Рішення

від 08.02.2022 по справі 904/9501/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2022м. ДніпроСправа № 904/9501/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА", м. Дніпро

про стягнення

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" про стягнення заборгованості у розмірі 14 976 грн та штрафні санкції у розмірі 1 336, 57 грн.

Ухвалою суду від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/9501/21. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Через канцелярію суду 19.01.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Засобами поштового зв`язку 03.02.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 160821/1т від 16.08.2021 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач зазначає, що 15.12.2021 ТОВ ВКФ Велта виконано свої зобов`язання за договором поставки № 160821/1т від 16.08.2021, що свідчить про те, що станом на дату відкриття провадження у справі № 904/9501/21 підстави для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 14 976 грн відсутні. В підтвердження погашення заборгованості відповідачем надано платіжне доручення № 30368 від 15.12.2021.

Також відповідач заперечує проти задоволення штрафних санкцій.

Позиція позивача викладена у відповіді на відзив

Позивач підтверджує, що відповідачем було перераховано на розрахунковий ТОВ "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" заборгованість у розмірі 14 976 грн. Однак оплата була здійснена з порушенням строків, тому відповідно до законодавства України позивачем була нарахована пеня, 3 % річних та інфляційні втрати.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

16.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" (далі - відповідач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" (далі - позивач, покупець) було укладено договір поставки № 160821/1т (далі - договір).

Згідно умов даного Договору Постачальник, на підставі підписаної Специфікації, зобов`язаний передати у власність останнього (поставити) автомобільні товари в асортименті (далі по тексту - Товар), а Покупець зобов`язаний прийняти та оплатити Товар, згідно з умовами, передбаченими у Специфікаціях та/або видаткових накладних, які складаються та направляються Постачальником Покупцю на підставі заявки останнього (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.3 договору, строк та місце поставки Товару узгоджується та зазначається сторонами у відповідних Специфікаціях, по кожній партії поставки Товару.

В пункті 3.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити словар на умовах поставки, зазначених у Специфікації та, за бажанням Сторін, у видаткових накладних відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року. Якщо інше не зазначено у відповідній Специфікації або видатковій накладній, Товар за цим Договором поставляється на умовах DDP (склад Покупця).

Датою фактичної поставки Товару вважається дата його вручення Покупцю Постачальником на підставі видаткової та товарно-транспортної (за умови її оформлення) накладних (пункт 3.2 договору).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що загальна вартість Договору визначається як сумарна вартість Товару, поставка якого здійснюється згідно доданих до Договору видаткових накладних та рахунків-фактур Постачальника протягом терміну дії даного Договору.

Оплата Покупцем Товару здійснюється на підставі відповідного рахунку Постачальника в національній валюті України, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на банківський рахунок останнього, у строк та в порядку, що узгоджується Сторонами та зазначається у Специфікації та, за бажанням Сторін, відповідній видатковій накладній чи додатках до цього Договору (пункт 4.2 договору).

Відповідно до пункту 5.5 договору у разі прострочення Покупцем оплати партії Товару останній сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленої Постачальником партії Товару за кожен день прострочення оплати такого Товару. Нарахування пені за порушення грошового зобов`язання здійснюється по день фактичного його виконання включно.

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін і скріплення їх печатками і діє до 31 грудня 2021 року (пункт 6.1 договору).

Також між сторонами було підписано наступні специфікації до договору поставки № 160821/1т від 16.08.2021:

- Специфікація № 1 від 16.08.2021, на поставку покупцю Шина 9, 00R20 И-Н142Б-1 нс14 и 141/138 ОМСКШИНА, код УКТ ЗЕД: 4011209000 на загальну суму 38 112 грн, з них 6 352 грн ПДВ;

- Специфікація № 2 від 06.09.2021, на поставку покупцю Шина 8, 25R20 У-2 нс10 ОМСКШИНА, код УКТ ЗЕД 4011209000 на загальну суму 14 976 грн, з них ПДВ 2 496 грн.

Пунктом 1 Специфікацій встановлено умови поставки Товару, а саме: СРТ склад Н.Пошта смт. Новомиргород.

Строк та умови оплати Товару: на протязі 30 календарних діб з моменту поставки на розрахунковий рахунок Продавця (пункт 3 Специфікацій).

На виконання умов договору позивачем поставлено товар на загальну суму 53 088 грн. Відповідне підтверджується підписаними представниками обох сторін та скріпленими відповідними печатками підприємств без зауважень та заперечень видатковими накладними:

- № 50527 від 20.08.2021 на суму 38 112 грн з ПДВ, товар отримав менеджер з постачання Бур Дмитро Адамович за довіреністю № 290/21 від 20.08.2021;

- № 53342 від 07.09.2021 на суму 14 976 грн з ПДВ, товар отримав менеджер з постачання Бур Дмитро Адамович за довіреністю № 306/21 від 06.09.2021.

Відповідач частково сплатив поставлений товар у сумі 38 112 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 30368 від 15.12.2021

Таким чином, залишок основної заборгованості відповідача перед позивачем за договором становить 14 976 грн.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, в якому позивач просить стягнути суму основного боргу в розмірі 14 976 грн та штрафних санкцій у розмірі 1 336, 57 грн.

Відповідач 19.01.2021 надав докази сплати основного боргу в розмірі 14 976 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 30368 від 15.12.2021.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Щодо суми боргу

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товар на суму 53 088 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними № 50527 від 20.08.2021 та № 53342 від 07.09.2021.

Відповідач частково сплатив поставлений товар у сумі 38 112 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 30368 від 15.12.2021

Таким чином, залишок основної заборгованості відповідача перед позивачем за договором становить 14 976 грн.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява до Господарського суду Дніпропетровської області була направлена позивачем засобами поштового зв`язку 09.12.2021.

Після звернення позивача до суду з даним позовом, відповідачем були надані докази оплати залишку боргу в сумі 14 976 грн, що становить спірну суму заявленого до стягнення основного боргу, а саме: копію платіжного доручення № 30368 від 15.12.2021.

Таким чином, на момент прийняття рішення у даній справі сума спірного основного боргу відповідача перед позивачем сплачена в повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстави. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування та є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Як на тому наголошено у пункті 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз`яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Суд вважає за можливе взяти до уваги вказані вище роз`яснення пленуму Вищого господарського суду України та застосувати їх за аналогією до статті 231 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення), зважаючи на відсутність будь-яких роз`яснень щодо спірного питання, враховуючи норми ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року № 2147-VIII.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 14 976 грн була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом. У зв`язку з наведеними обставинами, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача вищенаведеної суми основного боргу в зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина шоста статті 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до пункту 5.5 договору у разі прострочення Покупцем оплати партії Товару останній сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленої Постачальником партії Товару за кожен день прострочення оплати такого Товару. Нарахування пені за порушення грошового зобов`язання здійснюється по день фактичного його виконання включно.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості поставленого товару позивач заявив вимогу про стягнення пені у розмірі 844, 53 грн, з яких: за період з 20.09.2021 по 13.10.2021 у розмірі 426, 02 грн та за період з 08.10.2021 по 06.12.2021 у розмірі 418, 51 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаних нарахувань є невірною.

Оскільки позивачем не враховано, що 13.10.2021 відповідачем було здійснено оплату в розмірі 38 112 грн, а отже період нарахування за накладною № 50527 від 20.08.2021 є з 20.09.2021 по 12.10.2021.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в розмірі 826,78 грн. У позовних вимогах про стягнення пені у розмірі 17, 75 грн слід відмовити.

Щодо суми 3 % річних та інфляційних втрат

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій, а саме: 3% річних у розмірі 149, 03 грн за період з 20.09.2021 по 13.10.2021 на суму 75, 18 грн та з 08.10.2021 по 06.12.2021 на суму 73, 85 грн та інфляційних втрат у розмірі 343, 01 грн за жовтень 2021 року.

З розрахунку наданих позивачем штрафних санкцій вбачається, що вони фактично є інфляційними втратами та 3 % річних.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійсненням перевірки розрахунку 3% річних судом встановлено, що він виконаний неправильно, а саме допущено помилку, яка є ідентичною помилці в розрахунку пені.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в розмірі 145, 90 грн. У позовних вимогах про стягнення 3% річних у розмірі 3, 13 грн слід відмовити.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Щодо індексу інфляції слід також зазначити, що показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих). Отже, застосування у розрахунку індексу інфляції (сукупного індексу інфляції) з округленням до сотих чи без округлення є неправомірним.

Суд зазначає, що інфляційні втрати не нараховуються за жовтень 2021, оскільки період прострочки платежу з 20.09.2021 по 13.10.2021 становить менше місяця. Позивач міг би нарахувати інфляційні втрати за жовтень 2021 лише у випадку сплати відповідачем боргу після 15-го числа вказаного місяця.

Отже, не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 343, 01 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписом пунктом 4 частина 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, сплачена позивачем при поданні позовної заяви сума судового збору в розмірі 2 084, 01 грн за вимогою позивача про стягнення боргу в розмірі 14 976 грн, який погашено відповідачем після відкриття провадження у справі, підлягає поверненню позивачеві за ухвалою суду в разі подання ним відповідного клопотання.

Решта витрат зі сплати судового збору в розмірі 185, 99 грн згідно із ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 135, 35 грн.

Керуючись статями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241, 252, господарський суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 14 976 грн.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" (49000, м. Дніпро, вул. Глинки, буд. 7, поверх 6; ідентифікаційний код 30912734) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" (49106, м. Дніпро, вул. Камська, буд. 64; ідентифікаційний код 31497076) 3% річних у розмірі 554, 10 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 35, 50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко