Постанова

від 02.02.2022 по справі 910/20884/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2022 р. Справа№ 910/20884/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Євсікова О.О.

Ткаченка Б.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2021

у справі № 910/20884/20 (суддя Данилова М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська комунальна компанія"

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

29.12.2020 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 17.12.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська комунальна компанія" (відповідачі), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку стягнути заборгованість на суму в розмірі 62 120,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач належним чином не виконує умови договору №26 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтового обладнання від 31.12.2014 щодо оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість, що й призвело позивача звернутися до суду для захисту свого порушеного права.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 у справі № 910/20884/20 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із встановленими актом перевірки Держпраці № 5.2/427/609А від 18.12.2019 порушеннями ТОВ "Майстерліфт" у забезпеченні належного утримання ліфтів, відсутні підстави для беззаперечного висновку, що послуги позивачем надані у повному обсязі, а строк виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати вказаних послуг настав.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, долучити до матеріалів справи нові докази на підтвердження позовних вимог, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 у справі № 910/20884/20 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю та стягнути судові витрати.

Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення, апелянт зазначив, що наданий акт перевірки Держпраці не може свідчити про неналежне надання позивачем послуг за договором № 26 від 31.12.2014 р. за період січень-лютий 2020 р., оскільки складений 18.12.2019 р. При цьому, замовник в порушення умов договору, зауважень щодо обсягу/якості наданих послуг за спірний період не висловлював.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вказує на те, що за результатами Держпраці у грудні 2019р. встановлено ряд систематичних порушень з боку позивача. Оскільки роботи по усуненню недоліків позивачем не усунути, послуги з технічного обслуговування ліфтів в оспорюваних період не могли бути надані в належній якості та в порядку, що відповідає умовам договору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2021 р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Гаврилюк О.М. (головуючий), Євсіков О.О., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 р., у складі колегії суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), Євсіков О.О., Ткаченко Б.О., поновлено ТОВ Майстерліфт строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, перебування суддів у відпустках, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Ткаченка Б.О., з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/20884/20 розглядалась протягом розумного строку.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази долучені до матеріалів справи, заслухавши пояснення сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню .

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що 31 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРЛІФТ" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська комунальна компанія" (замовник) укладений договір про надання послуг з технічного обслуговування ліфтового обладнання №26, предметом якого є надання послуг у житлових будинках по вулиці Кондратюка, 5, 2-а черга ЖК "Міністерський".

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується надати замовникові послуги з технічного обслуговування ліфтового обладнання житлових будинків на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Кондратюка, 5, 2-я черга ЖК "Міністерський", а замовник - прийняти і оплатити їх.

Пунктом 1.3 договору № 26 визначено, що послуги з технічного обслуговування надаються відповідно до "Положення про технічне обслуговування ліфтів" та інших чинних в Україні норм та правил, що встановлюють вимоги до виконання зазначених робіт, та включають: всі види регламентних робіт, місячні ремонти та квартальні ремонти. При цьому виконуються роботи з евакуації пасажирів із кабін зупинених ліфтів та роботи із запуску ліфтів при всіх позапланових зупинках.

Відповідно до п.5.6 договору виконавець надає замовнику акт здачі-прийняття фактично наданих послуг в кінці поточного місяця, а замовник даний акт підписує і в 3-денний строк повертає виконавцю один примірник акту. У випадку не підписання замовником акта протягом 3-х днів і не надання заперечень щодо наданих послуг, такі послуги вважаються наданими якісно та у повному обсязі і підлягають оплаті замовником.

Колегією суддів встановлено, що позивач передав відповідачеві для підписання акт надання послуг № 212 від 31.01.2020 р. на суму 25 202,33 грн. та рахунок на оплату № 105 від 31.01.2020, що підтверджується описом переданих документів від 31.01.2020 р.

У лютому позивач надав послуги по технічному обслуговуванню ліфтового обладнання на суму 25 202,33 грн з ПДВ і передав відповідачу для підписання акт наданих послуг №363 від 29.02.2020, що підтверджується листом № 48 від 28.02.2020.

Утім, відповідач вказані акти не підписав, заперечення щодо наданих послуг не направив.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що Держпрацею в результаті проведеної перевірки було зафіксовано, що виконавцем послуг з технічного обслуговування ліфтового обладнання виступало ТОВ "Майстерліфт" відповідно до укладених з ТОВ "Київська комунальна компанія" договорів № 28 від 01.06.2016, № 26 від 31.12.2014, № 3 від 07.02.2013, при виконанні яких встановлено наступні порушення, яке ґрунтується на не забезпеченні належного утримання устаткування, що виражається в наступному:

1) не проведено періодичного технічного огляду ліфтів не рідше одного разу на 24 місяці, що є порушенням вимог п. 9.4.1 та 9.7.15 НПАОП 0.00-1.02-08 "Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів";

2) не проведені перевіряння опору ізоляції після закінчення робіт з підготовлення електроустаткування до технічного огляду, а також перевіряння елементів заземлення і повного опару петлі "фази нуль" не проведене в термін, установлений ПТЄ, що є порушенням п. 9.4.2 НПАОП 0.00-1.02-08 "Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів";

3) на основному поверсі ліфтів не вивішені таблички із зазначенням назви ліфта (за призначенням), вантажопідйомності, реєстраційного номера, номеру телефону для зв`язку із обслуговуючим персоналом або з аварійною службою, що є порушенням п. 9.7.14 НПАОП 0.00- 1.02-08 "Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів";

4) виконавцем послуг з технічного обслуговування ліфтового обладнання не було внесено в журнал технічного огляду, який повинен знаходитися в машинному приміщенні ліфтів, всієї інформації про виконаний ремонт на ліфтах (вид ремонту, дата виконання, прізвище та підпис виконавця роботи) та відміток про усунення несправностей, що є порушенням вимог п. 9.7.10 НПАОП 0.00-1.02-08 "Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів";

5) дозволено роботу з несправностями, які впливають на безпечну експлуатацію, а саме відстань від буфера противаги до опорної плити противаги, коли кабіна ліфта знаходиться у крайньому верхньому робочому положенні, менше норми, що є порушенням вимог п. 9.7.15 НПАОП 0.00-1.02-08 "Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів".

Враховуючи зазначене, відсутні підстави для беззаперечного висновку, що послуги позивачем надані в повному обсязі, а строк виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати вказаних послуг за спірним договором настав.

Утім, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у позові, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. За загальним правилом, зобов`язання, підставою виникнення яких є договір, повинні виконуватися належними сторонами, належним способом, у належному місці та у належний строк.

Отже, належність виконання боржником зобов`язання має встановлюватися кредитором.

Актом перевірки суб`єкта господарювання № 5.2/427/609А від 18.12.2019 року виявлено порушення ТОВ "Київська комунальна компанія" належного утримання устаткування та попереджено про зупинення ліфтів.

Однак, акт перевірки Держпраці у Київській області не може вважатися належним та допустимим доказом не належного надання відповідачем послуг у січні - лютому 2020 р. згідно умов договору № 26 від 31.12.2014р.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач не направив позивачеві свої заперечення щодо підписання актів наданих послуг, у відповідності до п. 5.6 договору, надані позивачем послуги вважаються наданими у повному обсязі і підлягають оплаті.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. (стаття 901 Цивільного кодексу України).

Згідно із п. 4.1 договору розрахунки здійснюються в національній валюті - гривні - на підставі погодженого сторонами акту здачі-приймання наданих послуг, за фактично надані виконавцем послуги, з можливістю відтермування платежу до 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг.

Сторони щомісячно затверджують обсяги та суми наданих послуг актами здачі-приймання наданих послуг, які підписуються до 31-го числа поточного місяця (п. 4.4 договору).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 54 904,66 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов`язання в частині оплати наданих послуг у повному обсязі, позивачем нараховано відповідачу пеню у сумі 3 726,64 грн. за період з 11.02.2020 р. по 09.08.2020 р. (з урахуванням встановленої подвійної ставки НБУ), 3 % річних у розмірі 1 331,62 грн. за період з 25.02.2020 р. по 17.12.2020 р. та інфляційні втрати у сумі 2 157,48 грн. за період з 25.02.2020 по 17.12.2020 року.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із п. 7.3 договору, у разі несвоєчасної оплати вартості наданих послуг замовник сплачує виконавцеві штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від загальної суми прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день затримки.

За приписами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно частини 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на встановлене, при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції невірно встановив обставини справи, що призвело до хибних висновків і прийняття незаконного рішення, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду у даній справі - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

В силу статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" на рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2021 у справі № 910/20884/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 у справі № 910/20884/20 скасувати та прийняти нове рішення.

3. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська комунальна компанія" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка, буд 1; код ЄДРПОУ 38261519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, буд. 17, літ. "Ш"; код ЄДРПОУ 33308688) 54 904,66 грн заборгованості, 3 726,64 грн. пені, 2 157,48 грн інфляційних втрат, 1 331,62 грн 3% річних, 2 102,00 грн судового збору за подання позову, 3 153,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5. Матеріали справи № 910/20884/20 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.О. Євсіков

Б.О. Ткаченко