №0000157404. У зв`язку із реалізацією пального ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР» склало в електронній формі акцизні накладні №38417 від 22.04.2020 року, №39385 від 25.04.2020 року, №40445 від 28.04.2020 року та надіслало їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі акцизних накладних. Податковим органом акцизні накладні були зареєстровані в ЄРАН.

Позивач не заперечує факту поставки пального, проте заперечує факт його зберігання на момент проведення перевірки, оскільки пальне було відразу ж використане у господарській діяльності позивача - для заправки автотранспортних засобів шляхом його переливу безпосередньо з бензовозів в паливні баки автомобілів і в резервуарі воно не зберігалось, що підтверджується актами: №1 від 22.04.2020 року, №2 від 25.04.2020 року, №3 від 28.04.2020 року, №7 від 22.05.2020 року, №8 від 27.05.2020 року, №9 від 29.05.2020 року, №12 від 22.06.2020 року.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що відповідачем не доведено факту зберігання МПП Прикарпаттранс палива без наявності ліцензії та не спростовано доводи позивача про те, що пальне яке придбавалося не було одразу розлито по паливних баках належної позивачеві авто техніки, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі №380/7500/21 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький