Постанова

від 19.01.2022 по справі 140/5822/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/5822/21 пров. № А/857/19482/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Ойл Груп на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Ойл Груп до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови,-

суддя в 1-й інстанції - Смокович В.І.,

час ухвалення рішення - 22.09.2021 року,

місце ухвалення рішення - м.Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - 22.109.2021,

в с т а н о в и в :

ТзОВ Вест Ойл Груп звернулося в суд з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що за змістом пунктів 7.1-7.7 Регламенту НКРЕКП, затвердженого постановою НКРЕКП від 06 грудня 2016 року №2133 (далі Регламент НКРЕКП), питання про застосування санкцій до ліцензіатів розглядається за обов`язкової участі запрошених представників ліцензіатів або посадової особи ліцензіата; у разі їх неявки без поважних причин на засідання НКРЕКП вирішується питання про можливість розгляду питання порядку денного без їх присутності або про відкладення (перенесення, продовження) розгляду цього питання, що фіксуються у протоколі. Відповідне рішення НКРЕКП може прийняти у разі повторної неявки на засідання НКРЕКП запрошених представників ліцензіатів. Позивач стверджує, що не отримував запрошення на засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання, яке відбулося 23 грудня 2020 року, тому був позбавлений можливості взяти участь у процесі прийняття рішення, надати пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та виявлених порушень. Крім того, спірна постанова не містить обґрунтування ступеня тяжкості вчиненого позивачем правопорушення, оскільки невиконання постанови НКРЕКП від 28 лютого 2019 року №282 в частині неподання форм звітності №4-НКРЕКП та №4а-НКРЕКП не може призвести до реального настання негативних наслідків. На думку позивача, розмір штрафу є непропорційним покаранню, тим більше, що стосовно інших підприємств на тому ж засіданні 23 грудня 2020 року за аналогічні порушення було застосовано санкції у вигляді застереження; відповідачем не враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, зокрема, позивач зауважив, що у третьому кварталі 2020 року він взагалі не здійснював господарської діяльності з виробництва електричної енергії. Крім того, на ТзОВ Вест Ойл Груп накладено штраф за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, передбачений підпунктом в пункту 4 частини четвертої статті 77 Закону України Про ринок електричної енергії . Проте у переліку нормативно-правових актів НКРЕКП, що регулюють функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії , розміщеному на офіційному сайті НКРЕКП, відсутня постанова НКРЕКП від 28 лютого 2019 року №282, якою затверджено форми звітності НКРЕКП для учасників ринку електричної енергії та інструкції щодо їх заповнення, в тому числі форми звітності №4-НКРЕКП та №4а-НКРЕКП, за неподання яких на позивача накладено штраф у розмірі 85000,00 грн.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

На підставі постанови НКРЕКП від 18 листопада 2020 року №2133 Про проведення позапланових невиїзних перевірок дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, суб`єктами господарювання (арк. спр. 70-76), посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 20 листопада 2020 року №69 (арк. спр. 54-55), у період з 26 листопада 2020 року по 27 листопада 2020 року здійснено позапланову невиїзну перевірку ТзОВ Вест Ойл Груп з питань дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, у тому числі, постанови НКРЕКП від 28 лютого 2019 року №282 Про затвердження форм звітності НКРЕКП для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх затвердження , а саме пунктів 2.2 та 2.3 глави 2 Інструкції щодо заповнення форм звітності №4-НКРЕКП виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності , пунктів 2.2 та 2.3 глави 2 Інструкції щодо заповнення форм звітності №4а-НКРЕКП - виробництво електричної та теплової енергії (місячна) Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків .

За результатами перевірки складено акт позапланової невиїзної перевірки від 27 листопада 2020 року №602, яким встановлено порушення ТзОВ Вест Ойл Груп вимог пункту 2.2 глави 2 Інструкції №4-НКРЕКП у частині подання форми звітності №4-НКРЕКП до НКРЕКП та її територіального органу у відповідному регіоні за місцезнаходження ліцензіата щоквартально до 30 числа місяця, наступного за звітним періодом; пункту 2.3 глави 2 Інструкції №4-НКРЕКП у частині направлення форми звітності №4-НКРЕКП ліцензіатом до НКРЕКП на паперових носіях за адресою: 03057, місто Київ, вулиця Смоленська, 19, та в електронному вигляді (файл Excel згідно з формою, розробленою НКРЕКП) електронною поштою на адреси: zvit4v@nerc.gov.ua та nerc6eev@nerc.gov.ua, а також на паперових носіях до територіального органу НКРЕКП у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата або через онлайн-сервіс подання звітності НКРЕКП на єдиному державному порталі адміністративних послуг; пункту 2.2 глави 2 Інструкції №4а-НКРЕКП у частині подання форми звітності №4а-НКРЕКП до НКРЕКП та її територіального органу у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом; пункту 2.3 глави 2 Інструкції №4а-НКРЕКП у частині направлення форми звітності №4а-НКРЕКП ліцензіатом до НКРЕКП на паперових носіях за та в електронному вигляді (файл Excel згідно з формою, розробленою НКРЕКП) електронною поштою на адреси: zvit4m@nerc.gov.ua, а також на паперових носіях до територіального органу НКРЕКП у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата або через онлайн-сервіс подання звітності НКРЕКП на єдиному державному порталі адміністративних послуг (арк. спр. 9-15).

На офіційному веб-сайті НКРЕКП 17 грудня 2020 року оприлюднено повідомлення про засідання у формі відкритого слухання 23 грудня 2020 року о 10:00 год та питання порядку денного; у переліку питань - питання про результати проведення невиїзних позапланових перевірок дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (у частині подання до НКРЕКП звітності в обсягах та у стоки, встановлені НКРЕКП (https://www.nerc.gov.ua/?news=10984).

НКРЕКП 21 грудня 2020 року на електронну пошту позивача надіслала лист від 18 грудня 2020 року №1062/26.1/6-20, яким повідомив про засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання о 10:00 год 23 грудня 2020 року, на якому буде розглядатись питання про результати проведення позапланових невиїзних перевірок дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (арк. спр. 77-81).

Відповідачем 23 грудня 2020 року прийнято постанову №2654 Про накладення штрафу на ТзОВ Вест Ойл Груп за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання та накладено штраф у розмірі 85000,00 грн (арк. спр. 16-19).

Закон України від 13 квітня 2017 року №2019-VIII Про ринок електричної енергії (далі - Закон №2019-VIII) визначає правові, економічні та організаційні засади, регулює функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвиток ринкових відносин, мінімізацію витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону №2019-VIII державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 72 частини першої статті 1 Закону №2019-VIII).

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України від 22 вересня 2016 року №1540-VIII Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Закон №1540-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

За приписами статті 14 Закону №1540-VIII засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Приписами статті 19 Закону №1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Частиною восьмою названої статті визначено підстави та умови проведення позапланової невиїзної перевірки. Така перевірка проводиться виключно у приміщенні Регулятора або його територіального органу. Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, є, зокрема неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірних даних у звітності або необхідність перевірки достовірності таких даних в установлений Регулятором строк або в інших документах (пункт 2). Позапланова невиїзна перевірка суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, може проводитися без попередження заздалегідь. Згода суб`єкта, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, його повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки, його присутність під час проведення такої перевірки є необов`язковими. Про результати позапланової невиїзної перевірки (про факти виявлення порушень законодавства та їх перелік або про відсутність порушень) суб`єкт господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, повідомляється рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів після підписання акта про результати позапланової невиїзної перевірки.

Частиною п`ятою статті Закону №1540-VIII також передбачено, що за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Аналогічні норми щодо порядку проведення перевірок містить Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов відповідно до Законів України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , ;Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ;Про ліцензування видів господарської діяльності , затверджений постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року №428 (чинна з 12 серпня 2018 року). Дія цього Порядку поширюється на суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності (далі - ліцензіати) та регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 1.1 Порядку №428). Цей Порядок застосовується НКРЕКП при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових і позапланових перевірок та він установлює процедуру організації та проведення планових та позапланових перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов`язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов`язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень НКРЕКП; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов (пункти 1.2 та 1.3 Порядку №428).

Зокрема, пунктом 5.7 Порядку №428 обумовлено, що про результати позапланової невиїзної перевірки (про факти виявлення порушень законодавства та їх перелік або про відсутність порушень) ліцензіат повідомляється рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів після підписання акта про результати позапланової невиїзної перевірки з надсиланням суб`єкту господарювання відповідного акта перевірки. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

Матеріали справи свідчать про те, що у розглядуваному випадку проведено позапланову невиїзну перевірку ТзОВ Вест Ойл Груп відповідно до пункту 2 частини восьмої статті 19 Закону №1540-VIII. Акт позапланової невиїзної перевірки від 27 грудня 2020 року №602, яким виявлено порушення нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, у встановленому порядку був надісланий на адресу позивача та отриманий останнім 01 грудня 2020 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 87), та цю обставину не заперечує і сам позивач. Крім того, такий акт оприлюднено на офіційному веб-сайті НКРЕКП (https://www.nerc.gov.ua/?news=10984).

Позивач протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень до НКРЕКП не подав.

Як визначено частиною третьою статті 22 Закону №1540-VIII, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Аналогічні положення містить пункт 7.8 Порядку №428: у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності ліцензіата, його посадових осіб на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, та приймає рішення про застосування до ліцензіата санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи ліцензіата. Строк внесення на засідання НКРЕКП та/або строк розгляду акта перевірки може бути продовжений за обґрунтованим клопотанням ліцензіата з метою дотримання принципів справедливості, об`єктивності та неупередженості під час прийняття рішення за результатами перевірки, але не більше ніж на 30-денний строк з дня складення акта перевірки. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті НКРЕКП до розгляду акта на засіданні НКРЕКП.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов НКРЕКП розглядає на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, питання відповідальності ліцензіата та приймає рішення про застосування до нього санкцій (пункт 10.1 Порядку №428).

Відповідно до частин другої, четвертої статті 22 Закону №1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України Про ринок електричної енергії , ;Про природні монополії , ;Про питну воду та питне водопостачання , ;Про ринок природного газу , ;Про теплопостачання . Адміністративні стягнення застосовуються до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суб`єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг становить п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.

Згідно із частиною першою статті 77 Закону №2019-VIII учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (пункт 2 частини другої статті 77 Закону №2019-VIII).

У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії (частина третя статті 77 Закону №2019-VIII).

Відповідно до частини шостої, сьомої статті 77 Закону №2019-VIII рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом 30-денного строку з дня складення акта перевірки. Застосування санкцій, передбачених цією статтею, не допускається, якщо правопорушення було виявлено через п`ять або більше років після його скоєння (у разі триваючого порушення - його припинення) або виявлення його наслідків. За одне правопорушення на ринку електричної енергії може застосуватися лише один вид санкцій або штраф разом із зупиненням дії ліцензії.

У розглядуваному випадку відповідач дотримався строків прийняття рішення про застосування санкцій.

Перевіряючи доводи позивача про порушення порядку прийняття оскаржуваного рішення, суд враховує, що порядок організації діяльності НКРЕКП, пов`язаної із здійсненням її повноважень встановлено Регламентом НКРЕКП.

Згідно з пунктами 5.1-5.4 Регламенту НКРЕКП основною формою роботи НКРЕКП є засідання. Засідання НКРЕКП є відкритими і гласними, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством та цим Регламентом. Засідання НКРЕКП проводяться у формі відкритих або закритих слухань. Засідання НКРЕКП можуть бути виїзними.

На засіданнях у формі відкритих слухань НКРЕКП: 1) розглядає та приймає рішення з питань, що належать до її компетенції; 2) розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до її компетенції; 4) затверджує щорічний звіт НКРЕКП; 5) затверджує цей Регламент; 6) розглядає справи про адміністративні правопорушення; 7) розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків.

Перелік питань, що виносяться на розгляд НКРЕКП, інформація про місце, дату і час проведення засідань у формі відкритих слухань оприлюднюються на офіційному веб-сайті НКРЕКП не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання (пункт 6.5 Регламенту).

Перелік питань, що виносився на розгляд НКРЕКП 23 грудня 2020 року, інформація про дату, час і місце проведення засідання у формі відкритого слухання, на якому передбачалося розглянути питання і стосовно позивача, оприлюднені відповідачем на офіційному веб-сайті своєчасно - 17 грудня 2020 року (https://www.nerc.gov.ua/?news=10984).

Пунктами 7.1-7.10 Регламенту НКРЕКП встановлено, що у призначений час головуючий на засіданні, за наявності кворуму, відкриває засідання НКРЕКП та ставить питання щодо зауважень та пропозицій до порядку денного. Питання розглядаються, як правило, у тій послідовності, у якій їх включено до порядку денного засідання, якщо інші пропозиції від учасників засідання не надійшли. У разі надання інших пропозицій від учасників засідання питання порядку денного можуть розглядатися в іншій послідовності, ніж передбачено.

Реєстрація учасників засідання НКРЕКП здійснюється на офіційному веб-сайті НКРЕКП у розділі РЕЄСТРАЦІЯ ОНЛАЙН напередодні та завершується за 20 хвилин до початку засідання. До початку засідання НКРЕКП його учасники повинні підтвердити свою присутність у секретаря засідання і надати документи, що підтверджують їх повноваження щодо виступу на засіданні і представництва інтересів.

Секретар засідання інформує Голову та членів НКРЕКП про явку учасників засідання та про результати перевірки їх повноважень.

Розгляд питання, включеного до порядку денного, за пропозицією представника структурного підрозділу, члена або Голови НКРЕКП може бути відкладено (перенесено, продовжено, змінено, виключено) у межах строків для розгляду та прийняття рішення, визначених чинним законодавством, за наявності таких обставин: неявка на засідання запрошених осіб, якщо їх присутність є обов`язковою; відсутність необхідних документів; призначення експертизи; необхідність залучення до участі інших осіб; інші обставини, що перешкоджають розгляду питання або які НКРЕКП визнає обґрунтованими.

Учасниками засідання є особи, які звернулися до НКРЕКП із заявою про видачу ліцензії, ліцензіати, споживачі, особи, залучені до участі в розгляді питань (свідки, експерти, перекладачі), та інші заінтересовані особи.

Участь запрошених представників ліцензіатів або посадової особи ліцензіата є обов`язковою при розгляді питань щодо: застосування санкцій до ліцензіатів; встановлення (затвердження, перегляду) тарифів за ініціативи ліцензіата; схвалення інвестиційних програм та змін до них. Представництво запрошених юридичних осіб має бути забезпечено на рівні не нижче керівників або їх заступників.

Учасники засідання, присутність яких на засіданні є обов`язковою, зобов`язані зареєструватися, вчасно з`явитися на засідання НКРЕКП, давати правдиві пояснення, надавати документи, необхідні для всебічного розгляду питання.

У разі неможливості присутності учасників, присутність яких є обов`язковою, безпосередньо на засіданні НКРЕКП вони мають право брати участь у засіданні дистанційно шляхом застосування технічних засобів (у разі наявності технічних можливостей), зокрема відеозв`язку, за письмовим погодженням Голови НКРЕКП та попередньої реєстрації.

Учасники засідання, питання щодо яких винесені на розгляд, зобов`язані повідомляти НКРЕКП про неможливість взяти участь у засіданні НКРЕКП до початку засідання НКРЕКП, надавши обґрунтовані пояснення.

У разі неявки без поважних причин на засідання НКРЕКП запрошених представників ліцензіатів, місцевих органів виконавчої влади та/або органів місцевого самоврядування (інших заінтересованих осіб) або відсутності у них належно оформлених повноважень головуючий ставить на обговорення та голосування питання про можливість розгляду питання порядку денного без їх присутності або про відкладення (перенесення, продовження) розгляду цього питання. Результати цього голосування фіксуються у протоколі. У разі повторної неявки на засідання запрошених представників ліцензіатів (інших заінтересованих осіб) НКРЕКП може прийняти відповідне рішення за їх відсутності.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розгляд питання застосування санкцій до ліцензіатів здійснюється за участю запрошених представників ліцензіатів або посадової особи ліцензіата. Звідси у НКРЕКП виникає обов`язок повідомити останніх про розгляд такого питання. Водночас Регламентом НКРЕКП чи іншими нормативно-правовими актами імперативно не визначено повідомляти ліцензіатів про розгляд питання щодо них рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. З огляду на це відповідач не позбавлений можливості виконати такий обов`язок шляхом надіслання відповідного запрошення на адресу електронної пошти ліцензіата, що міститься в ліцензійній справі. Такий альтернативний спосіб інформування є ефективним з огляду на встановлені строки розгляду питання про застосування санкцій за правопорушення. Крім того, порядок денний та інформація про засідання у формі відкритого слухання оприлюднюється за три робочі дні на офіційному веб-сайті НКРЕКП, що є додатковим способом інформування зацікавлених осіб.

Оскільки 17 грудня 2020 року НКРЕКП на своєму офіційному веб-сайті опублікувала інформацію про місце, дату і час проведення 23 грудня 2020 року засідання та оприлюднила питання порядку денного, до якого, серед іншого, включено питання про результати проведення позапланових невиїзних перевірок дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, в тому числі і щодо ТзОВ Вест Ойл Груп (https://www.nerc.gov.ua/?news=10984), то позивач, будучи зацікавленим взяти участь у проведенні засідання НКРЕКП для подання відповідних доказів та пояснень, з метою спростування виявлених під час перевірки порушень, мав можливість реалізувати своє право на участь та надання пояснень при розгляді питання за результатами проведеної перевірки.

Крім того, надіслання відповідачем 21 грудня 2020 року на електронну адресу позивача листа від 18 грудня 2020 року №1062/26.1/6-20 свідчить про виконання ним обов`язку повідомити про дату, час і місце проведення НКРЕКП засідання 23 грудня 2020 року.

Суд вважає безпідставними твердження позивача про неотримання вказаного запрошення, оскільки електронна адреса міститься у ліцензійній справі позивача, а тому лише від нього залежить відстежування вхідних повідомлень.

Позивач до засідання НКРЕКП будь-яких пояснень на акт перевірки, доказів про усунення виявлених перевіркою порушень не подав. Також позивач про неможливість взяти участь у засіданні НКРЕКП до початку засідання НКРЕКП не повідомляв, хоч такий обов`язок встановлено пунктом 7.9 Регламенту НКРКП.

Суд зауважує, що у відповідача відсутній обов`язок відкладати розгляд питання, якщо суб`єкт господарювання не повідомив про поважність причин неприбуття на засідання. Пункт 7.10 Регламенту НКРКП надає право розглянути питання порядку денного без присутності запрошених представників ліцензіатів, які не повідомили про поважність причин неприбуття на засідання, або відкласти (перенести, продовжити) розгляду питання у межах встановленого строку для розгляду та прийняття рішення. У разі відкладення розгляду питання повторна неявка на засідання запрошених представників ліцензіатів дає НКРЕКП можливість прийняти відповідне рішення.

Отже, встановлені судом обставини не дають підстав вважати, що відповідач порушив порядок розгляду питання порядку денного стосовно ТзОВ Вест Ойл Груп та прийняття рішення на засіданні 23 грудня 2020 року.

Поряд з тим позивачем жодним чином не спростовується та не заперечується факт порушень, виявлених позаплановою невиїзною перевіркою ТзОВ Вест Ойл Груп в частині неподання НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді та Сектору НКРЕКП у Волинській області на паперових носіях звіту форми №4-НКРЕКП за третій квартал 2020 року, а також неподання до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді і Сектору НКРЕКП у Волинській області на паперових носіях звіту форми №4а-НКРЕКП за вересень 2020 року.

Постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року №282 Про затвердження форм звітності НКРЕКП для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх заповнення визначено, що суб`єкти господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії (далі - ліцензіати), зобов`язані додавати до НКРЕКП та її територіального органу у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата форми звітності №4-НКРЕКП - виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності (далі - форма звітності №4-НКРЕКП) та 4а-НКРЕКП - виробництво електричної та теплової енергії (місячна) Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків (далі - форма звітності №4а-НКРЕКП).

Порядок та терміни подання форм звітності №4-НКРЕКП та №4а-НКРЕКП зазначені в Інструкціях щодо заповнення форми звітності №4-НКРЕКП-виробництво електричної теплової енергії (квартальна) Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності (далі - Інструкція №4-НКРЕКП) та №4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків (далі - Інструкція №4а-НКРЕКП), затверджених постановою НКРЕКП №282.

Згідно з пунктами 2.2 та 2.3 глави 2 Інструкції №4-НКРЕКП суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, зобов`язані щоквартально не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним періодом подавати до НКРЕКП та відповідного територіального органу НКРЕКП форму звітності №4-НКРЕКП. Форма звітності №4-НКРЕКП направляється ліцензіатом до НКРЕКП на паперових носіях за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19 та електронною поштою (файл Excel) на адреси: zvit4v@nerc.gov.ua та nerc6eеv@nerc.gov.ua, а також до територіального органу НКРЕКП у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата або через онлайн-сервіс подання звітності НКРЕКП на Єдиному державному порталі адміністративних послуг.

Відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 глави 2 Інструкції №4а-НКРЕКП суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, зобов`язані щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом подавати до НКРЕКП та її територіального органу у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата форму звітності №4а-НКРЕКП. Форма звітності №4а- НКРЕКП направляється ліцензіатом до НКРЕКП на паперових носіях за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19 та в електронному вигляді (файл Excel згідно з формою, розробленою НКРЕКП) електронною поштою на адресу: zvit4m@nerc.gov.ua, а також на паперових носіях до територіального органу НКРЕКП у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата або через онлайн-сервіс подання звітності НКРЕКП на Єдиному державному порталі адміністративних послуг.

Відповідно до пункту 10.2 Порядку №428 при застосуванні санкцій НКРЕКП у разі повного або часткового усунення ліцензіатом порушень ліцензійних умов, вимог законодавства, виявлених під час перевірки, до моменту прийняття рішення на засіданні НКРЕКП, що обов`язково підтверджується відповідними документами, факт усунення враховується при прийнятті рішення щодо застосування до ліцензіата санкцій та/або заходів регуляторного впливу. При визначенні санкцій за порушення, передбачені законами України Про ринок електричної енергії та Про ринок природного газу , НКРЕКП враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини. Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення НКРЕКП під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами. Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення вважаються обтяжуючими обставинами.

Однак доказів усунення виявлених під час перевірки порушень до моменту прийняття на засіданні НКРЕКП рішення щодо застосування до ліцензіата санкцій позивачем не надано. Зі змісту відзиву також слідує, що ТзОВ Вест Ойл Груп жодного разу не надавало до НКРЕКП звітність за формою №4а-НКРЕКП та звітність за формою №4-НКРЕКП. Ці доводи відповідача позивач не спростував.

Відповідно до положень підпункту 4 частини четвертої статті 77 Закону №2019-VIII Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах: від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, зокрема, за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Спірною постановою за недотримання позивачем вимог нормативно-правових актів (Інструкції №4-НКРЕКП та Інструкції №4а-НКРЕКП) застосовано штраф у мінімальному розмірі, визначеного підпункт 4 частини четвертої статті 77 Закону №2019-VIII.

Також суд вважає безпідставними твердження позивача про необґрунтованість застосування до ТзОВ Вест Ойл Груп санкції у вигляді штрафу, а не більш м`якої, з посиланням на прийняття відповідачем рішень про застосування до інших суб`єктів господарювання санкцій у вигляді застереження за аналогічні порушення. На відміну від позивача, такі товариства до моменту прийняття рішення усунули виявлені під час перевірки порушення, і така їх поведінка враховувалася при прийнятті рішення.

Суд зауважує, що відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону №1540-VIII НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом.

Визначаючи наявність та межі у НКРЕКП у спірних правовідносинах дискреційних повноважень, суд враховує, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Частинами першою та другою статті 277 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони передбачено, що регуляторний орган повинен бути законодавчо відокремленим і функціонально незалежним від будь-якого державного чи приватного суб`єкта господарювання та достатньо вповноважений, щоб гарантувати ефективну конкуренцію і ефективне функціонування ринку. Рішення та процедури, що використовуються регуляторним органом, повинні бути об`єктивними стосовно всіх учасників ринку.

Таким чином, якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки НКРЕКП виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п`ятої статті 77 Закону України Про ринок електричної енергії , є дискреційним повноваженням НКРЕКП.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі №480/2675/20.

У даному випадку позивачем жодним чином не було спростовано факт виявлених під час перевірки порушень, як і не було додано доказів їх усунення.

Посилання позивача на те, що він у третьому кварталі 2020 року не здійснював ліцензовану діяльність з виробництва електричної енергії споживачу, не звільняє ТзОВ Вест Ойл Груп від подання звітності №4-НКРЕКП та №4а-НКРЕКП, оскільки Інструкцією №4-НКРЕКП (пункт 2.5) та Інструкцією №4а-НКРЕКП (пункт 2.5) передбачено обов`язок ліцензіата, у разі відсутності ліцензованої діяльності у звітному періоді, надавати форму звітності №4-НКРЕКП та форму звітності №4а-НКРЕКП відповідно до затверджених шаблонів з нульовими показниками.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Ойл Груп слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Ойл Груп залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 140/5822/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 19 січня 2022 року.