Рішення

від 31.01.2022 по справі 908/3169/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/192/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2022 справа № 908/3169/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/3169/21

за позовом командитного товариства «Желев С.С. і компанія «Мелітопольського елеватора» (юридична адреса: вул. Поштова, буд. 70, смт. Комиш-Зоря, Більмацький район, Запорізька область, 71030; фактична адреса: вул. Гетьмана Сагайдачного, 53, м. Мелітополь, Запорізька область, 72310)

до відповідача фермерського господарства «Дніпрові хвилі» (вул. Лісна, буд. 32, с.Федорівка, Запорізький район, Запорізька область, 70401)

про стягнення 463163,87 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Заявлено позовні вимоги про стягнення з фермерського господарства «Дніпрові хвилі» 463163,87 грн., які складаються з: 441454,00 грн. основного боргу (передоплата) на підставі договору поставки № 145-2021 від 26.08.2021, 11429,43 грн. пені за порушення строків поставки та 10280,44 грн. процентів за користування грошовими коштами.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 145-2021 від 26.08.2021, що є підставою для стягнення залишку суми передплати та нарахованих за порушення зобов`язання пені та процентів. Посилаючись на приписи статей 11, 15, 526, 625, 626, 692, 693, 712 ЦК України, статей 193, 265 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2021 справу № 908/3169/21 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2021 справу № 908/3169/21 передано на розгляд судді Левкут В.В., враховуючи тимчасову непрацездатність судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою суду від 15.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/3169/21, присвоєно справі номер провадження 18/192/21, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/3169/21 та також, запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 08.12.2021, відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу у строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку. Згідно рекомендованих повідомлень копії ухвали суду про відкриття провадження у справі вручені повноважому представнику позивача 23.11.2021 за фактичною адресою та 20.11.2021 за юридичною адресою.

Направлена на адресу відповідача ухвала суду від 15.11.2021 повернулась до суду з відміткою пошти «за закінченням строку зберігання» .

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження.

Судом перевірено адресу відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з`ясовано, що місцезнаходженням Фермерського господарства «Дніпрові хвилі» є: вул. Лісна, буд. 32, с. Федорівка, Запорізький район, Запорізька область, 70401, і саме на вказану адресу направлялась ухвала суду.

Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Враховуючи повернення до суду поштового відправлення з ухвалою з позначкою про закінчення строку зберігання, ухвала господарського суду вважається врученою відповідачу.

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 ГПК України).

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком дій /бездіяльності відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею.

Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3169/21 та розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» ://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 15.11.2021 у справі № 908/3169/21 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами

Щодо строку розгляду справи по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Справу прийнято до розгляду 15.11.2021. Отже, суд мав розпочати розгляд справи по суті після 15.12.2021 та закінчити 14.01.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася і наразі не припинена.

З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» , яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, зважаючи на знаходження судді-доповідача у справі Левкут В.В. у щорічній відпустці з 20.12.2021 по 17.01.2022, суд ухвалив розпочати розгляд справи по суті та прийняти рішення у справі 31.01.2022 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, без повідомлення (участі) у судовому засіданні представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Командитним товариствим «Желев С.С. і компанія «Мелітопольського елеватора» (Покупцем, позивачем у справі) та фермерським господарством «Дніпрові хвилі» (Подавцем, відповідачем у справі) 26.08.2021 укладений договір поставки № 154-2021) (надалі - Договір).

За поясненням позивача, Договір відскановано та засобами електронного зв`язку направлено на електронну пошту Покупця. Із своєї сторони Покупцем підписано відскановану копію Договору, направлену Продавцем.

Пунктом 6.6. Договору встановлено, що факсові копії,договору мають силу оригіналу.

Будь-яких інших дій щодо направлення оригіналу Договору засобами поштового зв`язку або іншим способом сторонами не вчинено.

Частиною першою статті 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до умов п. 1.1 Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець оплатити та прийняти наступний товар: пшениця м`яка 4 класу врожаю 2021 року; кількість, тон: +/- 5% 200, ціна без ПДВ за 1 тону, грн.: 6184,21; ціна з ПДВ за 1 тону, грн.: 7050,00; загальна сума без ПДВ, грн.: 1236842,00 грн.; разом з ПДВ, грн.: 1409999,88.

Згідно із п. 1.2 Договору загальна сума договору: один мільйон чотириста дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 88 копійок.

Пунктом 2.2 Договору визначено порядок оплати: передоплата 86% на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами договору, доплата 14% по факту реєстрації податкової накладної, факту завезення та визначення остаточної кількості та якості відповідно п. 2.6, оформлення пакету документів передбаченого п. 1.4 договору, протягом трьох банківських днів.

Відповідно до пункту 2.3 Договору поставка здійснюється на умовах: за рахунок, силами та засобами Продавця на КТ Желєв С.С. і компанія Мелітопольського елеватора за адресою: м. Мелітополь, вул. Гетьмана Сагайдачного, 53. Кількість товару Продавець зобов`язується поставити до 02.09.2021.

За визначенням п. 5.2 Договору, за порушення строків поставки Продавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми прострочення поставки. Покупець має право відмовитися від цього договору повністю або частково, якщо Продавець несвоєчасно або не в повному обсязі проводить поставку товару або існують обґрунтовані підозри, що товар не буде поставлений Продавцем в повному обсязі. Відмова направляється Продавцю письмово з повідомленням про вручення. При цьому, якщо за цим договором були отримані грошові кошти, вони підлягають поверненню Покупцеві протягом 5 (п`яти) календарних днів. У випадку прострочення повернення грошових коштів (передоплати) Продавець сплачує Покупцю відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 50% річних, нарахованих на суму передоплати за кожен день прострочення повернення.

Відповідно до п. 6.10 Договору термін дії договору до 31.12.2021, а в частині розрахунків до повного виконання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору здійснив передоплату за товар, перерахувавши ФГ Дніпрові хвилі відповідно до виставленого рахунку-фактури № СФ-0000000010/8 від 26.08.2021 грошові кошти в сумі 823000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 5982 від 26.08.2021 на суму 400000,00 грн. та № 5995 від 27.08.2021 на суму 423000,00 грн.

Продавцем поставку товару здійснено на суму 381545,97 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними від 01.09.2021 № б/н (42,620 т, 42,050 т) та видатковою накладною № РН-00000001/9 від 01.09.2021.

Видаткова накладна підписана повноважними представниками сторін без зауважень.

Непоставленим залишився товар на суму 441454,03 грн.

Позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу за вих. № 462 від 16.09.2021 про відмову від Договору та повернення грошових коштів з виплатою відсотків за порушення строків поставки відповідно до умов договору. Згідно відомостей з офіційного сайту Укрпошти вимога позивача (поштове відправлення № 7231933996244) вручено відповідачу 26.10.2021.

У зв`язку з відсутністю відповіді позивачем на адресу відповідача 07.10.2021 повторно направлено вимогу за вих. № 472 про відмову від договору та повернення грошових коштів з виплатою відсотків за порушення строків поставки відповідно до умов договору протягом п`яти календарних днів.

Для додаткового інформування ФГ Дніпрові хвилі про відмову від договору та повернення грошових коштів з виплатою штрафних санкцій позивачем направлено сканкопію вимоги на електронну адресу відповідача, яка зазначена в пункті 7 Договору.

Як зазначив позивач, станом на 28.10.2021 ФГ Дніпрові хвилі не вчинено будь-яких дій, направлених на повернення грошових коштів з виплатою відсотків за порушення строків поставки відповідно до умов Договору.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо поставки товару у визначений договором строк або повернення суми передплати стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На виконання умов Договору відповідачем виставлено позивачу на оплату рахунок-фактуру № СФ-0000000010/8 від 26.08.2021 на суму 1409999,88 грн. з ПДВ.

Позивачем оплата виставленого відповідачем рахунку-фактури здійснена платіжним дорученням № 5982 від 26.08.2021 на суму 400000,00 грн. та платіжним дорученням № 5995 від 27.08.2021 на суму 423000,00 грн.

Відповідачем свої зобов`язання щодо передання позивачу товару, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, в повному обсязі не виконано. Залишок суми передплати, на яку залишився недопоставленим товар, становить 441454,03 грн. (позивачем зазначено 441454,00 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена правова норма передбачає можливість пред`явлення до продавця альтернативних вимог - або передати обумовлений договором купівлі-продажу товар, за який вже здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.

Сторонами у п. 2.3 Договору визначено строки поставки товару: до 02.09.2021.

Отже, зважаючи на визначений сторонами у договорі строк поставки, суд погоджується з доводами позивача про прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару.

З часу здійснення позивачем авансового платежу за товар та з моменту обумовленого 2.3 Договору строку поставки відповідачем на виконання своїх зобов`язань щодо поставки товару жодних дій не здійснено, після отримання претензії позивача щодо повернення коштів та пред`явлення позову останній не висловлював наміру вчинити дії по виконанню своїх зобов`язань, а тому суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача сплаченої позивачем суми передплати в розмірі 441454,00 грн. обґрунтованими.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Верховний Суд України зазначив у постановах від 22.11.2010 у справі № 14/80-09-2056 та від 20.12.2010 у справі № 06/113-38, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання.

Отже, штрафні санкції у вигляді неустойки (штрафу, пені) застосовуються за допущене прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного із обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Пунктом 5.2 Договору визначена відповідальність відповідача за порушення зобов`язання - строків поставки товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми прострочення поставки.

Позивачем вимога про стягнення пені заявлена за період з 03.09.2021 по 28.10.2021.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, виходячи з суми вартості товару, по якому допущено прострочення, та строку прострочення поставки, визнано розрахунок позивача правильним, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню у визначеній позивачем сумі 11429,43 грн.

Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10280,44 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 12.10.2021 по 28.10.2021.

В пункті 5.2 Договору сторони передбачили, що у випадку прострочення повернення грошових коштів (передоплати) продавець сплачує відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 50% річних, нарахованих на суму передоплати за кожен день прострочення повернення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно із ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 10280,44 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами законними та обґрунтованими.

Статтею 614 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, ЦК України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Боржник звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15.08.2018 по справі 910/11049/17 та постанові Верховного Суду України від 13.02.2013 у справі № 6-170цс12.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК України і не надав суду доказів, які могли б свідчити про дотримання ним строків поставки товару або наявність підстав для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-250 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фермерського господарства «Дніпрові хвилі» (вул. Лісна, буд. 32, с.Федорівка, Запорізький район, Запорізька область, 70401; ідентифікаційний код 41374865) на користь командитного товариства «Желев С.С. і компанія «Мелітопольського елеватора» (юридична адреса: вул. Поштова, буд. 70, смт. Комиш-Зоря, Більмацький район, Запорізька область, 71030; фактична адреса: вул. Гетьмана Сагайдачного, 53, м. Мелітополь, Запорізька область, 72310; ідентифікаційний код 00951652) 441454,00 грн. (чотириста сорок чотири тисячі грн. 00 коп.) суми передплати, 11429,43 грн. (одинадцять тисяч чотириста двадцять дев`ять грн. 43 коп.) пені, 10280,44 грн. (десять тисяч двісті вісімдесят грн. 44 коп.) процентів за користування грошовими коштами та 6947,46 грн. (шість тисяч дев`ятсот сорок сім грн. 46 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 07.02.2022.

Суддя В.В. Левкут